Фінансовий облік у банках - Табачук Г.П. - 8.6. Порядок нарахування та обліку амортизації основних засобів і нематеріальних активів

Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість усіх необоротних (матеріальних і нематеріальних) активів підлягає амортизації (крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). Земля - це актив, на який не нараховують амортизацію, оскільки термін її використання практично необмежений. За кожним об'єктом необоротних активів банк визначає вартість, яка амортизується.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час визнання цього об'єкта активом (зарахування на баланс). Амортизації не нараховують, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їхній ліквідаційній вартості та за об'єктами основних засобів, що є предметами антикваріату.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час їх первинного визнання. Амортизація необоротних активів не припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації необоротних активів припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: на дату переведення активів до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу, або на дату припинення визнання активів.

Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається банком самостійно. Під час визначення строку корисного використання (експлуатації) потрібно враховувати такі аспекти:

► очікуване використання об'єкта банком з урахуванням його потужності або продуктивності;

► строки корисного використання подібних активів;

► фізичне і моральне зношення, що передбачається;

► правові або інші подібні обмеження щодо термінів використання об'єкта та інші чинники.

Зважаючи на зміни в технології, комп'ютерному програмному забезпеченні, а також те, що нематеріальні активи зазнають технологічного старіння, під час визначення строку корисного використання нематеріальних активів потрібно враховувати те, що він не може бути більшим ніж 20 років.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів і нематеріальних активів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання та наприкінці кожного фінансового року.

У разі зміни строку корисного використання об'єкта необоротних активів нарахування амортизації його вартості, виходячи з нового строку корисного використання, починається з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Одночасно з дооцінкою або поліпшенням (удосконаленням) об'єкта необоротних активів для нього за необхідності встановлюється новий строк корисного використання. У разі дооцінки або поліпшення (удосконалення) повністю амортизованого об'єкта необоротних активів для нього обов'язково встановлюється новий строк корисного використання.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів і нематеріальних активів.

Витрати з амортизації обліковують на рахунку 7423 А "Амортизація". Нарахована сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів відображується таким проведенням:

Дт 7423 Амортизація

Кт Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних активів.

У разі використання необоротного активу за повної його амортизації початкова (переоцінена) вартість і суму нарахованого зношення (до часу списання активу з балансу) обліковують на відповідних рахунках з обліку активів і зношення.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) банки нараховують, застосовуючи такі методи:

1) прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта в результаті ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його початкову вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової його вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку корисного використання об'єкта, і результат подвоюється;

4) кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; 5) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. Якщо обраний банком метод нарахування амортизації основних засобів не відповідає очікуваним економічним вигодам від його застосування, то банк переглядає його та вносить відповідні зміни в облікову політику. Норми амортизації відповідно до нового методу амортизації визначають, виходячи із залишкової вартості відповідного об'єкта.

Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів можна нараховувати в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, що амортизується, а в розмірі решти 50% вартості, що амортизується, - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості.

Метод амортизації основних засобів і нематеріальних активів обирається банком самостійно, залежно від умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо для нематеріальних активів ці умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації нематеріальних активів під час застосування відповідних методів нарахування здійснюється згідно з розрахунком амортизації основних засобів.

У разі зміни методу амортизації нарахування здійснюється згідно з новим методом, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому відбулися зміни.

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків:

► якщо є безвідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;

► якщо ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації наявного активного ринку та очікується, що цей ринок функціонуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Місячна сума амортизації в разі застосування прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Місячна сума амортизації в разі застосування методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється відповідно до внутрішніх положень банку щодо обліку основних засобів і нематеріальних активів, розроблених відповідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема документів Національного банку України.

8.7. Облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів
8.8. Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів
Тема 9. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
9.1. Структура капіталу і вимоги до його відображення у фінансовій звітності
9.2. Облік операцій із формування статутного капіталу банку
9.3. Облік операцій із власними акціями
9.4. Облік розрахунків з акціонерами
Тема 10. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
10.1. Доходи і витрати банку та правила їх визнання
10.2. Загальні правила обліку доходів і витрат
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru