Фінансовий облік у банках - Табачук Г.П. - Тема 11. СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

11.1. Склад та призначення фінансової звітності банків

Звітність - важливий інструмент управління, який відображує результати діяльності банку, його майновий і фінансовий стан, дотримання банком фінансової дисципліни при виконанні передбачених статутом операцій, забезпеченість відповідними джерелами надходження коштів для своєчасного виконання зобов'язань і розвитку банку, стан і структуру його активів та зобов'язань.

Банки складають фінансову, статистичну, податкову та управлінську звітність.

Бухгалтерська звітність - це метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період, це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників господарської діяльності суб'єкта господарювання за звітний період. Бухгалтерську звітність складають за календарний рік. Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим ніж 12 місяців, але не більшим ніж 15 місяців.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації:

► щодо фінансового стану,

► результатів діяльності та руху грошових коштів:

- банку,

- материнського банку та учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці. Користувачами фінансової звітності банків є інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та інші торгові кредитори, клієнти, уряд та урядові установи, громадськість.

Вимоги щодо статистичної та фінансової звітності банків України викладено в таких нормативно-правових документах:

► Закон України "Про Національний банк України";

► Закон України "Про банки і банківську діяльність";

► Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (№ 996-ХІУ від 16 липня 1999 р.);

► Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене Постановою № 566 Правління НБУ від 30 грудня 1998 р.;

► Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена Постановою № 480 Правління НБУ від 27 грудня 2007 р.;

► Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджені Постановою № 124 Правління НБУ від 19 березня 2003 р.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством. А тому загальні вимоги до фінансової звітності, визначені ним, стосуються і банків.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів банку за звітний період; це система взаємопов'язаних узагальню вальних показників, що відображують фінансовий стан банку на кінець останнього дня звітного періоду та результати діяльності за вказаний період.

Форми банківської звітності, визначені нормативними документами Національного банку України, охоплюють облік діяльності територіальних управлінь Національного банку України, банків, які мають статус юридичної особи, усіх підрозділів банків, які є резидентами і нерезидентами.

Для формування економічних показників, що становлять банківську звітність, використовують:

► дані синтетичного обліку (залишки чи обороти за балансовими рахунками);

► дані аналітичного обліку (залишки або обороти за аналітичними рахунками);

► інформацію, сформовану в інших, крім ОДБ (операційний день банку), модулях САБ (система автоматизації банку) або вручну (залежно від ступеня автоматизації операційної роботи банку).

Складання фінансової звітності банків здійснюється відповідно до вимог Інструкції щодо складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої Постановою № 480 Правління НБУ від 27 грудня 2007 р.

Інструкція № 480 визначає:

► склад фінансової звітності;

► зразки форм фінансової звітності;

► порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності;

► порядок подання до Національного банку України та оприлюднення фінансової звітності.

Фінансова звітність, що використовує єдиний грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (з урахуванням коригувальних проведень). Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку в банку. Правила бухгалтерського обліку в банках визначаються його обліковою політикою, розробленою відповідно до міжнародних стандартів обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нормативно-правових актів Національного банку України. Таким чином, облікова політика являє собою сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються банками для складання й подання фінансової звітності. Фінансова звітність буває річна та квартальна.

Користувачами фінансової звітності є фізичні і юридичні особи, які потребують інформації про діяльність банку для прийняття відповідних рішень. Інформація, відображена у фінансовій звітності, має сприяти прийняттю правильних економічних рішень. Отже, метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку.

Фінансову звітність банки складають і подають до Національного банку в грошовій одиниці України (у тисячах гривень). Порядок складання і подання фінансової звітності відокремленими структурними підрозділами та учасниками консолідованої групи банк (материнський банк) визначає самостійно.

Усі форми фінансової звітності (уключаючи й примітки до них) подаються порівняно з попереднім роком (за певний період).

Вихідні залишки фінансової звітності за попередній період є вхідними залишками фінансової звітності за звітний період. Фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проведень щодо подій, які коригують дані після дати балансу за певний період.

Суттєва інформація розкривається як окрема стаття фінансових звітів або приміток до них, а несуттєва - об'єднується із сумами, подібними за економічною сутністю чи функціями.

Кожний банк має зазначати у фінансовій звітності особливості діяльності й обліку і за потреби створювати додаткові примітки. За видами операцій, яких банк не здійснює, інформація не надається.

До кожної статті фінансових звітів слід робити перехресні посилання на будь-яку пов'язану з ними інформацію в примітках. Статті фінансової звітності філій та представництв українських банків на території інших держав банк, що звітує, перераховує в національну валюту України аналогічно до здійснення перерахунку статей в іноземній валюті, зазначених безпосередньо в балансі самого банку.

Фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер банку, а консолідовану - керівник та головний бухгалтер материнського банку. Керівництво банку (материнського банку) несе відповідальність за перекручення фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення, а також її оприлюднення не в повному обсязі.

До складу фінансової звітності входять:

► загальна інформація про діяльність банку;

► звіт "Баланс" (Додаток Б);

► Звіт про фінансові результати (Додаток В);

► Звіт про рух грошових коштів (Додаток Г - табл. Г.1 і Г.2);

► Звіт про власний капітал (Додаток Д);

► примітки до звітів.

Характеристику форм і призначення фінансової звітності банку представлено в табл. 11.1.

Таблиця 11.1. Форми фінансової звітності банку та їх призначення

1. Метою складання звіту "Баланс" є надання користувачам інформації про фінансовий стан банку (материнського банку) на звітну дату. У звіті "Баланс" відображають активи, зобов'язання та власний капітал банку (Додаток Б).

Звіт "Баланс" дає змогу визначити склад і структуру майна банку, ліквідність банку, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської і кредиторської заборгованості тощо. Статті звіту "Баланс" розміщені в порядку зменшення ліквідності.

Звіт "Баланс" за квартал складається на підставі показників файла 02, річний звіт "Баланс" - на підставі показників файла 25, річний звіт "Баланс" з урахуванням усіх коригувальних проведень - на підставі показників файла 81.

Звіт "Баланс" складається банками за певний період (квартал, рік) наростаючим підсумком із початку звітного року за показниками сальдо рахунків бухгалтерського обліку на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року).

Звіт "Баланс" квартальної та річної фінансової звітності складається на підставі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. Статті активів і пасивів у звіті "Баланс" та примітках включають суми переоцінки. Підсумок активів звіту "Баланс" має дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, нормативно-правовими актами Національного банку України.

Для формування звіту "Баланс" інформація за технічними рахунками групи 380, внутрішньо системними рахунками розділу 39, доходи та витрати за внутрішньо системними розрахунками, що обліковуються за рахунками груп 608, 708, 618, 718, 638, 738 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, не включається.

2. Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності банку (материнського банку) за відповідний період (Додаток В).

Звіт про фінансові результати банку (материнського банку) має включати дані станом на кінець поточного періоду (кварталу, року) наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року) попереднього фінансового року.

Звіт про фінансові результати характеризує діяльність банку (материнського банку) за період з початку звітного року до звітної дати і складається із статей доходів та витрат, які групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року).

Звіт про фінансові результати за квартал складається на підставі показників файла 02, річний Звіт про фінансові результати з коригувальними проведеннями за результатами аудиту - на підставі показників файла А4.

У Звіт про фінансові результати не включається інформації про доходи та витрати за внутрішньо системними розрахунками, а саме залишків за рахунками груп 608, 708, 618, 718, 638, 738.

Банки, що створені у формі відкритих акціонерних товариств, зазначають у річній та консолідованій фінансовій звітності показники чистого прибутку і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію. Показники прибутковості безпосередньо не стосуються розподілу дивідендів. Разом з тим для розрахунку часового зваженого коефіцієнта береться кількість днів (місяців) у звітному періоді. До розрахунку кількості простих акцій уключаються прості акції, випуск яких зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та згідно з реєстром акціонерів. Показники прибутковості акцій зазначаються у гривнях з точністю до сотих (з двома знаками після коми).

Для визначення розбавляючих потенційних простих акцій потрібно провести аналіз значень, отриманих у результаті розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію, для кожного класу і випуску потенційних простих акцій. Ці значення розміщують у порядку зростання. Якщо будь-яке з цих значень більше від попереднього, тобто приводить до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію в обігу, то відповідний фінансовий інструмент (конвертація облігацій і привілейованих акцій, опціони, варанти тощо) є антирозбавляючим і не має братися в розрахунок скоригованого чистого прибутку. Відповідно значення, що зменшуються, до розрахунку беруться.

Збиток на одну просту акцію, отриманий у результаті підрахунку показників прибутковості акцій, у звіті на паперових носіях зазначається в дужках, що означає від'ємне значення показника прибутку.

3. Метою Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансових звітів підстав для оцінки спроможності банку (материнського банку) генерувати грошові кошти, а також його потреби в них. Від підтримування банком (материнським банком) позитивного рівня грошових коштів (як і від його спроможності отримувати прибуток) залежить перспектива його розвитку.

Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отриманих банком (материнським банком) готівкових і безготівкових коштів і напрям їх використання у звітному періоді, а також рух грошових коштів за звітний період залежно від виду діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова).

Операційна діяльність - це:

► поточна діяльність банку, яка є головною метою його створення і яка забезпечує основну частку його доходу;

► інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність - це діяльність із придбання та реалізації:

► цінних паперів до погашення;

► необоротних активів;

► інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.

Фінансова діяльність - діяльність, яка приводить до змін розміру і складу капіталу банку: власного та запозиченого (боргові цінні папери власної емісії).

Результат змін у русі грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності має відповідати змінам у грошових коштах та їх еквівалентах у звітному періоді.

Для визначення обсягу руху грошових коштів застосовують прямий і непрямий методи. Прямий метод вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошових коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку (Додаток Г, табл. Г.1). Складання Звіту про рух грошових коштів за непрямим методом ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників звіту "Баланс", Звіту про фінансові результати та мінімальній потребі використання даних безпосередньо з первинних документів, реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку (Додаток Г, табл. Г.2). Банк (материнський банк) самостійно вибирає метод складання звіту (прямий або непрямий).

4. Звіт про власний капітал - це фінансовий звіт, який відображає зміни та рух капіталу за звітний рік (Додаток Д). Додатково до

Звіту про власний капітал надається інформація про суму внеску за незареєстрованим статутним капіталом (залишок за рахунком 3630) та суму (сальдо) нарахованих доходів (витрат) і не отриманих (сплачених), яка є складовою частиною залишку балансових рахунків 5030, 5031, 5040 та 5041 станом на кінець дня 31 грудня.

5. Примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію, обґрунтованість статей фінансових звітів, інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Примітки складаються на підставі даних синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку банку та є невід'ємною складовою фінансової звітності.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

У примітках розкривають таку інформацію:

► склад: активів і пасивів, доходів і витрат, позабалансових зобов'язань, операцій із довірчого управління;

► основні принципи і методи облікової політики банку (материнського банку) та її зміни протягом звітного періоду;

► іншу інформацію, розкриття якої вимагається П(с)БО та МСФЗ, у тому числі - політика управління фінансовими ризиками: кредитним; ринковим (процентним, валютним, іншими ціновими); ліквідності.

Інформація про банк, яка має розкриватися у фінансовій звітності у Примітці 1 "Облікова політика", включає:

► назву, місцезнаходження банку (країну, в якій зареєстровано банк, адресу головної установи банку);

► організаційно-правову форму банку;

► дату звітності за звітний період;

► валюту звітності та одиниці її виміру;

► назву органу управління, у віданні якого перебуває банк (назву його материнської компанії);

► організаційну структуру банку;

► види діяльності, які здійснює та має здійснювати банк;

► стратегічну мету банку;

► спеціалізацію банку, якщо така є;

► характеристику банківської діяльності;

► результати від банківських та інших операцій;

► опис кожного сегмента контрагентів (банки, небанківські компанії, Кабінет Міністрів України тощо);

► злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення банків;

► управління ризиками (операційним, валютним, процентним, ринковим, ліквідності та кредитним), а саме: основні завдання та функції спостережної ради, правління, профільних комітетів щодо управління ризиками, наявність і повноваження підрозділу з управління ризиками, методи вимірювання (оцінки) ризиків, які використовує банк, наявність внутрішньої нормативної бази щодо управління ризиками;

► платоспроможність банку (використовуються коефіцієнти, що встановлені Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, що затверджена Постановою № 368 Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р.;

► припинення окремих видів банківських операцій;

► обмеження щодо володіння активами;

► управління банком;

► відповідальність і функції спостережної ради та правління (ради директорів) банку;

► частку керівництва в акціях;

► істотну участь у банку;

► іноземні інвестори (компанії і країни) та їхню частку в статутному капіталі (заповнюється банками з іноземним капіталом);

► кількість працівників на кінець звітного періоду порівняно з попереднім роком тощо.

Принципи визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат у проміжних звітних періодах аналогічні до тих, що застосовуються в річних фінансових звітах. Ураховуючи особливості завершення фінансового року в банках України, Національний банк надає банкам роз'яснення до складання річного фінансового звіту щодо його підготовки та методики.

Якщо у звітному періоді відбулося об'єднання, то банк-правонаступник зазначає про це у фінансовій звітності. Активи, зобов'язання та власний капітал банків, які об'єднуються шляхом злиття, відображаються у фінансовій звітності за їхньою балансовою вартістю.

Внутрішня заборгованість і результати операцій між об'єднаними банками виключаються під час складання фінансової звітності об'єднаного банку (наприклад, доходи і витрати, що є результатом операцій між цими банками). Видатки, пов'язані зі злиттям банків, що об'єднуються (наприклад, реєстрація, інформаційні та консультаційні послуги), включаються до складу витрат того періоду, в якому вони відбулися.

Показники фінансової звітності банків, що об'єднуються, включаються до фінансової звітності об'єднаних банків за період, у якому відбулося злиття, та за попередній період.

Якщо банк має дочірні компанії, за якими він має контроль, складається консолідована звітність. Консолідована фінансова звітність банку включає:

► загальну інформацію про діяльність банку;

► Консолідований баланс;

► Консолідований звіт про фінансові результати;

► Консолідований звіт про рух грошових коштів;

► Консолідований звіт про власний капітал;

► примітки до консолідованих фінансових звітів. Консолідована фінансова звітність містить показники річної

фінансової звітності учасників консолідованої групи відповідно до периметра консолідації, за винятком показників річної фінансової звітності асоційованих або дочірніх компаній, якщо контроль тимчасовий, оскільки придбані пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання, але якщо продаж не відбувся в цей строк, вони підлягають консолідації з дати первинного придбання з повторною підготовкою звітів за попередній період.

Річна та консолідована фінансова звітність подаються структурним підрозділам банківського нагляду відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. У цьому разі з метою попереднього контролю щодо складу фінансової звітності, аналізу застосованої банком облікової політики, розкриття інформації в примітках, адекватності бухгалтерського обліку згідно з висновком аудитора (аудиторської фірми) служби банківського нагляду подають отримані від банків фінансові звіти структурним підрозділам бухгалтерського обліку територіальних управлінь Національного банку, в яких відкриті кореспондентські рахунки банків. Після розгляду фінансової звітності структурні підрозділи бухгалтерського обліку повертають її разом із висновком попереднього контролю структурним підрозділам банківського нагляду для використання в роботі.

Квартальну фінансову звітність на паперових носіях та в електронному варіанті банки подають територіальним управлінням Національного банку України в установлені ними строки, але не пізніше ніж 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Територіальні управління Національного банку України після перевірки подають квартальну фінансову звітність електронною поштою Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку України через Центральну розрахункову палату НБУ 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, файли В5 "Баланс проміжної фінансової звітності" та В6 "Фінансові результати проміжної фінансової звітності".

Банк зобов'язаний публікувати квартальну фінансову звітність у газеті Кабінету Міністрів України ("Урядовий кур'єр") чи газеті Верховної Ради України ("Голос України") протягом місяця, наступного за звітним кварталом.

Річну фінансову звітність банку (скориговану з урахуванням впливу інфляції) та річну консолідовану фінансову звітність материнського банку (скориговану з урахуванням впливу інфляції), підтверджені аудитором, який має сертифікат на аудиторську перевірку банків, банк (материнський банк) зобов'язаний публікувати не пізніше ніж 1 червня наступного за звітним року в газетах "Урядовий кур'єр" чи "Голос України". Материнський банк на власне бажання може складати та оприлюднювати консолідовану фінансову звітність щокварталу.