У Примітках 36-37 розкривається інформація щодо звітних сегментів та ризиків.
► Примітка 36 "Звітні сегменти". У таблицях подається інформація за основними сегментами банківської діяльності в розрізі контрагентів сегмента, стосовно характеру доходів і витрат звітних сегментів, активи та зобов'язання звітних сегментів за звітний та попередній роки.
Капітальні інвестиції - це загальна сума витрат, понесених протягом звітного періоду на придбання активів сегмента, які, як очікується, використовуватимуться протягом більше ніж одного періоду (основні засоби та нематеріальні активи) за кожним звітним сегментом.
Оцінка має бути на основі методу нарахування.
Сегмент слід відображати окремо, якщо більша частина його доходу створюється від банківської діяльності за межами сегмента й одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:
► дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (включаючи банківську діяльність у межах сегмента);
► його фінансовий результат (прибуток або збиток) становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин - загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів;
► активи становлять 10% або більше від загальних активів. Зовнішній дохід усіх визначених звітних сегментів має становити
не менше ніж 75% загального доходу банку або консолідованої групи. Якщо сукупний дохід визнаних звітних сегментів менший від такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення зазначеного рівня доходу, навіть якщо такі додаткові сегменти не відповідатимуть вищезазначеним критеріям (10%- ний поріг).
Якщо показники сегмента, визначеного у внутрішній звітності, не відповідають вищезазначеним критеріям, то:
► сегмент може бути визнаний звітним сегментом, якщо він має важливе значення для банку в цілому й інформація про нього є суттєвою;
► необхідно провести подальше об'єднання двох або кількох подібних сегментів;
► показники неподібних сегментів включаються до складу нерозподілених статей, із використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів і банку в цілому.
Як правило, кількість сегментів становить не більше ніж 10.
Сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо керівництво банку вважає, що він зберігає своє значення.
Якщо у звітному році банк (материнський банк) визначає нові звітні сегменти, то за ними наводяться відповідні порівняльні оновлені показники за попередній звітний період або надається обґрунтоване пояснення причин неможливості достовірного визначення показників.
Сегментна інформація має бути підготовлена відповідно до облікової політики банку або консолідованої групи в разі надання консолідованої фінансової звітності.
Визначення звітних сегментів у консолідованій фінансовій звітності та розкриття інформації про звітні сегменти здійснюються на основі показників консолідованої фінансової звітності.
Дохід, витрати, активи та зобов'язання сегмента визначаються до здійснення коригувань, пов'язаних із виключенням внутрішньо-групових операцій та сальдо в процесі консолідації, за винятком випадків, коли такі внутрішньо групові сальдо або операції відбуваються між учасниками групи в межах одного сегмента.
У консолідованому фінансовому звіті результат сегмента визначається до здійснення коригувань, пов'язаних із відокремленням частки меншості.
Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо належить до сегмента, та відповідна частина доходу банку (материнського банку), що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах одного банку (материнського банку).
Витратами звітного сегмента є витрати, пов'язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо належать до нього, та відповідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до сегмента, включаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов'язані з операціями з іншими сегментами в межах одного банку (материнського банку). Витрати за сегментом не включають витрат на сплату податку на прибуток.
Результат сегмента - це дохід за сегментом мінус витрати за сегментом.
Активами звітного сегмента визнаються активи, які використовуються для виконання звичайної діяльності і безпосередньо стосуються цього сегмента.
Якщо результат сегмента включає дохід за процентами або дохід від дивідендів, активи сегмента включають відповідну дебіторську заборгованість, кредити, інвестиції або інші активи, що генерують дохід. Якщо певна стаття амортизації включається до витрат сегмента, то відповідний актив теж має бути включеним до активів сегмента. Активи сегмента не включають активів з податку на прибуток. Активи сегмента визначаються після вирахування відповідних оцінювальних резервів, які регулюють оцінку об'єкта в балансі банку.
Активи сегмента включають інвестиції, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, якщо прибуток або збиток від таких інвестицій уключаються до доходу сегмента.
Зобов'язання сегмента - це зобов'язання, що виникають від звичайної діяльності сегмента і/або безпосередньо належать до сегмента або можуть бути віднесені до сегмента шляхом пропорційного розподілу. Якщо результат сегмента включає витрати на проценти, то зобов'язання сегмента включають відповідні зобов'язання, на які нараховуються проценти. Зобов'язання сегмента не включають зобов'язань за податком на прибуток. У звітності за сегментами зазначається склад нерозподілених статей.
Окремо розглядається інформація за географічними сегментами за звітний та попередній роки. Після таблиці банк (материнський банк) зазначає критерії розподілу зовнішніх доходів за окремими країнами. Якщо активи, зовнішні доходи, що отримані в окремій іноземній державі, є суттєвими, інформація щодо таких активів, доходів розкривається окремо.
Інформація про ризики розкривається за видами.
► Примітка 37 "Управління фінансовими ризиками".
При розкритті інформації щодо кредитного ризику банк (материнський банк) описує цілі, політику та процеси щодо управління цим ризиком та методи, використані для оцінки ризику, а також розкриває інформацію стосовно дотримання протягом звітного періоду нормативів кредитного ризику та їхнього значення на звітну дату.
За ринковим ризиком банк розкриває інформацію щодо доступності ринковому ризикові і як вона виникає, цілі, політику та процеси управління ринковим ризиком і методи, використані для оцінки ризику.
При розкритті інформації щодо валютного ризику в таблицях проводиться аналіз впливу цього ризику та зміни фінансового результату і власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими. Розрахунок проводиться для грошових залишків у валютах, що відрізняються від функціональної валюти. Окремо аналізується зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінного курсу, що встановлений як середньозважений валютний курс, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими.
Банк проводить аналіз процентного ризику, що виникає за фінансовими інструментами, за якими нараховуються проценти. У таблиці, де проводиться загальний аналіз процентного ризику, фінансові активи та зобов'язання мають бути відображені за балансовою вартістю за датами перегляду процентних ставок відповідно до договорів чи строків погашення залежно від того, яка з дат є ранішою. Після таблиці аналізується чутливість процентного ризику, якому банк (материнський банк) доступний на звітну дату, показуючи, як зміни у відповідній змінній ризику (процентна ставка), що були обґрунтовано можливими на цю дату, впливатимуть на прибуток або збиток; наводяться методи та припущення, використані під час складання аналізу чутливості. При проведенні моніторингу процентних ставок за фінансовими інструментами в таблиці наводять дані за середньозваженою процентною ставкою. Процентна ставка розраховується у відсотках у річному обчисленні.
Статистичні ряди базуються на щоденній інформації та щомісячній звітності, що подається до органу управління банку.
Для активів і зобов'язань із фіксованою процентною ставкою строковість визначається виходячи з періоду від дати балансу до дати погашення згідно з контрактом, а для активів і зобов'язань зі змінною процентною ставкою - з урахуванням найближчого терміну перегляду процентних ставок чи дати погашення залежно від того, що настає раніше.
Після таблиці банк (материнський банк) зазначає, за якою процентною ставкою (плаваючою чи фіксованою) нараховуються проценти за відповідними статтями активів та зобов'язань.
В інформації щодо іншого цінового ризику банк (материнський банк) наводить аналіз того, що виникає від фінансового інструменту внаслідок змін, наприклад, у цінах на інструменти власного капіталу. А також наводить підсумкові кількісні дані про доступність ризикові на звітну дату, що базується на внутрішній інформації, наданій провідному управлінському персоналу.
Банк розкриває інформацію щодо доступності іншому ціновому ризикові і як вона виникає, цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, використані для оцінки ризику.
Банк проводить аналіз чутливості для іншого цінового ризику, якому він доступний на звітну дату, показуючи, як зміни у відповідній змінній ризику, що були обґрунтовано можливими на цю дату, впливатимуть на прибуток або збиток, наводить методи та припущення, використані під час складання аналізу чутливості.
При розгляді географічного ризику проводиться аналіз географічної концентрації фінансових активів та зобов'язань порівняно з попереднім роком. Зазначають інформацію щодо того, як служби управлінського обліку банку (материнського банку) визначають концентрацію географічного ризику.
При формуванні інформації щодо концентрації інших ризиків банк (материнський банк) надає спільну характеристику, яка ідентифікує кожну концентрацію ризику.
Щодо ризику ліквідності банк (материнський банк) розкриває інформацію про доступність ризикові ліквідності і як вона виникає, цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, використані для оцінки ризику. В таблицях проводиться аналіз фінансових зобов'язань за строками погашення за звітний та попередній роки. Строки погашення визначаються від дати звітності до дати погашення згідно з контрактом. Такі суми представляють контрактні недисконтовані грошові потоки, які відрізняються від сум, відображених у балансі, оскільки балансові суми базуються на дисконтованих грошових потоках. Похідні фінансові інструменти, розрахунок за якими здійснюється на нетто-основі, відображаються в чистій сумі.
Якщо банк використовує аналіз ризику ліквідності за строками погашення на основі дисконтованих грошових потоків, то йому слід проводити аналіз фінансових активів та зобов'язань за строками погашення на основі очікуваних строків погашення за звітний рік порівняно з попереднім. Дані фінансових активів і зобов'язань у таблиці наводяться за балансовою вартістю.
Чистий розрив розраховується як різниця між фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями. Якщо банк (материнський банк) використовує кілька методів для управління доступністю ризиком ліквідності, то йому слід розкривати інформацію, застосовуючи метод чи методи, що забезпечують найдоречнішу та най достовірнішу інформацію.
У примітках 38-45 розкривається інша інформація.
► Примітка 38 "Управління капіталом". У цій примітці банк зазначає цілі, політику, процеси щодо управління капіталом, розкриває інформацію стосовно дотримання протягом звітного періоду нормативів адекватності капіталу та їхнього значення на звітну дату. В таблицях розкривається структура регулятивного капіталу та структура капіталу банку, що розраховується на основі Базельської угоди про капітал. Банки, що працюють на міжнародному рівні та складають звітність за методом повної консолідації згідно з вимогами Базельської угоди про капітал (далі - Угода), що визначено у Звіті про міжнародну конвергенцію оцінки капіталу та стандартів капіталу, і в доповнення до Угоди, яка ввела розгляд ринкових ризиків (оновлено в листопаді 2005 року, що звичайно називають "Базель I"), наводять інформацію щодо структури капіталу банку, який розраховується на основі Угоди.
► Примітка 39 "Потенційні зобов'язання банку". В таблиці подається інформація щодо активів, наданих у заставу. Після таблиці банк (материнський банк) зазначає характер та балансову вартість активів у заставі, щодо яких передбачені обмеження, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням ними з визначенням характеру цих обмежень. У звіті зазначають інформацію про події, які відбулися за станом на кінець дня 31 грудня звітного року, але не відображені в жодній примітці, якщо вони містять додаткову інформацію про діяльність та фінансовий стан банку, зокрема таку:
а) розгляд справ у суді. Банк (материнський банк) розкриває на звітну дату інформацію про природу непередбачених зобов'язань, що пов'язані з розглядом справ у суді, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцінку невизначеності, пов'язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття, та можливість будь-якої компенсації сум вибуття;
б) можливість виникнення потенційних податкових зобов'язань. Банк (материнський банк) розкриває на дату балансу інформацію про природу непередбачених зобов'язань, що пов'язані з виникненням податкових зобов'язань, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцінку невизначеності, пов'язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття, та можливість будь-якої компенсації сум вибуття;
в) зобов'язання з капітальних вкладень. Банк розкриває інформацію щодо сум контрактних зобов'язань, пов'язаних із придбанням основних засобів та нематеріальних активів;
г) зобов'язання оперативного лізингу (оренди). У таблиці подається інформація щодо майбутніх мінімальних орендних платежів за не відмовною орендою. Після таблиці банк розкриває інформацію щодо загальної суми майбутніх мінімальних суборендних платежів, що, як очікується, будуть отримані за не відмовними угодами про суборенду на звітну дату;
ґ) зобов'язання, що пов'язані з кредитуванням. Банк розкриває на звітну дату інформацію про природу непередбачених зобов'язань, пов'язаних із кредитуванням, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцінку невизначеності, пов'язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття, та можливість будь-якої компенсації сум вибуття. У таблиці аналізується структура зобов'язань, що пов'язані з кредитуванням. Крім того, материнський банк розкриває таку інформацію:
- свою частку в непередбачених зобов'язаннях асоційованої компанії, за які він несе солідарну відповідальність з іншими інвесторами;
- непередбачені зобов'язання, які виникають унаслідок роздільної відповідальності інвестора за всіма або частиною зобов'язань асоційованої компанії; е) активи, надані в заставу, та активи в заставі, щодо яких передбачені обмеження, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням ними.
► Примітка 40 "Облік хеджування". Банк для кожного типу хеджування (хеджування справедливої вартості, хеджування грошових потоків, хеджування чистих інвестицій) розкриває таку інформацію:
а) опис кожного типу хеджування;
б) опис фінансових інструментів, призначених інструментами хеджування, та їхню справедливу вартість на звітну дату;
в) характер ризиків, що їх хеджують.
► Примітка 41 "Справедлива вартість фінансових інструментів", в якій банк зазначає:
- визначення справедливої вартості;
- фінансові активи та зобов'язання, що відображені за справедливою вартістю;
- методи та суттєві припущення, які використовуються для оцінки справедливої вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань.
Справедлива вартість визначається для фінансових активів і зобов'язань, які відображені в балансі не за справедливою вартістю. Справедлива вартість не визначається для інструментів капіталу, які не котируються на ринку і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити. Інформація про такі фінансові активи, яку слід розкривати в цій примітці, має містити опис фінансового активу, його балансову вартість і пояснення, чому його справедливу вартість не можна достовірно оцінити.
Якщо фінансові активи, справедливу вартість яких раніше неможливо було оцінити достовірно, продаються, то слід розкривати їхню балансову вартість під час продажу та визнану суму прибутку або збитку.
В окремій таблиці подається балансова та розрахункова справедлива вартість фінансових активів та зобов'язань, які не відображаються в балансі банку за справедливою вартістю.
► Примітка 42 "Операції з пов'язаними особами". У таблицях розкривається інформація щодо залишків за операціями з пов'язаними особами станом на кінець дня 31 грудня звітного року, доходів і витрат за операціями з пов'язаними сторонами за звітний рік, інших прав та зобов'язань за операціями з пов'язаними сторонами станом на кінець дня 31 грудня звітного року, кредитів, що надані пов'язаним особам та погашені пов'язаними особами протягом звітного року. В окремих таблицях розглядається така ж інформація за станом на кінець дня 31 грудня попереднього року.
Банк розкриває назву материнського банку та інформацію про те, хто є основним власником банку (найменування юридичної особи та/або прізвище та ініціали фізичної особи), а також щодо виплат провідному управлінському персоналу та кредитів, що надані і погашені пов'язаними особами протягом звітного року.
► У Примітках 43-44 розкривається інформація щодо основних дочірніх та асоційованих компаній та щодо об'єднання компаній. У примітці материнський банк за кожним об'єднанням компаній, що відбулося протягом періоду, розкриває таку інформацію (слід розкривати в цілому стосовно об'єднань компаній, які відбулися протягом звітного періоду і які, якщо взяти окремо, є несуттєвими):
а) назва та характеристики об'єднуваних компаній;
б) дата придбання;
в) відсоток придбаних акцій з правом голосу;
г) опис складових цієї вартості, включаючи будь-які витрати, що безпосередньо пов'язані з об'єднанням. Якщо до складу вартості входять випущені інструменти капіталу чи ті, що випускаються, слід розкривати їх кількість і справедливу вартість, основу її визначення;
ґ) суму прибутку чи збитку об'єкта придбання з дати придбання, включену до Звіту про фінансові результати материнського банку за період, за винятком, якщо розкриття є неможливим. Якщо розкриття такої інформації є неможливим, то слід розкрити цей факт разом із відповідним поясненням. За винятком випадків, коли розкриття є неможливим, материнський банк розкриває інформацію щодо доходів об'єднаної компанії за період так, ніби дата придбання за всіма об'єднаннями компаній, що відбулися за період, є початком цього періоду.
В окремих таблицях материнський банк розкриває суми, визнані на дату придбання за кожним класом активів, зобов'язань та непередбачених зобов'язань об'єкта придбання, та балансову вартість за кожним з таких класів, визначену за міжнародними стандартами фінансової звітності безпосередньо перед об'єднанням. Якщо таке розкриття є неможливим, необхідно розкрити цей факт разом із відповідним поясненням і придбані активи, зобов'язання та гудвіл, що виник.
► Примітка 45 "Події після дати балансу". У примітці зазначається інформація про сприятливі і несприятливі події, що відбулися між датою складання балансу і датою затвердження правлінням (радою директорів) або спостережною радою банку (материнського банку) фінансової звітності, підготовленої для оприлюднення.
Банк повинен розкривати інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не коригують після дати балансу, які є суттєвими і які можуть впливати на економічні рішення користувачів (наприклад, значне об'єднання бізнесу, оголошення плану про припинення діяльності, істотні придбання активів, оголошення про значну реструктуризацію, значні операції зі звичайними акціями, аномально великі зміни в цінах на активи або в курсах обміну іноземних валют, зміни ставок податків або податкового законодавства, прийняття значних або непередбачених зобов'язань, початок великого судового процесу). Банк (материнський банк) має розкривати характер таких подій та попередню оцінку їхнього фінансового впливу або свідчення того, що така оцінка неможлива.
► Примітка 46 "Інформація про аудитора (аудиторську фірму) та висновок проведеного аудиту". У примітці банк зазначає найменування аудиторської фірми (аудитора), прізвище та номер сертифіката, що визначає кваліфікаційну придатність займатися аудиторською діяльністю на території України, аудитора, який підписав аудиторський висновок, та який висновок надав аудитор.
Запитання для самоконтролю
1. Опишіть структуру банківської звітності.
2. Якими нормативно-правовими документами Національного банку України регламентовано складання та надання фінансової звітності?
3. Який орган встановлює порядок та регламент надання звітності філіями банку?
4. Який грошовий вимірник фінансової звітності?
5. З якою періодичністю складається фінансова звітність?
6. Залишки за якими балансовими рахунками виключаються із фінансової звітності банку?
7. Назвіть основні форми квартальної фінансової звітності, річної фінансової звітності.
8. В яких документах розшифровуються окремі статті Балансу та Звіту про фінансові результати річного фінансового звіту банку?
9. Ким має бути здійснена обов'язкова перевірка річної фінансової звітності банку?
10. За яких обставин банк складає консолідовану фінансову звітність?
11. Яким методом банк складає консолідовану фінансову звітність із дочірніми установами?
12. Яка структура балансу банку (Звіту про фінансові результати)?
13. Які примітки розкривають зміст статей балансу (Звіту про фінансові результати)?
14. Якими методами можна складати Звіт про рух грошових коштів?
Теми для рефератів
1. Якісні характеристики звітності.
2. Основні користувачі звітності та їхні вимоги.
3. Класифікаційні ознаки звітності.
4. Призначення форм звітності та їхня економічна сутність.
5. Порядок та терміни подання звітності.
Завдання для самостійної роботи
Для розуміння правил формування фінансової звітності необхідно ознайомитися з Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (затверджена Постановою № 480 Правління НБУ від 27.12.2007 р.).
Після ознайомлення дайте відповідь на запитання:
1. Яка інформація розкривається у фінансовій звітності щодо ризиків?
ПЕРЕДМОВА
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ1.Сутність, типи, функції центральних банків
ТЕМА 1. СТАТУС ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ
Лекція 1.історія становлення і сутність центральних банків
1.1.1. Передумови виникнення центральних банків
1.1.2. Типологія центральних банків в епоху золотого стандарту
1.1.3. Центральні банки і монетарна політика в кейнсіанському аспекті
1.1.4. Етатичний тип Центрального банку
1.1.5. Сутність Центрального банку з позицій монетаризму