Постійні та швидкі зміни на фінансових ринках, їх глобалізація, впровадження нових інструментів і послуг разом із розвитком інформаційних технологій, що супроводжують ці процеси, значно ускладнили діяльність центральних банків. Саме тому контроль (процес, спрямований на виявлення, оцінку й мінімізацію ризиків та усунення інших явиш, які перешкоджають продуктивній банківській діяльності та досягненню поставлених цілей) є головним інструментом підвищення ефективності управління центральним банком.
Основними цілями організації системи внутрішнього контролю в Національному банку України є забезпечення:
o збереження активів банку, комерційної та державної таємниць;
o виконання вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів, внутрішніх правил, процедур, планів;
o економного та ефективного використання ресурсів;
o адекватного відображення операцій банку в обліку;
o контролю за своєчасним визначенням та оцінкою ризику, розробка і втілення заходів щодо його мінімізації;
o взаємодії з державними органами, зовнішніми аудиторами й комерційними банками з питань запобігання порушень чинного законодавства, нормативних актів та стандартів.
Система внутрішнього контролю Національного банку України в основному відповідає рекомендаціям Базельського комітету з банківського нагляду, внутрішніх аудиторів центральних банків Групи десяти. Банку міжнародних розрахунків і Європейського центрального банку.
Внутрішній аудит - ключовий елемент системи внутрішнього контролю центрального банку. Незважаючи на деякі відмінності, функції внутрішнього аудиту центральних банків різних країн тотожні. Вони передбачають:
o перевірку дотримання структурними підрозділами банку вимог чинного законодавства, внутрішніх планів, процедур і норм (аудит відповідності);
o оцінку ефективності і продуктивності використання ресурсів структурними підрозділами банку (операційний аудит);
o оцінку надійності і цілісності системи обліку та фінансових звітів банку (фінансовий аудит);
o оцінку адекватності системи внутрішнього контролю та заходів безпеки потенційним ризикам (аудит системи внутрішнього контролю);
o оцінку виконання та безпеки проектів автоматизації, інших проектів, відповідності отриманих результатів поставленим цілям (аудит проектів);
o проведення спеціальних службових розслідувань (у випадках виявлення розкрадань, недостач тощо).
Відповідно до рекомендацій Європейського центрального банку та професійних стандартів внутрішнього аудиту підрозділ внутрішнього аудиту центрального банку з метою належного виконання своїх функцій повинен:
o бути незалежним (принципи цієї незалежності, місце підрозділу в організаційній структурі банку, права, відповідальність і підзвітність, об'єкти контролю та функції внутрішнього аудиту мають бути чітко обумовлені у затвердженому правлінням банку положенні про внутрішній аудит);
o звітувати безпосередньо вищому керівництву (голові правління, раді директорів);
o мати прямий доступ до всієї інформації, яка стосується діяльності банку;
o мати штат, належно укомплектований спеціалістами, які володіють знаннями й навичками, необхідними для кваліфікованого виконання обов'язків внутрішнього аудитора;
o дотримуватися загальноприйнятих принципів і професійних стандартів.
Згідно зі статтею 69 Закону "Про Національний банк України" НБУ контролює діяльність своїх структурних підрозділів шляхом проведення внутрішнього аудиту. По суті це незалежна експертна діяльність, головними завданнями якої є:
перевірка та оцінка адекватності, ефективності й достатності механізмів системи внутрішнього контролю, стану управління ризиками; повноти, своєчасності й достовірності звітності; дотримання принципів та процедур
у процесі здійснення банківських і внутрігосподарських операцій у структурних підрозділах НБУ;
проведення перевірок або ревізій щодо дотримання структурними підрозділами Національного банку законодавства України та нормативно-правових актів НБУ. забезпечення виконання ними завдань грошово-кредитної політики, належного рівня надійності операцій, що проводяться Національним банком, його структурними підрозділами з метою мінімізації ризиків банківської діяльності, посилення розрахункової та платіжної дисципліни, поліпшення структури грошової маси, виконавської дисципліни, а також економного й ефективного використання власних матеріальних і фінансових ресурсів, збереження коштів і цінностей.
Аудит системи внутрішнього контролю здійснюється шляхом проведення регулярної перевірки цілей, ефективності та дієвості систем внутрішнього контролю, включаючи плани й процедури, встановлені Правлінням і керівництвом НБУ; перевірки застосування й ефективності процедур управління ризиками; перевірки операцій, що входять до внутрішніх процедур контролю.
Для подальшого розвитку внутрішнього аудиту в системі Національного банку вживаються заходи щодо вдосконалення структури та методів роботи служби внутрішнього аудиту, підвищення професійного рівня її працівників (передусім у сфері контролю ризиків), щодо приведення у відповідність із міжнародними стандартами аудиту та професійними стандартами внутрішнього аудиту методології проведення аудиту.
Комплексні перевірки господарсько-фінансової діяльності структурних підрозділів Національного банку проводяться не рідше одного разу на рік.
Триває робота над досягненням відповідності діяльності Департаменту аудиту Міжнародним стандартам професійної діяльності та внутрішнього аудиту, які розроблені Інститутом внутрішніх аудиторів.
У 2008 р. було забезпечено виконання плану аудиту та здійснено 289 аудитів з різних питань, у тому числі 263 аудити територіальних управлінь (25 комплексних та 238 з окремих питань діяльності), 10 аудитів з окремих питань діяльності структурних підрозділів центрального апарату. 16 аудитів діяльності структурних одиниць та підрозділів Національного банку. За результатами аудитів, структурними підрозділами Національного банку України прийнято до виконання 1728 рекомендацій, або 95,1 % із наданих.
Річні звіти центральних банків перевіряються та засвідчуються зовнішніми аудиторами, що, як правило, обумовлено вимогами національного законодавства. Так, згідно із законодавством ЄС, центральні банки країн Європейського співтовариства починаючи з 1999 фінансового року зобов'язані залучати незалежних аудиторів для аудиту річних звітів. За його підсумками аудитори подають керівництву банку аудиторський висновок та лист, в якому описуються основні недоліки, виявлені в системі внутрішнього контролю під час перевірки фінансового звіту, викладаються необхідні рекомендації.
Відповідно до міжнародних стандартів аудиту зовнішній аудитор має одержати достатнє уявлення про систему внутрішнього контролю та діяльність внутрішнього аудиту в банку. Переконавшись у ефективності внутрішнього аудиту, зовнішній аудитор може змінити характер і терміни перевірки, а також зменшити обсяг аудиторських процедур.
Керівництво центрального банку зацікавлене у зменшенні витрат на проведення зовнішнього аудиту, а тому може вимагати адекватності роботи внутрішнього аудиту цілям зовнішнього. Для цього зовнішній та внутрішній аудитори мають узгодити терміни своєї роботи, обсяги перевірки, її рівні та методи формування вибірки, документального оформлення виконаної роботи, процедури дослідження і звітності.
Згідно із положеннями статті 70 Закону "Про Національний банк України" НБУ укладає договір із аудиторською фірмою, визначеною Радою Національного банку, щодо перевірки його річного звіту і подання аудиторського висновку. Після укладення договору служба внутрішнього аудиту НБУ з метою підвищення якості аудиту проводить періодичні зустрічі із зовнішніми аудиторами. Під час цих зустрічей з'ясовуються сфери взаємної зацікавленості та предмети перевірок. Крім того, на зазначених зустрічах за участі керівництва банку обговорюються питання щодо реалізації рекомендацій, наданих внутрішнім та зовнішнім аудитом.
Ефективна система внутрішнього контролю не виключає можливості втрат, проте дає змогу контролювати сукупність ризиків банківської діяльності та мінімізувати обсяг можливих втрат за несприятливого розвитку ситуації.
Література [1, 2, 23-26, 29-32, 27, 47, 59, 87, 100, 116]
Тема 3. емісія грошей та регулювання готівкового грошового обігу
3.1. Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси
3.2. Організація процесу виробництва банкнот і монет у системі НБУ
3.3. Організація касової роботи в установах НБУ
3.4. Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України
3.5. Порядок емісії готівки установами НБУ
3.6. Безготівкова емісія НБУ
ТЕМА 4. РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ
4.1. Причини і значення рефінансування комерційних банків центральними