Тема 3. Емісія грошей та регулювання готівкового грошового обігу
План
3.1. Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси
3.2. Організація процесу виробництва банкнот і монет у системі НБУ
3.3. Організація касової роботи в установах НБУ
3.4. Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України
3.5. Порядок емісії готівки установами НБУ
3.6. Безготівкова емісія НБУ
3.1. Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси
Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:
1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;
2) створення резервних фондів банкнот і монет;
3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;
4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;
6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;
7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.
Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси передбачає порядок введення та вилучення грошей з обігу, а також їх перерозподіл між територіями і регіонами країни залежно від потреб економіки.
Випуск грошей в обіг є комплексом заходів, який складається з таких основних етапів:
1) прогнозування потреби у готівковій масі;
2) виготовлення грошей;
3) створення резервного фонду готівки у центральному сховищі;
4) власне введення грошей в обіг.
Готівка, як правило, використовується при одержанні населенням своїх доходів та їх використанні (виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, придбання товарів і послуг, розміщення коштів у банківських внесках тощо).
У країнах Євросоюзу частка розрахунків готівкою в сукупному грошовому обороті в останні роки не перевищує 3-8 %. Це досягається переведенням заробітної плати працівників на банківські рахунки та широким запровадженням систем електронних платежів і розрахунків. Тенденції останніх років засвідчили, що в країнах із перехідною економікою, де рівень заробітної плати є низьким, обсяг готівки на душу населення майже дорівнює розміру середньої зарплати. Натомість у країнах із розвинутою ринковою економікою, де лише незначна частина населення отримує заробітну плату готівкою, її обсяг на душу населення істотно менший.
Проблема емісійних операцій і забезпечення найефективнішого їх впливу на розвиток економіки є однією з головних у діяльності центральних банків усіх країн. На сьогодні для світової практики характерні дві основні моделі центрального емісійного банку: англосаксонська (типові представники - Великобританія та СІНА) і континентальна (більшість європейських країн).
В англосаксонській моделі грошова емісія здійснюється окремим від центрального банку органом, який передає потім емісійні банківські білети банківським установам. У СІНА це відбувається в рамках Федеральної резервної системи. Водночас у континентальній моделі рішення про грошову емісію приймається безпосередньо центральним банком у межах, визначених правовими нормами.
Процеси світової глобалізації вносять свої корективи у формування готівкової маси. Створення Європейського монетарного союзу, зокрема введення в обіг єдиної валюти, поставило нові завдання перед Європейським центральним банком щодо ефективного формування готівки в обігу. Питання емісії готівкового евро та його транспортування в усі країни єврозони було вирішено з урахуванням досвіду Федеральної резервної системи СІНА - право емітувати готівку розподілено між центральними банками країн єврозони.
3.3. Організація касової роботи в установах НБУ
3.4. Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України
3.5. Порядок емісії готівки установами НБУ
3.6. Безготівкова емісія НБУ
ТЕМА 4. РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ
4.1. Причини і значення рефінансування комерційних банків центральними
4.2. Загальні вимоги НБУ до банків і забезпечення у разі здійснення рефінансування
4.3. Порядок надання окремих кредитів овернайт
4.4. Порядок проведення тендерів з підтримання ліквідності банків