Історично світовий ринок, світова економіка, міжнародна економіка беруть походження в сфері міжнародної торгівлі (див. табл. 1.2). Стародавній Єгипет, Греція, Рим, Фінікія вели торгівлю як між собою, так і з чисельними містами Середземномор'я. Ці торговельні відносини носили міждержавний, внутрішньоконтинентальний характер. Розвиток суспільного поділу праці, товарного виробництва, ринку виводять зовнішню торгівлю за часів феодалізму на міжконтинентальний рівень. Великі географічні відкриття поєднали всі регіональні ринки єдиним ланцюжком, створили передумови для формування світового ринку товарів.
Таблиця 1.1
Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки
Хронологічний період | Головні риси суспільного розвитку | Зміст етапів еволюції світового ринку та міжнародної економіки |
Стародавній світ та середньовіччя | Домінування натурального господарства та традиційного суспільства. | Відбувається формування внутрішнього ринку, як форми господарського спілкування, за якою виробник самостійно продає товари усередині країни. |
ХV-ХVІ ст. | Епоха великих географічних відкриттів. Колоніальні захвати і створення перших колоніальних імперій (португальської та іспанської). | Прискорений розвиток міжнародної торгівлі непромисловими товарами: тканинами, пряностями, коштовностями, дорогоцінними металами і рабами. Формування національного та міжнародного ринків, які є відповідно внутрішнім ринком, частина якого орієнтується на іноземних покупців, та частиною національних ринків, що безпосередньо пов'язана із закордонними ринками. Світове господарство обмежене сферою застосування купецького та лихварського капіталу. Формою існування та розвитку світового господарства цього періоду були переважно міжнародні торговельні відносини. |
Новий час. XVI- XVIII ст. | Мануфактурне виробництво. Епоха первісного накопичення капіталу. Становлення економічних систем, що відповідають моделі "чистого" капіталізму. | Функціонування світового господарства виходить за межі сфери обігу, поширюючись на сферу виробництва. Ускладнюється механізм світового господарства, з'являються нові форми МЕВ, а саме: міжнародна торгівля промисловими товарами, торгівля послугами, вивіз капіталу, міграція робочої сили. Монополізація зовнішньої торгівлі. Виникнення і розвиток протекціоністської торговельної політики. |
Продовження табл. 1.1
XIX - початок XX ст. | Промисловий переворот. Розвиток великого машинного виробництва та утвердження індустріального суспільства. Колоніальна експансія і завершення територіального поділу світу колоніальними державами. | Завершення формування світового ринку як сфери стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі факторів виробництва. Початок формування світової економіки, як сукупності національних економік (господарств) і зв'язків між ними. Створення адекватної сучасному світовому господарству системи МЕВ. Домінуючою за темпами розвитку формою МЕВ стає вивіз капіталу, широкого розвитку набуває виробниче і науково-технічне співробітництво, діяльність міжнародних монополій. |
Новітній час. Початок XX ст. - кінець 50-років XX ст. | Становлення в провідних індустріальних країнах змішаної економіки. Територіальний перерозподіл світу. I і II світові війни. | Завершення формування світової економіки, як глобальної економічної системи. Антагоністичний характер її функціонування мав такі форми прояву: співіснування метрополій, залежних від них держав і колоній, перевага монокультурної спеціалізації у розвитку міжнародного поділу праці, нееквівалентний товарний обмін. Світова економіка поділяється на три складові: світове капіталістичне господарство, світове соціалістичне господарство, господарство країн "третього світу". |
Друга половина XX ст. - початок XXI ст. | Сучасний етап НТР. Початок постіндустріальної епохи. Розпад колоніальної системи. Розпад системи соціалізму. Глобалізація економіки та суспільного життя. | Ключовою рисою даного етапу стає розвиток міжнародної економічної інтеграції. Формування міжнародної економіки як складної системи взаємопов'язаних національних економік, між - та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують. |
Світовий ринок - це сукупність національних ринків окремих країн, пов'язаних між собою міжнародним поділом праці (МПП) і товарообігом. Економічні основи розвитку світового ринку, які закладаються у сфері обігу, починають виявлятися вже на етапі створення внутрішнього ринку. Хоча капітал і зародився у сфері обігу, проте шлях до перемоги над традиційною земельною і дрібнотоварною власністю він почав прокладати з промисловості.
Формування світового ринку безпосередньо пов'язане зі стадіями промислового розвитку провідних країн: 1) підприємницька проста кооперація (від зародження підприємництва в промисловості й приблизно до середини XVI ст.); 2) мануфактурне виробництво (XVI-XVIII ст.); 3) велике машинне виробництво (XVШ-XX ст.). На відміну від ремесла та мануфактури машинна індустрія дає можливість налагодити постійне і масове виробництво товарів для продажу на національних і світовому ринках, створюючи основу для розвитку регулярного міжнародного товарообігу.
Світовому ринку притаманні певні специфічні ознаки:
1. Ємність світового ринку є меншою, ніж сумарна ємність національних ринків. Деякі товари, що залучені до товарообігу на національному ринку, не виходять на світовий. Це пов'язано із специфікою національної формули споживання (екзотичні страви, види одягу, предмети побуту), видів діяльності (ремонт взуття) тощо. І навпаки, на світовий ринок виходять найбільш конкурентноздатні товари.
2. На механізм світового ринку значний вплив справляє зовнішньоекономічна політика держави. Наприклад, на шляху іноземних товарів держава може встановлювати різноманітні бар'єри, а в межах національного ринку, навпаки, - створювати умови для вільної конкуренції.
3. На світовому ринку формуються світові ціни, які є відмінними від національних. Національні валюти провідних країн виконують функцію світових грошей.
Паралельно еволюції світового ринку виникають і розвиваються відповідні форми МЕВ. Якщо для доіндустріальних етапів розвитку світового господарства домінуючою і за обсягом, і за темпами розвитку була міжнародна торгівля, то обличчя індустріальної епохи представлене домінуванням за темпами розвитку вивозу капіталу, а також виробничим співробітництвом. Фактори, що зумовили розвиток сучасного світового ринку, виводять на перший план системи МЕВ міжнародну економічну інтеграцію, яка стає ключовою ознакою світового господарства на зламі II-III тисячоліть. Відповідно світове господарство здобуває принципово нову якість міжнародної, глобальної економіки.
Міжнародна економіка - це планетарний відтворювальний комплекс, складна система взаємопов'язаних національних економік, між - та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.
Головні ознаки міжнародної економіки:
1. Розвинуті сфери міжнародної торгівлі та міжнародного руху факторів виробництва. Темпи зростання обсягів міжнародної торгівлі та капіталізації світового фінансового ринку перевищують темпи зростання світового ВВП.
2. Швидкий розвиток міжнародного виробництва, в першу чергу в межах ТНК. За мобільністю, здатністю до трансформації зв'язків та організаційних структур, швидкістю реакції на імпульси НТР вони набагато переважають національні або регіональні форми господарських утворень. На відміну від них, ТНК не прив'язані до території тієї чи іншої країни, а отже здатні поєднувати фактори виробництва різної державної належності й опановувати ринки у будь-якій частині світу.
3. Розширення самостійної міжнародної валютно-фінансової сфери, яка не пов'язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів і факторів виробництва.
4. Розгалужена система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і наддержавних, а також громадянських утворень і механізмів регулювання економіки. Наприклад, ЄС, НАФТА, АСЕАН, численні економічні організації та установи ООН тощо.
5. Домінування принципів відкритої економіки в економічній політиці держав. Мова йде, перш за все, про активну інтеграцію національної економіки у міжнародну економіку, світовий ринок, а також обґрунтовану доступність внутрішнього ринку для імпорту іноземного капіталу, товарів, технологій, інформації, робочої сили.
1.4. Рух міжнародної економіки: форми, напрямки, чинники. Матеріальні основи розвитку міжнародної економіки
1.5. Соціально-економічні основи розвитку міжнародної економіки
ТЕМА 2. НАЦІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ
2.1. Систематизація країн світу за регіональною, організаційною ознаками та рівнем економічного розвитку
2.2. Економічно розвинуті країни світу
2.3. Країни з перехідною економікою. Національна економіка України: загальне та особливе
2.4. Країни, що розвиваються. Нові індустріальні країни
2.5. Механізми взаємодії національних економік країн світу
ТЕМА 3. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ