Міжнародна економіка - Козак Ю.Г. - Діяльність філій ТНК у країнах Європейського Союзу

Проаналізуємо наслідки діяльності філій ТНК для їнах Європейського Союзу економік країн регіону. Як уже відзначалося, серед найбільшу інвестиційну привабливість мас економіка Великої Британії, до якої в період з 1980 по 2004 роки надійшло 749,6 млрд дол. прямих іноземних капіталовкладень. За нею йдуть Франція - 482,1 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, Німеччина - 418,1 млрд, Нідерланди - 345,9 млрд і Італія - 134,5 млрд дол. (Додаток 8).

Ситуацію в Німеччині оцінимо за допомогою рефссінних моделей (9.86) -(9.92). У них встановлена взаємозалежність між такими макроскономічними показниками Німеччини: товарним експортом (Е); товарним імпортом (1); експоріом послуг (ES); імпортом послуг (IS); доходами від іноземних інвестицій, отриманими за межами країни (1С); доходами від іноземних інвестицій, отриманими в країні (ID); балансом поточних операцій (СА); валовим внутрішнім продуктом (GDP); валовими внутрішніми інвестиціями (GFI); прямими іноземними інвестиціями, спрямованими до країни (FDI in); прямими іноземними інвестиціями, вивезеними з країни (FDI out); середньозваженою процентною ставкою (IR); реальним обмінним курсом національної валюти (RER); номінальним обмінним курсом національної валюти (NER):

Е " 410,496 + 0,464 FDI in + 1,012 FDI out +0,866 GFI - 8,898 IR -3,153 RER (9.86)

I = 544,799 + 0,876 FDI in + 2,204 FDI out - 156,936 NER (9.87)

I" 27,042 + 0,691 FDI in + 0,638 FDI out + 0,168 GDP (9.88) ES = 44,383 + 0,046 FDI in + 0,127 FDI out + 0,030 GDP - 0,401 RER (9.89)

IS - - 2,646 + 0,099 FDI in + 0,316 FDI out + 0,048 GDP (9.90)

ID = 130,394 + 0,457 FDI in - 45,685 NER (9.91) CA * - 9,223 + 0,138 FDI in + 0,178 FDI out + 0,969 E -1,123 I + 1,966 ES - 1,090 IS + 0,8291С - 1,229 ID (9.92)

У рівнянні (9.86) визначено фактори, що впливають на товарний експорт Німеччини. Значення зведених коефіцієнтів регресійної моделі (Додаток б, Д. J) свідчать, що найбільший вплив на збільшення німецького експорту здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йдуть вивезені ПП й інвестиції, завезені в Німеччину.

Наявність взаємозв'язку між вивезеними ПІІ і зростанням товарного експорту пояснюється тим, шо німецькі ТНК через мережу своїх іноземних філій збільшують збут продукції, виробленої в Німеччині.

На зміну обсягів німецького товарного експорту також впливають відсоткова ставка і реальний обмінний курс національної валюти. При цьому зниження відсоткової ставки і реального обмінного курсу німецької марки підвищує конкурентоспроможність товарів, вироблених у Німеччині, а їхнє збільшення призводить до зворотних результатів.

У регресійних моделях (9.87) і (9.88) установлений взаємозв'язок між товарним імпортом Німеччини, завезеними і вивезеними ПІІ, обсягом ВВП, номінальним обмінним курсом. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що зростання обсягів ВВП, завезених і вивезених ПП, призводить до збільшення товарного імпорту Німеччини, а девальвація національної валюти знижує конкурентоспроможність імпорту.

Залежність товарного імпорту від вивезених інвестицій свідчить про те, що німецькі ТНК реалізовують на національному ринку частину продукції, випущеної в іноземних філіях.

У цілому ж товари, які вироблені в Німеччині, більш конкурентоспроможні порівняно з імпортною продукцією. У результаті Німеччина протягом останніх двадцяти п'яти років постійно мала позитивний торговий баланс. Його сумарне сальдо за період з 1980 по 2004 роки склало 1 трлн 561 млрд дол., що є кращим показником у Європі, а у світовій економіці поступається лише відповідному показнику Японії.

Однак наприкінці 90-х років темпи приросту німецького товарного імпорту перевищували відповідні показники експорту. Внаслідок цього спостерігалося поступове зменшення позитивного сальдо торгового балансу Німеччини: 78,9 млрд дол. у 1998 p., 72 млрд у 1999 p. і 57 млрд. дол. у 2000 р.

У торгівлі послугами спостерігається протилежна ситуація. Протягом останніх двадцяти п'яти років сальдо послуг платіжного балансу Німеччини постійно набувало негативних значеннь. Його сумарне негативне сальдо за період з 1980 по 2004 роки склало 765,5 млрд дол.

У регресійних моделях (9.89) і (9.90) представлені фактори, що виливають на торгівлю послугами Німеччини. Як і у випадку з товарною торгівлею, зростання обсягів завезених ПІІ призводить до збільшення експорту й імпорту послуг. Аналогічний вплив на торгівлю послугами також здійснюють вивезені іноземні інвестиції і зростання обсягів ВВП. Із рівняння (9.89) також випливає, шо збільшення реального обмінного курсу німецької марки стримує експорт послуг з Німеччини.

Як і в інших країнах, наявність у Німеччині компаній із іноземними інвестиціями призводить до відтоку капіталу в зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У рівнянні (9.91) представлені фактори, шо впливають на цей процес. До них належать завезені ПІІ і номінальний обмінний курс. Причому приплив прямих іноземних інвестицій стимулює збільшення відтоку з Німеччини доходів від іноземних капіталовкладень, а девальвація національної валюти призводить до зворотніх результатів.

Це пов'язано з тим, шо при девальвації національної грошової одиниці для іноземних інвесторів стає менш вигідним вивезення доходів в іноземній валюті, а більш привабливим стають реінвестування і закупівля товарів для експорту.

За цією статею платіжного балансу з Німеччини за останні двадцять п'ять років був вивезений 1 трлн 485 млрд дол. Однак доходи німецьких інвесторів за кордоном перевищують цю суму: 1 трлн 556 млрд дол. за період з 1980 по 2004 роки. У результаті сумарний баланс доходів від іноземних інвестицій для економіки Німеччини за останні двадцять п'ять років склав 71 млрд дол.

Наприкінці 90-х років вивезення доходів від іноземних інвестицій перевищило увезення до Німеччини прибутків від німецьких капіталовкладень за кордоном. Через-це, починаючи з 1997 p., баланс доходів від іноземних інвестицій Німеччини постійно набував негативного значення: -1,43 млрд дол. у 1997 p., -6,7 млрд у 1998 p., -12,7 млрд у 1999 p., -6,7 млрд у 2000 р., -8,4 млрд у 2001 р., -13,9 млрд у 2002 р. і -15,5 млрд дол. у 2003 р. (табл.9.32)

Таблиця 9.32

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Німеччині в 1980-2004рр., млрд дол.

У регресійній моделі (9.92) визначені фактори, шо виливають на баланс поточних операцій Німеччини. Серед них найбільшу роль у формуванні балансу поточних операцій відіграють імпорт і експорт товарів. За ними йдуть експорт і імпорт послуг, вивезення і ввезення доходів від іноземних інвестицій. Найменший значимий вилив на платіжний баланс Німеччини здійснюють завезені і вивезені ПП.

Аналіз основних складових балансу поточних операцій, на які ПІІ також впливають, показує, що динаміці їхніх змін наприкінці 90-х років були властиві негативні

тенденції. Так, якщо в 1997 p. сума торгового балансу і сальдо доходів від торгівлі послугами й іноземними інвестиціями складала 21,7 млрд дол., то в 1998 р. цей показник знизився до 18,7 млрд, у 1999 р.-до 1 млрд і в 2000 p.-до-3,6 млрд дол..

У доповненні до цього наявність у Німеччині постійного негативного сальдо односторонніх переказів призвела до того, шо, починаючи з 1991 р. баланс поточних операцій Німеччини набував негативних значень. При цьому в 2000 р. цей показник досяг найгіршого за історію Німеччини значення - -29,6 млрд дол.

У цілому ж якшо в 1980-1990 pp. сумарне позитивне сальдо балансу поточних операцій Німеччини склало 263 млрд дол., то в 1991-2000 pp. цей показник склав -200 млрд дол.

Наведені статистичні дані свідчать про те, що завдяки негативному сальдо балансу поточних операцій зовнішня заборгованість економіки Німеччини у 90-і роки постійно збільшувалася. Це було пов'язано, насамперед, з наявністю в Німеччини значного негативного сальдо односторонніх переказів (-443 млрд дол. у 1991-2000 pp.). При цьому, як показують регресійні моделі (4.76-4.82), сумарний внесок завезених і вивезених іноземних інвестицій у баланс поточних операцій Німеччини позитивний.

У 2001 р. рахунок поточних операцій Німеччини значно поліпшився і став позитивним - 3,1 млрд дол. Це було досягнуто насамперед завдяки збільшенню торговельного балансу. Протягом наступних років XXI ст. баланс поточних операцій Німеччини суттєво поліпшився: 45,6 млрд дол. у 2002 p., 51,3 млрд у 2003 p. і 103,7 млрд дол. у 2004 р. Це поліпшення пов'язане із знеціненням курсу американського долара, завдяки чому збільшилось позитивне сальдо торговельного балансу Німеччини, що підраховується в доларах США.

Вплив ПІІ на економіку Франції оцінимо за допомогою таких регресійних моделей:

Е = 149,833 + 2,075 FDI in + 0,488 GFI - 9,769 IR (9.93)

Е = 176,394 + 0,330 FDI out + 0,613 GFI - 13,048 IR (9.94)

I = 96,785 + 1,933 FDI in + 0,531 GFI - 5,055 IR (9.95)

I = 111,263 + 0,393 FDI out + 0,645 GFI - 7,260 IR (9.96)

ES " 3,391 + 0,295 FDI in + 0,262 GFI (9.97)

IS = 98,830 + 0,572 FDI in - 5,621 NER - 2,351 IR (9.98)

ID 7-28,299 + 1,414 FDI in-7,289 NER + 13,583 IR - 7,327 CPI (9.99) CA " - 1,468 + 0,984 E - 1,001 1 + 0,648 ES - 0,683 IS + 0,8371С - 0,818 ID (9.100)

У рівняннях (9.93) і (9.94) представлені фактори, що впливають на товарний експорт Франції. Значення зведених коефіцієнтів цих регресійних моделей (Додаток б, Д. 2) свідчать про те, що найбільший позитивний вплив на збільшення французького експорту здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йдуть прямі іноземні інвестиції, завезені у Францію, і прямі інвестиції, вивезені з країни.

Наявність взаємозв'язку між вивезеними ПІІ і зростанням товарного експорту пояснюється тим, що французькі ТНК через мережу своїх іноземних філій збільшують збут продукції, випущеної у Франції.

На зміну обсягів французького товарного експорту також впливає вартість кредиту в національній економіці (відсоткова ставка). її зниження підвищує конкурентоспроможність товарів, випущених у Франції, а збільшення призводить до зворотних результатів.

Збільшення обсягів валових внутрішніх інвестицій, завезених і вивезених ПІІ також стимулює і зростання товарного імпорту (регресійні моделі 9.95 і 9.96). При цьому, як і у випадку з товарним експортом, збільшення відсоткових ставок знижує рівень ділової активності, що призводить до скорочення попиту на імпортовану продукцію.

Залежність товарного імпорту від вивезених інвестицій свідчить про те, що французькі ТНК реалізовують на національному ринку частину продукції, виробленої в іноземних філіях.

Аналіз сгатистичних даних показує, шо в 90-ті роки товари, випущені у Франції, були більш конкурентоспроможними відносно продукції, що Імпортувалася. У результаті, починаючи з 1992 p., торговий баланс Франції майже постійно, за винятком 2000 та 2004 років, набував позитивних значеннь, і його сумарне сальдо в 1992-2004 pp. склало 114 млрд дол.

У регресійних моделях (9.97) і (9.98) представлені фактори, шо впливають на торгівлю послугами Франції. Значення наведених коефіцієнтів моделі (9.97) свідчить про те, що найбільший вплив на збільшення експорту послуг здійснює зростання валових внутрішніх капіталовкладень, потім вшінвають завезені ПІІ (Додаток б, Д. 2).

Збільшення обсягів завезених ПІІ призводить до зростання імпорту послуг (регресійна модель 9.98), а збільшення рівня відсоткових ставок і девальвація національної валюти - до скорочення попиту на імпортовану продукцію.

Протягом останніх двадцяти п'яти років експорт послуг із Франції постійно перевищував їхній імпорт. У результаті в період з 1980 по 2004 роки сумарне сальдо торгівлі послугами Франції склало 362,5 млрд дол. При цьому баланс торгівлі товарами і послугами Франції, починаючи з 1983 p., постійно набував позитивних значеннь.

Коефіцієнти регресійної моделі (9.99) свідчать про те, шо збільшення припливу ШІ і відсоткових ставок призводить до зростання вивезення з Франції доходів від іноземних інвестицій, а збільшення індексу цін і девальвація національної валюти ведуть до протилежного результату.

Позитивний регресійний зв'язок між вивезенням доходів від іноземних інвестицій і зростанням відсоткових ставок пояснюється тим, що в цю статтю платіжного балансу входять також доходи, вивезені іноземними інвесторами від портфельних інвестицій, а вони зростають разом зі збільшенням відсоткової ставки в економіці. За цією статтею платіжного балансу в 1980-2004 р. з Франції було вивезено 1 трлн 270 млрд дол.

Вивезення французьких капіталовкладень за кордон призводить до збільшення надходжень у країну такого капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів французьких інвесторів за кордоном (І трлн 305 млрд дол. за 1980-2004 pp.) лише трохи більше доходів, шо вивозяться іноземними корпораціями з національної економіки (табл.9.33).

У регресійній моделі (9.100) визначено фактори, що впливають на баланс поточних операцій Франції. Серед них найбільшу роль у формуванні балансу поточних операцій відіграють товарний експорт і імпорт. За ними йдуть вивезення і ввезення доходів від іноземних інвестицій, імпорт і експорт послуг.

Значення зведених коефіцієнтів регресійної моделі (9.100) свідчать про те, що позитивний внесок поточних операцій, які приводять до припливу капіталу в економіку Франції, перевищує негативний внесок операцій, наслідком яких є відтік фінансових ресурсів із країни.

У результаті сумарне сальдо балансу поточних операцій Франції в період з 1980 по 2004 роки склало 176 млрд дол. При цьому з 1992 по 2003 роки, баланс поточних операцій постійно набував позитивних значень, і його сумарне сальдо в 1992-2003 pp. склало 239 млрд дол.

Це позитивне сумарне сальдо балансу поточних операцій Франції свідчить про високу міжнародну конкурентоспроможність її економіки. Це дає змогу французьким корпораціям інвестувати значні кошти за кордон. При цьому їхні ПП за останні двадцять п'ять років на 392 млрд дол. перевищили прямі іноземні інвестиції, залучені в національну економіку.

Таблиця 9.34

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Нідерландів у 1980-2004рр.,у млрд дол.

Вплив ПІІ на економіку Нідерландів оцінимо за допомогою наступних регресійних моделей:

Е * 1,904 + 0,744 FDI in + 1,961 GFI (9.101)

Е = 3,533 + 0,686 FDI out + 1,870 GFI (9.102)

I - 22,475 + 0,339 FDI in + 1,732 GFI - 2,707 IR + 3,406 CPI (9.103)

I = 7,590 +0,690 FDI out + 1,588 GFI (9.104)

ES = - 4,861 + 0,204 FDI in + 0,576 GFI (9.105)

ES = - 4,249 + 0,196 FDI out + 0,546 GFI (9.106)

IS = - 2,454 + 0,174 FDI in + 0,540 GFI (9.107)

IS = - 1,978+ 0,165 FDI out+ 0,516 GFI (9.108)

Ю = -0,352 + 0,271 FDI in + 0,345 GFI (9.109)

1С = - 1,367 + 0,203 FDI out + 0,380 GFI (9.110)

CA "0,817 + 0,923 E - 0,932 I + 0,745 ES - 0,902 IS + 1,120 1С - 1,020 ID (9.111)

У рівняннях (9.101) і (9.102) визначені фактори, що впливають на товарний експорт Нідерландів. Значення зведених коефіцієнтів цих регресійних моделей (Додаток 6, Д. 3) свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення голландського експорту здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йдуть вивезені ПІІ й інвестиції, завезені в Нідерланди.

Наявність взаємозв'язку між вивезеними ПІІ і зростанням товарного експорту пояснюється тим, що голландські ТНК через мережу своїх іноземних філій збільшують збут продукції, випущеної в Нідерландах.

У регресійних моделях (9.103) і (9.104) установлено взаємозв'язок між товарним імпортом Нідерландів, завезеними і вивезеними ПІІ, валовими внутрішніми інвестиціями, відсотковою ставкою й індексом цін. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що збільшення обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, завезених і вивезених ПІІ, зростання індексу цін і зниження процентних ставок приводять до зростання товарного імпорту Нідерландів.

Залежність товарного імпорту від вивезених інвестицій свідчить про те, що голландські ТНК реалізовують на національному ринку частину продукції, яка вироблена в іноземних філіях.

Аналіз статистичних даних свідчить про те, що товари, випущені в Нідерландах, більше конкурентоспроможні відносно імпортної продукції. У результаті Нідерланди протягом останніх двадцяти п'яти років (крім 1980 р.) постійно мали позитивний торговий баланс. Його сумарне сальдо в 1980-2004 р. склало 374,2 млрд дол., що є другим показником у Європі, після Німеччини.

У регресійних моделях (9.105) -(9.108) представлені фактори, що впливають на торгівлю послугами Нідерландів. Значення зведених коефіцієнтів моделей свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення експорту й імпорту послуг здійснює зростання валових внутрішніх капіталовкладень, потім йдуть завезені й вивезені ПІІ (Додаток б, Д. 3).

При цьому значення наведених коефіцієнтів у всіх чотирьох моделях при відповідних незалежних змінних мало відрізняються один від одного. Наслідком цього є той факт, що протягом останніх двох десятиліть експорт голландських послуг практично дорівнював їхньому імпорту, і сумарне сальдо послуг з 1980 по 2004 pp. склало -0,843 млрд дол.

Наявність у Нідерландах компаній з іноземними інвестиціями призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У рівнянні (9.109) представлені фактори, що впливають на цей процес. До них належать валові внутрішні капіталовкладення і завезені ПІІ. За цією статтею платіжного балансу в 1980-2001 pp. з Нідерландів було вивезено 691,5 млрд дол.

Вивезенням голландських капіталовкладень за кордон приводить до збільшення надходжень у країну капіталу як доходів від іноземних інвестицій (рівняння 9.110). При цьому суми доходів голландських інвесторів за кордоном (736,8 млрд дол. за 1980-2004 pp.) перевищують доходи, які що вивозять іноземні корпорації з національної економіки (табл.9.34).

У рівнянні (9.111) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Нідерландів. Приведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток б, Д. 3) свідчать про те, що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Нідерландів, перевищує негативний внесок операцій, що призводять до відтоку фінансових ресурсів.

У результаті сумарне сальдо балансу поточних операцій Нідерландів у 1980-2004 pp. склало 315,5 млрд дол., що є кращим показником у Європі. При цьому, починаючи з 1981 р., баланс поточних операцій Голландії постійно набував позитивних значень.

Таким чином, економіка Нідерландів висококонкурентоспроможиа. Це дає можливість голландським корпораціям інвестувати значні кошти за кордон, що значно перевищує прямі капіталовкладення, залучені в національну економіку. А це, в свою чергу, приводить до подальшого підвищення конкурентоспроможності національних виробників.

Вплив іноземних інвестицій на економіку Італії оцінимо за допомогою таких регресійних моделей:

Е = 278,563 + 5,636 FDI out + 0,943 GFI - 2,769 RER (9.112)

I = 100,904 + 4,556 FDI out + 0,404 GFI - 3,602 IR (9.113)

ES = 62,236 + 1,446 FDI out + 0,286 GFI - 0,684 RER (9.114)

IS = - 6,898 + 2,482 FDI out + 0,182 GFI (9.115)

ID = 19,489 + 3,727 FDI in (9.116)

1С = 2,581 + 3,863 FDI out (9.117) CA=-0,812 + 0,931 E-0,925 I + 1,429 ES - 1,428 IS + 1,288 1С-1,331 ID (9.118)

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.112) - (9.115) свідчать про те, що прямі іноземні інвестиції, залучені до Італії, мало впливають на її зовнішньоторговельні операції. Це пов'язано з тим, що обсяги цих інвестицій відносно невеликі порівняно з масштабами італійської економіки. Так, за 1980-2000 pp. економіка Італії одержала 70 млрд дол. ПІІ, або менше ніж 0,4% ВВП Італії за відповідний період [148].

У рівнянні (9.112) представлені фактори, що впливають на товарний експорт Італії. Значення коефіцієнтів цієї регресійної моделі (Додаток б, Д. 4) свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення італійського експорту здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йде зниження реального обмінного курсу національної валюти і прямі іноземні інвестиції, вивезені з Італії.

Наявність взаємозв'язку між вивезеними ПІІ і зростанням товарного експорту пояснюється тим, що італійські ТНК, як і корпорації інших європейських країн, через мережу своїх іноземних філій збільшують збут продукції, випущеної в Італії.

У регресійній моделі (9.1 ІЗ) встановлений взаємозв'язок між товарним імпортом Італії, валовими внутрішніми інвестиціями, вивезеними ПІІ і відсотковою ставкою. Значення коефіцієнтів рівняння свідчать про те, що збільшення обсягів валових внутрішніх капіталовкладень і вивезених ПІІ, а також зниження відсоткових ставок приводить до зростання товарного імпорту Італії.

Як і в інших країнах ЄС, залежність товарного імпорту від вивезених інвестицій свідчить про те, що італійські ТНК реалізовують на національному ринку частину продукції, випущеної в іноземних філіях.

Аналіз статистичних даних свідчить, що в 90-ті роки товари, вироблені в Італії, були більше конкурентоспроможними порівняно з імпортною продукцією. У результаті, починаючи з 1993 p., торговий баланс Італії постійно набував позитивних значень, і його сумарне сальдо з 1993 по 2004 роки склало 313 млрд дол.

У регресійних моделях (9.114) і (9.115) представлені фактори, що впливають на торгівлю послугами Італії. Значення коефіцієнтів моделі (9.114) свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення італійського експорту послуг, як і на товарний експорт, здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йде зниження реального обмінного курсу національної валюти і прямі іноземні інвестиції, вивезені з Італії.

Зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень і вивезених ПІІ також стимулює імпорт послуг в Італію (рівняння 9.115). Однак його обсяги, за винятком декількох років, поступалися вартості послуг, експортованих Італією. У результаті сумарне позитивне сальдо торгівлі послугами Італії з 1980 по 2004 роки склало майже 65 млр,. дол.

Наявність в Італії активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У рівнянні (9.116) показаний позитивний зв'язок між ПІІ, завезеними в Італію, і доходами, вивезеними іноземними інвесторами з країни. При цьому слід зазначити, що велика частина доходів, отриманих іноземними інвесторами в Італії, пов'язана не з прямими, а з портфельними інвестиціями, вкладеними в італійські державні цінні папери. За цією статтею платіжного балансу з Італії в 1980-2004 pp. було вивезено 917 млрд дол.

Вивезення італійських капіталовкладень за кордон приводить до збільшення надходжень у країну капіталу, як доходи від іноземних інвестицій (рівняння 9.117). При цьому суми доходів італійських інвесторів за кордоном (656 млрд дол. за 1980-2004 pp.) значно менше доходів, що вивозяться іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.35).

Таблиця 9.35

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Італії в

1980-2004рр., млрд дол.

У рівнянні (9.118) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Італії. Коефіцієнти регресійної моделі (додаток б, Д. 4) свідчать про те, шо позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Італії (торгівля товарами і послугами), до 2003 р. компенсував негативний внесок операцій, що призводили до відтоку фінансових ресурсів (сальдо доходів від іноземних інвестицій). У результаті сумарний баланс поточних операцій Італії в період з 1980 по 2002 роки склав 5,5 млрд дол.

З кінця 90-х років динаміці змін основних складових балансу поточних операцій Італії властиві негативні тенденції. При цьому спостерігається зменшення позитивного сальдо балансу торгівлі товарами і послугами: 62 млрд дол. у 1996 p., 48 млрд у 1997 p., 40 млрд у 1998 p., 25 млрд у 1999 р. і 10,5 млрд дол. у 2000 р. Внаслідок цієї негативної тенденції в 2000 p. від'ємне сальдо доходів від іноземних інвестицій Італії вперше в 1992 р. чисельно перевищило баланс торгівлі товарами і послугами. У результаті в 2000 р. баланс поточних операцій Італії став негативним, і з цього року він постійно набуває негативних значеннь.

У зв'язку з цим слід зазначити, що якщо італійській економіці в майбутньому не буде вдаватися компенсувати позитивним балансом торгівлі товарами і послугами негативне сальдо доходів від іноземних інвестицій, зовнішня заборгованість її економіки буде й далі зростати, що призведе до зниження стійкості національної фінансової системи.

Вплив іноземних інвестицій на економіку Великої Британії можна оцінити за допомогою таких регресійних моделей:

Е = 281,799 + 4,317 FDI in - 1,626 FDI out - 14,720 IR (9.119)

1 = 258,491 + 1,481 FDI in - 10,716 IR (9.120)

I = 264,796 + 0,603 FDI out - 10,332 IR (9.121) ES = 14,434 - 0,045 FDI out + 0,538 GFI -3,651 CPI - 0,255 RER (9.122)

IS = - 0,342 + 0,045 FDI out + 0,2361 (9.123)

ID = 85,894 + 1,142 FDI in (9.124)

1С = 96,693 + 0,527 FDI out (9.125) CA = -0,736 + 0,938 E - 1,0191 + 1,136 ES - 1,065 IS + 0,9701С-0,925 ID (9.126)

У рівнянні (9.119) представлені фактори, що впливають на товарний експорт Велика Британії. Значення коефіцієнтів регресійної моделі свідчать про те, що приплив у країну прямих іноземних інвестицій призводить до збільшення обсягів експорту, а зростання відсоткових ставок і відтік прямих інвестицій за кордон знижують міжнародну конкурентоспроможність товарів, випущених на території Великої Британії.

Зворотна залежність між іноземними інвестиціями ТНК Великої Британії і товарним експортом зумовлена тим, що англійські корпорації за допомогою ПІІ переводять частину свого виробництва за кордон, тим самим зменшуючи експортний потенціал національної економіки.

У регресійних моделях (9.120) і (9.121) установлений взаємозв'язок між товарним імпортом Великої Британії, завезеними і вивезеними ПІІ та відсотковою ставкою. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що збільшення обсягів завезених і вивезених ПІІ і зниження відсоткових ставок приводять до зростання товарного імпорту Великобританії.

Залежність товарного імпорту від вивезених інвестицій свідчить про те, що англійські ТНК реалізовують на національному ринку частину продукції, випущеної в іноземних філіях.

Як і в інших країнах ЄС, у Великій Британії завезені ШІ стимулюють збільшення обсягів товарного імпорту. Це пов'язано з тим, що іноземні ТНК через мережу своїх іноземних філій у Великій Британії намагаються збільшити збут продукції, випущеної в їхніх "материнських" корпораціях за кордоном.

Аналіз регресійних моделей (9.119) -(9.121) свідчить про те, що англійські товари менше конкурентоспроможні порівняно з імпортною продукцією. У результаті, починаючи з 1983 p., торговий баланс Великої Британії постійно набував негативних значень, і його сумарне сальдо з 1983 по 2004 роки склало -745 млрд дол., що є найгіршим показником серед країн ЄС.

У регресійних моделях (9.122) і (9.123) представлені фактори, що впливають на торгівлю послугами Великої Британії. Значення зведених коефіцієнтів моделі (9.122) свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення англійського експорту послуг здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йде зменшення індексу цін і реального обмінного курсу національної валюти. Як і у випадку з товарним експортом, зростання обсягів вивезених ПІІ не призводить до підвищення міжнародної конкурентоспроможності англійських послуг.

Збільшення обсягів вивезених ПІІ і товарного імпорту стимулює імпорт послуг у Великої Британію (рівняння 9.123). Однак його обсяги протягом двох останніх десятиліть постійно поступалися вартості послуг, експортованих з національної економіки. У результаті сумарне позитивне сальдо торгівлі послугами Великої Британії з 1980 по 2004 роки склало 344 млрд дол.

Наявність у Великої Британії значних активів, контрольованих іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У рівнянні (9.124) показано позитивний зв'язок між ПІІ, завезеними в країну, і доходами, вивезеними іноземними інвесторами. За цією статею платіжного балансу з Великої Британії в 1980-2004 pp. було вивезено 3 трлн 23 млрд дол.

Вивезення англійських капіталовкладень за кордон приводить до збільшення надходжень у країну капіталу як доходів від іноземних інвестицій (рівняння 9.125). При цьому сума доходів англійських інвесторів за кордоном (3 трлн 218 млрд дол. за 1980— 2004 pp.) перевищує доходи, що вивозяться іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.36).

Таблиця 9.36

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Великобританії в 1980-2004рр., млрд дол.

У рівнянні (9.126) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Великої Британії. Зведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток б. Д. 5) свідчать про те, що негативний внесок операцій, які призводять до відтоку фінансових ресурсів (торговий баланс), перевищує позитивний внесок операцій (сальдо послуг і доходів від іноземних інвестицій), що призводять до припливу капіталу в економіку Великої Британії.

У результаті сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій з 1980 по 2004 роки для Великої Британії склав 192,6 млрд дол.

Цей показник у доповненні до негативного значення сальдо односторонніх переказів (-207 млрд дол.) зумовив наявність у Великої Британії негативного балансу поточних операцій. Його сумарне сальдо з 1980 по 2004 роки склало -399 млрд дол. Наявність негативного сальдо балансу поточних операцій призводить до постійно зростаючої залежності економіки Великої Британії від зовнішнього фінансування.

З аналізу, проведеного у підрозділі, дозволяє зробити висновок про те, що активна участь країн ЄС у міжнародному русі капіталу здійснює істотний позитивний вплив (за винятком Великої Британії") на підвищення конкурентоспроможності їхніх національних економік. Це, пов'язано насамперед, з тим, що в усіх досліджуваних країнах ЄС вивезені прямі іноземні інвестиції перевищують завезені ПП.

У результаті позитивний вплив вивезених ПІІ на міжнародну конкурентоспроможність продукції, випущеної національними виробниками, перевищує негативний вплив завезених ПІІ, головною метою яких є максимізація прибутку іноземного інвестора.

Як уже відзначалося, наведене ствердження не є справедливим для Великої Британії. У цій країні вивезення прямих іноземних інвестицій призводить до переміщення частини виробництва з "материнських" корпорацій в іноземні філії. Це істотно погіршує конкурентні позиції англійського експорту і призводить до наявності постійно зростаючого негативного сальдо торгового балансу країни.