1.4.1. Якою є система класифікації товарів в міжнародній торгівлі?
Світові товарні ринки охоплюють ринок якого-небудь конкретного товару чи групи товарів, що характеризуються визначеними ознаками виробничого характеру чи слугують для задоволення однієї і тієї ж потреби (світовий ринок кондиціонерів, світовий ринок взуття, світовий ринок зерна тощо).
Зовнішньоторговельний оборот будь-якої країни характеризується визначеними класифікаційними ознаками, тобто критеріями угруповання товарів за статтями експорту й імпорту. Найбільш поширеними є наступні угруповання товарів:
❖ за галузями виробництва;
❖ за статтями обробки продуктів;
❖ за призначенням;
* за матеріалами виготовлення.
Вибір ознаки лежить в основі класифікації, що поділяє всі товари на розділи, групи і підгрупи. Перелік товарних найменувань у відповідній класифікаційній системі називається номенклатурою товарів.
Метою міжнародних товарних номенклатур є упорядкування відомостей про зовнішньоторговельні зв'язки, ефективний метод збереження інформації і спрощення процедури пошуку потрібної товарної позиції.
В даний час для класифікації товарів у міжнародній торгівлі використовують: Стандартну міжнародну торговельну класифікацію (СМТК) ООН (3-я редакція 1986 р.); Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС); Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями (КУБУ) ООН (редакція 1989 р.) [12, с. 78-81; 90, с. 64-70; 93, с. 292-298].
У СМТК класифікація товарів на рівні груп здійснюється: за видами сировини, з якої виготовлено товар; за ступенем обробки товару; за призначенням товару; за місцем товару в міжнародній торгівлі.
У 3-м виданні СМТК складається з 9 розділів, 67 груп, 261 підгруп, 1033 базисних товарних позицій і 3118 субпозицій, що можуть деталізуватися в національних номенклатурах (табл. 1.9).
Класифікатор використовується для публікації даних щодо зовнішньої торгівлі країнами-членами ООН і міжнародними організаціями. На основі даної класифікації визначаються порівняльні показники обсягу і структури експорту й імпорту різних країн, крім того, за допомогою спеціального "ключа" можна робити перегрупування товарів в інші класифікації.
Гармонізована система опису і кодування товарів являє собою міжнародні вимоги до класифікації і статистичної інформації з товарів, що надходять у зовнішню торгівлю (таблиця 1.10).
Таблиця 1.9. Класифікаційна схема СМТК
Коди розділів та їх найменування | Кількість | |||
груп; їх коди | підгруп | позиції | субпозиції | |
0. Продовольчі товари та живі тварини | 10(00-09) | 36 | 132 | 344 |
1. Напої та тютюн | 2(11-12) | 4 | 1! | 22 |
2. Сировина непродовольча, крім палива | 9(21-29) | 36 | 123 | 267 |
3. Мінеральне паливо, мазути та подібні їм товари | 4(32-35) | П | 25 | 37 |
4. Жири, олії і віск рослинного й тваринного походження | 3(41-43) | 4 | 21 | 44 |
5. Хімічні продукти | 9(51-59) | 33 | 126 | 474 |
6. Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріалами | 9(61-69) | 52 | 233 | 829 |
7.Машини, обладнання і транспортні засоби | 9(71-79) | 50 | 214 | 653 |
8. Різні готові вироби | 8(81-85,87-89) | ЗІ | 144 | 442 |
9. Товари та угоди, не включені до вищеперерахованих розділів | 4(91,93,96,97) | 4 | 4 | 6 |
Разом | 67 | 261 | 1033 | 3118 |
Таблиця 1.10. Класифікаційна схема ГС
Гармонізована система була розроблена Комітетом з гармонізованої системи Ради по митному співробітництву (PMC). РМС - це міжурядова організація, що відіграє провідну роль у роботі з багатостороннього регулювання митно-тарифної практики, що є координаційним і методичним центром в галузі митного контролю. РМС у 1983 р. прийняла Міжнародну Конвенцію про ГС, яку наприкінці 1987 р. ратифікувало 53 країни і країни-члени ЄС. Гармонізована система є додатком до Конвенції. З 1 січня 1988 р. більшість країн світу перейшла на новий митний тариф, побудований за ГС. Усі 150 країн-учасниць міжнародної організації СОТ, на частку яких припадає понад 90% світової торгівлі, прийняли Гармонізовану систему.
Метою ГС є:
❖ спрощення складання й обробки комерційних і митних документів;
❖ скорочення витрат по переписуванню, класифікації й обліку зовнішньоторговельних вантажів за обсягом, вартістю, країнами призначення та іншими параметрами;
* спрощення збору, обліку даних, проведення економічного аналізу про зовнішню торгівлю;
❖ спрощення обміну тарифними знижками в рамках СОТ. Структура номенклатури Гармонізованої системи (НГС) складається із системи класифікації і системи кодування.
Система класифікації складається з 21 розділу, 96 груп, 33 підгруп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій, 5019 субпозицій, тобто система має 6 ступенів.
Товари в НГС групуються за наступними ознаками:
❖ походження (продукти рослинного, тваринного походження);
* призначення (продовольчі товари і напої; промислова сировина; паливо і мастильні матеріали; машини й устаткування, включаючи інструменти; транспортні засоби; промислові товари народного споживання);
❖ ступінь обробки (сировинні товари виробничого і невиробничого призначення; напівфабрикати виробничого і невиробничого призначення; готові вироби).
Гармонізована система містить докладні пояснення, що сприяють однаковому розумінню класифікаційних угруповань, визначенню ставок мита, Порівнянності статистичних даних по зовнішній торгівлі.
Система кодування в ГС дозволяє надати інформацію в зручній формі для збору, передачі й обробки, а також здійснювати її комп'ютерну обробку. Код кожного товару має шість цифр. Перші дві цифри позначають товарну групу, чотири (дві перші і дві наступні) - товарну позицію, шість (дві останні і чотири попередні) - субпозицію.
Систему ГС застосовує більшість країн світу. На ній базується і товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України(товарна номенклатура). Це сприяє уніфікації, вдосконалюванню статистичного обліку і посиленню контролю за експортно-імпортними операціями. Товарна номенклатура України систематизована в 21 розділі, 97 групах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях [56].
Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями застосовується для статистики міжнародної торгівлі. Схема КУЭГ представлена в таблиці 1.11.
Таблиця 1.11. Класифікаційна схема КУЕУ
Класифікатор заснований на товарах, включених у СМТК і ГС. Усі товари, перераховані в цих класифікаціях (СМТК і ГС), розподілені відповідно до їх призначення на 7 груп, а всередині кожної групи - за ступенем обробки. Крім того, деякі товари об'єднані в групи за ознакою промислового чи особистого споживання в залежності від терміну використання.
У КУЕУ дано визначення основних понять:
❖ сировинні товари - продукти сільського господарства, лісового господарства, рибальства і полювання або будь-які корисні копалини, вартість яких незначно залежить від обробки;
* напівфабрикати - продукти, що вимагають подальшої обробки або включені до складу інших товарів, перш ніж вони стали знаряддям виробництва або предметом споживання;
❖ готові вироби - усі промислові вироби, призначені для споживання і використання в домашньому господарстві, а також капітальне обладнання для промисловості, сільського господарства і транспорту, промислові товари нетривалого користування, що застосовуються в промисловості як матеріали і паливо;
* готові промислові товари короткотермінового користування, призначені для промисловості, - товари з терміном користування рік і менше; готові вироби тривалого користування - вироби з терміном споживання понад один рік, призначені для промисловості, а також для державних і приватних установ, класифікуються як капітальне устаткування, крім зброї, яка класифікуються як товари, не віднесені до інших категорій;
❖ споживчі товари (нехарчові) нетривалого користування - товари з терміном споживання один рік чи менше, включаючи товари, використовувані державними і приватними установами;
❖ товари середньострокового користування - товари з терміном користування від 1 до 3 років і з відносно низькою вартістю;
❖ товари тривалого користування - товари з терміном користування понад 3 років, а також товари з терміном користування від 1 до 3 років, але з високою вартістю.
1.4.3. Які є особливості світових ринків промислових товарів?
1.4.4. Які є особливості світових ринків сировинних товарів?
1.4.5. В чому полягають особливості зовнішньої торгівлі України товарами?
1.5. Міжнародна торгівля послугами
1.5.1. Якою в сутність та класифікація послуг в міжнародній торгівлі?
1.5.2. Які існують способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг?
1.5.3. Якими є масштаби сучасної міжнародної торгівлі послугами?
1.5.4. Які є особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок?
1.5.5. Яким є стан та перспективи зовнішньої торгівлі України послугами?