Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - Додаток 6. Країни, що розвиваються

6.1. Економіка нових індустріальних країн

Поняття нових індустріальних країн виникло в 80-х роках і зв'язувалося з чотирма "драконами" Південно-Східної Азії: Гонконгом, Республікою Кореєю, Сінгапуром і Тайванем. Ці країни першими почали індустріалізацію і згодом по багатьох показниках наздогнали й обігнали розвинуті країни, що налає право багатьом спеціалістами прираховувати їх до розвинутих. Пізніше до числа НЇК Південно-Східної Азії (ПСА) додалися "тигри" - Індонезія, Філіппіни, Малайзія і Таїланд.

У Латинській Америці до НІК відносяться Аргентина і Чилі, Бразилія та Мексика, в Південній Азії - Індія.

НІК змінили традиційні поняття про країни, що розвиваються: у структурі їхнього експорту переважали не сировина, а споживчі товари, імпортували ж вони (як і розвинуті країни) сировину. Темпи росту ВВП були вищі, ніж у високорозвинених країнах, управлялися НІК високоосвіченою елітою. Темпи росту чисельності населення не були високими, а в Сінгапурі навіть приймалися заходи для підвищення народжуваності.

Місце у світовій економіці

У цілому на 11 НІК припадає 13% населення світу, 12% світового ВВП, 20% світового експорту, 12% промислового і 15% сільськогосподарського виробництва, їх середній душової ВВП складає 10 844 долари США, при цьому максимальний - на Тайвані (20900 дол.) і найменший - у Малайзії (3300 дол.). Цей показник у 3 рази вищий, ніж у країнах, що розвиваються, і в 2,5 рази нижчий, ніж у розвинутих.

За темпами середньорічного приросту ВВП НІК Латинської Америки випереджали розвинуті і країни, що розвиваються, у 70-ті роки, а НІК ПСА у 60-90-ті роки. В даний час темпи їхнього зростання сповільнилися, але перевищують темпи росту світової економіки в 1,2-1,5 рази.

Показники економічного розвитку деяких НІК, 2000 р.

НІК ПСА складаються з трьох "драконів" і чотирьох "тигрів". На них припадає 7% населення світу, тут виробляється 6% світового ВВП. здійснюється 14% світового експорту, виготовляється 6% промислової і 11% сільськогосподарської продукції світу.

НІК ПСА першими стали успішно нарощувати обсяги промислового виробництва, і в першу чергу не видобувних (вони бідні корисними копалинами), а обробних галузей, що створюють наукомістку експортоорієнтовану продукцію. У сільському господарстві проводилися успішні реформи, державні програми були спрямовані на підготовку національних кадрів усіх рівнів кваліфікації.

Неабияке значення в економічному стрибку країн регіону мав особливий менталітет і східна культура, що включає повагу і беззаперечне підпорядкування владі, високий рівень освітніх стандартів, працьовитість, тісні сімейні узи, командний дух і почуття ліктя.

Велике значення також мав досвід, технології й інвестиції Японії. У 50-ті роки ці країни були слаборозвиненими аграрними, вирощували рис, чай і видобували нечисленні корисні копалини. Після реформи в сільському господарстві були конфісковані значні землеволодіння, земля розділена між селянами, а трудові ресурси, що звільнилися. в сільському господарстві, використовувалися в індустріалізації. Сільському господарству стали більше приділяти уваги; проводилися іригаційні роботи з поліпшення якості ґрунтів, модернізації інфраструктури сільського господарства.

Базою індустріалізації послужила текстильна і взуттєва промисловість, що виробляла дешеву і за вартістю і за якості продукцію, розраховану на покупця з низькими і середніми прибутками. Ця ніша на світовому ринку в той час ніким не була зайнята і НІК зміцнилися в ній, постійно вкладаючи гроші, що з'являлися, у модернізацію існуючих виробництв і впровадження наукомістких галузей: електроніки, приладобудування.

Головну роль у становленні економіки НІК зіграла держава. Нею здійснювалася політика меркантилізму: жорстка економія валютних засобів, протекціонізм по відношенню до власної продукції і жорсткі митні бар'єри для іноземної, обмеження імпорту і заохочення експорту. Паралельно створювалися найсприятливіші умови для ПІІ в сфері організації спочатку трудомістких, а пізніше - наукомістких виробництв, залучення новітніх технологій. Держава шляхом продуманої політики пільгового оподатковування скорочувала розвиток одних виробництв і сприяла розвитку Інших.

Важливою рисою державної політики було валютне регулювання. Обмежувалося підвищення курсу національних валют. Збільшення курсу валют в міру нарощування експорту і росту конкурентоздатності національних товарів держава компенсувала субсидіями для експортерів, що продовжувало робити експорт вигідним. При цьому стимулювався приток тільки довгострокового капіталу.

Політика імпортозаміщення проходила по такій схемі: спочатку заміщувався імпорт у галузях, що виготовляють товари народного споживання (текстильна, взуттєва, харчова), пізніше, при накопиченні необхідного капіталу, імпортозаміщення стало поширюватися на товари виробничого призначення (хімічні і нафтохімічні продукти, чорні метали, деталі машин і устаткування).

Держава постійно контролювала перерозподіл коштів між пріоритетними галузями і допоміжними. Так обробна промисловість в основному фінансувалася за рахунок коштів сільського господарства і видобувних галузей, а також за рахунок притоку ПІІ.

Пріоритети в економіці постійно змінювалися. Так у 50-х роках це були текстильне і склоробне виробництва, у 60-х - виробництво цементу, мінеральних добрив, нафтопереробка, чорна металургія, хімія органічного синтезу, у 70-х - суднобудування, автомобілебудування; у 80-х - інформатика, електротехнічне машинобудування; у 90-х - виробництво нових матеріалів і технологій, електроніка і аерокосмічна промисловість.

Незважаючи на високий рівень внутрішнього накопичення, для розвитку новітніх виробництв були потрібні значні ПІІ. Для їхнього активного залучення використовувалися такі форми як спільне підприємництво, консультаційні послуги, технічне сприяння, кредити закордонних банків. За цей час Тайвань перетворився на значну золотовалютну державу і сам став надавати кредити країнам Азії.

Приток ПІІ в 1999 р., млрд. дол.

Країни, що розвиваються, - усього............ 208

Бразилія................. ............................... 31

Мексика................. .....................11

Аргентина................. ......................23.....

Р. Корея.......... .....................................10.

Індія................. ................................... 2

Таїланд................. ................................6

У 80-ті роки НІК стали приділяти підвищену увагу новітнім технологіям. Були створені НДІ, вузи, технопарки, технополіси для практичних наукових розробок. Основні напрямки досліджень задля впровадження в практику - устаткування для АЕС, виробництво комп'ютерів, устаткування для шельфового видобутку нафти і газу, мікроелектроніка, чиста хімія, інформатика, автоматизація виробництва.

У міру зміцнення економіки, роль держави стала знижуватися, жорсткі адміністративні методи в керуванні стали замінятися непрямими засобами ринкового регулювання.

У даний час експортоорієнтована модель розвитку, що дала настільки високі результати, багато в чому себе вже зжила. При існуючому рості зарплати і рівні кваліфікації товари цих країн стають неконкурентоспроможними на світовому ринку. Обсяги виробництва знижуються, відповідно знижуються прибутки, і виникає проблема - чим оплачувати кредити. Тому НІК продовжують модернізацію і перехід на нові технології, наукомістке і нематеріальне виробництво. Це виготовлення деталей для комп'ютерів, деталей для літаків із нових конструкційних матеріалів. У області невиробничої сфери раціонально розвивати туризм, фінансову діяльність, інформаційні технології.

Фінансово-економічна криза 1997-1998 рр. відкинула НІК Азії на декілька років назад. Криза мала три головні причини:

❖ вона була викликана незбалансованістю галузевої структури виробництва, відсутністю базових галузей;

❖ іноземні інвестиції протягом тривалого часу направлялися в ті галузі, у яких очікувався найвищий прибуток;

* темпи росту економіки були занадто високими і призвели до дисбалансу в зовнішньоекономічних зв'язках, рівні розвитку різних сфер економіки, у фінансово-банківському секторі.

Міжнародна конкурентоздатність НІК Азії почала знижуватися через появу більш дешевої продукції з В'єтнаму і Китаю. Визначену роль у територіальному розростанні кризи в регіоні зіграв "ефект зараження", що був викликаний схожістю їхніх господарських структур і взаємозалежністю (більш ніж 50% взаємних експортних поставок). Загальні збитки від кризи оцінюється в 2 трлн. доларів.