Міжнародна макроекономіка - Козак Ю.Г. - Глава 12. Сутність міжнародного фінансового менеджменту

Глава 12. Сутність міжнародного фінансового менеджменту

Ключові поняття Міжнародний фінансовий менеджмент; транснаціональні корпорації; операції фінансового менеджменту ТНК; моделі бухгалтерського обліку; зовнішнє світо-господарське середовище; зарубіжна інвестиційна діяльність.

12.1. Поняття та його основні функції про міжнародний фінансовий менеджмент

З'ясовуючи суть міжнародного фінансового менеджменту потрібно спиратися на знання з теорії фінансового менеджменту, набуті при вивченні попередніх курсів, виділяючи аспекти, які належать насамперед або виключно до міжнародного фінансового менеджменту.

Міжнародний менеджмент - це теорія і практика управління міжнародним бізнесом, тобто діяльністю, пов'язаною з переміщенням ресурсів (сировини, капіталу, технології, людей), товарів та послуг за межі національних кордонів.

Основними видами міжнародного бізнесу є міжнародна торгівля і зарубіжні інвестиції, насамперед прямі іноземні інвестиції. Одним з головних суб'єктів міжнародного бізнесу є міжнародна фірма, що виступає як частина системи глобального підприємництва, яка включає в себе поставщиків, клієнтів, конкурентів. Міжнародна фірма відрізняється від національної тим, що на її діяльність безпосередньо впливають відстані, тарифні бар'єри, валютні курси, відмінності в рівнях відсоткових ставок і темпів інфляції в різних країнах, мова, політичні проблеми і т. ін.

Ареною діяльності міжнародних фірм можуть бути науково-технічна, виробничо-інвестиційна, торговельна, валютно-фінансова та кредитна сфери. Міжнародні корпорації глобальної орієнтації звичайно охоплюють усі види і сфери діяльності.

Основною організаційною і правовою формою великої фірми є акціонерне товариство, що ґрунтується на корпоративній власності, акціонерному капіталі, котрий формується за рахунок емісії акцій. Характерною рисою акціонерної форми організації бізнесу є обмежена відповідальність та професіональне управління. Тримачі акцій особисто не несуть відповідальності за боргами корпорацій, вони можуть втратити лише свій капітал. Така правова і організаційна структура робить акціонерне товариство найбільш адекватною формою транснаціонального бізнесу. Ця форма дає змогу: 1) здійснити в широких масштабах, створюючи філії і дочірні підприємства в багатьох країнах і регіонах світу; 2) призводить до створення фондового ринку (вторинного ринку цінних паперів), за допомогою якого відбувається переливання капіталу, перетворення фіктивного капіталу в реальні гроші; 3) створює можливість для інвестора вкласти свої гроші зразу в декілька фірм і тим самим скоротити ризик інвестування. Ця форма стала звичайною формою організації компаній, відомих як транснаціональні корпорації (ТНК), котрі займають панівне становище в міжнародному бізнесі. В практиці управління корпоративними фінансами ТНК специфіка міжнародного фінансового менеджменту та його функцій представлена в найбільш повному вигляді.

Міжнародний фінансовий менеджмент - це система прийняття економічних рішень, які виникають при реалізації завдань фінансового менеджменту в умовах інтернаціоналізації господарчої діяльності фірми, ТНК.

Міжнародний фінансовий менеджмент вирішує такі специфічні завдання:

o аналіз стану платіжного балансу країни;

o планування фінансових операцій з точку зору використання у міжнародних розрахунках різних валют;

o кредитування експортної діяльності;

o міжнародне капітальне бюджетування, мотивація проведення прямих та портфельних інвестицій;

o операції на євровалютному, євро кредитному ринках та євроринку цінних паперів.

o Реалізація завдань фірми визначається вибором географії міжнародного ринка, для якого характерні:

o еластичність, тобто на ринку діє достатня кількість кредитних інструментів та фінансових інститутів, що швидко відкликаються на зміни відсоткових ставок та умови кредитування;

o акумулювання вільних фінансових ресурсів;

o стабільність фінансових важелів та інструментів, несприйнятливість відсоткових ставок до зовнішньоекономічних процесів;

o низька вартість участі в операціях на ринку, тобто існує невелика різниця між ставкою відсотка за кредитом та відсотком за депозитом;

o легке прогнозування умов розміщення коштів на даному ринку та умов кредитування;

o порівняно легкий доступ до фінансових ресурсів ринку міжнародних облігацій.

Підприємницька стратегія ТНК будується, виходячи з її глобальної мети (місії) і має п'ять напрямів:

1) стратегію в галузі дослідження і розвитку;

2) операційну стратегію;

3) фінансову стратегію;

4) маркетингову стратегію;

5) стратегію людських відносин.

Згідно з цим виділяються три основні функції менеджменту: виробничий менеджмент, котрий охоплює перший, другий і п'ятий напрями, маркетинговий менеджмент та фінансовий менеджмент.

В управлінні ТНК ці функції утворюють систему, у якій всі функції - головні, рівнозначні і взаємозумовлені підсистеми (підрозділи) єдиної системи управління, котрі діють (повинні діяти) в інтересах організації в цілому. її загальним завданням є досягнення поставленої мети якомога ефективніше і продуктивніше, ніж конкуренти.

Управління виробництвом покликане забезпечити ефективне функціонування виробничих систем для реалізації загальної мети фірми в заданих межах щодо витрат і прибутку. Виробничий менеджмент пов'язаний з функцією пропозиції.

Маркетинг безпосередньо пов'язаний з функцією попиту, що визначає зміст виробничої діяльності фірми. Його місце визначається тим, що загальна стратегія забезпечення конкурентоспроможності фірми і стратегічні рішення в галузі виробничої і фінансової діяльності приймаються тільки після ретельного аналізу і визначення потреб і самого продукту. Функцією фінансового менеджменту є взаємо-пов'язання попиту і пропозиції в рамках фінансів фірми. Управління щодо ефективного розподілу коштів в активах підприємства та їх збільшення є головним завданням фінансового менеджменту. В його віданні знаходяться важелі фінансового регулювання, а також фінансовий облік і контроль, який дозволяє кожну операцію в корпорації виміряти в показниках прибутку й збитків і кожному менеджеру пред'явити позов за успіх або невдачу на довіреній йому дільниці. Зв'язок фінансового менеджменту з виробничниками йде по лінії управління матеріально-технічними засобами, насамперед у частині системи управління запасами "точно в строк", котра залежить від коливань валютного курсу, обмеження експорту, великих відстаней, відмінностей у відносних витратах на робочу силу і валюти оплати праці в різних країнах. З маркетингом фінансовий менеджмент пов'язаний по лінії фінансування міжнародної торгівлі, ціноутворення і коливань обмінних курсів.

Фінансовий менеджмент ТНК виконує як загальні для всіх фірм функції (хоча вони й мають свої особливості в рамках ТНК), так і функції, притаманні лише міжнародному менеджменту, котрі зумовлені функціонуванням у неоднорідному середовищі, в умовах валютного ризику, обмежень на міжнародну торгівлю й інвестиції, політичного ризику, особливих умов оподаткування й обліку.

Якщо фірму розглядати як сукупність капіталів, що надходять з різних джерел (від інвесторів, що вкладають свої кошти в капітал компанії, кредитів, доходів, отриманих внаслідок діяльності фірми) і спрямовуються на різні цілі (придбання основних коштів, створення товарних запасів, придбання цінних паперів, готівкові гроші тощо), то управління таким рухом капіталу і є функцією фінансового менеджменту.

Основні специфічні операції, які виконуються фінансовим менеджментом ТНК:

o зарубіжна інвестиційна діяльність, що включає в себе:

o фінансове планування, тобто процес оцінювання і вибору інвестицій довгострокового призначення, прямих іноземних інвестицій;

o управління інвестиційним ризиком;

o управління портфельними інвестиціями і визначення диверсифікації портфеля за країнами;

■ складання кошторисів міжнародних капіталовкладень з визначенням їх окупності;

■ вибір джерел та оптимального рівня фінансування;

■ визначення валюти отримання позики й виплати позики;

■ фінансування міжнародної торгівлі;

■ визначення вартості капіталу і прибутку на інвестований капітал;

■ грошові операції між філіями в різних країнах;

■ купівля-продаж іноземної валюти;

■ управління валютно-кредитним і валютно-фінансовим ризиком;

■ визначення шляхів зниження фінансового ризику ТНК;

■ питання оподаткування;

■ постійний зв'язок з ринками іноземних валют, євровалюти, єврооблігацій і т. ін.;

■ визначення дивідендної політики.

12.1. Поняття та його основні функції про міжнародний фінансовий менеджмент
12.2. Специфіка зовнішнього середовища прийняття фінансових рішень
Глава 13. Загальні напрями міжнародного фінансового менеджменту
13.1. Капітальне бюджетування
13.2. Управління портфелем зарубіжних цінних паперів
13.3. Чинна капітальна політика
13.4. Транснаціональне фінансування
13.5. Фінансування міжнародної торгівлі
13.6. Дивідендна політика корпорації
13.7. Управління ризиком
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru