Безпека життєдіяльності - Атаманчук П.С. - 1.5.5. Забруднювачі атмосфери: чадний газ, окис азоту, діоксид сірки, смог, сірководень, сполуки хлору та фтору, свинець, кадмій, ртуть

Промислові підприємства в технології виробництва використовують сильнодіючі отруйні речовини, найбільш поширені з яких є аміак, хлор, сірковуглець, соляна кислота, азотна кислота, сірчана кислота, синильна кислота, а також ртуть, яка застосовується в вимірювальних приладах

Фізичні властивості СДОР:

1. Аміак - газ без кольору з різким запахом нашатирного спирту, приблизно в 1,5 рази легший за повітря, добре розчиняється у воді Транспортується (рис 1 44) в зрідженому стані під тиском, при виході в атмосферу димить . Газ горючий . Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші . Ємкості з аміаком можуть вибухати при нагріванні . Небезпечний при вдиханні В народному господарстві використовується для

отримання азотної кислоти, мінеральних добрив, соди В рідкому вигляді використовується в холодильних установках

Нейтралізується і дегазується водою, або слабким розчином мінеральних кислот, а також відходами вапняного і гіпсового виробництва . Засоби індивідуального захисту - ізолюючий

протигаз, фільтруючий протигаз "КД", респіратор РПГ-67КД, ГП-5 з додатковим патроном ДПГ-3, захисний костюм Л-1.

2 . Хлор - газ жовто-зеленого кольору з різким задушливим запахом, в 2,5 рази важчий за повітря, погано розчиняється у воді . Транспортується в зрідженому стані під тиском, при виході в атмосферу - димить . При витоку забруднює водоймища, накопичується в низинах, підвалах, тунелях . Не горить, але є сильним окислювачем . Ємкості можуть вибухнути при нагріванні . Смертельно-небезпечний при вдиханні

В народному господарстві застосовується при виробництві синтетичних волокон, плівок, розчинників, лаків і фарб, для відбілювання тканин і паперу, для знезараження води

Нейтралізується і дегазується водою, відходами лугів, розчином їдкого натру або кальцинованої соди (рис . 1 . 44) .

3 . Сірковуглець - безколірна рідина з неприємним запахом, важча за воду . У воді нерозчинний . Пари важчі за повітря . Накопичується в низинах Легко спалахує Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші Небезпечний при вдиханні

Нейтралізується і дегазується тонкорозпиленою водою та інертними газами, а також спиртовим розчином їдкого калію

4 . Синильна кислота - це безколірна рідина, яка має запах гіркого мигдалю . При температурі вищій від 25,7°С перетворюється на газ Перевозити і зберігати її треба в рідкому стані Суміш парів з повітрям може вибухати В народному господарстві має застосування при виробництві гуми, лаків, синтетичних будівельних матеріалів . Має токсичну дію і володіє властивостями загальноотруйної речовини, притуплює кисневий обмін в клітинах м'язів і нервової системи .

Нейтралізується водою, інертними газами та порошковими сумішами

5 . Соляна кислота - безколірна рідина, легко випаровується і димить на повітрі Добре розчинна у воді Не горить, небезпечна при вдиханні

Нейтралізується гашеним вапном, кальцинованою содою, каустичною содою,

1.5.5. Забруднювачі атмосфери: чадний газ, окис азоту, діоксид сірки, смог, сірководень, сполуки хлору та фтору, свинець, кадмій, ртуть

Основною характеристикою зони розповсюдження хімічного зараження є глибина розповсюдження зараженого СДОР повітря (рис . 1 . 45) . Ця глибина залежить від концентрації СДОР і швидкості вітру . Значне збільшення швидкості вітру сприяє більш швидкому розсіюванню хмари Підвищення температури прискорює випаровування СДОР і збільшується концентрація їх над зараженою місцевістю . На глибину розповсюдження СДОР та величину їх концентрації в повітрі впливають вертикальні потоки повітря . Прийнято розрізняти три ступені стійкості атмосфери: інверсію, ізотермію і конвекцію .

Інверсія в атмосфері - це підвищення температури повітря по мірі збільшення висоти Вона перешкоджає розсіюванню повітря по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій парів СДОР

Ізотермія типова для похмурої погоди, виникає у ранковий та вечірній час, забезпечує середні умови розповсюдження парів СДОР

Конвекція - це вертикальні переміщення об'ємів повітря з одних висот на інші Вона створює несприятливі умови для розповсюдження парів СДОР, оскільки висхідні потоки повітря розсіюють заражену хмару

Кількість розлитого при аварії СДОР визначають за ємкістю резервуару, з якого стався витік речовини, або за площею розливу і товщиною шару речовини на ній

Після зруйнування ємкості тиск над рідкою речовиною падає до атмосферного . СДОР виділяється в атмосферу у вигляді пари . Утворена хмара СДОР, у момент руйнації ємкості, називається первинною хмарою зараженого повітря. Частина рідини, що залишилася, розтікається і також випаровується Пара поступаючи в атмосферу, утворює вторинну хмару зараженого повітря. Територія, що попала під дію СДОР,

включає місце безпосереднього розливу, інакше осередок хімічного зараження, і зону хімічного зараження, утворену в результаті розповсюдження парів

Зону хімічного зараження розділяють на дві частини: зону зараження парами зі смертельною концентрацією, в межах якої можливі масові уражання людей, і зону зараження парами з уразливими концентраціями, при яких люди тимчасово втрачають працездатність

Розміри осередку хімічного зараження залежать від кількості отруйної речовини, що поступає у приземний шар атмосфери за одиницю часу, її токсичності, швидкості вітру, в приземному шарі повітря, вертикальної стійкості атмосфери та рельєфу місцевості Зараження залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР, їх кількості, матеріалів і властивостей, поверхні ґрунту

На швидкість обеззараження місцевості впливає в першу чергу випаровування, проникнення в ґрунт і хімічний розклад СДОР . Швидкість випаровування СДОР залежить від таких факторів, як температура повітря, вид ґрунту, швидкість вітру Із збільшенням температури і швидкості вітру прискорюється випаровування СДОР Опади зменшують стійкість СДОР

На стійкість осередку хімічного зараження, утвореного на території населеного пункту, та іншої забудови, впливає ряд специфічних чинників Вітер тут відіграє меншу роль, ніж на відкритій місцевості Потоки повітря, направлені від території до центру по магістральних вулицях, сприяють проникненню СДОР у всі двори, тупики та створюють підвищену небезпеку ураження населення Стійкість СДОР в населених пунктах більша, ніж на відкритій місцевості Необхідно враховувати, що у виробничих будівлях, підвалах і комунікаційних мережах та колекторах об'єктів можуть створюватися відносно високі концентрації парів СДОР

При ураженні людини СДОР необхідно:

1 Одягнути на потерпілого протигаз, винести із зони зараження, зняти спорядження, розстебнути одяг, укрити ковдрою і забезпечити великою кількістю пиття, доставити до медпункту

2 . Якщо потерпілий знаходиться в мокрому одязі, необхідно зняти його, уражені місця промити водою

3 . При появі задишки на протязі п'яти хвилин дати подихати киснем

4 Забороняється робити штучне дихання при ураженні людини отруйними речовинами, які викликають набряк легенів

5 . При попаданні агресивних рідин на шкіру негайно промити ділянку водою, накласти пов'язку і звернутись в медпункт

6 При попаданні СДОР в очі, ніс, горло промити 2%-ним розчином питної соди .

Смог (рис 1 46), який порушує нормальний стан повітря багатьох міст, виникає внаслідок реакції між вуглеводнями, які містяться в повітрі і оксидами азоту, що є у вихлопних газах автомобілів