Міжнародні економічні відносини - Амеліна І.В. - Тема 5. Міжнародний рух капіталу

1. Міжнародний рух капіталу: сутність та причини

Капітал - це грошові і матеріальні кошти, які використовуються в суспільному виробництві з метою отримання прибутку.

Міжнародний рух капіталу - однобічне переміщення закордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди.

Вивезення капіталу в товарній формі - це експорт машин, устаткування, напівфабрикатів, технологій і тому подібне.

Вивезення капіталу в грошовій формі - це вивезення валюти і валютних цінностей.

Передумови розвитку міжнародного руху капіталу

1. Інтернаціоналізація господарського життя.

2. Поява можливості більш вигідного розміщення капіталу закордоном.

3. Відносний надлишок капіталу на внутрішньому ринку і відсутність умов його ефективного використання.

4. Прагнення власників капіталу застосувати його там, де існують низькі ціни на сировину, матеріали, енергію, транспорт, напівфабрикати і так далі.

5. Економія фінансових ресурсів від застосування нижчих митних тарифів і пільгових тарифних заходів в країнах, куди переміщується капітал.

6. Можливість стабільного постачання національним підприємствам імпортної сировини.

7. Прагнення забезпечити збереження і чистоту навколишнього середовища в країнах-експортерах капіталу.

8. Існування різних шляхів і форм міжнародного руху капіталу і його ефективнішого застосування закордоном.

Отже, основною причиною міжнародного руху капіталу виступають відмінності в обсязі отриманого прибутку, доступі до технологій тощо. Поряд з цим діють і інші чинники, на яких акцентують увагу різні теорії.

Теорія ринкової влади С. Хаймера - суб'єкт інвестиційної діяльності, який вивозить капітал, керується прагненням домінувати на ринку та досягнути ринкової влади. Іноземне інвестування здійснюється з метою придушення конкуренції і збереження контролю над ринком. Практикуються і так звані "захисні інвестиції": створення закордоном виробничих потужностей, що є мало не збитковими, зі свідомою метою підриву позицій конкурентів на цих ринках.

Теорія інтернаціоналізації - кожна фірма переслідує мету мінімізації трансакційних витрат (витрат на укладання угод). Зі зменшенням трансакційних витрат операції фірм починають набирати "внутрішнього характеру", тобто відбувається інтернаціоналізація ринків. Мета мінімізації трансакцій залишається основним мотивом переведення діяльності закордон.

Концепція конкурентоспроможності галузі - пояснює міжнародний рух капіталу посиленням конкуренції технологічного характеру між суб'єктами ринку капіталів.

Концепція технологічного нагромадження розглядає міжнародний рух капіталу як наслідок розвитку технології, інноваційного процесу. Фірма створює нові технології з метою закріплення контролю і власності на основі своїх специфічних технологічних переваг.

Концепція оборони національного суверенітету ґрунтується на тому, що зростання зарубіжних інвестицій у національній економіці може спричинити зменшення частки внутрішнього виробництва. Саме тому уряди дотримуються політики протидії розширенню впливу країн-експортерів капіталу або регулюють експорт-імпорт капіталу.

Концепція валютного простору - головним стимулом переведення виробничих потужностей (капіталу в матеріальній формі) закордон є наявність конкурентних переваг щодо країни-реципієнта. Такі переваги мають інвестори з країн із більш сильною валютою, ніж валюта країн-реципієнтів.

Вивезення приватного капіталу - це переміщення закордон матеріальних цінностей і грошових коштів, які належать приватним особам.

Вивезення державного капіталу - це переміщення закордон матеріальних цінностей і грошових коштів, які належать державі.

Систематизацію основних форм і цілей вивозу капіталу закордон наведено на рис. 5.1.

Рисунок 5.1. Основні форми та цілі вивозу капіталу закордон

Вивезення підприємницького капіталу - довгострокові зарубіжні інвестиції, які ведуть до створення закордоном філій, дочірніх підприємств, компаній, СП.

Вивезення позикового капіталу - експорт капіталу, який надається у позику під відсотки.

Прямі інвестиції - капіталовкладення в підприємства закордоном з метою отримання підприємницького доходу і контролю над ними з боку інвестора.

Портфельні інвестиції - капіталовкладення в іноземні цінні папери (акції) з метою отримання доходу (дивідендів).

Міжнародний кредит - позики в грошовій або товарній формі, які надаються кредиторами однієї сторони позичальникові іншої сторони на певних умовах.

Пільговий міжнародний кредит - МК, що надається на пільгових умовах:

A) на тривалий термін;

Б) за заниженими ставками у відсотках;

B) безвідсотковий кредит.