Серед перерахованих заходів, які безпосередньо направлені на стимулювання потенційного інвестора, виділяється своєю важливістю блок валютно-фінансових проблем. Від того, як у зоні будуть організовані грошовий обіг і безготівкові розрахунки, залежить значною мірою можливість успішного здійснення інших згаданих заходів. Валютно-фінансовий механізм СЕТ може формуватися на таких засадах:
а) вільно конвертованої іноземної валюти;
б) національної валюти;
в) бівалютної системи - національної і вільно конвертованої валюти та національної і спеціальної "зональної" валюти.
Перший варіант, Іноземна вільно конвертована валюта як основа функціонування грошово-кредитної системи СЕТ нерідко використовується у світовій практиці. Як правило, це стосується невеликих за територією експортних зон. Перевага даного варіанта полягає в тому, що СЕТ швидко інтегрується у світові економічні структури. У той же час відсутність такої валюти значно ускладнює репатріацію доходу і вилучення капіталу у випадку зниження ефективності його функціонування. Разом з тим, з одного боку, будь-які обмеження на репатріацію прибутку не повинні мати місце, оскільки при наявності зацікавленості у вкладанні капіталу в економічну діяльність СЕТ вони взагалі втрачають сенс. З іншого ж боку, в умовах обмежень стосовно репатріації прибутку і капіталу можуть виникнути обставини, за яких вказані проблеми виступатимуть серйозними, а то й вирішальними, факторами можливого інвестування. Таким чином, підривається основний принцип ринку - приватна економічна зацікавленість інвестора. Крім того, обмін валюти на основі існуючих можливостей (навіть якщо буде мати місце спрощений процедурний його варіант) виступатиме стримуючим фактором для інвестування капіталу у виробництво товарів і послуг, які не забезпечують необхідної кількості вільно конвертованої іноземної валюти.
Негативними соціально-економічними наслідками функціонування іноземної конвертованої валюти як основи грошово-кредитної системи СЕТ будуть:
- по-перше, дезінтеграційні процеси, які неминуче розвиватимуться між зональною та національною економікою;
- по-друге, використання іноземної вільно конвертованої валюти може призвести до експорту в зону інфляції з країн-експортерів капіталу.
Другий варіант. Використання національної валюти як основи грошової системи СЕТ у принципі можливе. Однак потрібно мати на увазі, що це пов'язано з багатьма можливими наслідками, котрі не піддаються прогнозуванню на рівні СЕТ. Зокрема, проблематичним, а то і просто неможливим, буде відособлення грошового обігу СЕТ від грошового обігу країни, що автоматично переносить на перший усі "проблемні ситуації" і ускладнення, які виникають у системі другого. Особливо це стосується сучасних інфляційних процесів, які, зокрема, характеризують економіку України. Крім того, взята за основу грошово-кредитної системи СЕТ національна валюта стане суттєвою перешкодою на шляху інтегрування регіону у світові економічні структури. Аналіз даного варіанта показує, що єдиним вагомим позитивним моментом використання як основи грошової системи національної валюти є можливість прискореного інтеграційного процесу між зональною і національною економікою. Але потреба в ньому виникне лише в тому випадку, якщо відповідні інтеграційні процеси будуть мати місце між зональною економікою і світовими економічними структурами. Цього, як уже зазначалося, національна валюта забезпечити на належному рівні поки що не в змозі.
Третій варіант. Формування фінансово-кредитної системи СЕТ на бівалютній основі. Насамперед проаналізуємо цю основу, яка формується за схемою поєднання національної валюти і спеціальної "зональної валюти". Основна складність аналізу можливої організації бівалютної зональної грошово-кредитної системи з використанням спеціальної "зональної валюти" полягає в тому, що аналогів світова практика не має. Щоправда, за таким принципом функціонує грошовий обіг у Європейському співтоваристві, де, крім національних валют, в обігу використовується екю.
Цілком зрозуміло, що впровадження двох паралельно функціонуючих валют вимагає формування відповідної зональної ринкової інфраструктури. Зокрема, це організація акціонерного центрального банку і комерційних банків зони, фондової біржі для забезпечення обігу цінних паперів, встановлення державних гарантій зональної валюти, зокрема через випуск Національним банком України цінних паперів і передачі їх Центральному банку зони. Крім того, в спеціальній СЕТ необхідно сформувати відповідні структури, які б вивчали курси валюти на світовому ринку, індекси світових цін і т. ін.
Переваги бівалютної системи за схемою використання національної валюти і вільно конвертованої "зональної валюти" перед системою, сформованою за схемою "національна валюта і спеціальна "зональна", не викликають сумніву, оскільки вона:
- по-перше, викличе зростання інтересу іноземних інвесторів до капіталовкладень в економіку зони, що обумовить збільшення припливу валюти в зональні банки;
- по-друге, формуватиме основу паритетних відносин з іноземними фірмами, що зніме перепони для експортно-імпортних операцій, організації капіталовкладень тощо;
- по-третє, забезпечуватиме генерування умов збалансованості в зоні товарного ринку;
- по-четверте, передбачає значний рівень відкритості і спрямованості зони на інтеграцію з національним ринком. У зв'язку з цим вирішення проблеми дефіцитності ресурсів у зоні позитивно впливатиме на загальну ситуацію в державі.
Разом з тим теоретичний аналіз показує, що існування двох валют - спеціальної конвертованої "зональної" і національної має ряд недоліків. Головним з яких є те, що паралельне функціонування двох валют із різним "забезпеченням" буде основою для формування валютного чорного ринку з усіма наслідками, які з цього випливають. Зокрема, є небезпека знецінення національної валюти відносно "зональної", товарна і валютна спекуляція, яка зумовлюється існуванням відмінностей у рівнях цін і коливанням курсів обох валют.
Значно менше проблем виникає, якщо поряд із національною валютою в СЕТ використовується іноземна вільно конвертована валюта. Цим відчутно спрощується вирішення проблеми збалансованості платіжного і розрахункового балансу СЕТ. Річ у тому, що збалансованість залежить від двох основних чинників - емісії валюти (якщо це спеціальна валюта СЕТ) та обсягу поставлених на зовнішній ринок товарів та послуг. У свою чергу, емісія національної грошової одиниці СЕТ повинна забезпечуватися відповідними державними резервами, що значно ускладнить формування і функціонування зонального грошово-кредитного механізму. Ця проблема відпадає, якщо функцію зональної валюти буде виконувати одна з іноземних вільно конвертованих валют.
Отже, аналіз валютних проблем СЕТ дозволяє зробити такі узагальнення:
- оптимальним варіантом у нинішніх умовах України під час формування валютно-кредитної системи СЕТ є формула паралельного обігу національної і однієї з іноземних вільно конвертованих валют, пов'язаних між собою системою валютних аукціонів. Причому сфера обігу іноземної вільно конвертованої валюти визначається в кожному конкретно взятому випадку і залежить від багатьох факторів. У процесі розвитку валютно-кредитної системи СЕТ можливий варіант відособлення національної валюти, що знаходиться в обігу, і прив'язування її курсу до кошика зарубіжних валют із випереджаючою конвертованістю;
- впровадження двох паралельно функціонуючих валют передбачає формування відповідного інфраструктури©го забезпечення їх обігу. Зокрема, це стосується організації відповідної банківської системи, фондової біржі, організації відповідних служб, які б здійснювали аналіз та оперативне стеження за курсами валют і ризиками, індексами світових цін тощо;
- введення спеціальної зональної конвертованої валюти в обіг актуалізує проблему збалансованості платіжного і розрахункового балансу СЕТ. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом обґрунтованої емісії спеціальної зональної валюти як в готівковому, так і в безготівковому обороті, експортом товарів і послуг, встановленням плаваючого курсу зональної валюти відносно іноземних валют.
2.8.6. Світова практика вирішення соціальних проблем із допомогою СЕТ та її застосування в Україні
Розділ 3. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ
3.1. Суть, основні форми й етапи міжнародної економічної інтеграції
3.1.1. Міжнародна економічна інтеграція: передумови, суть і цілі
3.1.2. Форми, рівні, типи та етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції
3.2. Розвиток регіональної економічної інтеграції
3.2.1. Міжнародна інтеграція в Європі. Європейський Союз(ЄС)
3.2.2. Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА)
3.2.3. Деякі проблеми економічної інтеграції у СНД