Міжнародні організації - Кучик О.С - 1.2.6. Інтереси України у розвитку чорноморської інтеграції

Модернізуючи власну економіку, Україна шукає шляхи для кооперації, формування рівноправних, вигідних партнерських відносин з країнами регіону. Система ЧЕС для України є важливим елементом у розвитку стратегії довгострокового співробітництва з країнами Сходу. Регіон Причорномор'я в геополітичному відношенні надзвичайно важливий для України як з погляду її економічних інтересів (розв'язання проблеми енергоносіїв, збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, чіткої роботи транспортних комунікацій), так і з позицій національної безпеки держави. Для нашої країни велике значення мають широкомасштабні комунікаційні проекти в рамках ЧЕС з будівництва кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря та цілої системи магістральних трубопроводів для транзиту нафти й газу з Центральної Азії, Закавказзя, Близького та Середнього Сходу в Європу. Досить сказати, що використання території України дає можливість більше ніж удвічі скоротити довжину шляху транспортування нафти з регіону Близького Сходу (через Туреччину та Чорне море) в Європу.

У субрегіональному вимірі за Україною залишається статус великої регіональної держави зі значним потенціалом. Як стратегічний транзитний маршрут у паливно-енергетичному та сировинному забезпеченні Західної Європи Україна стає місцем регулювання глобальних геоекономічних інтересів. Для неї дуже важливо працювати над створенням сприятливих умов транзиту сировинних та енергетичних ресурсів через свою територію одночасно з розробкою альтернативних шляхів їх транспортування. Як спадкоємниця частини інтересів, цілей і проблем колишнього СРСР, зокрема в Чорноморському регіоні, Україна має відігравати значну роль в організації тут нової системи порядку. Для неї є життєво важливим влагодження конфліктних ситуацій на Балканах, у Придністров'ї, в Кавказькому регіоні, рівноправне партнерство з Польщею, Туреччиною та РФ як потужними регіональними лідерами в цій частині світу.

З 1992 року Україна, внаслідок своєї непослідовної політики, не тільки не використала реальну можливість посісти провідне місце серед найбільших транспортерів "великої нафти" регіону, а й ризикує бути загалом виключеною з цього процесу. Тим часом РФ активно розбудувала свої транспортні коридори в обхід України (Ямал — Польща — Європа, Баку - - Новоросійськ) і активно й жорстко діяла, відстоюючи свої національні інтереси. В результаті Україна залишається енергетично блокованою з усіх боків, значною мірою втрачає економічні засади свого суверенітету і геополітичну цінність для Заходу. Час спливає дуже швидко. Якщо незабаром не буде прийнято радикальних рішень, то Україна може назавжди залишитись задвірком Європи і країною невикористаних можливостей з енергетичним зашморгом РФ на шиї [12].

Геополітичне становище України визначає для неї пріоритетність збалансованих відносин між Заходом і Сходом та орієнтацію на європейську інтеграцію. Наголос робиться на програмах, спрямованих на розвиток інфраструктури регіонального економічного співробітництва, проекти створення спільної транспортної мережі країн-учасниць ЧЕС, поєднання електроенергетичних мереж, прокладання лінії оптико-волоконного зв'язку.

Стосовно України причорноморське співробітництво слід розглядати у вузькому і широкому розумінні. У вузькому передбачається співробітництво територій, які безпосередньо прилягають до Чорного моря і в господарському відношенні тісно з ним пов'язані. Цей рівень регіонального співробітництва сягає корінням у колишню прикордонну і прибережну торгівлю. У ширшому розумінні йдеться про залучення до причорноморського співробітництва всього економічного простору України. Базисом для такого регіонального співробітництва є урізноманітнення напрямів і зростання гнучкості підприємницької діяльності по всій країні. На цьому рівні мають бути визначені загальні принципи інтеграційного співробітництва, розроблені й введені вдію відповідні закони, що регулюють поведінку юридичних і фізичних осіб у зовнішньоекономічній сфері, зокрема, й економічні механізми заохочення регіонального співробітництва.

Найбільшу зацікавленість до здійснення чорноморської інтеграції висловлювали місцеві органи влади територій, які прилягають до Чорного моря. Але для поглиблення інтеграції їм необхідно збільшити в своїх регіонах виробництво експортних товарів, яке повинно перевищувати середній український рівень. Органи місцевої влади мають усіляко сприяти пожвавленню процесу чорноморської інтеграції через активне залучення банківських структур до реалізації значних проектів у галузі промисловості, транспорту, телекомунікації!, туризму, охорони навколишнього середовища. Роль місцевих органів управління у формуванні зони економічного співробітництва може також посилитися завдяки створенню асоціації або союзу чорноморських портів та регіонів.

Україна виявляє зацікавленість у реалізації в рамках ЧЕС проектів щодо модернізації нафтопереробних заводів, створення нових потужностей, зокрема терміналів на берегах Чорного моря для прийняття нафти і газу, здійснення наукових досліджень з іноземними фірмами щодо використання нетрадиційних джерел енергії, технічного переозброєння металургійних підприємств та багатосторонньої програми виробництва електронної техніки для різних галузей народного господарства.

У ЧЕС слід бачити передусім важливий міжнародно-правовий інструмент розвитку всього спектра відносин між країнами регіону. В більш широкому загальноєвропейському контексті ЧЕС достатньо обґрунтовано розглядається Україною як механізм взаємодії державних та підприємницьких структур, який повинен забезпечити розвиток співробітництва країн-учасниць з ціллю повноцінного входження в економічний та правовий простір континенту. Саме цим критерієм і слід оцінювати ефективність діяльності ЧЕС та корисність участі в ньому України.

Окремі ініціативи України в рамках ЧЕС досить важливі і повинні бути віднесені в актив її зовнішньої політики. Разом з тим, масштабність та стратегічне значення цих ініціатив явно не адекватні завданню підвищення ролі та місця України в системі ЧЕС та його діяльності. Як найбільша держава серед учасників ЧЕС з позиції їх потенційних економічних можливостей, Україна повинна рішуче виступати з великомасштабними ініціативами, реалізація яких мала б не тільки загальнорегіональне значення, але і впливала би на сприятливі для України зміни загальноєвропейського економіко-правового клімату.

Для України важливо здійснити комплексну концептуальну оцінку своїх економічних інтересів у ЧЕС, визначити прийнятий рівень інтеграції у структурі цієї організації, практичні шляхи досягнення очікуваних результатів та можливі наслідки. Але майбутнє України пов'язане не лише з Чорноморським регіоном, і тому важливо не помилитися у визначенні економічної стратегії і тактики. Необхідно також виробити системи пріоритетів у стосунках з державами регіону в межах ЧЕС, знайти прийнятні шляхи узгодження інтересів країн-членів ЧЕС з іншими міжнародними структурами, відповідні механізми подолання політичних протиріч, а зрештою — місце у світовій економічній системі.

У визначенні стратегії участі в ЧЕС слід мати на увазі, що регіон ЧЕС — це не тільки регіон держав — однодумців у розумінні безумовної та об'єктивної зацікавленості всіх учасників ЧЕС в розвитку торгових відносин та взаємовигідних економічних зв'язків, але в той же час і зона досить різних стратегічних цілей кожної держави, які вона переслідує, беручи участь у цьому угрупуванні.

Оскільки у регіоні існують глибокі протиріччя та проблеми, у перспективі нову систему економічних взаємодій чекають значні труднощі. Окремі країни регіону та угруповання немов дивляться у різні боки від центру тяжіння регіону. Але утворення ЧЕС свідчить про нову модель регіональної кооперації, що охоплює як країни пострадянського простору, так і держави, які вже входять до системи світової економіки. Досвід розбудови нової системи кооперації, безумовно, є корисним для формування регіональних систем такого самого ґатунку в інших частинах світу.

Виходячи з цього, стосунки з країнами Чорноморського регіону в рамках ЧЕС є важливим політичним прецедентом у розбудові регіональної системи безпеки та співробітництва.