Міжнародні організації - Кучик О.С - 3.3.4.4. Четвертий Саміт: на шляху до інституціоналізації ПЗВТ/ФТАА

13 січня 2004 року в мексиканському місті Монтерреї розпочав роботу саміт глав країн Північної і Південної Америки. Для участі в зустрічі лідерів американських держав зібралися керівники більш ніж 30 країн Америки, у тому числі і президент США Дж. Буш. Вони зустрілись з метою обговорення низки важливих питань, включно з проблемами бідності, корупції, а також освіти. Але, незважаючи на це, на перший план потрапили розбіжності між США й іншими країнами цієї частини світу. Напередодні зустрічі адміністрація Буша і лідери, що дотримувались лівої політичної орієнтації, обмінялися взаємними неприємними висловлюваннями. Президент Буш виступив з різкою критикою кубинського лідера Ф. Кастро. "Усі громадяни континенту, — сказав він, — мають дане їм Богом право на волю". Диктаторським режимам не має місця в Америці, заявив Буш, і закликав усі країни домагатися якнайшвидшого мирного переходу до демократії на Кубі, а також до лібералізації торгових відносин, назвавши її шляхом виходу з убогості. Його заяви не зовсім сприйняли лідери деяких держав континенту, в тому числі Аргентини і Венесуели, що підтримують добрі відносини з Кубою. Сполучені Штати Америки вимагали приділити найбільшу увагу на саміті питанню торгівлі, безпеки і корупції, у той час, як Бразилія і ряд інших країн мали намір зосередитися на соціальних проблемах.

Власне, саміт Америк розпочався ще з суперечок щодо таких непринципових питань, як порядок денний зустрічі. Так, делегація Сполучених Штатів прагнула зосередити увагу на розвитку зони вільної торгівлі, що охоплюватиме весь континент. Група керівників американських держав, що дотримуються лівих політичних поглядів і очолюваних бразильським президентом Лулою, вважала, що вільна торгівля нездатна забезпечити вирішення економічних проблем регіону.

Результатом саміту стало підписання Декларації Нового Леону в Монтерреї 13 січня 2004 року.

Отже, інтеграція, як зазначалося вище, — веління часу, тому структура НАФТА та початок її функціонування цілком відповідають логіці розвитку інтеграційних процесів, що відбуваються нині у світі.

Ці процеси зараз характеризуються утворенням та інтенсифікацією співробітництва торгово-економічних об'єднань. Серед новоутворень слід назвати насамперед Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво (АТБС), засноване 1989 року як інформаційне угруповання у складі 12 країн. Зараз АТЕС налічує вже 17 країн, в тому числі всіх представників НАФТА. Прикладом інтенсифікації інтеграції може бути й Маастрихтський процес в Європі.

Ці ж інтеграційні процеси визначають розвиток людської спільноти наприкінці XX — початку XXI століття як повний імператив до замкненого, обмеженого існування. Хоча існує думка, що НАФТА була своєрідною відповіддю США на поглиблення інтеграції в Західній Європі, намаганням утворити противагу могутньому Європейському Союзу (певною мірою це так), не може не впадати в око й інше: всі учасники НАФТА зовсім не схильні розглядати її як замкнене утворення.

НАФТА показує також, що регіональне утворення може об'єднати країни з різними економічними потенціалами, але за однієї обов'язкової умови: ознакою такого об'єднання має бути ринкова економіка і відповідна їй політична система. Зазначимо, що досягнення угоди про утворення Північноамериканської зони вільної торгівлі стало можливим тільки тоді, коли Мексика рішуче пішла шляхом реформ і досягла на ньому певних успіхів.

І ще один урок НАФТА. Утворення регіонального торгово-економічного об'єднання — процес складний і тривалий. Він має розвиватися поступово, крок за кроком. На перших етапах, мабуть, недоцільно, або навіть небезпечно, створювати керівні центри, особливо, якщо одна або кілька країн явно переважають своїх партнерів. Це добре усвідомили у Вашингтоні, підійшовши до НАФТА з належним тактом і обережністю.

Про те, що феномен інтернаціоналізації з переходом до глобалізації виходить за межі суто економічного змісту, свідчать реалії сьогодення: такі міжнародні економічні інститути, як Велика сімка, СОТ, МВФ та Всесвітній банк, керівні органи ЄС, НАФТА, АТЕС протягом останніх років явно зрівнялись за впливом на світову політику із Радою безпеки чи Генеральною асамблеєю ООН, регіональними політичними організаціями. Нерідко вплив таких економічних інституцій перевищує вплив останніх. Як би там не було, новий етап світової політики вперто висуває на передній план її економічний компонент.

Очевидно, час, що пройшов з моменту заснування НАФТА, жодним чином не погасив полум'я пристрастей у дебатах на цю тему, та не зміг поєднати два боки прірви, яка розділила прихильників НАФТА та її опонентів у 1993 році. Це насамперед зумовлено тим, що полеміка з приводу НАФТА як і раніше, так і тепер стосується набагато більшого спектра питань, ніж лише торгівля між США, Канадою та Мексикою. З цією угодою багато жителів країн-членів

Північноамериканської зони вільної торгівлі пов'язують надії і тривоги, що стосуються глобалізації.

Незважаючи на те, що Канада та Мексика в межах НАФТА є досить скромними партнерами, що поступаються потенціалом сусідній супердержаві, вони швидко усвідомили привабливість цього об'єднання, отримавши потужний імпульс комерційної активності, посилення потоку інвестицій, прискорення зростання економіки і подолання проблем безробіття. НАФТА стала унікальною організацією хоча б тому, що вперше у світовій історії дві промислово розвинені країни прийняли рішення об'єднати свої економіки з економікою країни, що розвивається, що стало прецедентом у давньому діалозі "Північ-Пі в день".

За 10 років існування НАФТА була розроблена чітка організаційна структура для ефективного втілення положень Північноамериканської угоди про вільну торгівлю. Більше того, основні тенденції, що призвели до укладення угоди, втілились не лише у сфері вільної торгівлі, можна стверджувати про поширення основних принципів НАФТА на інші сфери економічного, політичного та суспільного життя в північноамериканському регіоні.

Слід наголосити, що співпраця країн-членів НАФТА не обмежена суто економічними питаннями зниження тарифів та лібералізації ринків. Значних успіхів було досягнуто в таких галузях, як охорона довкілля та праці.

Намагання НАФТА завершити формування зони вільної торгівлі та спроби заснувати ФТАА здійснюються тоді, коли багатостороння торговельна система ГАТТ ослаблена виявами нового протекціонізму, в основі якого лежить тепер захист інтересів не окремої держави, а угруповання держав. Так чи інакше такому регіональному об'єднанню, як НАФТА, притаманна дискримінація на користь країн-учасниць за рахунок країн-аутсайдерів. Для більшості економістів це політика "іншого кращого", тоді як політика "першого кращого" — це поширена у всьому світі вільна торгівля. Але, зрештою, це може бути приводом для вдосконалення.

Найімовірніше, 2005 рік стане віхою в процесі інституційного завершення оформлення інтеграційних механізмів у Західній півкулі та пошуку інструментів взаємодії з регіональними угрупованнями Європи та Азіатсько-тихоокеанського регіону. Натомість, спричинять чи НАФТА та ЄС формування Азіатської інтеграційної системи з центром у Японії, чи багатостороння торговельна система розпадеться на три полярну систему ворогуючих торговельних блоків із "менталітетом фортець", невдовзі стане очевидним.

Дані про громадську думку у США щодо створення НАФТА, основні показники ЄС та НАФТА всередині 90-х років, відносні розміри економік США, Канади та Мексики наведені нижче (табл. 2, 3, 4).

Таблиця 2. Розвиток громадської думки у США щодо створення НАФТА (у відсотках)

Джерело: Polling report; на http://www.pollingreport.com/defense.htm

Таблиця 3. Основні показники ЄСта НАФТА всередині 90-х років

Джерело: Polling report; на http://www.pollingreport.com/defense.htm

Таблиця 4. Відносні розміри економік США, Канади та Мексики

Джерело: Рут Франклін Р., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. зангл. — К.: Основи, 1998. — 743 с.

Список використаної літератури

1. Авдокушин Е.А. Международные экономические отношения: Учебник. — М.: ЮРИСТЪ, 2001. — 366 с.

2. Барановский К. Ю. Квебекский сепаратизм — старая проблема Канадской Федерации // США и Канада. — 2001. — № 11. — С. 63—84.

3. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности. — Учебн. пособие. — М.: Консалтбанкир, 2001. — 624 с.

4. Гусинська Н. Міжнародна економічна інтеграція як глобальна передумова світового економічного розвитку // Регіональна економіка. — 2000. — № 4. — С. 185—191.

5. Договір про утворення Північноамериканської зони вільної торгівлі

6. Дурманова Е. Более свободная, более равная Америка? / на сайті

7. Кривохижа В. В. США и МЕРКОСУР: отношения МЕРКОСУР с США и НАФТА // США и Канада. — 2001. — № 3. -С. 61—74.

8. Кузнецова Н. В. Фінансовий механізм північноамериканської економічної інтеграції // Фінанси України. — 1999. — №1. — С. 93—99.

9. Курс международного права: В 7 т. / Под ред. В. Н. Кудрявцева. — М.: Наука, 1993. — Т. 7. — 326 с.

10. Рассел Р. Фарнен. США та Європейський Союз: позитивне минуле і невизначене майбутнє // Політична думка. — 1996. — № 3—4. — С. 110—122.

11. Романова 3. Латиноамериканский вариант региональной интеграции // Экономист. — 1999. — № 10. — С. 87—93.

12. Рут Френклін Р.у Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 743 с.

13. Свинарчук Є. М. Інтеграція в Карибському басейні // Політика і час. — 2001. — № 6. — С. 52—66.

14. Современные международные отношения: Учебник / Под ред. професора А. В. Торкунова. — М.: РОССПЭН, 2000. — 584 с.

15. Соколенке С. И. Глобальные рынки XXI столетия: перспективы Украины. — К.: Логос, 1998. — 565 с.

16. Фелътхэм Р. Дж. Настольная книга дипломата / Пер. с англ. В. Е. Улаховича. — Минск: Новое знание, 2000. — 304 с.

17. Циганкова Т. М., Гордеева Г. Ф. Міжнародні організації: Посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 340 с.

18. Шишков Ю. В. Интеграционные процессы на пороге XXI века. Почему не интегруются страны СНГ. — М.: III тысячелетие, 2001. — 479 с.

19. Шреплер X. А . Международные экономические организации: Справочник / Пер. С. А. Тюпаева, И. Н. Фомичева. — М.: Международные отношения, 1999. — 456 с.

20. Юдін Я. НАФТА: Надії та сумніви // Політика і час, — 1994. — № 4. — С. 42—45.

21. Aussenpolitischer Bericht 1995 / Gesamtredaktion und Koordinierung: Dr. Hans G. Knitel. — Wien: MANZ, 1995. — 569 s.

22. Bauer Kristen. НАФТА / Heyne Sachbuch Nr. 19/4101. Internationale Organisationen. — Munchen: Wilhelm Heyne Verlag, 1996. — 495 s.

23. Fritzler Marc. Freihandelszonen. / Heyne Sachbuch Nr.19/ 4101. Internationale Organisationen. — Munchen: Wilhelm Heyne Verlag, 1996. — 495 s.

24. Fruhbrodt Lutz. Wirtschaftsentwicklung in den USA // Informationen zur politischen Bildung. USA: Geschichte, Gesell-schaft, Wirtschaft. — 3.Quartal 2000. — Heft 268. — S. 40—53.

25. Lauih Hans-Joachim, Das Nordamerikanische Freihan-delsabkommen NAFTA: Ausdruck einer neuen Phase der Zusam-menarbeit. In: Lateinamerika. — BeiheftNr. 14. — Hamburg, 1994.

26. Osterreichisches Handbuch des Volkerrechts in 2 Banden. / Hrsg. von Hanspeter Neuhold. — Wien: MANZ, 1991. — 1. Band. — 528 s.

27. Schefer Alexander. Ein amerikanischer Wirtschafts(t)raum von Alaska bis Feuerland? : NAFTA und die Integrationsper-spektiven. — [Electronic ed.]. — Bonn, 1997. — 23 s. auf der Seite

28. сторінка Комісії Кооперації Праці (Comission for Labor Cooperation).

29. сторінка Секретаріату НАФТА (NAFTA Secretary).

30. сторінка Агентства Статистики та Новин.

Контрольні запитання

1. Що Ви знаєте про "макіладори" та їх роль у створенні НАФТА?

2. З якою метою була укладена Угода про вільну торгівлю між США та Канадою в 1989 році?

3. Вкажіть головні причини формування Північноамериканської зони вільної торгівлі.

4. Назвіть основні положення Угоди про Північноамериканську зону вільної торгівлі від 1 січня 1994 року.

5. Яким було співвідношення національних інтересів у Північноамериканській зоні вільної торгівлі?

6. Які головні та допоміжні інституції НАФТА Ви знаєте?

7. Опишіть стосунки НАФТА та ЄС. Що Ви знаєте про ТАФТА?

8. Для чого НАФТА розширюватись на південь? Які можливі наслідки цього розширення?

9. Що Ви знаєте про відносини НАФТА з МЕРКОСУР?

10. Розкажіть про третій Всеамериканський саміт у Квебеку та його роль у формуванні зони вільної торгівлі для Північної та Південної Америки.