Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 1. Регіональний підхід щодо формування системи державного управління

Ключові поняття і терміни

Регіональне управління + Регіон + Адміністративно-територіальна одиниця + Регіональна політика + Теорії регіонального розвитку + Унітарна держава + Автономія в унітарній державі + Імперія + Федерація + Конфедерація + Пряме державне управління регіонами + Місцеве самоврядування + Муніципалітет + Теорія природного права вільних громад + Господарська теорія + Державницька теорія місцевого самоврядування + Теорія соціального обслуговування + Муніципальний дуалізм.

2.1. Територія (регіон) як державоутворювальний елемент

1. Регіональний підхід щодо формування системи державного управління.

2. Регіон як одиниця соціально-економічного простору.

1. Регіональний підхід щодо формування системи державного управління

Держава як об'єкт управління є великою і складною системою. Відповідно до теорії управління складними об'єктами, першим кроком побудови системи управління такими об'єктами є визначення їхньої структури, тобто:

Складний об'єкт = £ Простих об'єктів,

причому термін "простий об'єкт" умовний. Адже процес подальшого розкладання простих об'єктів на ще простіші обмежується лише доцільністю і здоровим глуздом.

Залежно від того, за яким принципом відбувається структурування держави, формуються різні підходи щодо побудови системи державного управління. Розглянемо їх.

Класовий підхід. Держава = Е класів (каст). Система державного управління, побудована за такою структурою, ґрунтується на специфічних функціях кожного класу (касти). Так, у скіфській державі суспільні функції були чітко розмежовані між скіфами-землеробами, скіфами-воїнами і царськими скіфами. Така система управління була притаманна державам за часів рабовласницького ладу, феодалізму і раннього капіталізму. Але побудова демократичної світської держави робить неможливим формувати систему державного управління на таких засадах.

Галузевий підхід. Держава = Егалузей народного господарства. Державний розвиток ототожнюється з розвитком народного господарства, його окремих галузей. Галузева система була основою управління народним господарством СРСР. Незалежна Україна успадкувала цю систему. Вищий виконавчий орган - Кабінет Міністрів України - складається з міністрів, керівників галузей народного господарства. Базою розроблення плану соціального та економічного розвитку країни є показники розвитку окремих галузей. Галузева система управління була домінуючою в розвинутих країнах до середини 70-х років XX ст. Але за останні чверть століття все більшого поширення в постіндустріальних країнах набуває регіональна система управління державою.

Регіональний підхід. Держава =Етериторій. Галузі народного господарства перетворюються з мети на засіб розвитку, основною метою якого є покращення якості життя. Сталий розвиток територій стає базовим поняттям.

Якість життя - це синтетичний показник, який інтегрує показники економічного, соціального, екологічного характеру. / показники не перебувають у прямій залежності.

Міжнародний досвід економічного розвитку вказує на те, що ставити якість життя за мету розвитку можуть собі дозволити лише економічно розвинуті країни. Тому регіональний підхід у державному управлінні західноєвропейських країн почав реалізовуватися в 70-80-х роках XX ст.

Для розбудови системи управління національною економікою на засадах регіональної структуризапії відправною точкою має стати вчення про структуризацію соціально-економічного простору:

Внаслідок різних природно-кліматичних, історико-географічних умов території від початку отримують різні "стартові умови" соціально-економічного розвитку. Через це соціально-економічний простір

структурується, тобто поділяється на частини (території), кожна з яких за певних допущень виступає як однорідний простір.

Структуризація соціально-економічного простору є об'єктивним процесом. Це зумовило виникнення ряду наукових дисциплін, які вивчають закономірності структуризації простору, розвитку окремих територій, їх взаємодії між собою, а також на субтериторіальному рівні. Усі їх можна віднести до розділу в системі соціально-економічних наук, який отримав назву регіонознавство.