Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 3.5. Територіальна громада в політичній системі і системі місцевого самоврядування

Система місцевого самоврядування в кожній країні залежить від специфіки політичного ладу, форми правління, історичних, політичних факторів та інших чинників. Але, незважаючи на різноманіття реалізаційних форм, обов'язковими елементами місцевого самоврядування є:

o гарантоване державою право на місцеве самоврядування;

o реальна здатність громад вирішувати самостійно і під свою відповідальність питання, що відносять до компетенції місцевого самоврядування.

Ці положення знайшли своє відображення в Конституції України та в Законі України "Про місцеве самоврядування", де, зокрема зазначається, що місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого самоврядування в межах Конституції і законів України. (ч. 1, ст. 140 Конституції України, ст. 2 Закону).

Місцеве самоврядування як один з основоположних принципів конституційного ладу України, в свою чергу має власну систему принципів.

o Принцип правової автономії - органи місцевого самоврядування мають власні повноваження, визначені Конституцією України і галузевим законодавством.

o Принцип організаційної автономії - територіальні громади і їх органи не є елементами державного апарату. Тому вони можуть самостійно визначати свою структуру; нагляд за їх діяльністю можливий лише задля забезпечення законності і конституційних принципів місцевого самоврядування.

o Принцип матеріально-фінансової автономії - територіальні громади і утворені ними органи місцевого самоврядування мають майнові права на об'єкти комунальної власності, а також власні фінансові ресурси, достатні для здійснення власних повноважень.

За базову модель в Україні від початку була взята континентальна модель (див. розділ 2 п. 2.4) формування місцевої влади. Проте, процес формування системи місцевого самоврядування був складним і неоднозначним.

Слід чітко усвідомлювати таке: зміна адміністративно-територіального устрою, зміна конфігурації органів місцевого самоврядування неодмінно призведе до зміни функцій і компетенції місцевих органів влади в сфері фінансів і власності. Саме цей факт є причиною жорсткого неприйняття реформи одними суб'єктами державного управління і наполегливим прагненням інших втілити її. В рамках цього протистояння відбувається зокрема дискусія про посаду обласного голови, доцільності інституту місцевих державних адміністрацій на районному рівні, системи місцевого самоврядування в містах Київ і Севастополь тощо.

Ратифікація Європейської Хартії місцевого самоврядування Україною свідчить про наміри України формувати місцеве самоврядування за європейськими принципами.

Культурне різноманіття країн Європи і різний рівень економічного розвитку не дозволяє встановлювати загальні кількісні параметри для тих чи інших чинників розвитку муніципалітетів, тому основними політичними документами, на основі яких приймаються рішення, є хартії, в яких зафіксовані принципи політики в тій чи іншій галузі. До цих документів окрім Європейської Хартії місцевого самоврядування відносяться:

Європейська хартія міст (1992 р.)

Європейська декларація прав міст (1992 р.)

Хартія "Міста Європи на шляху до сталого розвитку" (Ольборгская хартія, 1994 р.)

3.5. Територіальна громада в політичній системі і системі місцевого самоврядування

1. Поняття про територіальну громаду та її роль.

2. Види територіальних громад.

3. Правовий статус територіальної громади.

4. Функції і повноваження територіальних громад.