Із складових соціально-духовної сфери детальніше розглянемо народну освіту, культуру і охорону здоров'я.
Народна освіта. Регулювання розвитку народної освіти має охоплювати мережу дошкільних закладів, загальних шкіл, шкіл і груп з подовженим днем, шкіл-інтернатів тощо.
Для задоволення потреб населення в дошкільних закладах використовують дані про чисельність дітей на перспективу. Крім того, враховують зростання кількості осіб, зайнятих у суспільному виробництві, працюючих жінок, у тому числі віком 18- 44 років, а також рівень забезпеченості дітей постійно діючими дошкільними закладами.
На підставі даних про потребу в дитячих дошкільних закладах розробляють зведену програму будівництва цих закладів по регіону.
Регулювання розвитку загальноосвітніх шкіл здійснюється за багатьма показниками, які розраховують за кожним регіоном окремо з урахуванням міського і сільського населення. Основним показником є контингент учнів. Його визначають за типами шкіл і групами класів (1-4; 5-9; 10-11).
Кількість класів і класів-комплектів визначають залежно від загального контингенту, наповненості класів (за нормами гранична наповненість 1-9 класів - не більше 30 осіб, 10-11 класів - 25, груп продовженого дня - 20-30, класу-комплекту з двох класів - не більше 30, з трьох класів - до 20 осіб.
Прогнозування шкільної мережі розпочинають з визначення кількості необхідних класних кімнат. за формулою
де Ч - чисельність учнів; Н - наповненість класу; З - коефіцієнт змінності роботи школи.
Ефективність роботи закладів освіти значною мірою залежить від забезпечення педагогічними кадрами. Потребу в них визначають за контингентом учнів окремо за групами класів. По 1-4 класах вона відповідає кількості класів. Для 5-11 класів необхідну кількість педагогів визначають за формулою
де К - кількість класів у прогнозний період;
С - кількість педагогічних ставок на один клас;
В - кількість педагогічних ставок на одного вчителя.
Регулювання розвитку галузей культури передбачає вивчення умов формування суспільних потреб у культурному обслуговуванні, а також аналіз ресурсних можливостей їх задоволення.
Потребу в об'єктах культури визначають за встановленими нормами (кількість місць на 1000 осіб). Розміщення закладів культури здійснюють з урахуванням особливостей розселення та умов кожного регіону.
Систему охорони здоров'я в містах та сільській місцевості треба розглядати як єдину систему регіону.
Для оцінювання якості роботи закладів охорони здоров'я використовують такі показники:
^ тривалість перебування хворого в лікарні;
^ обіг ліжка;
> рівень госпіталізації.
Потребу конкретного регіону в лікарняних ліжках можна розрахувати за формулою
де Н - чисельність населення; Г - відсоток госпіталізації;
П - середня кількість днів перебування хворого в лікарні; Д - тривалість використання ліжка протягом року. Забезпеченість лікарняними ліжками в розрахунку на 10 000 осіб відповідно дорівнює:
Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів установлюють на підставі нормативів кількості відвідувань лікарень одним жителем за рік, загальної чисельності населення і даних про пропускну спроможність існуючої мережі амбулаторно-поліклінічних закладів.
Основними показниками функціонування санаторно-курортних, оздоровчих закладів і закладів відпочинку є кількість ліжок у санаторіях і місць у будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах.
5. Методологія екології людини в управлінні соціальною інфраструктурою
Останнім часом в управлінні соціальною інфраструктурою набуває поширення методологія екології людини, яка аналізує зв'язок людини як особистості та суспільних структур з природним і соціальним середовищем, життєдіяльність людської популяції (населення) та якості середовища.
Умовно виділяють чотири проблемні галузі екології людини і відповідно - управління соціальною інфраструктурою міста:
^ соціально-економічна екологія;
^ екологія відтворення людини;
^ екологія природного середовища;
^ екологія культурного середовища.
Кожна галузь має свої проблемні питання, які мають розв'язуватися органами влади (табл. 18).
Такий підхід до соціального розвитку територій дає змогу систематизувати управління соціальною інфраструктурою, активно розвивати її ресурсну складову.
Таблиця 18
ПРОБЛЕМНІ ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ
Проблемна підгалузь | Функції органів влади | Контрольні показники |
Соціально-економічна екологія | ||
Господарська екологія | Сприяння створенню нових робочих місць, розвиток пріоритетних галузей господарювання | Структура господарського підкомплексу, вироблення продукції, кількість і структура зайнятих, рівень безробіття тощо |
Соціально-виробнича екологія | Контроль за санітарно-гігієгічними умовами праці та навчання, соціально-побутовим забезпеченням на підприємствах і навчальних закладах, опти-мізація соціально-трудових відносин | Задоволеність працівників (учнів) умовами праці (навчання), соціально-психологічним кліматом |
Задоволення первинних потреб | Створення умов для забезпечення населення споживчими товарами та послугами; матеріальна допомога малозабезпеченим верствам населення | Забезпеченість підприємствами торгівлі та побутового обслуговування, показники будівництва житла тощо |
Якість споживання | Сприяння підвищенню якості споживання, контроль за якістю продуктів харчування, питної води, побутових товарів | Рівень доходів, споживчих цін, витрати громадян для забезпечення основних потреб, структура споживання тощо |
Екологія відтворення людини | ||
Репродуктивна сфера | Здійснення ефективної демографічної політики | Рівень народжуваності |
Валеологія | Охорона здоров'я населення, створення соціальних служб для допомоги соціально незахищеним верствам, забезпечення доступності санаторно-курортних та оздоровчих закладів | Рівень захворюваності, смертності, тривалість життя тощо; характеристики медичного обслуговування, рівень витрат бюджету на охорону здоров'я та соціальну допомогу інвалідам, особам похилого віка. |
Закінчення табл. 18
Проблемна підгалузь | Функції органів влади | Контрольні показники | |
Соціобіологічні небезпеки | Запобігання алкоголізму та наркоманії, створення реабілітаційних закладів | Рівень захворюваності на алкоголізм та наркоманію, наявність реабілітаційних закладів | |
Екологія природного середовища | |||
Стан природного середовища та природокористування | Моніторинг стану повітря, води, ґрунту, насаджень, санітарної ситуації в цілому; запобігання правопорушень у сфері природокористування, сприяння впровадженню природоохоронних технологій | Рівень забруднень та техногенного навантаження; рівень правопорушень у сфері природокористування, ефективність використання енергетичних і сировинних ресурсів | |
Видалення та утилізація відходів | Організація збирання, вивезення та утилізації побутових відходів, контроль за станом очисних споруд | Рівень бюджетних витрат на ці цілі | |
Рекреаційні зони | Догляд за зеленими насадженнями, збільшення їхньої кількості, контроль за санітарним станом зон відпочинку тощо | Забезпеченість населення міста зеленими насадженнями, кількість та масштабність зон рекреації | |
Екологія природного середовища, перетвореного людиною | Благоустрій вулиць міста, сприяння збереженню пам'яток архітектури, оп-тимізація міського ландшафту, естетика малих архітектурних форм | Рівень бюджетних витрат на ці цілі | |
Тварини в місті | Контроль за популяцією диких і бродячих тварин, за дотриманням правил утримання домашніх тварин | Кількість диких, бродячих, домашніх тварин у місті, рівень порушень правил утримання домашніх тварин. | |
Екологія культурного середовища | |||
Задоволення культурних потреб | Сприяння збільшенню кількості закладів освіти, культури, дозвілля, розвитку; сприяння діяльності культурних громад та організацій | Забезпеченість населення закладами культури, освіти, дозвілля, рівень бюджетних витрат на культурні цілі | |
Політичне середовище | Забезпечення реалізації політичних свобод та громадських прав людини; залучення громадських організацій і партій до процесу прийняття рішень з важливих питань міського життя | Кількість громадських організацій і партій, показники політичної активності. Оцінки реалізації політичних і громадських прав | |
Інформаційне середовище | Забезпечення прав та отримання повної та достовірної інформації, сприяння доступу до інформації; інформування населення про діяльність органів влади | Забезпеченість ЗМІ | |
Екологія морального середовища | Контроль за дотриманням суспільної моралі у кінопрокаті, ЗМІ; обмеження доступу дітей до місць продажу тютюну, алкоголю, еротичних видань | Задоволеність населення "моральним кліматом" міста | |
Соціально-психологічний клімат | Створення служб соціальної допомоги особам, що потрапили в екстремальну ситуацію | Наявність, кадрова, матеріальна, фінансова забезпеченість соціальних служб | |
Кримінальне навантаження | Боротьба зі злочинністю та правопорушенням, профілактика злочинності для реабілітації колишніх ув'язнених | Задоволеність населення діями правоохоронних органів | |
4.5.1. Характеристика населеного пункту і об'єктивні тенденції його розвитку
1. Поняття про населений пункт (муніципалітет)
2. Класифікація міст. Концепції міст
3. Причини і наслідки урбанізації
4.5.2. Соціально-економічний комплекс населеного пункту, його склад і структура
1. Соціально-економічний комплекс населеного пункту
2. Ресурсний підкомплекс населеного пункту
3. Господарський підкомплекс населеного пункту
4. Зовнішньоекономічний підкомплекс населеного пункту