Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 2. Сутність і ознаки комунальної (муніципальної) власності

1. Природа і суть трансформації власності в незалежній Україні.

2. Сутність і ознаки комунальної (муніципальної) власності.

3. Суб'єкти та об'єкти комунальної (муніципальної) власності.

4. Особливості формування комунальної (муніципальної) власності в Україні.

1. Природа і суть трансформації власності в незалежній Україні

На кінець 80-х років, до проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України, основні виробничі фонди в УРСР становили 331 млрд крб. і мали таку структуру [9], в %:

> державна власність - 82,8;

> колгоспна - 14,2;

> кооперативна - 1,8;

> особиста власність громадян - 1,2.

Різновидами загальнодержавної власності за правом розпорядження були:

^ союзна державна власність;

^ республіканська державна власність;

^ галузева (міністерська) державна власність;

^ місцева державна власність.

Жорстка монополія держави при завершенні екстенсивного розвитку економіки стала гальмом, призвела до застійних явищ, деградації. Тому з'явилася об'єктивна необхідність у плюралізмі форм власності, роздержавленні і приватизації.

Перехід від однієї форми власності до іншої може бути еволюційним (таким, що передбачає конкуренцію, банкрутство, поступовість приватизації і реприватизації) та революційним (таким, що передбачає експропріацію).

В Україні початок приватизації покладено прийняттям Закону "Про власність" від 7 лютого 1991 р.

Станом на 1 січня 1995 р. в Україні приватизовано 11 502 об'єкти. Однак у своїй основі це були об'єкти малої приватизації. Для активізації процесу приватизації і роздержавлення в 1995 р. в Україні була проведена масштабна сертифікатна приватизація (Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів"від 27.12.1994 р.). Фонд державного майна видав 270 ліцензій довірчим товариствам для діяльності з приватизаційними паперами. 77 ліцензій одержали інвестиційні фонди і компанії.

Недоліки сертифікатної приватизації:

^ недостатня законодавча визначеність призвела до фактичного обкрадання трастами населення;

^ установка на поповнення державного і місцевих бюджетів за рахунок коштів, отриманих від приватизації;

^ велика частка роздержавлених об'єктів, зокрема в Києві, до приватизації перебувала в комунальній власності, а їхню приватизацію здійснював державний орган;

^ еволюційне завдання щодо приватизації було виконано революційними темпами при відставанні законодавчого регулювання і відсутності державної стратегічної установки відносно приватизації.

2. Сутність і ознаки комунальної (муніципальної) власності

Законодавче поле України містить термін "комунальна власність" - форма власності, суб'єктом права якої є територіальний колектив.

Поняття комунальної власності в законодавстві України виникає у грудні 1990 р. з прийняттям Закону "Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування".

Законом визначалось:

^ комунальна власність становить основу місцевого самоврядування;

^ управління комунальною власністю здійснюють від імені населення відповідні місцеві ради народних депутатів і повноважені ними органи місцевого самоврядування;

^ до комунальної власності було віднесено майно, безплатно передане екс-СРСР і УРСР, іншими суб'єктами, а також майно, придбане місцевими радами за належні їм кошти.

Фактично право комунальної власності в Україні здійснюється з прийняттям Постанови КМУ № 31 від 5.11.1991 р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-комунальних одиниць (комунальною власністю)".

Поняття комунальна власність охоплює власність як територій субрегіональних рівнів (областей, районів), так і базових територій (сіл, селищ, міст). Власність базових територій прийнято називати муніципальною власністю.

Муніципальна власність - це відносини спільного привласнення територіальною громадою населеного пункту майна, природних об'єктів, фінансових активів.

Ознаки муніципальної власності:

1) це суспільна власність населеного пункту;

2) це матеріальна і фінансова основа місцевого господарства, самоврядування;

3) це недержавна власність, така, що належить населенню відповідних поселень, а не народу в цілому чи приватному власникові.

4) від імені місцевої громади права на володіння, користування і розпорядження здійснюють обрані населенням місцеві ради та їхні виконавчі органи;

5) тісно пов'язана із забезпеченням соціально-економічних потреб населення цього територіального утворення.