Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 6. Бюджетний унітаризм і форми бюджетної децентралізації

Аналізуючи основні функції місцевих фінансів можна дійтися висновку: місцеві фінанси нерозривно пов'язані з державними фінансами. Від конфігурації цих зв'язків безпосередньо залежить ефективність усієї державної фінансової системи.

У ході надання громадських послуг і виконання певних завдань адміністрації різних рівнів (уряди) взаємодіють і співпрацюють між собою. Відповідно до цього виникають і внутрішні міжурядові фінансові відносини.

Внутрішні міжурядові фінансові відносини (ВМФВ) - це реальні фінансові відносини, які склалися між різними рівнями влади по вертикалі.

ВМФВ виникають між усіма рівнями влади, які визначені як суб'єкти бюджетно-фінансових відносин.

Країни формують систему ВМФВ відповідно до таких теоретичних концепцій:

o бюджетного федералізму;

o бюджетного унітаризму;

o бюджетної децентралізації;

o субсидарності.

5. Бюджетний федералізм

Бюджетний федералізм покладено в основу ВМФВ у державах з федеративним устроєм. її характерні риси:

1) чітке розмежування витрат різних рівнів влади з наданням їх фіскальними повноваженнями самостійно формувати власну прибуткову базу;

2) ВМФВ будуються на основі договірно-правових форм їх організації;

3) у процесі визначення конфігурації ВМФВ державні і місцеві органи влади виступають рівноправними партнерами.

Практична реалізація концепції бюджетного федералізму в різних країнах зумовила виникнення її двох основних модифікацій, а саме:

o децентралізованої моделі - характеризується суттєвою фіскальною автономією регіональних і місцевих органів влади і порівняно обмеженим співробітництвом. Центральна влада фактично не займається проблемами фінансового вирівнювання регіонів (СІЛА).

o кооперативної моделі - характеризується тісним співробітництвом різних рівнів влади. Центральна влада активно піклується про забезпечення єдиних стандартів суспільних послуг на всій території держави (більшість європейських країн).

6. Бюджетний унітаризм і форми бюджетної децентралізації

Бюджетний унітаризм - це така форма ВМФВ, основні принципи організації якої визначаються центральною владою. Відповідно до цього бюджетний унітаризм покладено в основу МВФВ в унітарних країнах. Проте характерною ознакою 70-90-х років XX ст. є розширення повноважень місцевих органів влади в більшості унітарних держав.

Процес розширення фінансових повноважень отримав назву бюджетної децентралізації. Бюджетна децентралізація містить у собі риси як бюджетного федералізму, так і бюджетного унітаризму.

У наш час усе більшого сприйняття набуває специфічна форма бюджетної децентралізації, яка отримала назву субсидарності.

Основні риси бюджетної субсидарності:

1) влада вищого рівня може втручатися до фінансової сфери влади нижчого рівня лише тією мірою, якою друга продемонструвала і довела свою неспроможність вирішувати певні проблеми;

2) термін субсидарність означає допомогу. Допомога повинна сприяти фінансовій автономії місцевої влади, але не її підлеглості;

3) субсидарність ґрунтується на обов'язковому розмежуванні повноважень між різними рівнями влади. За таких умов відносини між різними рівнями влади будуються лише на принципах співробітництва;

4) центральна влада може делегувати частину своїх повноважень місцевій владі і навпаки.

Крім бюджетного федералізму, бюджетного унітаризму і бюджетної децентралізації, інколи на практиці застосовується формування ВМФВ "знизу вгору". У певному сенсі ця система побудована на матрикулярних внесках. Сутність цієї системи полягає в такому:

o формування загальнодержавних фінансових потоків починається на рівні базових територій;

o базові території передають частину фінансових ресурсів на більш вищий рівень відповідно до переданих на цей рівень фінансових повноважень.

Елементи схеми "знизу вгору" були використані в останній рік існування СРСР: консолідований бюджет СРСР складався з матрикулярних внесків союзних республік. Це стало однією з причин розпаду СРСР. Проте це не свідчить про особливу руйнівну силу цієї форми ВМФВ. Адже за подібним принципом формується фінансова система Євросоюзу.

Тому зробимо загальний висновок: немає поганих чи добрих форм ВМФВ. Ефективність застосування однієї з них чи певної їхньої комбінації залежить від конкретної історичної і соціально-економічної ситуації в тій чи іншій країні.