Економічна безпека є провідною складовою національної безпеки держави. Національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток країни, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам1. Відповідно, економічна безпека в таким станом національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти життєві потреби особи, сім'ї, суспільства та держави.
Економічної безпеки можна досягти тоді, коли ступінь залежності країни від інших держав, а також ступінь загострення внутрішньополітичної, соціально-економічної та екологічної ситуації не перевищує межі, за якою втрачається національний суверенітет, послаблюється економічний потенціал, суттєво знижуються рівень і якість життя громадян. Нехтування економічною безпекою може призвести до катастрофічних наслідків: руйнації внутрішнього виробництва, витіснення з внутрішнього ринку вітчизняних товаровиробників, банкрутства підприємств, підриву системи життєзабезпечення нації. Основними характеристиками національної безпеки держави є економічна незалежність, стабільність національної економіки, здатність до розвитку.
Для забезпечення стабільного економічного розвитку першочерговими завданнями є усунення загроз економічній безпеці країни. Загрози економічній безпеці України - це сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері. За характером виникнення їх можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні. Сьогодні зовнішніми загрозами економічній безпеці України, за висновками експертів, е: енергетична залежність національного виробництва; сировинна орієнтація експорту українських товарів; імпортна інтервенція товарів на внутрішній ринок та зростання залежності від імпортних поставок; висока заборгованість міжнародним фінансовим організаціям; низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світовому ринку. До внутрішніх загроз економічної безпеки належать: істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку; нестабільність фінансової (передусім податкової) та грошово-кредитної політики держави; зростання дефіциту державного бюджету та внутрішнього боргу.
За ступенем впливу загрози поділяють на мінімальні, середні та максимальні. Мінімальний рівень впливу загрози свідчить, що певна проблема зумовлює виникнення несприятливих умов для відтворюваних процесів в економіці, середній рівень впливу загрози вказує на те, що проблема спричиняє несприятливі тенденції в економіці, а максимальний рівень впливу загрози показує, що проблема породжує необоротні негативні процеси в економіці.
Складовими економічної безпеки України є: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека (табл. 1.2).
За сучасною методологією1, рівень економічної безпеки визначається шляхом розрахунку кількісних та якісних оцінок загроз національним економічним інтересам із застосуванням критеріїв та індикаторів економічної безпеки, їхніх оптимальних, порогових та граничних значень.
Зокрема, основним критерієм економічної безпеки країни є здатність її економіки зберігати або, принаймні, швидко відновлювати критичний рівень суспільного відтворення в умовах припинення зовнішніх надходжень товарів і послуг чи загострення кризових ситуацій внутрішнього характеру. В найбільш узагальненому вигляді основні критерії економічної безпеки України можна сформулювати таким чином:
- національна економіка має забезпечуватися достатніми обсягами ресурсів та інвестиційних товарів для сталого розвитку;
- потрібні достатні обсяги державних резервів і запасів стратегічно важливих видів продукції і товарів, у тому числі товарів критичного імпорту;
- потрібен достатній для підтримання науково обґрунтованих рівнів споживання населенням обсяг споживчих товарів;
Таблиця 1.2. Змістова характеристика складових економічної безпеки України
№ з/п | Елемент економічної безпеки | Зміст |
1 | Макроекономічна | Стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворю-вал ьних пропорцій |
2 | Фінансова | Стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Містить такі складові: бюджетну, валютну, грошово кредитну, боргову безпеку та безпеку страхового і фондового ринків |
2.1. Бюджетна безпека | Стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного та місцевих бюджетів і ефективності використання їх коштів | |
2.2 Валютна безпека - | Стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи |
Продовження табл. 1.2
з/п | Елемент економічної безпеки | Зміст |
2.3. Грошово-кредитна безпека | Стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення | |
2.4. Боргова безпека | Рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи | |
23 Безпека страхового ринку | Рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який давав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування | |
2.6. Безпека фондового ринку | Оптимальний обсяг капіталізації ринку, здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому | |
3 | Зовнішньоекономічна | Стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому поділі пращ |
4 | Інвестиційна | Рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку за належного рівня фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів |
Закінчення табл. 1.2
№ з/п | Елемент економічної безпеки | Зміст |
5 | Науково-технологічна | Стан науково-технологічного та виробничого потенціалу держави, який дає змогу забезпечити належне функціонування національної економіки, достатнє для досягнення та підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів |
6 | Енергетична | Стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування національної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного станів |
7 | Виробнича | Рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатний забезпечити зростання економіки та розширене її відтворення |
00 | Демографія н а | Стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, за якого забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України |
9 | Соціальна | Стан розвитку держави, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз |
10 | Продовольча | Рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, сталий та якісний розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави |
- фінансово-бюджетна і грошово-кредитна системи мають бути в змозі забезпечувати стійкий розвиток національної економіки;
- мають бути сприятливі умови для розвитку підприємництва;
- необхідно забезпечити випереджальний розвиток науково-технічного й інноваційного потенціалів для підтримання сталого економічного зростання;
- інститути державної влади повинні мати можливість здійснювати дієву політику захисту національних економічних інтересів;
- має забезпечуватися ефективне включення національної економіки у світогосподарську систему, що поєднує в собі розвиток експортного потенціалу, задоволення потреб внутрішнього ринку, захист вітчизняних товаровиробників і розвиток їх міжнародної конкурентоспроможності;
- включення в міжнародні валютно-фінансові відносини має сприяти забезпеченню сталості грошово-фінансової системи.
Індикаторами економічної безпеки країни є найважливіші економічні показники, визначені на основі критеріїв економічної безпеки, які відображають стан та динаміку розвитку економіки країни, а відхилення від оптимальних значень чи перевищення граничних розмірів їх призводить до порушення нормального перебігу відтворювальних процесів, виникнення або посилення негативних явищ і тенденцій суспільного розвитку. Оптимальні значення таких індикаторів - це інтервали значень, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворювальних процесів в економіці. Порогові значення індикаторів є кількісними величинами, порушення яких спричиняє несприятливі тенденції в економіці, а граничні значення індикаторів відображають значення показників, порушення яких зумовлює загрозливі процеси в економіці.
Встановлення, зокрема, порогових значень індикаторів економічної безпеки України ґрунтується на врахуванні світового досвіду щодо нормалізації показників економічної безпеки та напрацювань українських вчених. Перелік окремих індикаторів економічної безпеки України та їхні порогові значення, визначені Міністерством економіки України, наведено в табл. 1.3. Нормативними актами України рекомендується переглядати перелік системи індикаторів та їх порогових значень не рідше ніж один раз на два роки. Разом з тим слід зазначити, що вони можуть переглядатися частіше у разі різких змін економічної
Таблиця 1,3. Перелік основних індикаторів економічної безпеки України та їхніх порогових значень
Індикатор, одиниця виміру | Порогове значення |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану макроекономічної безпеки | |
Рівень "тонізації" економіки, % до ВВП | Не більше ЗО |
Відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС, % | Не менше 75 |
Валове нагромадження основного капіталу, % до ВВП | Не менше 25 |
Відношення сальдо платіжного балансу України до ВВП, % | -1 -+1 |
Відношення темпу зростання продуктивності праці до темпу зростання заробітної плати, разів | Не менше 1 |
Частка сектору загальнодержавного управління в наявних доходах, % | Не більше 20 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану фінансової безпеки | |
1. Бюджетна безпека | |
Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, % | Не більше 30 |
Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, % | Не більше 4 |
Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, % | Не більше ЗО |
Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП | Не більше 10- 15 |
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, % | Не більше 20- ЗО |
2. Безпека грошового ринку та інфляційних процесів | |
Відношення обсягу грошового агрегату МЗ до ВВП (рівень монетизації), % | Не більше 50 |
Відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (швидкість обігу), кількість оборотів | Не більше 2 |
Обсяг готівки, % до ВВП | Не більше 4 |
Рівень інфляції (до грудня попереднього року), % | Не більше 107 |
Продовження табл. 1.8
Індикатор, одиниця виміру | Порогове значення |
Рівень середньої відсоткової ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції, % | Не більше 5 |
3. Валютна безпека | |
Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду, % | Не більше 6 |
Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів (рівень доларизації), % | Не більше 25 |
4. Боргова безпека | |
Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, % | Не більше 55 |
Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, % | Не більше 25 |
Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США | Не більше 200 |
Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, % | Не більше ЗО |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану зовнішньоекономічної безпеки | |
Частка імпорту у внутрішньому споживанні держави, % | Не більше ЗО |
Частка імпорту продовольства у внутрішньому споживанні держави, % | Не більше 25 |
Відношення обсягу експорту до ВВП, % | Не більше 50 |
Відношення обсягу імпорту до ВВП, % | Не більше 50 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану інвестиційної безпеки | |
Ступінь зношення основних засобів, % | Не більше 35 |
Відношення обсягів інвестицій в основний капітал до ВВП, % | Не менше 25 |
Відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП, % | 5-10 |
Частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, % | Від 20 до ЗО |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану науково-технологічної безпеки | |
Частка видатків державного бюджету на науку у ВВП, % | Не менше 1,7-2 |
Продовження табл. 1.2
Індикатор, одиниця виміру | Порогове значення |
Частка підприємств, що впроваджують інновації, в загальній кількості промислових підприємств, % | Не менше 50 |
Коефіцієнт винахідницької активності (кількість отриманих охоронних документів (патентів) на 1 млн осіб) | Не менше 400 |
Частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції, % | Не менше 5 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану енергетичної безпеки | |
Енергоємність ВВП, кг ум. п./грн | 0,2-0,5 |
Ступінь забезпечення паливно-енергетичними ресурсами, % | Не менше 100 |
Частка власних джерел у балансі паливно-енергетичних ресурсів держави, % | Не менше 50 |
Частка домінуючого паливного ресурсу в споживанні паливно-енергетичних ресурсів, % | Не більше ЗО |
Частка імпорту палива з однієї країни (компанії) в загальному його обсязі, % | Не більше 30 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану соціальної безпеки | |
Частка населення із сукупними витратами, які нижче 75 % медіанного рівня сукупних витрат (рівень бідності), % | Не більше 25 |
Частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які є нижчими від прожиткового мінімуму, % | Не більше 40 |
Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів | Не менше 3 |
Відношення сукупних витрат 10 % найбільш забезпеченого населення до 10 % найменш забезпеченого, разів | Не більше 8 |
Частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств, % | Не більше 50 |
Рівень безробіття (за методологією МОП), % | Не більше 10 |
Закінчення табл. 1.2
Індикатор, одиниця виміру | Порогове значення |
Наявність житлового фонду в середньому на одну особу, м2 | Не менше 25 |
Коефіцієнт старіння (станом на 1 січня), % | Не більше 18 |
Демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне, % | Не більше 60 |
Очікувана тривалість життя при народженні, років | Не менше 70 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану продовольчої безпеки | |
Добова калорійність харчування людини, тис. ккал | Не менше 2,7 |
Споживання м'яса та м'ясопродуктів (за рік/особа), кг | Не менше 83 |
Споживання молока та молочних продуктів (за рік/особа), кг | Не менше 380 |
Споживання риби та рибопродуктів (за рік/особа), кг | Не менше 20 |
Споживання овочів та баштанних (за рік/особа), кг | Не менше 161 |
Споживання фруктів, ягід, горіхів та винограду (без переробки на вино) (за рік/особа), кг | Не менше 90 |
Споживання хліба та хлібопродуктів (за рік/особа), кг | Не менше 101 |
Виробництво зерна на одну особу за рік, т | Не менше 0,8 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану виробничої безпеки | |
Частка у промисловому виробництві обробної промисловості, % | Не менше 70 |
Частка у промисловому виробництві машинобудування, % | Не менше 20 |
Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, % | Не менше 5 |
Ступінь зносу основних засобів промисловості, % | Не більше 35 |
кон'юнктури національного та світового ринків, структурних зрушень у національних економічних системах, загострення кризових явищ.
Рівень економічної безпеки в Україні визначається на основі інтегрального індикатора економічної безпеки, який розраховується щоквартально як у цілому по економіці, так і за окремими сферами економічної діяльності. В основу таких розрахунків закладаються нормалізовані значення вхідних показників за кожним індикатором та їхні вагові коефіцієнти, що вказують на ступінь внеску в забезпечення безпеки кожної складової. Стан економічної безпеки України оцінюється шляхом зіставлення розрахованих індикаторів безпеки з їх пороговими значеннями. Наявність значного відхилення від порогового значення свідчить про позитивний або негативний вплив на інтегральний рівень певної складової економічної безпеки. Якщо інтегральний індикатор не відповідає пороговому значенню - це небезпечна зона, якщо відповідає - безпечна зона. Водночас ступінь впливу залежить від динаміки його зміни (позитивної, негативної). Тобто невідповідність величини індикатора пороговому значенню є негативним внеском в інтегральний рівень, водночас позитивна динаміка в цілому може бути позитивним фактором впливу на нього.
Узагальнений інтегральний індикатор економічної безпеки держави розраховується за формулою
де / - інтегральний індикатор економічної безпеки України; Ь. - вагові коефіцієнти /-Ї складової системи економічної безпеки; /; - часткові індикатори безпеки у-ї складової економічної безпеки.
Такі оцінки є основою для прийняття управлінських рішень щодо аналізу, попередження та нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам у відповідній сфері діяльності.
З метою забезпечення економічної безпеки держава реалізує низку системних заходів, спрямованих на внутрішню і зовнішню стабілізацію. Основними напрямами державної політики гарантування національної безпеки України в економічній сфері є: забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки; прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін
в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів; стимулювання випереджального розвитку наукомістких високотехнологічних виробництв; удосконалення антимонопольної політики та створення ефективного механізму державного регулювання природних монополій; скорочення рівня "тінізації" економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси; створення гарантій соціальної стабільності у суспільстві.
З метою попередження та ліквідації негативних наслідків економічних криз і природних катаклізмів уряди держав створюють так звані компенсаційні ресурси, які включають: золотий та валютний запаси; резерви енергетичних потужностей; технічні засоби для проведення відновлювальних робіт; резерви матеріальних запасів.
2.1. Основні економічні теорії функціонування національної економіки, їх сутність і зміст
2.2. Теорії структурних трансформацій національної економіки
2.3. Інституціональні теорії розвитку
2.4. Оцінка ефективності функціонування конкурентної ринкової економіки за теорією Л. Вальраса
2.5. Теорії державного регулювання національної економіки
2.6. Базисні економічні інститути функціонування національної економіки
Розділ 3.ТЕОРІЇ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ ТА СОЦІАЛЬНО-РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
3.1. Теорії суспільного добробуту - складова соціально-ринкової економіки
3.2. Концептуальні підходи до проблеми справедливості