Динамічний розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений: економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів; закономірностями науково-технічного прогресу; тенденціями демографічного розвитку; наявністю глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, економічної, охорони навколишнього середовища, використання світового океану та космосу, економічного зростання та народонаселення, економічної безпеки, роззброєння) та необхідністю їх вирішення; різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж, ринковою "уніфікацією" економічного розвитку.
Метою економічної інтеграції є: використання переваг економічного масштабу (розширення ринків); створення сприятливого зовнішньополітичного середовища; вирішення завдань торговельної політики; структурна перебудова економіки; підтримка нових галузей національної промисловості.
Інтенсивність інтеграційних процесів залежить від загального рівня розвитку країн регіону та рівня поглиблення територіального поділу праці між ними. За ступенем інтегрованості виокремлюють такі форми регіональних інтеграційних об'єднань країн:
1. Зона преференційної торгівлі - початкова стадія регіонального інтеграційного процесу. Країни такого угруповання лібералізують торговельні відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими товарами та послугами. Єдиний механізм оподаткування при перетині товаром кордону ще не відпрацьовано, діють різні митні правила тощо. На цій стадії перебувають більшість регіональних угруповань світу.
2. Зона вільної торгівлі, в якій всі торговельні бар'єри усунені, не використовуються жодні податки, квоти, тарифи. Вільний економічний простір інколи створюється для певного класу товарів та послуг. Головною рисою зони вільної торгівлі є можливість країни продовжувати проводити власну політику стосовно країн, що не є членами цього простору. Найвідоміші угруповання - Європейська Асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ, 1960), Північноамериканська асоціація вільної торгівлі між США, Канадою, Мексикою (НАФТА, 1994).
3. Митний союз - усуває бар'єри в торгівлі товарами серед країн-учасниць. Передбачає спільну торговельну політику стосовно країн, що не входять до митного союзу. Це виявляється при прийнятті зовнішнього тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять до митного союзу, обкладається однаковим митом при продажу товарів у будь-якій країні - учасниці митного союзу. Доходи від тарифів потім розподіляються між країнами митного союзу (приклади: МЕРКОСУР, Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії(АСЕАН)).
4. Спільний ринок, який характеризується спільною зовнішньоторговельною політикою і відсутністю торгових бар'єрів між країнами-учасницями, зняттям обмежень на імміграцію, еміграцію та переливання капіталу через кордони. Для спільного ринку інтеграція починається безпосередньо у сфері виробництва, що змушує членів спільного ринку тісно співпрацювати у грошовій, податковій політиці та політиці зайнятості.
5. Економічний союз, який крім зовнішньоекономічної виробничої інтеграції передбачає інтеграцію економічної політики. Країни-учасниці разом з вільним переміщенням товарів, послуг, факторів виробництва гармонізують грошово-кредитну, валютну, бюджетну, фіскальну політику. Учасники економічного союзу мають використовувати спільну валюту. Прикладом є Європейський Союз.
Передумовами економічної інтеграції є: близькість рівнів економічного розвитку та ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються; географічна близькість країн; спільність економічних та інших проблем країн у галузях розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо; ефект "доміно" - після того як більшість країн того чи іншого регіону стали членами інтеграційного об'єднання, інші країни, які залишилися за його межами, зазнають труднощів, пов'язаних з переорієнтацією економічних зв'язків із країнами, які входять до угруповання.
Ефективність міжнародної економічної інтеграції забезпечується за рахунок дотримання таких принципів: усунення дискримінації та бар'єрів між країнами - учасницями інтеграційних угруповань у русі товарів, послуг, капіталу, робочої сили і підприємництва; стандартизації та уніфікації у виробничо-комерційній сфері; динамічного ефекту внаслідок розширення ринку і економії на масштабах виробництва, забезпечення достатнього рівня конкуренції.
Послідовний розвиток форм міжнародної економічної інтеграції забезпечує більш повне та раціональне використання економічного потенціалу країн і підвищення темпів їх розвитку.
12.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
12.5. Державне регулювання валютних операцій та кредитно-розрахункових відносин
12.6. Боргова криза і стратегія управління зовнішньою заборгованістю
12.7. Конкурентоспроможність національної економіки у світовому господарстві: суть та основні підходи до оцінювання