Національна економіка - Носова О.В. - 12.2. Спеціалізована ринкова інфраструктура

Спеціалізована ринкова інфраструктура забезпечує організаційне оформлення ринкових відносин за допомогою бірж, торгових домів, аукціонів, систем роздрібної та гуртової торгівлі, ярмарків, торгових палат та ін.

Одним з найважливіших елементів спеціалізованої ринкової інфраструктури є біржі. Термін "біржа" в перекладі з латинської означає "шкіряний гаманець". Біржі виникли як місця, де комерсанти здійснюють торговельні операції. Перша біржа була зареєстрована в Антверпені в 1531 г, друга - у Лондоні в 1566 р. У Росії перша біржа з'явилася в 1703 р. у Санкт-Петербурзі, а на території України - у 1796 р. в Одесі. Пожвавлення біржової торгівлі відбулося в період НЕПу. Число бірж в цей період перевищило сотню. Проіснували вони до 1930 р. Сучасне відродження біржової діяльності в Україні започатковане лише 1990 р. У цілому в Україні на 01 квітня 2012 р. зареєстровано 569 бірж. Практичну діяльність здійснювали 259 бірж, серед них: універсальних, товарно-сировинних і товарних - 233 бірж, агропромислових - 13, нерухомості - 12 і одна валютна біржа. Статутний капітал бірж становив 140,4 млн грн [8].

Біржа - організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами й зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа).

Економічні, організаційні та правові засади функціонування бірж регулюють закони України "Про товарну біржу", "Про господарські товариства", "Про підприємства в Україні". Згідно з Законом "Про товарну біржу" біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і поліпшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій [9].

Товарна біржа - оптовий товарний ринок, якому властиві такі особливості:

- торгівля угодами за стандартами та зразками товарів, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;

- регулярність торгів на основі певних правил;

- формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);

- свобода вибору контрагента за угодою;

- стандартизація контрактів і мінімальних партій постачання.

Для страхування від можливих втрат через зміни цін при укладанні угод з реальним товаром у біржових операціях застосовують хеджування. Хеджування - це страхування ціни товару від ризику небажаного для виробника зниження чи невигідного для покупця підвищення.

Відповідно до характеру біржових операцій виділяють товарні біржі реального товару і ф'ючерсні. На товарних біржах продаж контрактів супроводжується, як правило, наступною поставкою товарів. На ф'ючерсних біржах здійснюються в основному спекулятивні угоди і страхування від несприятливих змін цін, які не супроводжуються поставкою товарів, а мають своїм результатом ліквідацію контрактів і перерахунок між його агентами на основі різниці у цінах. Ф'ючерсні біржі - це найсучасніша форма товарної біржі. Переважна частина товарних бірж в економічно розвинутих країнах є ф'ючерсними.

Фондова біржа - організований ринок цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових коштів для довгострокових інвестицій в економіку і для фінансування державних програм. Цінні папери - документи, що виражають майнові (боргові) зобов'язання.

Українські фондові біржі функціонують у відповідності до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". В Україні згідно з чинним законодавством можуть випускатися такі види цінних паперів: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери; заставні; іпотечні цінні папери (іпотечні сертифікати та іпотечні облігації); сертифікати фонду операцій з нерухомістю [10]. Юридичними особами, які здійснюють випуск цінних паперів в нашій країні, є уряд, державні підприємства, що перетворилися на акціонерні товариства, комерційні банки, акціонерні товариства, комерційні структури, органи місцевого самоврядування.

На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення тільки щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, організації, іноземні юридичні особи.

Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, які купують цінні папери від свого імені і за свій рахунок, називаються інвесторами.

Валютна біржа - біржа, що здійснює на регулярній і впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами. На валютній біржі здійснюється купівля-продаж національної та іноземної валюти за сформованим на основі попиту і пропозиції курсовим співвідношенням. Курсове співвідношення валют являє собою вартість однієї валюти, виражену через вартість іншої валюти, і називається котируванням за аналогією до котирування цінних паперів на фондовій біржі. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави. Біржовим валютним товаром є валюта і золото.

Біржа праці - установа, опосередковуюча відносини між роботодавцями та найманими працівниками (робочою силою). Функції біржі праці в Україні виконує державна служба зайнятості, що складається з Державного центра зайнятості Міністерства праці України, а також обласних, міських і районних (у містах) центрів зайнятості.

Діяльність інститутів ринку праці здійснюється в межах державної політики зайнятості населення і гарантує громадянам країни можливість реалізувати своє право на працю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення". Цей Закон визначає правові економічні й організаційні основи зайнятості населення України, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю. Функції служби зайнятості:

o вивчення та прогнозування ситуації на ринку;

o організація громадських робіт;

o організація перекваліфікації кадрів відповідно до вимог ринку;

o виплати допомоги по безробіттю;

o часткове відшкодування витрат, зумовлених зміною місця роботи.

Фрахтова біржа - постійно діючий ринок, де укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування морських суден. Термін "фрахт" походить від нім. "вантаж", і вживається для позначення: вантажу; плати за перевезення вантажу водними шляхами або за використання річкових і морських суден протягом певного часу. На фрахтовій біржі концентрується інформація про попит і пропозицію на тоннаж, рівень фрахтових ставок, умови договору фрахтування. Головними користувачами біржі є перевізники і експедитори, які шукають вільний вантаж і вантажні поверхні. Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить потужні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконзі.

Розглянуті вище види бірж називаються спеціалізованими, спостерігається тенденція розвитку універсальних товарних бірж.

Універсальна біржа - біржа, що здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами, фрахтовими контрактами. Таким чином, біржі - це ринкові структури, де підписуються угоди, здійснюються біржові операції. Біржовою угодою є зареєстрований біржею договір (угода), що укладається учасниками біржової торгівлі відносно біржового товару в ході біржових торгів. Найпоширеніші види біржових операцій:

1. Форвардні - з взаємною передачею прав і обов'язків щодо прав і товарів з відтерміновим строком їх поставки.

2. Ф'ючерсні - з взаємною передачею прав і обов'язків щодо стандартних контрактів на поставку біржового товару.

3. Опціонні - з поступкою прав на майбутню передачу прав та обов'язків щодо біржового товару.

Угоди з реальними товарами є угодами купівлі-продажу, їх виконання полягає в тому, що продавець передає покупцеві продані товари в місце вказане покупцем при укладанні угоди.

Біржові посередники відіграють певну роль у здійсненні біржових операцій. До них відносяться:

o брокери - торгові посередники, які забезпечують укладання угод за бажанням клієнтів та за їхній рахунок. Винагорода за послугу брокера - брокеридж;

o маклери (дилери, джобери) - біржові посередники, які купують і продають тільки для себе й за власний рахунок;

o "бики" - спекулянти і хеджери, що розраховують на підвищення цін, скуповуючи контракти, товари та інші цінності;

o "ведмеді" - спекулянти і хеджери, що розраховують на зниження цін, скуповуючи товари, контракти та інші цінності [3, с. 195-196].

Найбільші біржі об'єднуються в асоціації та союзи з метою координації й консолідації своєї діяльності, що не виключає конкурентної боротьби між ними. Такі об'єднання, як Європейські товарні біржі, розробляють типову документацію, зокрема форми контрактів. Національна асоціація біржових брокерів і дилерів США розробила єдину систему автоматичного котирування для фондової біржі. У Великій Британії створено Раду цінних паперів та інвестицій, у Франції - Комісію ф'ючерсних товарних ринків і Комісію з біржових операцій. Аналогічні організації діють у багатьох інших країнах світу.

Крім різноманітних бірж елементами спеціалізованої ринкової інфраструктури виступають: торгово-промислові палати, торгові доми, консалтингові фірми, аудиторські, інвестиційні, страхові та холдингові компанії, ярмарки, аукціони, а також транспорт і зв'язок.

Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Згідно з Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, незаборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Торгові доми - це торговельні фірми, що закуповують товари у виробників або оптовиків своєї країни і перепродають їх за кордон, або навпаки. Торгові доми здійснюють операції за свій рахунок, проте можуть виконувати функції комісіонера як для вітчизняних, так і зарубіжних підприємців, торговельних організацій та окремих осіб.

Торгові доми в більшості випадків оптимізують ланки оптового обороту. Порівняно з біржами, які збільшують кількість ланок руху товару, торгів, доми спрощують схему руху товару. Вони більше, ніж товарні біржі, пристосовані до ведення операцій з нестандартизованими споживчими товарами - одягом, взуттям, побутовою технікою, електронікою, продовольчими товарами. Як великі закупівельні підприємства, вони здатні купувати продукцію великими партіями за досить низькими цінами [1, с. 236].

Консалтингові фірми - підприємства, що займаються професійним консалтингом, а саме надають консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми. В Україні поширені наступні форми консультування:

1. у режимі проектування, коли консультант самостійно або спільно із замовником розробить конкретний проект і організовує впровадження на підприємстві;

2. у режимі навчання, при якому консультант проводить спеціальне навчання керівників і фахівців підприємства до освоєння нововведень;

3. у режимі управління, коли консультант працює разом з керівником і допомагає йому приймати конкретні рішення.

Практично всі реалізовані в останні часи консалтингові програми на 90-95 % фінансували перебування в Україні іноземних експертів, що готують рекомендації. Ця форма імпорту консалтингу в Україну набула протягом останніх років досить значних розмірів, і хоча в країні діє вже понад 200 вітчизняних консалтингових фірм, але вони не використовуються у західних проектах технічної допомоги. Для того щоб змінити становище і зміцнити цей ринковий елемент економіки, українські консалтингові фірми об'єдналися в асоціацію "Укрконсалтинг", до якої ввійшли 100 фірм з 26 міст України, для розроблення програм і методик підвищення кваліфікації консультантів, активізації діяльності українських консалтингових фірм на ринку.

Страхова компанія - це комерційна, фінансово-кредитна організація, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій. Страхові компанії вживають заходи, спрямовані на часткове або повне відшкодування застрахованим суб'єктам збитків, яких ті зазнали за ймовірних обставин: стихійних лих, аварій, невиконання зобов'язань контрагентами, тобто нейтралізують економічний ризик суб'єктів господарювання, покривають непередбачені збитки.

Активним учасником ринку страхових послуг є держава. Вона створює правові основи страхової діяльності, регулює відносини, що виникають на страховому ринку та здійснює контроль за дотриманням чинного законодавства. В Україні державне регулювання страхового ринку згідно із Законом України "Про страхування" здійснюється Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю. Незважаючи на існуючі посткризові фінансові проблеми, в Україні є великі потенційні можливості для розвитку та якісного вдосконалення страхового підприємництва, на 01.01.12 року зареєстровано 445 суб'єктів страхового бізнесу.

Аудиторські фірми - юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які здійснюють виключно аудиторську діяльність. Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів [12]. Правові основи аудиторської діяльності в Україні визначає Закон України "Про аудиторську діяльність". Згідно цього Закону аудит в Україні може проводитися виключно сертифікованими аудиторами. Сертифікація аудиторів проводиться Аудиторською палатою України. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів України станом на 01.06.2012 р. нараховує 1868 фірм, які можуть надавати послуги аудиту на всій території України.

Інвестиційна компанія - це юридична особа, заснована у формі приватного акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених Положенням про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії в Україні, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування. Інвестиційні компанії поки що незвична для України форма кредитно-фінансових інститутів, хоча на Заході інвестиційні компанії отримали величезну популярність, особливо в післявоєнні роки. Перші інвестиційні компанії з'явилися у США, які і сьогодні є лідерами у їх розвитку. Всі інвестиційні компанії працюють за одним принципом - випускаючи власні цінні папери (акції) залучають грошові кошти інвесторів. Зібрані фінансові кошти інвестиційні компанії потім вкладають у цінні папери сторонніх промислових, наукових, транспортних та інших корпорацій. Іншими словами інвестиційні компанії фактично здійснюють фінансування різних сфер реальної економіки.

Інвестиційні компанії діляться на інвестиційні компанії закритого типу та інвестиційні компанії відкритого типу. Інвестиційні компанії закритого типу випускають свої цінні папери відразу при своєму створенні і в строго визначеній кількості. Новий інвестор може придбати акції інвестиційних компаній закритого типу лише викупивши їх у колишніх власників за ринковою ціною.

Інвестиційні компанії відкритого типу, на відміну від інвестиційних компаній закритого типу, випускають свої акції поступово, невеликими партіями, розраховуючи на приплив нових інвесторів. Цінні папери інвестиційних компаній відкритого типу можуть абсолютно вільно передаватися або перепродаватися. У цьому сенсі інвестиційні компанії відкритого типу є найбільш зручною для інвесторів організаційною формою. Крім того, і самі такі інвестиційні компанії можуть необмежено розвиватися, оскільки безперервна емісія акцій дає можливість нарощувати грошовий капітал і, як наслідок, збільшувати і інвестиції. Цікаво, що в країнах Заходу найактивніше розвиваються саме інвестиційні компанії відкритого типу (взаємні фонди).

Холдингові компанії - акціонерні товариства, які володіють, користуються та розпоряджаються холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств. Під холдинговою компанією розуміють комерційне підприємство, що контролює одну або кілька дочірніх фірм. Законодавство України про холдингові компанії складається з Закону України "Про холдингові компанії в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність холдингових компаній та їх корпоративних підприємств. Існує ряд обмежень на створення холдингів:

- вони створюються за згодою державного антимонопольного комітету;

- не дозволяється створення холдингів, якщо монополізується виробництво певної продукції.

Найпоширенішою формою холдингів є фінансові холдингові компанії - це такі холдинги, більше 50 % капіталу яких складають цінні папери інших емітентів. Фінансові холдинги не мають права вести будь-яку діяльність крім інвестиційної.

У світовій практиці холдингові компанії - це, перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії. Прикладом холдингової структури є концерн "Нестле" (Швейцарія), який спеціалізується на виробництві і продажу продуктів харчування. В холдингу сконцентровані контрольні пакети акцій шести основних дочірніх фірм, які є також змішаними холдинговими компаніями. Перевага холдингових структур пояснюється достоїнствами централізованого фінансово-економічного управління ланцюгами технологічно пов'язаних підприємств, у тому числі зниженням ризиків інвестицій і взаємних поставок, економією трансакційних витрат, ростом можливостей фінансового і податкового маневрування та ін.

Фактично заснування холдингових компаній в Україні розпочалось у 1995 році. За період 1995-1999 роки було створено біля трьох десятків холдингових компаній та державних акціонерних компаній, а до їх складу було передано держпакети акцій більше 300 підприємств.

Ярмарки - це торги, ринки товарів, які періодично організовуються в установленому місці. Вони бувають всесвітні, національні та місцеві. Із розвитком виробництва, розширенням торговельно-обмінних операцій, посиленням конкуренції між центрами, неможливість представлення у великій кількості партій товару, ярмарки поступово перетворились на ярмарки-виставки зразків товарів, які можна замовити.

Аукціони - це форми організації реалізації товарів, засновані на проведенні публічних торгів, де право купити отримує той, хто пропонує найвищу ціну. Головні суб'єкти аукціону: власник цінностей (продавець), організатор аукціону та покупець. Вихідна ціна визначається угодою між організатором аукціону і власником - продавцем. Торги на аукціоні проводить аукціоніст, який має певні повноваження оголошувати найвищу ціну під час торгів. Особливістю аукціонів є обмежена відповідальність продавця за якість запропонованих товарів. Міжнародні аукціони (у таких містах, як Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Стокгольм, Токіо) - це комерційні організації, які мають необхідне обладнання та кваліфіковані кадри. В Україні аукціони мають національний характер.

Транспорт є матеріально-технічною основою реалізації територіального поділу праці. Фахівці виділяють такі основні види транспорту: залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний, трубопровідний, а також своєрідним видом транспорту вважають лінії електропередач. Україна представлена всіма видами транспорту. Розвиток транспорту в Україні обумовлений її вигідним географічним положенням, зокрема розміщенням у центрі Європи, на перетині всіх доріг. Через Україну проходять важливі транзитні магістралі (залізниці та автомобільні дороги, нафтопроводи й газопроводи) з країн СНД до Європи та чорноморських портів.

Залізничний транспорт займає провідне місце у вантажообігу, відрізняється масовістю, швидкістю перевезення вантажів на великі відстані. Автомобільний транспорт має найбільшу маневреність, економічно вигідний на невеликі відстані. Головним видом транспорту у зовнішніх торговельних зв'язках є морський транспорт. Він найбільш дешевий і має високу вантажопідйомність. У внутрішніх перевезеннях головну роль відіграє малий каботаж (перевезення між портами одного або двох суміжних басейнів). Річковий транспорт працює сезонно і зараз у річкового флоту низька швидкість пересування. Повітряний транспорт є одним із головних видів пасажирських перевезень. Його достоїнства: швидкість і комфортабельність перевезення, недолік - висока собівартість перевезень. Трубопровідний транспорт - вузькоспеціалізований й використовується для транспортування нафти, нафтопродуктів і газу.

Зв'язок (телефон, телеграф, телекс, телебачення, пошта, Інтернет) створює фундаментальну платформу, на яку спирається інформаційне суспільство і економіка майбутніх десятиріч. Вона покликана задовольняти зростаючі потреби населення і виробничих структур в сучасних і якісних послугах і засобах зв'язку на основі досягнень науково-технічного прогресу, сучасних способів передачі повідомлень і прогресивних методів управління. Сьогодні зв'язок все більш асоціюють зі сферою телекомунікацій. Питання зв'язку регулюють Закони України "Про телекомунікації" та "Про поштовий зв'язок". Взагалі, галузь телекомунікацій в Україні поділяється на два великих сегменти: електрозв'язок та поштовий зв'язок. Електрозв'язок має два основні напрями: наземний (фіксований чи дротовий) та радіозв'язок. До першої групи, як правило, включають: телефонний міський, телефонний сільський, телефонний міжміський, телефонний міжнародний зв'язок. Сюди ж можна віднести Інтернет (хоча зараз Інтернет переміщується й у радіозв'язок). До другої групи належать: супутниковий, стільниковий, пейджинговий, транкінговий зв'язок.