Національна економіка - Старостенко Г.Г. - 1.4. Поняття про Систему національних рахунків (СНР), мета створення і використання

Для аналізу реальних економічних процесів, що відбуваються в національній економіці, необхідні кількісні показники та оцінки. З цією метою важливо передусім сформувати з великої кількості наявних економічних даних обмежену кількість найбільш важливих і змістовних показників, які прийнято називати макроекономічними. Рух економіки як єдиного цілого відображають, використовуючи узагальнені показники як по господарству в цілому (наприклад, національне багатство, валовий національний і валовий внутрішній продукт" національний дохід тощо), так і середні по країні економічні показники (доходи, заробітна плата, продуктивність праці тощо). Вагоме місце відводиться узагальнюючим показникам росту, темпам зростання чи зменшення величин, що характеризують економіку країни, економічні процеси та структурні пропорції.

Основні макроекономічні показники розраховуються в системі національних рахунків (СИР). Система національних рахунків - це сукупність взаємопов'язаних показників та класифікацій, яка віддзеркалює реальні явища і процеси економіки на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всіх суб'єктів, які беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов'язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

СНР застосовується сьогодні в понад 150 країнах світу з ринковою економікою. Хоча система національних рахунків виникла ще в 40-х роках минулого століття, багато країн соціалістичного табору, в тому числі й Україна, до початку 90-х років використовували статистичні системи, засновані на балансі народного господарства. СНР з початку свого виникнення зазнала багатьох змін, в основі яких лежали потреби, викликані новими реаліями економічного життя.

Вчені пов'язують появу системи національного рахівництва з найбільш екстремальними подіями, що відбувалися у суспільстві. Так, приміром, Перша світова війна поставила перед урядами країн, що були втягнуті у неї, проблему обліку агрегованих показників, необхідних для вироблення економічної політики, здатної реалізувати військові та політичні цілі.

Велика депресія 29-33-х років посилила потребу в макроекономічних показниках. Вони були необхідні для того, щоб поставити "діагноз" економіці та виробити заходи впливу держави на економіку з метою обмеження впливу на неї циклічних коливань.

Отже, інформація, що міститься в системі національних рахунків, необхідна насамперед органам державної влади для вироблення економічної політики, прийняття управлінських рішень, розробки прогнозів соціально-економічного розвитку.

СНР вмішує в собі інформацію, вкрай необхідну міжнародним економічним організаціям (ООН. МВФ) для прийняття виважених управлінських рішень щодо надання кредитів, допомоги країнам-учасницям.

В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що надають послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров'я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо).

СНР охоплює 1 тіньову економіку, але оскільки її обсяги обчислюють опосередкованим шляхом 1 держави погоджуються на оприлюднення інформації про тіньовий сектор, що виробляє незаборонені законом товари і послуги, але уникають висвітлення інформації про виробництво заборонених законом товарів І послуг (нелегальне виробництво 1 торгівля зброєю, торгівля живим товаром та органами людей, наркобізнес тощо). Це дає змогу зменшити похибки підрахунку макроекономічних показників, але не дає змоги уникнути їх. В Україні рівень тіньової економіки за оцінками вчених та експертів сягає за різними оцінками 40-60 % реального ВВП (у розвинутих країнах світу цей рівень становить 5-15 % ВВП), а обсяг капіталів, вивезених з України, досягає майже 10 млрд дол. США.

Україна, як і Інші країни СНД, теж розпочала перехід на уніфіковану СНР-93. За методологією, запропонованою Статистичною комісією ООН, почали обраховувати основні макроекономічні показники: ВВП, НД та похідні від них.

Основним макроекономічним показником є еоловий внутрішній продукт (ВВП) - показник сукупного обсягу діяльності суб'єктів господарювання, який, на відміну від валового випуску, не включає виробниче (проміжне) споживання. ВВП - це загальна ринкова вартість кінцевої продукції, проведеної резидентами країни за рік.

В Україні за 2008 рік приріст ВВП становив 2,1 %. що є найнижчим показником за період після відновлення у 1999 році процесів економічного зростання. Погіршення економічної ситуації в Україні певною мірою було наслідком зниження рівня глобальної ліквідності та темпів економічного розвитку в більшості країн світу, що з одного боку обмежувало доступ підприємств реального сектору і банків до зовнішніх джерел запозичень, а з іншого - через несприятливу кон'юнктуру знижувався попит на продукцію традиційного українського експорту (табл. 1,4.).

Існує велика кількість взаємопов'язаних національних рахунків, які обчислюють на основі ВВП

Валовий національний продукт - це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу-як правило, рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни.

Наступним макропоказником є чистий внутрішній продукт (ЧВП), який за економічним змістом є різницею між ВВП і амортизацією.

Національний дохід - це сукупний чистий дохід в економіці, який отримують власники чинників виробництва, що є резидентами певної країни, незалежно від того, де ці ресурси використовуються - у власній країні чи за кордоном.

Таблиця 1.4

Валовий внутрішній продукт у 2008 році

Дані Дєржкомстату України

Особистий дохід - це отриманий дохід. Частину заробленого працею доходу, а саме: внески на соціальне страхування, податки на прибуток підприємств, нерозподілений прибуток підприємств - домогосподарства фактично не отримують. Але домашні господарства отримують трансфертні платежі, які не є результатом праці, отже, особистий дохід.