Організація і методика економічного аналізу - Косова Т.Д. - 5.7. Оперативний аналіз рентабельності продукції

Зміна рентабельності продукції на конкретних підприємствах, її динаміка залежать від комплексу факторів, які відображають зусилля колективів, спрямовані на підвищення ефективності виробництва. Оцінка й аналіз рентабельності продукції в підрозділах підприємства дають інформацію лише про минули події, коли запобігти неефективним витратам та низькому рівню прибутку вже неможливо. Саме тому стає дуже актуальним питання оперативної оцінки рентабельності продукції з метою підвищення оперативності прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності виробничої діяльності.

Об'єктом глибокого дослідження повинна стати собівартість продукції. Це пов'язано з тим, що рентабельність продукції повністю визначається двома основними факторами: ціною реалізації продукції та її собівартістю. Перший фактор значною мірою залежить від таких зовнішніх факторів як попит та пропозиція, тоді як собівартість є тим внутрішнім фактором, який може бути змінений за рахунок прийняття управлінських рішень. Ефективність функціонування системи управління підприємством визначає оптимальність показника собівартості, а значить, і показники рентабельності продукції.

Щоденний, тобто оперативний аналіз витрат дає можливість уникнути небажаних, нераціональних або непродуктивних витрат. Сутність оперативного аналізу полягає у щоденному вивчені відхилень від виробничого завдання для негайного усунення недоліків і причин, які заважають безперервному та ефективному функціонуванню підприємства. Відповідність фактичних витрат нормативним - гарантія виконання плану собівартості за місяць, квартал. Запровадження системи директ-костінг, розподіл витрат на постійні та змінні, облік лише прямих витрат, зумовлюють потребу здійснення аналізу прямих витрат за відхиленнями.

Основним інструментом, який забезпечує ефективне здійснення оперативного аналізу витрат підприємства, є комп'ютеризовані аналітичні системи.

У місцях виробництва оперативний аналіз здійснюють на підставі первинної документації оперативного та бухгалтерського обліку: складають щоденні відомості (акти) розкрою, карти заміни матеріалів, додаткові вимоги на одержання матеріалів понад норми; маршрутні листки; акти про брак; додаткові наряди для нарахування заробітної плати у зв'язку з відхиленнями від нормальних умов, доплатні листки, відомості на оплату наднормових робіт, акти про брак тощо.

Для оперативного управління собівартістю в цеху на виробничих дільницях проводять групування відхилень від норм і зміни норм за місцями виникнення, причинами й винуватцями. Групування проводяться щоденно, щодекадно, щомісячно за елементами витрат та статтями калькуляції.

Сьогодні основними напрямками зниження собівартості продукції є інтенсивні фактори:

- вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, що здійснюється через організаційно-технічні заходи;

- планомірне скорочення виробничих норм, погоджене зі щорічним планом науково-технічних і організаційних заходів;

- впровадження системи стеження за виконанням і фактичною ефективністю заходів підприємства і його підрозділів із плану науково-технічного і організаційного розвитку виробництва.

Велике значення для оперативного аналізу мають терміни виявлення відхилень та прийняття необхідних управлінських рішень. Чим раніше надходить повідомлення про відхилення, тим скоріше можна припинити перевитрату ресурсів. Для цього користуються сигнальними документами, які або дають дозвіл на такі відхилення перед початком роботи, або повідомляють про них після закінчення операції. У місцях виробництва для оперативного аналізу витрат на основі сигнальних документів складають відомість відхилень від норм, де зазначають причини й винуватців відхилень.

Із метою контролю витрат на виробництво фактичні значення витрат узагальнюють, визначають відхилення від планових показників собівартості і на підставі узагальненої інформації приймають відповідні управлінські рішення, спрямовані на скорочення витрат підприємства. Такий аналіз забезпечує надійний контроль за собівартістю продукції, розробкою та впровадженням у виробництво необхідних організаційно-технічних заходів, що сприятимуть зниженню собівартості.