Одним із етапів оцінки рентабельності роботи підприємства є кількісний вимір впливу факторів на показники рентабельності. Для здійснення факторного аналізу у кратних моделях показників рентабельності доцільно використовувати метод ланцюгових підстановок. Розглянемо на прикладі показника рентабельності продажу (ROS) ЗАТ "Продмаш", який відображений в табл. 6.2.
AROS = ROS! - ROS0 = 21,7 -17,9 = 3,8% . Розрахуємо умовний показник рентабельності продажу:
ROS1 = х 100% =1251 х 100% = 16,7% ДРо 7484 .
Визначимо вплив факторів на рентабельність продажу ЗАТ "Продмаш":
AROS(ВП) = ROS1 - ROS0 = 16,7 -17,9 = -1,2%, AROS(ДР) = ROS1 - ROS1 = 21,7 -16,7 = 5,0% .
Обчислимо суму впливу факторів:
AROS = AROS( вп) + AROS( ДР) = -1,2 + 5,0 = 3,8%.
Таким чином, можна говорити про те, що негативно вплинуло на рентабельність продажу ЗАТ "Продмаш" зменшення суми валового прибутку: за рахунок цього фактору рентабельність скоротилась на 1,2%. Позитивний вплив здійснило збільшення доходу від реалізації - рентабельність продажу збільшилась на 5,0%.
Аналогічним чином здійснюється оцінка впливу факторів на інші показники рентабельності підприємства.
6.4. Методи розширення та подовження часткових моделей рентабельності підприємства
Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Для більш повної оцінки рентабельності діяльності підприємства слід використовувати методи розширення або подовження факторної моделі. Кожний з початкових показників розкладається у факторну систему з різним ступенем деталізації, що задає межі виявлення і оцінки внутрішньогосподарських резервів. Розглянемо деякі варіанти подовження часткових моделей рентабельності:
1. Рентабельність активів підприємства знаходиться в прямій залежності від рентабельності продажу і оборотності активів (ОбА):
13ҐЛ. ЧП ЧП ДР ЧП ДР в"" _
ROA = ^ = ^х^- =-= ROS х Об, (65)
А А ДР ДР А . (5)
Економічний зв'язок полягає в тому, що факторна модель прямо указує шляхи підвищення рентабельності: при низькому рівні рентабельності продажу необхідно прагнути до прискорення обороту активів.
2. Рентабельність основних засобів у частковій моделі безпосередньо залежить від середньої вартості основних засобів та чистого прибутку. Подовження моделі дає змогу визначити залежність показника рентабельності основних засобів від двох факторів: рентабельності продажу (ROS) та фондовіддачі (ФВ):
ЧП ЧП ДР ЧП ДР D_ ^D
Р- =^ = ^хі-!-=-х= = ROS х ФВ
0Ф ОЗ ОЗ ДР ДР оз o (0.0)
3. Аналогічним чином можна розширити часткову модель рентабельності трудових ресурсів, якщо доповнити її показником доходу від реалізації (ДР). В цьому випадку підвищення рентабельності трудових ресурсів стає можливим за умови збільшення рентабельності продажу (ROS) або підвищення продуктивності праці (ПІТ):
D ЧП ЧП ДР ЧП ДР _ ^
Р- =^^ = ^^х^- =-х^-=^ = ROS х ПП (6 7)
4 Ч Ч ДР ДР Ч ' ^ ;
Для торгівельних підприємств подальше подовження моделі за рахунок застосування показника торгової площі (STopr) дає змогу отримати інші фактори впливу на показник рентабельності трудових ресурсів. А саме: рентабельність продажу (ROS), ефективність використання торгової площі (Я), забезпеченість персоналу торговою площею (Зп):
Р. = ™ = ™хх^ = ™хЖ.хV = ROSхЯхЗп (68)
Ч Ч ДР Smop2 ДР Smop2 ч ■ (6.8)
Останній фактор, по аналогії з показником фондоозброєності, характеризує ступень забезпеченості персоналу торговельною площею, яка виступає в якості одного з елементів об'єктів основних засобів. Цей показник має особливе значення для підприємств роздрібної торгівлі де наявність, достатність та ефективність використання торговельної площі є одними з ключових показників оцінки основних засобів.
4. Ще одним прикладом подовження часткових моделей є визначення впливу рентабельності власного капіталу (ROE) та співвідношення власних та позикових коштів (Кс") на показник рентабельності позикового капіталу:
D ЧП ЧП ВК ЧП ВК _ " Р- = = = = х= = = х= = ROE х Кт (6 9) ПК ПК ПК ВК ВК ПК к }
Це показує, що підвищення рентабельності позикових коштів стає можливим або за рахунок підвищення ефективності використання власних коштів, або за рахунок їх збільшення в порівняні з позиковими засобами. Розглянемо на прикладі останньої моделі методику подовження часткових моделей та вплив факторів на показники рентабельності на підставі даних, відображених в додатку Б.
= ш± = "я =
т 0 ПК 0 13061 ,
р_ = ВЩ = _1251_ = ш 1 ПК1 11483 ' ,
" ЧП0 ВК0 1337 5477 А ". Л ." Л1Л
і5- = ^=°-=-х-= 0,24х0,42 = 0,10
т 0 ВК 0 ПК 0 5477 13061 '
" ЧП, ВК1 1251 5288 Л". А Л11
і5- = =і-=-х-= 0,24х0,46 = 0,11
ш 1 ВК 1 ПК1 5288 11483 .
Можна спостерігати, що рентабельність власного капіталу не змінилась, тобто не вплинула на показник рентабельності позикового капіталу. Таким чином, збільшення рентабельності позикового капіталу на 0,01 (0,11 - 0,10) відбулося цілком за рахунок зростання коефіцієнта співвідношення власного та позикового капіталу з 0,42 у базисному періоді до 0,46 у звітному періоді.
Факторні моделі рентабельності розкривають найважливіші причинно-наслідкові зв'язки між показниками фінансового стану підприємства і фінансовими результатами. Тому вони є незамінним інструментом оцінки ситуації, що склалася.
6.5. Аналіз рентабельності підприємства з використанням моделі Дюпона
6.6. Методика виявлення резервів збільшення прибутку як підстава підвищення рентабельності підприємства
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. "АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА"
Тема 7. Організація і методика аналізу фінансового стану підприємства
7.1. Сутність аналізу фінансового стану підприємств, його значення і завдання
7.2. Організаційно-інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану
7.3. Методика аналізу фінансової стійкості підприємства
7.4. Методика аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства
7.5. Методика аналізу ділової активності підприємства