Організація і методика економічного аналізу - Косова Т.Д. - 6.5. Аналіз рентабельності підприємства з використанням моделі Дюпона

У практиці фінансового аналізу в розвинених країнах рентабельність власного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуються результати всіх напрямків діяльності підприємства. При цьому розглядаються три- і п'ятифакторні моделі рентабельності.

Система фінансового аналізу менеджерів фірми "Дюпон" (The DuPont System of Analysis) в першу чергу досліджує здатність підприємства ефективно генерувати прибуток, реінвестувати його, нарощувати обороти. В основу аналізу покладено жорстко детерміновану факторну модель, що дозволяє ідентифікувати і дати порівняльну характеристику основних моментів, що впливають на зміну того або іншого показника діяльності підприємства.

Менеджери фірми "Дюпон" запропонували рентабельність власного капіталу (ROE) визначати як добуток рентабельності продажу (ROS), оборотності активів (Об_А) та коефіцієнта фінансової залежності (відношення сукупного капіталу до власного) (К_фз), тобто:

ЧП ЧП ДР ВБ ЧП ДР ВБ _пглс ^_{ґ тг}

ROE = ^ = ^х^- х-=-х^- = ROS х Об, х К, (6 10)

ВК ВК ДР ВБ ДР ВБ ВК 4",yv.iv)

де ВБ - валюта балансу підприємства.

Розщеплювання ключових показників на їх складові, дозволяє визначити і дати порівняльну характеристику основних причин, що вплинули на зміну того або іншого показника.

Методика заснована на тому, що при розкладанні показників на складова частини, стає ясно, що зміна показника прибутковості власного капіталу залежить від великої кількості найважливіших показників основної діяльності підприємства. Значущість виділених чинників пояснюється тим, що вони узагальнюють всі сторони основної діяльності підприємства.

Отже, рентабельність власного капіталу залежить від змін рентабельності продукції (операційна діяльність підприємства), ресурсовіддачі (інвестиційна діяльність) і співвідношення сукупного та власного капіталу (фінансова діяльність).

З наведеної трифакторної моделі рентабельності власного капіталу випливає, що на її значення істотно впливає зміна коефіцієнта фінансової залежності, тобто так званий фінансовий ле-веридж (важіль), який супроводжується підвищенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності.

З огляду на цей ризик фінансовий аналітик визначає і регулює рівень фінансового важеля, з'ясовує, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні валового прибутку (вп) на 1% за умов різних часток позикового капіталу в пасивах підприємства.

Розглянемо на прикладі інформації відображеної в фінансовій звітності ЗАТ "Продмаш" (додаток Б) методику оцінки рентабельності підприємства за моделлю Дюпона:

_{roeo = SE± = і337 = 0,254}

⁰ BKo 5271 '

_{ROEi= Ј2l = І25! = 0,247}

¹ вкі 5059 '

вп₀ др, вб, 1337 7484 18538 ROE₀ =-- х^--- х^=^ =-х-х-=

⁰ др₀ вб₀ вк 0 7484 18538 5271

= 0,179 х 0,404 х 3,517 = 0,254

"_лт, вп, др, вб, 1251 5752 16771 roe =_- х ¹ х =_х_х_=

¹ др, вб, вк і 5752 16771 5059

= 0,217 х 0,343 х 3,315 = 0,247

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність власного капіталу за моделлю "Дюпон", яка є мультиплікативною (права частина формули 6.10) використаємо спосіб абсолютних різниць.

Зміна рентабельності власного капіталу за рахунок:

- рентабельності продаж:

AROЈ(_ro_s) = (ROS, - ros0) хОб_А0 хк_фч = (0,217 - 0,179)х0,404х х 3,517 = 0,054.

- оборотності активів:

&roe_(06a) = ROS, х(Об_А -Об_А0)хк_ф3о = 0,217х(0,343 - 0,404)х х 3,517 = -0,046.

- коефіцієнта фінансової залежності:

^М0Е(^) = ^1^х06а ^х-^ф,0⁾⁼0,217х0,343х(3,315 - 3,517) = -0,015.

Перевірка:

0,054 - 0,046 - 0,015 = 0,247 - 0,254 - 0,007 = -0,007.

Проведені розрахунки проведено правильно. Вони показали, що рентабельність власного капіталу ЗАТ "Продмаш" у звітному періоді зменшилась в порівнянні з базисним. Негативно вплинуло скорочення оборотності активів та зменшення показника фінансового левериджу. Збільшення рентабельності продажу вплинуло позитивно.

6.6. Методика виявлення резервів збільшення прибутку як підстава підвищення рентабельності підприємства

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Підприємства насамперед звертають увагу на проблеми контролю за змінами зовнішніх факторів і намагаються знизити їх вагомість. Оскільки основним внутрішнім фактором, який визначає рентабельність підприємства є прибуток, то головним напрямком визначення резервів підвищення рентабельності підприємства є саме визначення резервів збільшення прибутку підприємства.

Основними джерелами резервів збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту, тощо.

1. Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок

збільшення кількості реалізації продукції (Р ^Т П(#)) необхідно

виявлений раніше резерв росту кількості реалізації продукції (р Т к_і) помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду (І7_1г):

рТп_(К) = X рТк,o п_и. (6.іі)

2. Резерви збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції і послуг (р ^Т ^(о) підраховуються наступним чином: попередньо виявлений резерв зниження собівартості кожного виду продукції (р -і C_t) збільшується на можливий обсяг її продажів. Який визначається як сума фактичної кількості реалізованої продукції (7^"_1г) та можливого резерву її зростання (р Т к_і):

^Р Т п_іс) = Xр і С_г х (tf_u + р Т к_г). (6.12)

3. Аналогічно тому, як був підрахований резерв збільшення прибутку за рахунок зменшення собівартості, можна підрахувати резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення ціни

(р ^{Т п}(ц)):

^{р Т п(Ц) = X р Т Цг х (ки + р Т кг), (6.13)}

де р Т Д_г - можливий резерв збільшення ціни одиниці продукції окремого виду.

Для підрахунку резервів підвищення рентабельності продажу (р Т ROS) може бути використана наступна модель:

р Т ROS = ROS_M - ROS^, =

= ^ПФ +^{Р Т П} *Е±, (6.14)

^{X (tfu +р Т я,) х (ци + р Т цг) др,}

де PROS - резерв росту рентабельності продажу; ROS_M - рентабельність продажу можлива; ROS,p - рентабельність продажу фактична;

ЩП - резерв зростання прибутку від реалізації продукції.

На закінчення аналізу необхідно узагальнити усі виявлені резерви зростання прибутку та на цій підставі визначити резерви підвищення рентабельності підприємства.