Організація і методика економічного аналізу - Косова Т.Д. - 8.5. Аналіз ефективності фінансування і використання майна підприємства

Ефективність використання майна підприємства характеризується часткою інтенсивних (ресурсовіддача) і екстенсивних (збільшенням розміру майна) чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

Вхідні дані для визначення частки інтенсивних та екстенсивних чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції

Алгоритм розрахунку внесків чинників (спосіб абсолютних різниць):

екстенсивного - (В₂ - В і)^хрв_ь (8.9)

інтенсивного - (рв₂ - рвь)хВ₂. (8.10)

Розраховують результат зміни виручки від реалізації, внесок екстенсивного чинника і внесок інтенсивного, визначаючи, наскільки підприємство збільшувало обсяги реалізації переважно завдяки збільшенню активів (майна).

За фактичними даними підприємства: вплив екстенсивного фактора склав:

(16771,0 - 18538,0)х0,463 = -818,12 (тис. грн.); вплив інтенсивного:

(0,36 - 0,463)х16771,0 = -1722,88 (тис. гри.). Перевірка:

-818,12 - 1722,88 = -2541,0 (тис. гри.). 6091,0 - 8542,0 = -2541,0 (тис. гри.). Тобто розрахунки виконані правильно.

У даному випадку спостерігається від'ємний вплив як екстенсивних так і інтенсивних факторів на зміну виручки від реалізації. Цей факт може бути поясненим зниженням вартості майна підприємства і його ресурсовіддачі.

У сучасний період перспективним напрямком при аналізі ефективності фінансування і використання майна підприємства є застосування матричного балансу.

Матрична модель - це прямокутна таблиця, елементи (клітинки) якої відображають взаємозв'язок об'єктів. Баланс підприємства подається як матриця, рядки якої - статті активу (майно), графи - статті пасиву (джерела коштів). Розмірність матриці може повністю відповідати кількості статей активу і пасиву балансу, але досить обмежитися кількістю статей агрегованого балансу як 10/10. Істотним є поділ балансу на чотири квадрати (табл. 8.4).

Таблиця 8.4

Квадрати матричного балансу

Можна складати матричні баланси: на початок і кінець періоду; на кінець періоду; різницевий матричний баланс; баланс руху коштів. Перші два баланси статичні і відображають зміни у структурі майна та коштів підприємства. Для перших трьох балансів матрична модель складається в чотири етапи:

1. Вимір розміру матриці;

2. Заповнення підсумкових рядків та граф відповідно до балансу, тобто заповнення "периметра" матриці;

3. Послідовний, починаючи з першого рядка активу балансу, вибір джерел коштів;

4. Перевірка всіх балансових підсумків по вертикалі та горизонталі матриці.

Особливим є третій етап складання матриці. Тут слід урахувати сукупність фінансових прав і повноважень підприємства, економічну природу оборотних і необоротних активів, власних та позикових коштів. Варіант вибору коштів стосовно переліку статей агрегованого балансу наведено у табл. 8.5.

Таблиця 8.5

Порівняння статей активу і пасиву балансу

Джерела вибирають у послідовності, яка наведена у табл. 8.5 у межах залишку коштів. Використання наступного джерела свідчить про певне зниження якості забезпечення коштами. Якщо постає потреба залучати інші джерела (які не ввійшли до наведеного переліку), це свідчить про неефективне використання (іммобілізацію) коштів.

Приклад складання матричного балансу відповідно до викладених умов за даними Додатку Б наведений у табл. 8.6. У цій формі подані показники балансу на початок і кінець року (відповідно "чисельник" і "знаменник" клітинки матриці), а також різницевий матричний баланс (нижній правий кут клітинки матриці).

Проаналізувавши матричний баланс, можна виявити як позитивне, так і негативне у майновому стані підприємства. Позитивне:

- необоротні активи на початок року були сформовані за власні кошти та збільшились за звітний період за рахунок того самого джерела з дефіцитом у 195 тис. грн.;

- оборотні засоби підприємства збільшилися за рахунок довгострокових зобов'язань (що дорівнюють власним коштам підприємства);

- істотно збільшилася вага довгострокових зобов'язань у формуванні запасів підприємства;

- значно знизилась дебіторська заборгованість підприємства;

- все це свідчить про підвищення рівня платоспроможності споживачів продукції підприємства. Наряду з цим спостерігається зниження кредиторської заборгованості підприємства, що є позитивним моментом у його фінансовій діяльності.

Негативне:

- за звітний період спостерігається збиткова робота підприємства. Як і у минулому періоді збитки було покрито за рахунок власного капіталу підприємства.

До основних напрямів аналізу ефективності фінансування і використання майна підприємства відносяться:

1. Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства.

Таблиця 8.6

Матричний баланс підприємства

Ефективність використання основних засобів характеризують показники: фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєність й фондорентабельності. У процесі аналізу вивчають їх динаміку, проводять факторний аналіз впливу основних чинників на їх величину.

У табл. 8.7 наведено алгоритм розрахунку основних показників ефективності використання основних засобів.

Таблиця 8.7

Алгоритм розрахунку показників ефективності використання основних засобів

Фондорентабельність (Фр) - коефіцієнт, який показує частку прибутку, отриманого підприємством на одну гривню вкладених основних засобів.

Фондоозброєність (Фоз) - це додатковий коефіцієнт, що показує середньорічну вартість основних засобів, які приходяться на 1 одного працюючого. Зростання цього показника свідчить про позитивну динаміку технічної оснащеності виробництва, але слід мати на увазі, що перевищення темпів фондоозброєності над темпами росту продуктивності праці є негативним явищем, а ідеальним вважається варіант більш швидкого зростання продуктивності праці, бо це свідчить про підвищення ефективності основної діяльності.

Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача (Фе). Цей коефіцієнт показує, яка сума виконаного обсягу робіт приходиться на 1 грн. вартості основних виробничих засобів.

Показник, зворотний фондовіддачі, - фондомісткість (Фм). Фондовіддача являє собою один з основних факторів, що визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фактори, в свою чергу, впливають на неї. їх багато, як залежних, так і не залежних від підприємства. Проте резерви її росту - краще використання техніки на кожному підприємстві і робочому місці. Інтенсивний шлях ведення операційної діяльності припускає систематичне зростання фондовіддачі за рахунок росту продуктивності машин, механізмів і обладнання, скорочення їхніх простоїв, оптимального завантаження техніки, технічного удосконалення основних засобів. Для їх виявлення важливо вибрати основні напрямки аналізу фондовіддачі, що випливають із розходження в підходах до моделювання цього показника.

2. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Для аналізу ефективності використання матеріалів, аналітиком використовуються такі узагальнюючі показники, як матеріа-ловіддача та зворотний йому показник - матеріаломісткість.

Матеріаловіддача (Мв) - відношення обсягу випущеної продукції до загальної суми матеріальних витрат:

. , _ Обсяг випущеної продукції В

Мв - -=-_:---т-ррг. (8.11)

Загальна сума матеріальних витрат МВ

Матеріалоємність (Мє) - відношення загальної суми матеріальних витрат до обсягу випущеної продукції:

^_є = Загальна сума матеріальних витрат = МВ (о Обсяг випущеної продукції В ' '

Залежно від потреб аналізу вказані показники (формули 8.11 та 8.12) можна розрахувати як у цілому по продукції, так і по окремих виробах. У процесі аналізу досліджується їх динаміка, проводиться порівняльний аналіз показників суб'єкта господарювання з показниками підприємств - конкурентів. Із метою прийняття управлінських рішень щодо матеріальних ресурсів відпрацьовуються заходи для більш ефективного їх використання та економії. У процесі аналізу можуть використовуватись і допоміжні показники: рівень відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби тощо.