Основи економіки та організації підприємництва - Тирпак І.В. - Розділ 7. Аналіз підприємницької діяльності і фінансовий менеджмент підприємства

7.1. Необхідність і напрямки аналізу підприємницької діяльності

Вивчення аспектів підприємницької діяльності, особливостей фінансового менеджменту підприємства дає знання, застосування яких дозволяє зробити господарську діяльність підприємства стабільно прибутковою і конкурентоспроможною, адаптованою до ринкової ситуації, що постійно змінюється, здійснення всебічного аналізу дозволяє вирішити принаймі такі завдання:

o оперативно оцінювати результативність діяльності підприємства та його структурних підрозділів;

o своєчасно відшукувати і враховувати фактори, що впливають на обсяги прибутку з конкретних сфер діяльності, продукції та послуг;

o визначати зміни у витратах на виробництво та збут продукції, розробляти на цій основі цінову стратегію підприємства;

o знаходити найраціональніші напрямки стратегічного розвитку підприємства.

Підприємницька практика розрізняє два взаємопов'язані види аналізу діяльності підприємства - стратегічний та оперативний (вартісний), на основі яких відбувається управління фінансами підприємства.

Фінанси відображають формування й використання різних видів доходів, нагромаджень та інвестицій, джерела формування прибутку. Фінанси підприємства за походженням поділяються на внутрішні ресурси (амортизаційні відрахування і прибуток), додаткові внески у вигляді пайових чи емісійних коштів та на зовнішні джерела фінансування. На основі повернення підприємство залучає позикові фінансові ресурси - кредити банків, кошти інших організацій, облігаційні позики.

Стратегічний аналіз характеризується спрямуванням на вияв можливих шансів і ризиків, негативних і позитивних аспектів діяльності у підприємства, на визначення якісних особливостей перспективного розвитку в ринковому середовищі. Оперативний аналіз спрямовано на оцінювання результатів діяльності підприємства та його структурних підрозділів у єдності трьох аспектів:

1) аналіз підсумків діяльності підприємства, взаємодії його з ринковим середовищем;

2) аналіз витрат виробництва, формування інформаційної бази для винесення управлінських рішень;

3) аналіз продукту і ринку в стратегічних проблемах підприємства.

Найчастіше різноманітні аспекти діяльності підприємства знаходять свій вираз у системі показників (матриці показників), до складу якої входять дві групи показників. Перша характеризує кінцеві результати діяльності - прибуток, обсяг реалізованої продукції (обсяг продаж) або наданих послуг. Друга-показники витрат і ресурсів - собівартість, її структурні елементи, чисельність персоналу, вартість основних фондів та інші аспекти.

Діяльність підприємства можна оцінювати зіставленням фактичних і планових (нормативних) показників або міцністю зв'язку між витратами й ресурсами, витратами й результатами, кількісним виміром впливу різних факторів на кінцевий результат.

З метою проведення аналізу витрат виробництва необхідно вести облік і збір інформації. Порівнянням усіх фактичних витрат, із нормативними, а за наявності інформації про основних конкурентів - і з витратами конкурентів, розробляється і впроваджується сукупність заходів, спрямована на зниження витрат виробництва та оптимізацію виробничої програми. Для досягнення найбільшої рентабельності збільшують збут продукції, скорочують витрачання матеріалів і знижують витрати, вдосконалюють управління запасами, скорочують обігові кошти.

Водночас слід застерегти фінансового менеджера: не всяке скорочення витрат на користь справі, на поліпшення результатів діяльності. Зокрема, скорочення витрат (або не дуже вдале їх використання на певні цілі) на маркетингове дослідження може привести в подальшому до погіршення ситуації на ринку, скорочення обсягу продаж, втрати конкурентних переваг.

Як свідчить світова практика, для ефективного аналізу підприємницької діяльності необхідний постійний моніторинг:

o рівня ліквідності (щоденно);

o прибутковості (раз на тиждень);

o ефективності регулювання ризиків (раз на тиждень);

o структури активів і зобов'язань (щомісячно);

o потреб на достатності капіталу (щоденно).

Для запровадження цих елементів потрібно розробити програму поетапної зміни та вдосконалення власного фінансового менеджменту, вихідним пунктом якого може бути планування грошових потоків. Це дозволить установити, коли в підприємства очікуються тимчасово вільні кошти, а коли та в якому обсязі необхідне зовнішнє інвестування. Для першого випадку підприємець має визначити спосіб використання вільних коштів: достроково розрахуватися з кредиторами, покласти кошти на депозит у банк тощо.

Розглядаючи ефективність роботи підприємства під кутом зору співвідношення витрат і результатів, варто:

o оцінити витрати (собівартість) і результати (вироблений продукт, одержаний прибуток або дохід);

o врахувати зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі (попит, життєвий цикл продукту або послуги, технологічні зміни тощо);

o систематизувати внутрішні організаційно-економічні чинники та зовнішні, ринкові умови.

Розрахунок ефективності може проводитися декількома способами, залежно від характеру підприємницької діяльності. Зокрема, ефективність розраховується як відношення вартості реалізованої продукції (послуг) до реальних витрат на їх виробництво (формула 14):

З метою дослідження впливу кожного чинника на ефективність діяльності підприємства доцільно використовувати оцінні показники, їх аналіз дозволяє побачити фінансово-економічний стан підприємства, узгоджувати різні варіанти технологічного процесу, підбору асортименту продукції, виявити різні аспекти організації діяльності стосовно їхньої ефективності. Наприклад, ефективність менеджменту доцільно оцінювати такими показниками (формула 15):

Дослідження становища продукту на ринку дає можливість одержати уяву про сегменти ринку, виявити ті види продукції, які мають переваги порівняно з конкурентами. Конкурентну ситуацію на ринку описують такі показники, як питома вага на ринку, якість продукції, відносна ціна, відносні витрати порівняно з головними конкурентами. Ринки збуту і споживання - найважливіша сфера суперництва підприємців. Недооцінювання конкурента в боротьбі за споживача може навіть великим компаніям завдати значних збитків, а то й спричинити банкрутство. Наприклад, утрата 10% обсягу ринку в більшості випадків веде до зниження норми прибутку на 5-6%. Сферами суперництва, крім традиційних (сировинні ринки, капітал), дедалі виразніше стають інновації, право використання науково-технічних нововведень або нововведень організаційно-економічного характеру.

Успіх підприємства на ринку визначається фінансовими показниками - рентабельності інвестицій, оборотності основного капіталу, оборотності загальних активів, рівня запасу та ін. Наприклад, вагомим чинником, що впливає на рівень рентабельності, виступає частка продукції фірми на ринку. Кількісна залежність цих величин полягає в тому, що для кожних 10% зростання питомої ваги продукції на ринку рентабельність збільшується на 3,5%. Аналогічно стоїть справа з питомою вагою на ринку і витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДЦКР); якщо підприємство витрачає на НДДКР більш як 3% обігу, вона працює з рівнем рентабельності близьким 26%.

Що ж до малих підприємств, то вони не мають значних коштів для науково-технічних досліджень, а тому виробляють продукцію за ліцензіями. За незначної ваги на ринку високі витрати на дослідження й розробки або неповне навантаження дорогої технології можуть навіть погіршити становище підприємства. Вихід із цієї ситуації - довгострокова оренда сучасної технології (лізинг). Ось чому варто проводити розрахунки порівняльної ефективності різних підходів до зростання рентабельності.

Моделювання діяльності підприємства є доцільним за вичерпання можливостей традиційних видів продукції. Визначивши перспективну продукцію, треба виявити можливий обсяги виробництва, оптимізувати структуру витрат на виробництво, розробити конкретні заходи з підвищення конкурентоспроможності. Вихідними даними можуть бути фактична чи прогнозована оцінка фінансово-економічного стану підприємства, врахування специфіки його діяльності на ринку. Складовими аналізу конкурентного успіху є й інші показники, що їх доцільно застосовувати в різних сферах підприємницької діяльності. Наприклад, загальний розрахунок рентабельності передбачає такі формули (16,17,18,19):

Інформація про фінансове становище підприємницької структури викликає значний інтерес у постачальники) матеріально-технічних ресурсів, зарубіжних інвесторів, працівників податкової служби, страхових компаній, органів державного управління. Отже, результати аналізу господарської діяльності підприємства мають винятково важливе значення.