5.1. Порядок створення та організація діяльності підприємств за участю іноземних інвесторів в Україні
Потреба в створенні підприємств за участю іноземних інвесторів в Україні обумовлена трьома головними причинами: низькою інвестиційною активністю власних товаровиробників і підприємців; необхідністю технічної і технологічної модернізації як самого виробництва, так і усієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин і устаткування; потребами впровадження в усі сфери господарського життя нових методів управління, маркетингу як атрибутів ринкової системи. Динаміка створення підприємств за участю іноземних інвесторів в державі визначається змістом внутрішньої політичної стабільності, характером і темпами здійснення ринкових реформ, сприятливістю зовнішньоекономічних умов, стабільністю законодавства, гарантією недоторканості закордонних вкладень тощо. Враховуючи ці та інші обставини, слід визнати, що умови для створення підприємств з іноземним капіталом в Україні недостатньо сприятливі для іноземного інвестора.
На території України створюються і діють наступні форми підприємств за участю іноземного інвестора:
• підприємства з іноземними інвестиціями;
• іноземні підприємства;
• філії або представництва іноземної юридичної особи;
• інші форми, не заборонені законами України.
Підприємство з іноземною інвестицією — це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція якого в статутному фонді становить не менше 10%. Моментом набуття статусу підприємства з іноземними інвестиціями вважається день зарахування іноземної інвестиції на його баланс.
Існує два варіанти зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями:
• зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства із створенням юридичної особи;
• зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства без створення юридичної особи.
Зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства із створенням юридичної особи передбачає створення підприємства, яке повністю або частково належить іноземному інвестору. В цьому випадку підприємство базується на спільному капіталі суб'єкта господарської діяльності України та іноземного суб'єкта господарювання, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів і ризиків. Таке підприємство називається спільним підприємством. Спільне підприємство є юридичною особою і здійснює любу діяльність, яка не суперечить законодавству України. Воно створюється за рішенням власників майна або уповноваженого ними органу. Якщо власників два і більше, таким рішенням є установчий договір.
Діяльність спільного підприємства на території України здійснюється на основі установчих документів - установчого договору та статуту спільного підприємства. В установчих документах визначаються власники, найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і мета діяльності, органи управління, розмір і порядок створення статутного фонду, розмір долі засновників спільного підприємства, склад і порядок внесення ними внесків, порядок розподілу прибутків, порядок внесення змін, ліквідації спільного підприємства і інші умови. Спільне підприємство вважається створеним і отримує права юридичної особи з дня його державної реєстрації в органах місцевого самоврядування за місцем знаходження спільного підприємства. Для державної реєстрації спільного підприємства подаються лист-звернення; інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції; документ про сплату власником внеску в статутний фонд спільного підприємства (для іноземного суб'єкта господарювання - іноземної інвестиції); документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчий договір, статут), документ про сплату реєстраційного збору. Якщо одним із засновників спільного підприємства є юридична особа, додатково подається нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію цієї юридичної особи в своїй країні.
Зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства без створення юридичної особи передбачає придбання майнових прав на підставі концесійних договорів та договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності). Шляхом укладання концесійного договору іноземним інвесторам надаються права на проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній або комунальній власності і передаються у концесію; договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність — в сфері виробничої кооперації, спільного виробництва тощо. Концесійні договори та договори про спільну інвестиційну діяльність підлягають реєстрації в регіональних органах державної влади для забезпечення сторонам договору відповідних гарантій. Порядок державної реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність регламентується „Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора" (1997 р.). Документами, необхідними для реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, є: лист-звернення про державну реєстрацію договору (контракту); інформаційна картка договору, оригінал і копія договору (контракту); засвідчені копії установчих документів суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта господарської діяльності; витяг із торговельного банківського або судового реєстру, що засвідчує реєстрацію іноземної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаходження; дозвіл (ліцензія), якщо цього вимагає діяльність, передбачена договором (контрактом); документи про "плату послуг за державну реєстрацію договору (контракту).
Законодавством України передбачені певні преференції для підприємств з іноземними інвестиціями:
• пільговий порядок сплати ввізного мита при ввезенні майна як іноземної інвестиції (крім товарів для реалізації або власного споживання) - ввізне мито не справляється, якщо майно зараховане на баланс підприємства як іноземна інвестиція;
• обмеження поширення режиму ліцензування і квотування експортної продукції, що випускається підприємством з іноземною інвестицією за умови її сертифікації як продукції власного виробництва відповідно до „Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (1996 р.).
Підприємства з іноземними інвестиціями можуть здійснювати будь-які види діяльності, що відповідають меті, зазначеній у статуті підприємства, самостійно визначати умови реалізації продукції (робіт, послуг) тощо в рамках законодавства України, чинного на момент укладання договору. Законом може бути обмежено або заборонено діяльність підприємств з іноземними інвестиціями в окремих галузях національної економіки або в межах окремих територій України, виходячи з інтересів національної безпеки України.
Охорона та здійснення прав інтелектуальної власності підприємств з іноземними інвестиціями забезпечуються відповідно до законодавства України. Підприємства з іноземними інвестиціями самостійно приймають рішення про патентування (реєстрацію) за кордоном винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності, які їм належать, відповідно до законодавства України.
Спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. Усі інші спори підлягають розгляду в судах України або за домовленістю сторін - у третейських судах, у тому числі за кордоном.
Ліквідація та реорганізація підприємств з іноземними інвестиціями відбувається відповідно до положень Господарського кодексу України; порядок визнання підприємства з іноземними інвестиціями банкрутом - Закону України "Про банкрутство".
Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави. Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються Господарським кодексом України, законом про режим іноземного інвестування, іншими законами.
Філіями або представництвами іноземної юридичної особи в Україні визнаються установи або особи, які представляють інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і мають на це належним чином оформлені відповідні повноваження. Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України. За юридичним статусом представництво іноземного суб'єкта господарювання в Україні не є юридичною особою, воно тільки виступає від імені і за дорученням головної фірми іноземного суб'єкта господарювання.
Представництво іноземної фірми в Україні підлягає державній реєстрації в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції. Порядок реєстрації регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України (1996 р.). При реєстрації представництва головною фірмою подаються заява з проханням про реєстрацію представництва та виписка з торгового (банківського) реєстру головного органу (контори) іноземного суб'єкта господарювання. В заяві вказується назва фірми; держава місцезнаходження головного органу фірми; адреса, номер телефону, факсу; місто, в якому відкривається представництво, майбутня адреса; філіали; кількість іноземних громадян, які будуть працювати в представництві; дата заснування та юридичний статус головної фірми; кількість працівників фірми; назва банка із зазначенням номера рахунку; сфера діяльності фірми; мета відкриття та сфера діяльності представництва; інформація щодо ділових зв'язків з українськими партнерами та перспектива розвитку співробітництва. Документи повинні бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані в консульських установах України, перекладені українською мовою і завірені печаткою офіційного перекладача. Представництво вважається відкритим із дати реєстрації. Заявник отримує Свідоцтво про реєстрацію представництва, яке є підставою для реєстрації паспортів і отримання віз іноземними співробітниками представництва та дозволу на їх працевлаштування в Україні; відкриття поточних рахунків у банках України; безмитного провезення майна та устаткування, необхідних для функціонування представництва; реєстрації та отримання номерних знаків для транспорту, що є власністю представництва; реєстрації в органах державної податкової інспекції.
Діяльність представництва іноземного суб'єкта господарювання припиняється у разі винесення іноземним представником рішення про це; припинення дії Угоди з іноземною державою, якщо представництво відкрито на підставі такої Угоди; невиконання іноземним суб'єктом господарювання або представництвом вимог законодавства України (у судовому порядку).
До інших форм підприємств з іноземними інвестиціями відносять придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України; придбання інших майнових прав, господарська (підприємницька) діяльність на основі угод про розподіл продукції, та інші форми, які не заборонені законами України.
5.3. Правове регулювання організації діяльності підприємств з іноземним капіталом
РОЗДІЛ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
6.1. Характеристика видів транспорту, що забезпечують міжнародні перевезення
Міжнародні перевезення залізничним транспортом
Міжнародні перевезення автомобільним транспортом
Міжнародні перевезення морським транспортом
Міжнародні перевезення авіаційним транспортом
Трубопровідний транспорт
6.2. Умови та вимоги для здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом