Оцінка ризику забезпечує основні вхідні дані в програму управління ризиком. Задачі управління ризиком наступні:
1) визначити, який несприятливий чинник являє найбільшу небезпеку (яку готове сприйняти суспільство);
2) розглянути, чи варіанти управління (регулювання) є доступними;
3) виконувати відповідні дії, щоб зменшити (або ліквідувати взагалі) неприйнятні ризики (здійснення програми);
4) оцінка наслідків.
Однак, такі оцінки самі по собі не забезпечують відповіді на багато питань, на які менеджери ризику повинні відповісти. Який рівень експозиції від фактора ризику є неприйнятним ризиком або інакше, який рівень прийнятно безпечний? Які ж допустимі значення невпевненості і невизначеності при оцінці ризиків? Які компромісні механізми можливо і необхідно впровадити в програму зниження ризику, з урахуванням переваг, які досягаються, і витрат на процедури вдосконаленого управління ризиком? Чи з'являться нові ризики, як наслідок зменшення існуючих ризиків? Такі відповіді, очевидно, знаходяться під впливом пріоритетів і цінностей суспільства, і їх розподіл вимагає політичних концептуальних рішень.
Викладені вище задачі визначення за виразами (1)-(5) і нормування за виразами (6)-(7) ризиків R(t), [Rj[t)] іRc(t) висувають на перше місце розробку методів і механізмів реалізації нової технології забезпечення і підвищення рівня безпеки за критеріями ризиків. Суть цієї технології полягає в тому, що методи і механізми, що розробляються, повинні бути заснованими на теорії ризиків - стан безпеки оцінюється кількісно через вказані вище ризики. Тому і заходи щодо забезпечення і підвищення безпеки можуть та повинні обгрунтовуватися через зниження ризиків. Виходячи з того, що найзначущими в теорії безпеки є індивідуальні і економічні ризики R(t), [Rc(t) та Rj[t), для досягнення розрахунковими ризиками R(t) на даному відрізку часу t прийнятних ризиків [Rfi)] і запасів по ризиках nR необхідне здійснення комплексів заходів з відповідними економічними витратами Z(t). Ці заходи, спрямовані на зниження ризиків R(t) до рівня [Rc(t)] повинні бути ефективними і пов'язаними з рівнями розрахункових ризиків Rj[t):
Z (t ) = M (8)
mz
де m2 - коефіцієнт ефективності економічних витрат на зниження економічних ризиків (mz >1).
Актуальними задачами для суспільства у сфері аналізу ризику з урахуванням виразу (8) є:
- узагальнення досвіду реалізації державних, регіональних і галузевих програм по зниженню ризиків надзвичайних ситуацій, по забезпеченню промислової, енергетичної, екологічної, транспортної радіаційної безпеки, по технічному регулюванню;
- оптимізація витрат Z(t) з досягненням максимальних значень коефіцієнта mz з урахуванням ризиків R(t), що формуються;
- розробка науково-методичних рекомендацій з планування і реалізації найефективніших заходів в штатних, кризових і надзвичайних ситуаціях.
Узагальненим виразом аналізу і забезпечення безпеки по критеріях ризиків на основі співвідношень (1)-(8) є наступне:
R(t ) = FR {P(t ), U (t )} < [R(t )] = ^ = m2 o Z (t ) (9)
У виразі (9) відображені практично всі основні задачі, що стоять перед суспільством на найближчу і віддалену перспективу:
- науковий аналіз ризиків R(t) через його основні компоненти
P(t), U(t};
- обгрунтування прийнятних ризиків [R(t)];
- науково-методичне обгрунтування граничних ризиків Rc(t) і запасів nR по ризиках;
- розробка методичних рекомендацій по формуванню і реалізації заходів, направлених на зниження ризиків R(t) до прийнятних [R(t)] і забезпечуючих оптимальні запаси Z(t) із заданою ефективністю mZ .
Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
Відповідальні за прийняття рішення особи складають перелік небезпек, які необхідно оцінити. Для них збирається уся наявна необхідна інформація - статистика подій, карти небезпек, експертні оцінки та знання, тощо). Перелік дій особи, що приймає рішення, є наступним:
1. Просторове обмеження небезпеки
Якщо карти небезпеки та інвентаризаційні дані відсутні потенційні зони небезпеки визначаються за науковими даними.
2. Існуючі заходи безпеки
Всі наявні заходи безпеки (як наприклад, планування використання земель, інженерних споруд, такі як дамби, спеціальні коди для будинків, попереджувальні сигнальні системи, планування дій на випадок аварій, тощо) перераховуються та оцінюються стосовно їх ефективності.
3. О'бєкти потенційного впливу
На основі етапів розділів 1.1.5 та 1.2.2 об'єкти потенційного впливу ідентифікуються та характеризуються.
4. Визначення сценарію
Для оцінки ризику необхідно визначити декілька сценаріїв розвитку подій. Наприклад визначається три сценарії небезпечної події (подій) та три сценарії експозиції (для кожного потенційного об'єкту впливу) - тобто матриця 3><3. Дані сценарії описуються і їх ймовірності визначаються.
При карт природних небезпек наявності сценарії небезпечних подій напряму відтворюються в процедурах визначення ризику. Наприклад, у Швейцарії обов'язковим є створення карт природних небезпек, а три сценарії небезпечних подій з ймовірністю утворення 1/30 рік-1, 1/100 рік-1 і 1/300 рік-1 є базовими для них. До цих пір основний внесок виконується експертами з небезпек.
5. Очікувані втрати
На останньому етапі оцінки ризику визначаються сценарії наслідків.
Оцінюються очікувані збитки для потенційних об'єктів впливу. Максимальні та мінімальні втрати оцінюються для двох індикаторів збитків - матеріальних цінностей та фатальних людських втрат. Графічне представлення результатів оцінки ризику (величина та характеристика) мають бути доступними для подальшого аналізу.
Визначення рангу заходів безпеки
Основна задача наступного етапу - визначення рангу заходів безпеки з метою встановлення пріоритетів серед них.
1. Запит до дій
Як результат оцінки ризику представляються різні діаграми для їх порівняння. Для основних ризиків заходи безпеки беруться до уваги (call for action) і множина прийнятних заходів пропонується для оцінки.
2. Оцінка заходів безпеки
Запропоновані заходи обмеження небезпек оцінюються за методом вартість/ефективність. Таким чином очікувані річні витрати (інвестиції, обслуговування і експлуатація) обчислюються для заходів безпеки. Включаючи ефективність заходів ризики небезпек обчислюються знову, визначається зниження ризику і залишкові ризики. Заходи безпеки визначаються за рангом з урахуванням вартості/ефективності. Вся інформація надається особам, що приймають рішення.
5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи
Розділ 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на АТО у НС
6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
6.1.1. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
Економічні механізми управління ризиками
Механізми розподілу ресурсів у соціально-економічних системах