Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. - РОЗДІЛ III. Інфраструктура ринку

Глава 8. Товарний ринок

8.1. Загальні положення

Основою економіки всякої держави є ринок товарів і послуг або, інакше кажучи, товарный ринок. Об'єктами товарного ринку є товари та послуги, суб'єктами - виробники та споживачі, продавці та покупці.

Товар (англ. commodity, goods) - це продукт праці (виріб, послуга), призначений для продажу, що задовольняє певні потреби підприємств або населення.

Усе різноманіття товарів, які створені людською практикою і використовуються в торговому обороті, зібране в Гармонізованій системі опису та кодування товарів (Harmonized Commodity Description and Coding System), прийнятій Радою митного співробітництва на основі Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, яка набула чинності у 1988 році.

Більш загальна класифікація поділяє всі товари на такі групи, які наводяться в статистиці зовнішньої торгівлі:

♦ сільськогосподарська сировина та продовольство;

♦ паливо, мінеральна сировина та метали;

♦ хімічні продукти;

♦ машини, устаткування, транспортні засоби;

♦ промислові товари народного споживання.

Залежно від типу споживачів розрізняють товари індивідуального споживання (споживчі товари) і товари виробничого призначення, а також відповідні їм ринки.

Загальна класифікація товарів наведена на малюнку 30.

Мал. 30. Класифікація товарів

Товари індивідуального споживання призначені для задоволення особистих (індивідуальних) потреб. Ринок споживчих товарів має масовий тип споживання, множинну конкуренцію, його структура в значній мірі децентралізована. На цьому ринку переважають стандартні товари, канали товаропросування багатоступінчасті.

Споживчий ринок в Україні складається з чотирьох основних сегментів. Перший сегмент - організований (врахований органами статистики, включаючи приватних підприємців, що торгують на речових ринках). За даними Міністерства економіки в 1995 році його роздрібний товарообіг становив близько 1200... 1400 трлн крб. (із них продовольчі товари - близько 800 трлн крб., у тому числі продукти харчування - 720 трлн крб., алкогольні та тютюнові вироби - 80 трлн крб.). Другий сегмент - продовольчий. За той самий період продаж тут становив суму в межах 90 трлн крб. Третій сегмент - речовий. Оборот - близько 500...600 трлн крб. (без урахування тіньової економіки). І, нарешті, четвертий - продовольчо-приватний. Натуральне споживання основних продуктів харчування за рахунок приватного господарства досягло обсягу на загальну суму 260 трлн крб. Таким чином, внутрішній товарний ринок України у 1995 році оцінювався в 2400 трлн крб. (з урахуванням оплати послуг).

Товари виробничого призначення використовуються підприємствами, фірмами, організаціями. Це всіляке технологічне устаткування, будівельно-дорожня техніка, транспортні машини загального користування, паливно-сировинні товари тощо. Ринок товарів виробничого призначення має характерні параметри за своєю структурою, типом споживання (незначна кількість покупців), типом конкуренції, мотивації покупок, каналами товаропросування, високими вимогами до сервісу. Маркетинг товарів виробничого призначення, як правило, орієнтований на прогресивні види продукції (машини, устаткування та інші) з урахуванням морального старіння їх у процесі реалізації, транспортування, установки тощо.

Товари можуть мати як матеріально-речову форму, так і форму послуг.

Послуги - це товар, що не має матеріалізованої форми. Раніше економісти вважали, що послуги - це лише непродуктивна витрата праці. Нині цей погляд змінився. В економічній літературі наводяться такі визначення: "Послуга є продукт продуктивності праці, виражений у вигляді нематеріальної споживчої вартості, корисного ефекту, що задовольняє які-небудь людські потреби незалежно від їх природи * Цікаво, що основний приріст робітників, зайнятих у народному господарстві, як це не парадоксально, припадає на невиробничу сферу, у тому числі на сферу послуг (охорона здоров'я, освіта, побутове обслуговування, готелі, туризм, спорт тощо). В економічно розвинених країнах сфера послуг поглинає весь приріст трудових ресурсів. У США, наприклад, сьогодні у невиробничій сфері зайнято. більше, ніж у сфері матеріального виробництва.

Розвиток сфери послуг тісно пов'язаний з матеріальним виробництвом, яке забезпечує технічну базу сфери послуг (устаткування лікарень, пралень, кінотеатрів тощо), а також з постійно зростаючими соціально-економічними потребами суспільства.

Іншим стимулом розвитку сфери послуг є збільшення вільного часу населення. Людина зайнята в процесі виробництва не так багато часу. Про вільний час якраз і має у той чи інший спосіб подбати сфера послуг.

У світовій практиці виділяють такі види послуг:

♦ підготовка будівельних майданчиків (вибір будівельної ділянки, знос будинків, землерийні роботи тощо);

♦ основні будівельні роботи;

♦ будівництво будинків та споруд "під ключ";

♦ технічне обслуговування та ремонт автомобілів і мотоциклів;

♦ послуги, готелів і ресторанів;

♦ транспорт, складське господарство і зв'язок;

♦ готельне господарство і туризм;

♦ фінансове посередництво та пов'язані з ним допоміжні послуги (послуги з грошового посередництва, фінансового лізингу, страхування, послуги, пов'язані з діяльністю фондових бірж);

♦ послуги з оренди;

♦ послуги з використання обчислювальної техніки (установка обчислювальної техніки, реалізація програмного забезпечення, опрацювання та створення баз даних тощо);

♦ науково-дослідні розробки;

♦ правові послуги, дослідження ринку та аналогічні послуги;

♦ управління виробництвом (консультаційні послуги з питань управління виробництвом у різних галузях економіки);

♦ інженерні послуги (проектно-конструкторські роботи для різних галузей промисловості та в архітектурі);

♦ реклама;

♦ інші комерційні послуги (послуги з перекладу з іноземних мов, редакційно-видавничі послуги, тиражування кінофільмів тощо);

♦ поліграфічні послуги;

♦ монтаж машин та устаткування;

♦ ремонт металевих виробів, машин та устаткування;

♦ патенти, ліцензії, ноу-хау;

♦ послуги в галузі освіти;

♦ послуги в галузі охорони здоров'я;

♦ послуги у сфері відпочинку, культури та спорту. Сьогодні ринок послуг став невід'ємною частиною єдиного

товарного ринку.

Товарний ринок може бути також роздрібним та оптовим.

Роздрібний ринок являє собою ринок покупців, що купують товари та послуги вроздріб, тобто поштучно, в основному для особистого споживання.

Оптовий ринок - це ринок підприємств і організацій, що купують товари та послуги оптом, тобто значними партіями, для їх подальшого використання у процесі виробництва, перепродажу або перерозподілу.

Таким чином, товарний ринок являє собою розвинений інтегральний ринок, елементами якого є ринки споживчих і виробничих товарів, а також ринок послуг, який забезпечує функціонування економіки у сфері виробництва, обміну і споживання.