Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. - 8.4. Купівля - продаж товарів

Основою торгових (комерційних) правовідносин служить договір купівлі-продажу товарів.

Договори купівлі-продажу товарів укладаються на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, закону "Про зовнішньоекономічну діяльність " Міжнародних правил тлумачення торгових термінів - Інкотермс (у редакції 2000року), інших законодавчих актів, що діють нині в Україні.

У загальному випадку за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Процес купівлі-продажу товарів складається з таких етапів:

♦ пошук товару (оферти, замовлення тощо);

♦ укладання договору (переддоговірні переговори, підписання договору, додаткові угоди тощо);

♦ здійснення розрахунків;

♦ транспортування (у тому числі експедиторські послуги);

♦ зберігання (за необхідності);

♦ здавання-приймання.

На різних етапах купівлі-продажу товарів оформлюються різні комерційні документи, що виконують свої специфічні функції. Ці документи оформляються на спеціальних бланках і містять визначені реквізити залежно від функцій документа.

Усі комерційні документи можна класифікувати на:

♦ оперативні (договір, документи з підготовки товару до відвантаження тощо);

♦ товаросупровідні (по розрахунках: комерційний рахунок, рахунок-фактура; за якістю: сертифікат якості, відвантажувальна специфікація тощо; за кількістю: пакувальний аркуш, комплектувальна відомість; товарно-транспортні накладні);

♦ товаророзпорядчі (коносамент, варант);

♦ повідомні (повідомлення про відвантаження тощо);

♦ митні (для зовнішньоекономічних угод - вантажна митна декларація, міжнародна митна декларація);

♦ страхові (поліс; страхове свідоцтво);

♦ приймально-здавальні (комерційний акт, акти експертизи тощо).

Укладанню договору купівлі-продажу передує етап пошуку або пропозиції товару. Одним із засобів пропозиції товару є надсилання потенційному контрагенту комерційної пропозиції - оферти (від англ. offer - пропонувати, пропозиція).

Оферта містить всі основні умови майбутньої угоди: найменування товару, кількість, якість, ціну, умови поставки тощо. Оферта може бути твердою і вільною.

Тверда оферта - це пропозиція на продаж певного товару, надіслана продавцем (оферентом) одному можливому покупцю, із зазначенням терміну дії оферти, тобто часу, протягом якого оферент вважає себе пов'язаним умовами, вказаними в оферті.

Вільна оферта не містить указания на термін ЇЇ дії і, отже, не зобов'язує продавця дотримуватися умов, що містяться в оферті, протягом якогось періоду.

Якщо покупець бажає придбати якісь товари, то, обравши можливого контрагента (з довідника, каталогу тощо), він надсилає йому запит (англ. inquiry) з метою одержати докладну інформацію про товари, а також умови і терміни поставки. Як правило, відповіддю на такий запит є висилання оферти.

Покупець, що попередньо знайомий з умовами поставки з особистих бесід або попередніх переговорів, може відразу надіслати продавцеві замовлення (англ. order), що містить прохання покупця відвантажити йому на зазначених умовах товар.

Усі договори купівлі-продажу поділяють на два основні підтипи: договори роздрібної купівлі-продажу та договори поставки. Крім того, законодавством передбачаються ще такі підтипи, як договори контрактації сільськогосподарської продукції, договори постачання електроенергії та договори міни (бартеру).

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

, Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. Договори купівлі-продажу з фізичними особами укладаються, як правило, в усній формі.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки є єдиним документом, що визначає права та обов'язки сторін при постачанні товарів. Договори поставки укладаються в письмовій формі і мають містити такі обов'язкові розділи:

♦ найменування виду договору;

♦ дату, індекс (номер) і місце укладання;

♦ повне найменування сторін та службових осіб;

♦ предмет договору;

♦ ціну і суму договору;

♦ зобов'язання сторін;

♦ терміни виконання;

♦ умови платежів і спосіб розрахунку;

♦ пакування і маркірування;

а сертифікати (якості, поворотної тари тощо);

♦ технічну документацію;

♦ спосіб доставки, періодичність поставок;

♦ гарантії (терміни гарантійного обслуговування, терміни ремонту І заміни);

♦ штрафні санкції;

♦ страхування, форс-мажор;

♦ умови дострокового розірвання договору;

♦ інші умови;

♦ порядок розгляду спорів (господарський суд тощо);

♦ реквізити сторін (банківські, поштові, вивантажувальні тощо);

♦ додатки (специфікації, графіки відвантаження, розрахунків тощо).

Договір поставки та додатки до нього підписується уповноваженою на це службовою особою і завіряється печаткою.

Основною структурною особливістю договору поставки є його поділ на загальну та особливу частини. Загальна частина залишається незмінною для усіх варіантів взаємовідносин продавця з покупцями продукції. Особлива частина описує ті моменти, що виникають у процесі відносин з конкретним покупцем.

Предметом договору може бути як товар, що є у продавця на момент укладення договору, так і товар, який буде виготовлений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Вартість (сума) договору визначається ціною товару на складі продавця з урахуванням обраних сторонами умов поставки. У загальному випадку витрати покупця складаються з ціни товару на складі продавця, вартості перевезення до обраного пункту, вартості оплати митних процедур (для зовнішньоекономічних договорів) та страхування майнових інтересів (у разі необхідності).

Названі суми включаються окремими позиціями в рахунок на оплату, що виставляється покупцеві. Платіж за товар здійснюється на підставі цього фінансового документа.

Відповідно до законодавства при оплаті за поставку продукції на території України застосовується винятково національна грошова одиниця - гривня. У зовнішньоекономічних договорах сторонами може бути передбачена оплата в іноземній валюті.

Платежі здійснюються шляхом банківського переказу, авізованим банком покупця (який визнається банком продавця) чеком, або іншим способом, обумовленим у договорі (див. главу П).

Термін оплати встановлюється в банківських днях з моменту одержання покупцем фінансового документа на оплату. Протягом цього часу ціна товару залишається незмінною. У разі затримки надходження грошей на рахунок продавця понад нормативні терміни проходження коштів він зберігає за собою право змінити ціну на нову, на момент зарахування цих коштів на його рахунок. При цьому за продавцем зберігається законне право регресом виставити претензії за збитки банку, винному за затримку переказу.

Договором може бути передбачено, що ціни на товар можуть коригуватися відповідно до існуючих на момент відвантаження товару, що має погоджуватися сторонами по телексу, факсу, листами або іншим чином.

При укладанні договору сторони можуть домовитися про відстрочку або розстрочку платежу або поставки товарів. Така відстрочка в розрахунках між контрагентами одержала назву комерційного (фірмового, товарного) кредиту.

Комерційний кредит - це угода, що передбачає відстрочку остаточного розрахунку за передані (поставлені) товари на певний строк і під відсоток. Комерційний кредит може також бути наданий покупцем продавцю у формі авансу (англ. advance).

Умови поставки обираються сторонами спільно на основі типових положень Міжнародних правил тлумачення торгових термінів - Інкотермс, прийнятих Міжнародною торговельною палатою (Internanional Chamber of Commerce) у редакції 2000 року і обов'язкових для застосування в Україні (див. главу 19).

Терміни поставки, як правило, вказуються в специфікації, що є додатком до договору і становить невід'ємну його частину. В специфікації до договору вказуються також конкретні технічні умови на кожний вид товару.

Специфікація - це перелік товарів, що поставляються, із зазначенням їх кількості по кожному сорту, марці, артикулу, а у необхідних випадках - цін та якісних показників. Специфікації можуть також додаватися до товаросупровідного (відвантажувальна специфікація) чи фінансового (рахунок-специфікація) документів.

Рахунок-фактура, або інвойс (англ. invoice), виписується на бланку, аналогічному бланку, на якому виписується рахунок на оплату. При цьому в позиціях "транспортні витрати", "митні процедури" вказуються фактично понесені продавцем витрати і у випадку, якщо покупець залишається винним, то він здійснює доплату, а якщо винним залишається продавець, то він повертає різницю.

Одним з документів, що супроводжують товар на всіх етапах, є документ, який підтверджує якість продукції.

Сертифікат якості (англ. quality certificate) - один з найпоширеніших супровідних документів, що засвідчує якість товару. Сертифікат якості містить показники якості та технічні характеристики, передбачені договором. Він видається, як правило, підприємством-виробником або експортером. За вимогою покупця продавець надає такий сертифікат, виданий нейтральною стороною. Сертифікат якості складається в кількох примірниках, з яких один слідує з вантажем, інший пред'являється разом з рахунком та іншими документами для оплати.

Здавання-приймання товару здійснюється на підставі чинного законодавства та на умовах, зазначених у договорі. Продавець зобов'язаний передати покупцеві (перевізникові) товар у кількості та асортименті, що зазначені у договорі, та належної якості.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві (перевізникові) його речі та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору або законодавства.

Товарно-транспортний документ виписується на бланку встановленої форми, наприклад, при залізничному відправленні це - залізнична накладна, а при відправленні автомобільним транспортом - товарно-транспортна накладна.

У випадку виявлення недостачі або псування товару при перевезеннях вантажів залізницею складається комерційний акт.

Комерційний акт є підставою для матеріальної відповідальності залізниць, відправників та пред'явлення їм претензій. Складається він не тільки у випадку псування вантажу, а також при. переборі провізних платежів тощо. Комерційний акт виписується на бланках певної форми для видачі вантажу одержувачеві в день виявлення несправності. Якщо акт складається на станції відправлення або прикордонній станції, то він слідує з вантажем до станції призначення, а позначка про складання акту робиться на зворотній стороні накладної та дорожньої відомості. Комерційний акт має містити лише фактичні дані: точний опис вантажу і несправності, обставини, за яких була виявлена несправність, відомості про вагони та пломби.