Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. - 8.3. Біржова торгівля

Біржова торгівля - це торгівля товарами та іншими видами цінностей за посередництвом бірж. Біржова торгівля є формою оптової торгівлі, але одночасно - це особлива форма торгівлі. Біржова торгівля здійснюється шляхом аукціону (англ. auction), тобто публічного продажу (торгів), при якому товар дістається покупцеві, що запропонував за нього більшу, ніж інші покупці, ціну. Проте якщо звичайний аукціон є разовим заходом, то біржа - це постійно діючий механізм функціонування ринку.

Біржа (нім. Borse, від лат. bursa - гаманець) - це спеціальна установа (організація), в якій здійснюється купівля-продаж (біржові угоди) товарів, цінних паперів, валюти, інформації, науково-технічних розробок, а також наймання робочої сили на основі співвідношення попиту та пропозиції. У широкому значенні біржа виступає як організований ринок зазначеними ресурсами.

Відповідно до цього біржі бувають:

♦ товарні;

♦ фондові;

♦ валютні;

♦ біржі нерухомості;

♦ біржі праці. Розглянемо товарну біржу.

Товарна біржа являє собою комерційне посередницьке підприємство, що функціонує на постійній основі, в якому укладаються угоди з купівлі-продажу товарів з певними характеристиками, так званими біржовими товарами, які можуть бути продані значними партіями за зразками або технічним описом. При цьому на біржі здійснюється купівля та продаж не самих товарів як таких, а контрактів на їх постачання.

До біржових товарів відносять: алюміній, боксити, нікель, олово, свинець, срібло, золото, мідь, марганець, фосфати, вугілля, нафту, чорні метали, каучук, шкіру, бавовну, ліс, поташ, папір, джут, сою, пшеницю, рис, цукор, какао-боби, копру, тютюн, чай, чорний перець, каву, маїс (кукурудза), олію, креветки, баранину, яловичину, банани, арахіс та деякі інші.

На біржах продаються та купуються без попереднього огляду стандартні партії цих товарів певного (базисного) сорту, що називаються лотами (англ. lot - партія товару).

Товарна біржа є організацією, що не ставить своєю метою одержання прибутку, а лише об'єднує торговців, створюючи їм сприятливі умови для комерційної діяльності.

При укладанні біржових угод у функції біржі входить не лише надання місця для торгівлі між виробниками (продавцями) й оптовим посередником або споживачем та безпосередня організація торгів, а ще й такі обов'язки:

♦ встановлення стандартів на реалізовану через біржі продукцію; *

♦ розробка типових контрактів по угодах купівлі-продажу;

♦ котирування цін;

♦ забезпечення розрахунків по укладених угодах;

♦ врегулювання спорів між продавцями та покупцями;

♦ інформаційне забезпечення учасників торгів.

Котирування (від англ. quote - назначати ціну) - це реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією. Реєстрація цін необхідна для проведення розрахунків по угодах.

Котирування цін здійснюється спеціальною котирувальною комісією і забезпечує відкритість та підтримку конкурентних умов торгівлі. Біржове котирування являє собою фіксацію фактичних контрактних цін та виведення типової (середньої) ціни по біржових угодах за певний період часу (як правило, біржовий день) і використовується як орієнтир при укладанні контрактів, у тому числі й поза біржею.

Кожна угода на біржі оформляється не між конкретним покупцем і продавцем, а між ними та розрахунковою палатою по щоденній розрахунковій ціні.

Розрахункова палата - це орган, що здійснює розрахунки по угодах на товарній біржі та контроль за їх виконанням. У результаті розрахункова палата стає стороною по кожній угоді.

Кожний покупець і продавець контракту бере на себе зобов'язання внести депозит (англ. deposit - грошова застава) та, у разі потреби, так звану маржу (від англ. margin - край, межа), тобто різницю між цінами, що може виникнути при укладенні угоди, з метою страхування від можливих збитків.

Розрахункова палата реєструє контракти, виступаючи гарантом їх виконання, встановлює розмір депозиту, приймає платежі депозиту та маржі, виплачує різницю в цінах, встановлює правила розрахунків, у тому числі при постачанні товару по біржових контрактах. Розрахункова палата може бути організована як частина біржі або як самостійна юридична особа. Всі члени розрахункової палати мають бути членами біржі. Доходи розрахункової палати формуються за рахунок реєстраційного збору і відсотка по депозитах та маржі.

Серцем товарної біржі є біржовий зал, де продавці та покупці самостійно, за допомогою або цілком через брокерів здійснюють біржовий торг, у процесі якого укладаються біржові угоди. Брокери здійснюють посередницькі послуги при укладанні угод купівлі-продажу від імені клієнта біржі та за його рахунок.

Брокер (англ. broker - той, хто "розбиває" сторони при укладанні угоди) - це посередник при укладанні угод між продавцями та покупцями товарів, цінних паперів, валюти тощо. Брокер - основна діюча особа на біржі. Іноді брокерів називають по-німецькому маклерами. Як правило, брокер спеціалізується на дуже вузькому асортименті товарів. Брокер виступає лише посередником - він не має у своєму розпорядженні товарів. При цьому умови реалізації диктуються продавцями. Діяльність брокера оплачується тільки за продані товари. Дохід брокера, так званий брокеридж (англ. brokerage - комісійна винагорода) формується за рахунок заздалегідь погодженого відсотка від вартості проданого товару або виплати фіксованої винагороди за кожну продану одиницю або партію товару. Брокери, як правило, об'єднуються у брокерські контори.

Брокерська контора - це організація, що має окремий баланс і розрахунковий рахунок, займається посередництвом та діє як агент на біржі та поза нею. Такі об'єднання брокерів мають широку мережу філій, тісні зв'язки з банками, монополізують ринки по окремих товарах.

Брокери працюють на товарних і фондових біржах, а також валютних, страхових і фрахтових ринках. Брокери можуть надавати клієнтам послуги з вивчення ринку, реклами, а також надавати кредити.

Брокерські кредити - це кредити, що надаються банками біржовим маклерам-брокерам для здійснення на біржі операцій з купівлі та продажу товарів, а також для видачі позичок своїм клієнтам. Брокери надають кредити своїм клієнтам (переважно експортерам сировинних товарів) на заготівлю товарів для експорту, головним чином під заставу цінних паперів, на умовах "до запитання'', а також під заставу товарів на складах, коносаментів та інших товаророзпорядчих документів.

Брокер, який бере участь у торгах, називається трейдером (англ. trader, від trade - торгувати). Веде біржові торги так званий гоф-брокер, він є представником біржі.

Існують різні товарні біржі. Всі їх можна класифікувати за певними ознаками. Товарні біржі бувають:

♦ за характером діяльності або за призначенням - спеціалізовані та універсальні;

♦ за масштабом діяльності - міські, регіональні, загальнодержавні та міжнародні;

♦ за ступенем участі відвідувачів у біржових торгах - відкриті та закриті;

♦ за характером біржових операцій - біржі реального товару та ф'ючерси

Товарні біржі, що спеціалізуються на певних видах товару, називаються спеціалізованими. Це, наприклад, біржі кави, цукру, пшениці, нафти, бавовни, металу, будматеріалів, деревини тощо.

Крім спеціалізованих товарних бірж є ще універсальні, які не лише розширюють асортимент товарів, а Й здійснюють операції з валютою, цінними паперами, а також фрахтовими контрактами.

На відкритих (публічних) біржах угоди можуть укладати як члени бірж, так і підприємці, що не є їх членами.

Закриті або приватні біржі організуються у. формі акціонерних компаній та закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть тільки акціонери, що є їх членами. їх прибуток утворюється за рахунок винагород, одержаних від клієнтів за укладені для них угоди, тобто члени біржі виконують роль брокерів.

Діючими особами на біржі є:

1) засновники - юридичні особи, що виступають ініціаторами створення біржі. Як правило, біржі - це акціонерні товариства. Але це некомерційні акціонерні товариства, тобто засновники не одержують дивідендів, хоча при цьому мають право брати участь в управлінні біржею;

2) учасники - ті, хто придбав акції, тобто є власником, але не ініціатором. Як і засновники вони мають право управляти біржею та укладати угоди;

3) брокерська контора - набуває права укладати угоди з моменту реєстрації, але не має права власності.

Це склад діючих осіб закритої біржі. У відкритій біржі до нього додаються:

4) постійний відвідувач - купує право брати участь у торгах на певний час (місяць, рік, два тощо);

5) тимчасовий відвідувач - купує право брати участь у торгах на одні торги;

6) глядачі (дуже рідко).

У біржовій торгівлі розрізняють торгівлю з реальним товаром та ф'ючерсну торгівлю.

Продаж контрактів на біржах реального товару супроводжується подальшою поставкою товарів. При торгівлі з реальним товаром укладаються угоди як щодо наявного товару, так і на певний строк (форвардні угоди).

Ф'ючерсні біржі - це в основному продаж контрактів на реалізацію товарів, що мають бути виготовлені в майбутньому періоді.

Історично першими з'явилися біржі реального товару, проте наприкінці XIX - початку XX століття їх значення зменшується й одночасно розвивається новий тип товарної біржі - ф'ючерсна. Ф'ючерсна біржа дає змогу швидше реалізувати товар, зменшити ризик від несприятливих змін цін. Нині переважна більшість бірж у розвинених країнах - це ф'ючерсні біржі, а торгівля відбувається, насамперед, на ф'ючерсному ринку.

Ф'ючерсний ринок являє собою ринок не конкретних товарів, а прав на товар. Іноді його називають ще ринком цін, на відміну від ринку товарів.

Основними ознаками ф'ючерсної торгівлі є:

♦ фіктивний характер угод, при якому купівля-продаж відбувається, але обмін товарів практично цілком відсутній. Метою угод є не споживча, а мінова вартість товару;

♦ переважно непрямий зв'язок з ринком реального товару (через хеджування, а не через постачання товару);

♦ повна уніфікація споживчої вартості товару, виразником якого є біржовий контракт, що безпосередньо прирівнюється до грошей і може бути обміняний на них у будь-який момент;

♦ знеособленість угод та можливість заміни контрагентів за ними, оскільки угоди укладаються не між конкретним продавцем і покупцем, а між контрагентами (або їх брокерами) та розрахунковою палатою.

З урахуванням усього сказаного всі біржові угоди можна поділити на реальні та ф'ючерсні, поточні та термінові (табл. 8).

Реальна біржова угода (від англ. real - справжній, дійсний) - це укладена на біржі угода з продажу або купівлі товару з поставкою реального товару на склад біржі або з одержанням Його зі складу.

Реальні угоди поділяються на спот-угоди і форвард-угоди.

Таблиця 8. Види біржових угод

Спот-угоди (від англ. on the spot - на місці, в той самий час) - укладаються на купівлю наданого (реального) товару з негайною його оплатою і поставкою. За зданий на склад біржі товар продавець одержує свідоцтво - варант (англ. warrant - гарантія), який передається ним до розрахункової каси біржі.

Форвард-угоди (від англ. forward - наперед, заздалегідь) - це угоди щодо наявного товару (його можна побачити, оцінити та одержати повний документальний опис) з поставкою в обумовлений термін (на певну дату в майбутньому). У цьому разі не передбачається умова негайної поставки товару, а лише фіксується ціна або спосіб її розрахунку при одержанні товару. Термін виконання форвардної.угоди - будь-який день пізніше за термін угоди за негайний розрахунок (на умовах "спот"). Як правило, він становить 1, 3, 6, 12 місяців.

Ф'ючерсна угода (від англ. future - майбутнє, у майбутньому) - це угода, що укладається на біржах на купівлю або продаж майбутніх товарів обумовленого сорту (марки) за умови їх оплати по узгодженій ціні через певний термін після укладання угоди.

На відміну від форвардного контракту, у якому кількість товару, час та місце його поставки встановлюються у процесі укладання кожної угоди, у ф'ючерсних угодах ці умови заздалегідь визначені біржею. Ф'ючерсний контракт - це стандартний біржовий контракт, у той час як форвардний має індивідуальний характер.

Ф'ючерсна угода, як правило, закінчується не поставкою товару, а ліквідацією контракту. Це означає, що для погашення свого зобов'язання учасник торгів, який купив ф'ючерс на поставку товару, купує протилежний контракт на купівлю товару, а учасник, що купив ф'ючерс на купівлю, повинен придбати контракт на продаж. Проте, якщо власник ф'ючерсного контракту не придбав "протилежний" контракт, він змушений виконати угоду відповідно до умов контракту, тобто прийняти та оплатити товар або навпаки. Інакше кажучи, якщо ф'ючерсний контракт закінчується реальною поставкою товару, то він стає форвардним.

Практично в усіх випадках, за незначним винятком, зобов'язання по ф'ючерсній угоді виконуються шляхом сплати або одержання різниці в ціні, а не шляхом поставки реального товару. Ф'ючерсні угоди широко використовуються на ринках тих товарів та інших видів цінностей, для яких характерні значні зміни цін і які мають достатньо великі обсяги торгівлі. Це сільськогосподарські та сировинні товари, валюта, акції, облігації, банківські вклади, іпотека тощо. Ф'ючерси дають змогу зменшити ризик, пов'язаний з різкими і значними коливаннями цін, зробити більш прогнозованою господарську діяльність, здешевити кредит тощо.

Нарівні з простими ф'ючерсами в біржовій торгівлі широко розповсюджені опціони (від англ. option - право вибору), за якими одна сторона одержує право (але не обов'язок) продати або купити товар або якийсь інший вид цінностей, а друга зобов'язується його купити або продати.

Існує три типи опціонів:

♦ опціон на купівлю, або опціон "колл" (англ. call), означає право покупця (але не обов'язок) купити товар;

♦ опціон на продаж, або опціон "пут" (англ. put), означає право покупця продати товар;

♦ опціон подвійний, або опціон "стелаж" (нім. Stellage), означає право покупця або купити, або продати товар (але не купити і продати одночасно).

Ф'ючерсні угоди укладаються, як правило, не з метою купівлі або продажу товару, а з однією з таких цілей:

♦ страхування угоди з реальним товаром - хеджування;

♦ одержання прибутку від зміни цін або курсів, що виникають до ліквідаційного терміну - спекуляції;

♦ одержання різниш' за рахунок перепродажу фьючерсного контракту або опціону.

Хеджування (англ. hedging, від hedge - захищати себе) - це страхування ризиків від несприятливих змін цін по контрактах та комерційних операціях, що передбачає поставку (продаж) товарів у майбутніх періодах.

Хеджування відбувається на біржі шляхом зустрічних купівель (продажів) ф'ючерсних контрактів. Якщо на ринку передбачається продаж (купівля) реального товару, то хеджування здійснюється шляхом придбання (продажу) відповідного за кількістю і термінами ліквідації ф'ючерсного контракту і навпаки. Таким чином, при ліквідації ф'ючерсного контракту покупець (продавець) одержить ту різницю в ціні, яку він втратить у разі несприятливої зміни ціни на ринку реального товару.

У зв'язку з розвитком торгівлі на строк, а особливо ф'ючерсної торгівлі, з'явилася можливість одержання крім торгового прибутку ще і прибутку від зміни цін - спекулятивного прибутку.

Угоди на біржі, які укладаються з єдиною метою одержання прибутку з різниці в цінах, одержали назву спекуляції (англ. speculation, від speculate -міркувати, робити припущення). Нині спекуляція розглядається як елемент, що завжди є присутнім у будь-якій економіці, де економічні рішення мають прийматися в умовах непевності.

Розрізняють такі види спекуляції, як гру на підвищення цін, гру на зниження цін, арбітражні угоди. В останні роки набула поширення також спекуляція опціонами.

Спекуляція завжди являє собою дію, протилежну хеджуванню. Хеджування спричиняє за собою балансування зобов'язань на ринку реального товару і на біржі, у той час як будь-яке порушення збалансованості позицій на ринку реального товару і на біржі вважається спекулятивним. Таким чином, всяке утримування від хеджування в певному сенсі є спекуляцією. Наприклад, якщо торгова фірма придбала товар і одночасно не перепродала його кінцевому покупцю або не продала відповідну кількість ф'ючерсних контрактів, то вона фактично грає на підвищення цін, розраховуючи одержати додатковий прибуток від зростання цін або ризикуючи понести збитки у випадку їх зниження.

Ф'ючерси та опціони є цінними паперами (див. главу 12) і протягом усього терміну дії можуть перепродаватись і перекуплятись багато разів, переходячи з рук у руки, аж до зазначеної в них дати виконання. Торги по товарних ф'ючерсах та опціонах проводяться як на звичайних товарних біржах, так і на ф'ючерсних.

В Україні існує досить велика кількість бірж і кількість їх зростає. Так, якщо в 1995 році нараховувалося 88 бірж, то в 1996 році - вже 191. У 1996 році в Україні діяло бірж: універсальних, товарних та товарно-сировинних - 100, з нерухомості - 27, товарно-фондових та фондових - 24, агропромислових - 23, спеціалізованих - 17. Статутний фонд бірж становив 10,6 млн гри., з яких 6,3 млн (60%) припадає на біржі Києва. Практичну діяльність здійснювало 115 бірж або 60% зареєстрованих, 76 бірж взагалі не діяли. На біржах працювало 1526 осіб, з них 325 - за сумісництвом. У середньому на одну біржу припадало 36 брокерських контор і незалежних брокерів. У 1996 році біржова діяльність здійснювалася в усіх регіонах України, розвивалися регіональні біржові ринки. Основна частина біржового обороту (54%) припадала на сім найбільших бірж України: Українську аграрну, Київську універсальну товарну, біржу "Десятинна", Одеську товарну, Маріупольську універсально-товарну, Одеську універсальну біржу "Центр" та Донецьку біржу "Південь". Загальний обсяг укладених угод на біржах країни у 1996 році становив 1149,4 млн грн. при пропозиції на продаж 27,157 млрд грн. Найбільша кількість укладених угод припадала на операції з нерухомістю - 52%, на продаж сільгосппродукції - 27% та продаж транспортних засобів - 10,9%. Найбільший обсяг угод припадає на товарно-сировинні та товарні біржі - 43%, а також на агропромислові - 26%. Нині більша частина угод на товарних біржах - це угоди з житлом, а не з сировиною, як у розвинених країнах. Ф'ючерсний біржовий ринок в Україні ще не сформувався. Так, у 1996 році лише Донецька біржа "Південь" та Одеська аграрна укладали ф'ючерсні контракти, причому в основному по паливу та пшениці.