Потенціал і розвиток підприємства - Бачевський Б.Є. - Питання до самоконтролю

Метод мультиплікаторів ("ціна акції до доходу фірми") застосовується для оцінки закритих компаній акціонерного бізнесу, акції яких не котируються на біржі. Для порівняння приймаються дані про прибутки й ціни на акції підприємств бізнесу, аналогічного за галуззю та масштабами, відносно яких є дані щодо вартості акцій (акції котируються на фондовому ринку). Умовою порівняння є можливість проведення фінансового аналізу аналога з визначенням коефіцієнтів рентабельності й ліквідності, структури капіталу, темпів росту компанії. Аналізуються також дані про дохід компаній за останні п'ять років, визначається верхня, нижня й середня ринкова ціна акцій за кожний рік [165].

Застосування цінових мультиплікаторів (коефіцієнтів, що відображують співвідношення між ринковою ціною аналогічного бізнесу і базовими показниками) характерні для всіх методів порівняльного підходу.

Цінові мультиплікатори (табл. 8.4) [105,174] поділяються на інтервальні (базові показники визначаються за період) та одномоментні (показники визначаються на дату аналізу або оцінки).

Застосування декількох мультиплікаторів одночасно (якщо є відмінності по багатьох показниках) потребує визначення їх вагових коефіцієнтів з метою коригування, яке повинно враховувати:

Таблиця 8.4

Мультиплікатори оцінки вартості бізнесу

— гнучкість виробництва при переході на нову продукцію;

— необхідність додаткових капітальних вкладень, та поповнення обігових коштів для нормального функціонування бізнесу;

— рівень ліквідності майна;

— рівень можливості контролю бізнесу та залежності від стороннього впливу;

— необхідність формування нових трудових ресурсів включаючи ведучих спеціалістів та менеджерів;

— наявність потенціалу розвитку;

— частка на ринку продукції та ринку нерухомості.

В залежності від специфіки галузі, масштабів виробництва та його типу, технічного розвитку та інших факторів даний перелік можна подовжити.

В країнах з розвинутою ринковою економікою у сфері крупного та середнього бізнесу велику частку має акціонерний капітал. На Україні це стосується, головним чином, крупного бізнесу, тим не менш, підхід до оцінки акціонерного бізнесу потребує окремого розгляду.

У міжнародній практиці найбільш загальним підходом до визначення приблизної оцінки акціонерного бізнесу є оцінка власного (корпоративного) й позикового капіталу об'єкту на основі ринкової ціни акцій і облігацій, обумовленої котируванням цих цінних паперів на ринку:

(8.10)

де Ц_б — ціна бізнесу;

Ц_кп — ціна контрольного пакету акцій;

Ц_а — ринкова ціна акції;

А_з — загальна кількість акцій, емітованих на час оцінки;

А_кп — кількість акцій у контрольному пакеті;

Ц_об — ринкова ціна облігації;

А_об — кількість облігацій.

Однак для рішення сформульованих вище конкретних завдань оцінки фірми (купівля-продаж, страхування, застава, спадщина й т. і.), а також підприємств, акції яких не мають котирування на біржах, використовуються аналітичні методи розрахунку вартості бізнесу, кожний з яких має сферу застосування, недоліки та переваги і може застосовуватись лише для конкретних цілей оцінки.

Звичайно вважається [131], що найбільш точна картина оцінки вийде при застосуванні всіх трьох підходів з наступним підсумковим узгодженням вартості, при якому кожному результату привласнюється свій ваговий коефіцієнт. Практика оцінки потребує перевірки іншими методами для запобігання помилки у визначенні вартості об'єкта, але, на наш погляд, усе ж потрібно ретельніше вибирати потрібний метод за відповідним підходом, і не "розмивати" оцінку використанням неадекватних методів навіть за умов застосування вагових коефіцієнтів.

З точки зору оцінювання бізнесу, як вартості у використанні, можна зробити наступні висновки:

1. Витратний підхід дозволяє оцінити лише окремі елементи носія, на яких засновано бізнес, і застосовувати його є сенс лише тоді, коли ці елементи між собою пов'язані або ще дуже слабко, або вже не пов'язані взагалі, та коли результатний підхід до вказаного елементу застосувати неможливо.
2. Оцінка цілісного майнового комплексу або підприємства є оцінкою цілісного носія, за якою визнаються лише активи у матеріальній та нематеріальній формі, та враховуються зобов'язання. Оцінка ринкової вартості бізнесу потребує врахування не лише активів, але й тих нематеріальних об'єктів, які облік не визнав активами та які не увійшли до балансу.
3. Результатний підхід до оцінки бізнесу найкраще відображує його потенціал, якщо цей підхід побудований на принципі найкращого використання цілісного майнового комплексу. При продажу слід враховувати, що не завжди вартість бізнесу більша за вартість цілісного майнового комплексу чи навіть його окремих елементів. Якщо бізнес вміщує приєднані до нього об'єкти, інше використання яких може принести набагато кращі результати, слід використовувати той самий результатний підхід до окремих елементів. Найчастіше це стосується перспективних для нової забудови земельних ділянок у центрі міста, які використовуються за традицією під недостатньо прибутковий бізнес.
4. Порівняльний підхід надає адекватну оцінку вартості бізнесу тільки тоді, коли він порівнюється з аналогічним бізнесом, та є можливість врахувати різницю за корисністю та поширенням зв'язків, гудвілом, вартістю торгової марки, перспектив розвитку тощо.

Питання до самоконтролю

Виконайте порівняльний огляд національного законодавства з питань оцінки вартості бізнесу та міжнародних правил.

1. Які існують особливості оцінки бізнесу та в чому відмінності між оцінкою майнового комплексу та діючого об'єкту оцінки?
2. Які із існуючих підходів та методів оцінки бізнесу найбільш прийнятні для умов України?
3. Вкажіть принципи вибору методів оцінки бізнесу у залежності від стану фондового ринку, виду діяльності.
4. Вкажіть можливі цілі оцінки бізнесу, які потребують відповідних методів та підходів.
5. Окресліть сферу застосування та поясніть особливості використання витратного (майнового) підходу до оцінки бізнесу.
6. Надайте приклад оцінки за доходним підходом, вкажіть переваги даного підходу для конкретного об'єкта оцінки.
7. Наведіть приклад порівняльного підходу та вкажіть умови, за яких можливе його застосування. Надайте систему показників, необхідних для застосування порівняльного підходу.
8. Назвіть мультиплікатори оцінки вартості бізнесу та надайте їх характеристики.
9. Чому сукупна вартість цілісного майнового комплексу відрізняється від вартості підприємства в користуванні?
10. За яких умов доцільно використання методів дисконтування грошових потоків для оцінки вартості бізнесу?
11. Чи повинні збігатися результати розрахунків вартості бізнесу, отримані з використанням різних методів оцінки? Наведіть приклади, та вкажіть причини.
12. На чому ґрунтуються методи визначення вартості бізнесу, в якому значна доля прибутку залежить від нематеріальних об'єктів, що не визнані активами?
13. Проаналізуйте зміст терміну "економічна додана вартість". Які його відмінності в оподаткуванні, оціночній діяльності, класичній економіці.
14. Назвіть критерії вибору аналогів для оцінки акціонерного бізнесу.
15. В чому основні проблеми оцінки бізнесу в Україні?