Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. - Механізм торговельно-економічної взаємодії України з країнами Африки

Північна Африка

Важливим вектором української зовнішньої політики с відносини з північною Африкою, пріоритетність яких визначається традиційним співробітництвом з часів колишнього СРСР. Стабільним є інтерес Алжиру, Марокко, Тунісу. Лівії до розвитку різнобічних відносин з Україною.

Країни Арабського Магрибського союзу — Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Мавританія — відіграють важливу роль у регіональній дипломатії на півночі Африканського континенту, в євро середземноморському процесі, є впливовою групою держав у панафриканській структурі — Організації африканської єдності, а також у Лізі арабських держав. Організації Ісламська конференція. Русі неприєднання.

З самого початку існування незалежної України зовнішньополітичний курс нашої держави було спрямовано на забезпечення багатовекторних та диверсифікованих відносин з державами, регіонами світу та міжнародними організаціями. Проте Україна до цього часу не спромоглася приділити належну увагу своїй африканській політиці. Вагомою її ланкою мас стати співробітництво з країнами Північної Африки, і зокрема Арабського Магрибу.

75-мільйонний ринок Магрибу є перспективним з огляду на довгострокові національні економічні інтереси України — там сконцентровано значні ресурси енергоносіїв (Алжир, Лівія), фосфатів (Марокко, Туніс), риби (Марокко, Мавританія). Оскільки країни регіону тривалий час імпортували вироби та устаткування колишнього СРСР, серед яких українські товари становили значну частину, вони можуть стати важливими імпортерами виробів національних металургійних підприємств та військово-промислового комплексу, сільськогосподарської продукції. Перспективним видається продаж запчастин, комплектуючих виробів і матеріалів для раніше поставленого озброєння і військової техніки з участю наших військових спеціалістів у їх ремонтному обслуговуванні та модернізації.

Регіон становить інтерес для України з огляду на його потенціал видобутку нафти та газу, а також перспективність економічного співробітництва. Йдеться про експорт української металургійної продукції, сільськогосподарських товарів; особливо вигідним може бути співробітництво в реконструкції й модернізації об'єктів, побудованих за допомогою СРСР; військово-технічне співробітництво; співробітництво в гуманітарній сфері — освіті, зокрема військовій, культурі; співробітництво в галузі морського транспорту.

Активізація співпраці з Алжиром, Лівією та Марокко може принести вагомі політичні та економічні дивіденди вже в близькій перспективі, передусім завдяки збереженню традиційних зв'язків із країнами цього субрегіону в гуманітарних галузях (охорона здоров'я, освіта, культура, спорт, туризм тощо). Лише в Лівії сьогодні працює понад 800 українських медичних фахівців.

Відкриття посольств України в Тунісі, Лівії, Алжирі та Марокко (чотирьох із лише семи українських диппредставництв в Африці, де налічується 53 країни) дало змогу на місці оцінити перспективи присутності нашої держави в регіоні Магрибу та пересвідчитися, що Україна може реально закріпитися в регіоні як вагомий політичний та економічний партнер.

На думку марокканської сторони, є нагальна необхідність пожвавлення торговельних відносин з Україною. Заінтересованість у цьому висловлюється практично всіма галузевими офісами та міністерствами Марокко, які позитивно оцінюють можливості України щодо експорту продукції сільського господарства (пшениця, цукор, кукурудза, масло, вино, м'ясо, ячмінь); деревини (дуб, клен, соснові породи та ін.); штучних тканин; гуми та гумових виробів; продукції металургійної промисловості; скла та скляних виробів: кераміки; вугілля, енергетичного та плавильного коксу тощо.

Своєю чергою, Марокко пропонує досить різноманітний спектр експортних позицій для України, які. за умови невідкладного опрацювання договірно-правової бази та процедурних схем торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами, могли б серйозно сприяти насиченню ринку України, забезпечуючи досить вигідну цінову політику. Проте поки що йдеться тільки про базово-сировинний спектр експорту-імпорту: до уваги не беруться категорія завершеного технологічного циклу та сфера високих технологій, у яких також заінтересоване Марокко.

Важливим економічним партнером для України може стати і Лівійська Джамагирія. На даному етапі для Лівії політична підтримка держав, які мають вагу у впливових міжнародних організаціях, і насамперед в ООН є набагато важливішою за будь-які суто економічні пріоритети. Використовуючи ці обставини, доцільно знайти компромісні рішення, які дали б змогу Україні, з урахуванням її членства в РБ ООН, не загострюючи відносини із Заходом (передусім із США), встановити і закріпити свої економічні позиції в Лівії. Одним з таких кроків може бути поновлення функціонування двосторонньої українсько-лівійської торговельно-економічної комісії, перше засідання якої відбулося у січні 1995 р. в Києві. Слід зазначити, що вже перше засідання виявило обопільну готовність до конструктивного економічного співробітництва: було підписано угоди про торговельно-економічне та культурне співробітництво, які започаткували договірно-правову базу двосторонніх відносин.

Варто підкреслити, що санкції, накладені на Лівійську Джамагирію Радою Безпеки ООН, не передбачали ніяких обмежень щодо співпраці з Лівією в "цивільних" галузях, а також щодо іноземної дипломатичної присутності в Тріполі. Зупинення ж санкцій відкриває широкий простір для розвитку економічного співробітництва з Лівією, зокрема у сфері геологорозвідки, використання водних ресурсів та меліорації, сільського господарства, металурги, охорони здоров'я, машинобудування, опріснення морської води з використанням енергетичних установок тощо.

Важливість для України багатогалузевої співпраці з Лівією очевидна, і пояснюється вона насамперед можливістю в перспективі використання цієї країни як альтернативного постачальника енергоносіїв (у Джамагирії щорічно видобувається близько 50 млн т нафти, яка реалізується переважно на європейському ринку).

Порівняно з іншими країнами Магрибу можливості щодо торговельно-економічного співробітництва Ісламської Республіки Мавританія з Україною видаються дещо обмеженими. Проте вона може стати для України корисним політичним партнером, який відіграє помітну роль у міжнародних та регіональних організаціях.

До того ж, на відміну від Марокко, ІРМ не відмовляється співпрацювати з Україною у галузі рибної ловлі, у чому вельми заінтересовані українські рибопромислові підприємства (відповідна угода була підписана в 1993 р., але належним чином не виконується).

Важливе місце в розвитку відносин України з країнами Арабського Магрибу належить співпраці з Єгиптом. У центрі уваги партнерів перебувають питання налагодження і поглиблення прямих взаємовигідних контактів між українськими і єгипетськими державними та приватними підприємствами.

Завдяки активній підтримці та організаційній і консультативній допомозі, яка надавалась українським та єгипетським компаніям з боку МЗС України, товарооборот між двома країнами в 1999 р. склав 170 млн. З метою ознайомлення з досвідом роботи вільної економічної зони АРЄ було організовано візит до Єгипту групи українських підприємців, а також проведено ряд переговорів із провідними єгипетськими компаніями "Араб Контракторз", "Ораском", "Арток Груп", "Еджіквіп", "Хелуанський металургійний комбінат" та ін., що значною мірою сприяло активізації двосторонньої економічної співпраці. Збільшився експорт до Єгипту хімічної продукції, особливо мінеральних добрив, розширюється асортимент металовиробів, машинопродукції, сировини, спецтехніки.

Особлива увага приділяється закріпленню позицій українських виробників в АРЄ та розширенню їхньої присутності в цій країні. На сьогоднішній день свої постійні представництва або представників мають "Авіалінії України", Чорноморське, Дунайське та Азовське пароплавства, корпорація "Укрмонтажспецбуд" (Київ), "Укренергочормет" (Харків), "Гірхімпром" (Львів), КрАз (Кременчук).

Ведеться робота із залучення українських спеціалізованих будівельних організацій до будівництва морських портів у містах Таба, Хургада та Домієта.

Завдяки зусиллям української дипломатії налагоджено обмін науково-технічною інформацією та спільні наукові дослідження в передових галузях науки та новітніх технологій. Група українських фахівців успішно виконує контракт, укладений між Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона та рядом компаній АРЄ стосовно надання єгипетській стороні науково-технічних послуг, пов'язаних із впровадженням у виробництво українських технологій у галузях матеріалознавства та електрозварювання. З ініціативи посольства України в Каїрі створено двосторонню робочу групу з питань науково-технічного співробітництва, до складу якої входять провідні українські науковці.

Активізується торговельно-економічне співробітництво України з Тунісом. Значно розширено контакти з представниками туніських міністерств та відомств. Туніс належить до країн, з якими співробітництво України має стійку тенденцію до зростання. Товарооборот між Україною і Тунісом на листопад 1999 р. становив 29.61 млн дол. США, з них експорт — 28,22 млн дол. США, імпорт — 1,39 млн дол. США, в той час як у 1998 р. товарооборот дорівнював 17,6 млн дол. США, з них експорт — 17,5 млн дол. США, імпорт -0,1 млн дол. США, а у 1996 р. відповідно — 9,43; 8.78. 0,65. Таке відчутне зростання товарообороту між двома країнами пов'язане зі значним збільшенням обсягу експорту з України до Тунісу протягом 1997—1999 рр.

На сьогодні за різними програмами економічного характеру у ТР, а також у регіоні Магрибу працюють понад 25 українських заводів і компаній. Посольство далі розробляє юридичні процедури створення представництв українських комбінатів і компаній у Тунісі з метою встановлення регулярного двостороннього співробітництва в багатьох галузях (ВАТ "Херсонські комбайни". Київський верстатобудівний концерн "Всркон". Лисичанський завод "Пролетарій". корпорація "Алеро". концерн "Опти-сервіс" та ін.)

У рамках підписаної в жовтні 1997 р. між УСПП і Туніською спілкою промисловості, торгівлі та ремісництва угоди за сприяння МЗС України організовано низку візитів представників українських підприємств до Тунісу. У березні 2000 р. Туніс відвідала група підприємців агропромислового комплексу України, які провели понад 20 зустрічей у міністерствах та відомствах ТР. а також у трьох гуверноратах країни. Досягнуто домовленості про опрацювання програми з переробки сільськогосподарської продукції, відходів тваринництва і виробництва органічних добрив за українськими технолої іями. створеними галузевими інститутами НАН України. У квітні туніські партнери перебували в Україні, де завершили підготовку відповідних документів.

У квітні 2000 р. делегація ВАТ "Херсонські комбайни" провела у ТР 15 зустрічей з представниками туніських бізнесових та банківських кіл. Підготовлено документ щодо поетапного входження на ринки Тунісу та інших країн Магрибу української сільгосптехніки. Готується створення спільного українсько-туніського підприємства. Передбачається постачання до Тунісу зерно- та кукурудзозбиральної техніки, іригаційних систем (приблизно 50 -170 одиниць щорічно) з паралельним створенням мережі центрів їх технічного обслуговування, де працюватимуть українські фахівці. До цього проекту виявив бажання приєднатись "Південний машинобудівний завод" (Дніпропетровськ). У травні 2000 р. в Тунісі перебувала делегація цього заводу та корпорації "Агромашінвест". Делегація провела 15 зустрічей, підписала протокол про співробітництво та контракт на постачання першої партії тракторів для їх випробування та адаптації до умов Тунісу.

Ці візити українських підприємців до Тунісу створюють належні підвалини для розвитку нашого двостороннього співробітництва в галузі сільського господарства. Щодо інших сфер співробітництва, то Херсонський державний суднобудівний завод "Паллада" опрацьовує контракт на спорудження плав-складу для підводного буріння нафти на узбережжі Тунісу.

Одним із найвагоміших африканських торговельно-економічних партнерів України є Алжир. Тільки за показниками торгівлі озброєннями у 1998 р. Алжир посів третє місце серед усіх імпортерів українських озброєнь — поставки до Алжиру дорівнювали 10 % сукупної річної торгівлі цією специфічною продукцією і становили в 1999 р. 90 % усього українського експорту до цієї країни.

Західна Африка

На відміну від високих показників експортно-імпортних операцій, що здійснює наша держава з країнами Північної Африки, обсяг товарообороту між Україною і Гвінеєю відносно низький, з постійним від'ємним сальдо внаслідок специфіки зовнішньоторговельного обміну між двома країнами. Проте вагомість такого торговельно-економічного співробітництва потрібно оцінювати виходячи з потреб України в імпорті сировинних матеріалів (до 2 млн т щорічно) для підтримання вітчизняної алюмінієвої промисловості. Гвінейські боксити переробляються на Миколаївському глиноземному заводі у глинозем. Запорізький алюмінієвий завод отримує глинозем для виробництва алюмінію, щоб забезпечити своєю продукцією інші промислові підприємства України, у тому числі Броварський завод алюмінієвих конструкцій. Крім цього, значна частина продукції МГЗ експортується в Російську Федерацію та інші країни СНД, що гарантує надходження валютних коштів до бюджету нашої держави.

Перспективним напрямом співробітництва може стати спорудження у Гвінеї та експлуатація бокситно-глиноземного комплексу на базі родовища бокситів (розвідка, розробка родовищ алюмінієвих руд, спорудження комбінату для збагачення бокситів та портового терміналу для відвантаження концентрату).

Українські підприємства можуть також розраховувати на розвиток співробітництва у сфері будівництва та модернізації промислових об'єктів у цій країні, особливо тих, які були побудовані за допомогою СРСР. Перспективною для України є участь вітчизняних підприємств у реконструкції на компенсаційній основі транспортної інфраструктури, зокрема в реконструкції та спільній експлуатації Національної залізниці Гвінеї.

Досить значний потенціал мають українсько-нігерійські відносини, певна активізація яких спостерігається останнім часом. Розвиток двосторонніх відносин відкриває можливості диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, участі українських підприємств та організацій у завершенні будівництва металургійного комбінату в м. Абуджі (аналог комбінату "Криворіжсталь"), співробітництва у військовій та військово-технічній сферах, з урахуванням того, що Нігерія є найвпливовішим учасником регіональних миротворчих сил. Перспективною видається співпраця в розробці нігерійських родовищ золота й урану. Слід зазначити, що з усього спектра корисних копалин у цій країні належним чином ведеться тільки видобуток нафти. Експорт нафти дає Нігерії понад 90 % інвалютних надходжень. Оскільки у видобутку нафти міцні позиції займають іноземні компанії "Мобіл", "Гальф", "Тексако", "Ельф", "Аджіп". шанси українських підприємців інтегруватись у діючий механізм нігерійського нафтового бізнесу невеликі. Однак є реальна можливість узяти участь у створенні спільних підприємств із розвідки й освоєння нових родовищ нафти і газу, а також одержати замовлення або виграти тендер на будівництво нафтопроводів і газопроводів.

Україні є що запропонувати нігерійським аграріям. Українські фірми можуть надати технічну допомогу у створенні в Нігерії різних гідротехнічних споруд: гребель, зрошувальних систем, свердловин та колодязів. Тим більше що нігерійський уряд має намір різко збільшити площу земель, зрошуваних сучасними методами. Заслуговує на увагу і проект із виробництва екологічно чистої питної води.

Українські підприємці могли б брати участь у створенні заводів не тільки з виробництва продукції для забезпечення потреб сільського господарства Нігерії (добрив, комбікормів, малої техніки і т. д.). а й підприємств із переробки продуктів тропічного землеробства для вивозу в країни СНД соків і консервів із манго, папайї, ананасів та інших фруктів, крохмалю і продукції з ка-сави, какао-бобів, олій тощо.

Багаті можливості для інвестицій відкриваються і для компаній, що забезпечують спеціальне обслуговування нафтової промисловості Нігерії. Спеціальні послуги охоплюють сейсмічні дослідження, збір та аналіз даних.

Південна Африка

Пріоритетним напрямом зовнішньої політики України в Африці сьогодні є розвиток відносин з Південно-Африканською Республікою. Нині практично вся Африка нижче від Сахари поступово перетворюється на один із най могутніших промислово-аграрних та сировинних комплексів світового значення, вихід до якого проходить через ПАР. Тому розвиток відносин з ПАР для України є надзвичайно перспективним з погляду реалізації конкурентних цілей у торговельно-економічному та військово-технічному аспектах. Протягом останнього часу було досягнуто певних позитивних зрушень у двосторонніх відносинах, хоча розвиток торговельних зв'язків не набув бажаних масштабів. У цілому рівень торговельних відносин між Україною та ПАР характеризується певною нестабільністю, різким коливанням обсягів товарообороту, спонтанним характером розвитку. Дається взнаки віддаленість обох країн, що в умовах швидких змін кон'юнктури на світових ринках певною мірою ускладнює здійснення експортно-імпортних операцій між вітчизняними і південноафриканськими суб'єктами підприємницької діяльності.

Головною умовою успіху розбудови торговельних зв'язків українських підприємств із ПАР та сусідніми країнами є збереження можливості пропонувати загалом якісні товари за нижчими цінами з огляду на порівняно нижчі витрати на національні матеріали та оплату праці. Але українським експортерам необхідно враховувати й те, що, крім високого мита на імпортні товари, поставки останніх до ПАР з інших країн за багатьма позиціями мають стійкий, довготривалий характер і потіснити традиційних партнерів дуже важко.

Ефективнішим шляхом просування українських товарів і послуг на південноафриканські ринки є звернення до посередників — експортно-імпортних торговельних компаній, які спеціалізуються на конкретних товарах та послугах і мають відповідний професійний досвід. Аби поставити подібні проекти на довготривалу основу, слід укласти предметні агентські, посередницькі, дистриб'юторські та інші угоди.

На даний час присутність України в ПАР досить незначна, хоча після відкриття посольства України в ПАР у двосторонніх торговельно-економічних відносинах спостерігаються позитивні зрушення — товарооборот між країнами щорічно подвоюється (з 10 млн дол. США у 1995 р. він зріс до 77 млн дол. у 1998 р.).

Основні українські експортери в ПАР підприємства Луганської, Харківської. Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. Значну частину експорту до ПАР становлять вироби з чорних металів, серед яких на чільному місці — гарячекатаний та холоднокатаний прокат. Експорт української техніки, обладнання та технологій залишається на стадії проектів. У цій ситуації для заінтересованих об'єднань, компаній та виробництв України найкращим виходом було б відкриття відповідних представництв — "точок опори" в регіоні, як це робить більшість компаній чи представництв світу.

Актуальним завданням є реалізація пропозицій щодо торговельно-економічного співробітництва, висунутих представниками ділових кіл обох країн під час офіційного візиту до ПАР (листопад 1998 р.) міністра закордонних справ України. Згідно із зазначеними пропозиціями, налагоджується ділове співробітництво компаній та фірм регіонів ПАР і українських підприємств. Так, з 24 березня по 3 квітня 1999 р. в ПАР на запрошення південноафриканської компанії "Алгоа" перебувала українська делегація на чолі з головою Харківської облдержадміністрації, до складу якої входили представники Міненерго України. Головну мету цього візиту становила підготовка до підписання міжурядових угод щодо створення необхідних умов, гарантій для використання в Україні нових південноафриканських технологій із залученням міжнародних інвестицій.

До складу делегації входили спеціалісти в галузях енергетики, геології, нафтогазової та гірничої промисловості. Переговори щодо перспективного впровадження в Україні південноафриканських технологій з видобутку енергоносіїв та збагачення урану підтвердили готовність сторін до співпраці. Йшлося, зокрема, про спільну роботу над такими проектами в Україні, здійснення яких започатковано за участі компаній та корпорацій ПАР:

1. "Харківський енергетичний проект — виклик традиціям" щодо модернізації нафтових промислів в Україні (вартість проекту — 250 млн дол. США).

2. Проект розвитку стратегічних сировинних ресурсів України на базі КП "Кіровгеологія", ХФТІ, гірничих, металургійних та машинобудівних підприємств (вартість першої черги проекту — 1,5 млрд дол. США).

3. Опрацювання проекту та будівництво заводу з реалізації нових критичних технологій для переробки урану (вартість проекту — 0,5 млрд дол. США).

Додатково передбачено розвиток технічного та економічного співробітництва між компаніями ПАР і підприємствами України за такими перспективними програмами:

• залучення машинобудівних заводів Харкова для виготовлення пасажирських та вантажних автомобілів нового покоління;

• використання південноафриканських технологій з виготовлення нержавіючої сталі для модернізації українських металургійних комбінатів;

• виготовлення нових матеріалів, розчинів та машин для бурових робіт;

• створення в Україні нового підприємства з видобування твердих конкрецій на морських шельфах;

• створення в ПАР спільного підприємства з виготовлення іонообмінних смол;

• налагодження в Україні виробництва гірничих машин та шахтного обладнання нового покоління;

• виготовлення будівельних матеріалів нового покоління.

Новостворена українсько-південноафриканська торговельно-інвестиційна компанія "АЦТІС Інтернешнл Трейд" докладає зусиль до підготовки контрактів у галузі торговельно-економічного співробітництва. З ініціативи ціп компанії підготовлено до підписання довгостроковий контракт щодо виробництва транспортерних гумових стрічок для вугледобувної промисловості ПАР з Лисичанським заводом гумових технічних виробів.

Південноафриканські компанії висловили готовність щомісячно імпортувати з України до 20 км конвеєрної стрічки з перспективою зростання обсягів закупівель до 300 км. У вартісних показниках це означає, що обсяг щорічних експортних поставок стрічки може становити 10 млн дол. США з наступним зростанням до 150 млн дол. США. Потужності J1 нанкінського заводу достатні, щоб якісно і в строк виконати відповідні замовлення зарубіжних партнерів.

Південноафриканські партнери виявили інтерес до встановлення контактів з українськими підприємствами, які мають досвід виготовлення газових турбін для електростанцій. Це передусім стосувалося партнерської участі українського підприємства "Турбоатом" у реалізації проекту, запропонованого південноафриканською корпорацією "Пеком". Планувалося, що харківське ВО "Турбоатом" стане генеральним підрядником у згаданому проекті, проте через зменшення наукового потенціалу цього виробничого об'єднання та фактичне розформування науково-дослідного інституту підприємство, за оцінкою його керівництва, зможе бути лише субпідрядником у проекті.

У зв'язку з тим, що ПАР є одним із світових лідерів у видобутку алмазів, але не має достатньої промислової бази для їх переробки, розглядалося питання щодо реалізації спільного проекту з переробки південноафриканської сировини в Україні за участю українських підприємств "Кристал" та "Ізумруд". На сьогодні є сподівання, що обидві сторони за відповідного фінансування зможуть розпочати реалізацію проекту найближчим часом.

Перспективним напрямом співробітництва є співпраця у сфері взаємного постачання фармацевтичної продукції. З метою сприяння виходові ліків українського виробництва на південноафриканський ринок у жовтні 1999 р. українська сторона передала на розгляд південноафриканської сторони проект Угоди про співробітництво в галузі фармацевтичної промисловості між Державним комітетом медичної та мікробіологічної промисловості України і Міністерством охорони здоров'я ПАР.

Нормативно-правову базу для розвитку науково-технічного співробітництва становить міжурядова Угода про співробітництво у сфері науки і технологій між Україною і ПАР. яка набрала чинності в березні 1999 р.