Етика - Вознюк Н.М. - Розділ 7. Економіка, політика й моральність у сучасному суспільстві

307. Розкрийте смисл нових імперативів суспільної свідомості: "баланс інтересів", "неподільність міжнародної безпеки", "право кожного народу на соціальний вибір". Поясніть, яку роль відіграли в їх формуванні й утвердженні моральні норми й цінності. Які саме?

Яке місце відводиться сьогодні ролі моралі в оцінці цілей і засобів політичних акцій та заходів, а також у прогнозуванні їхніх результатів? Підкріпіть свою точку зору фактами й прикладами.

Наведіть приклади із сучасного суспільного життя, які б свідчили про:

а) збігання;

б) розбіжності економічної, політичної і моральної доцільності.

308. "Я переконаний..., що свобода переконань, поряд з іншими громадянськими свободами, є основою науково-технічного прогресу і гарантією проти використання його досягнень на шкоду людству, а отже, основою економічного та соціального прогресу, а також є політичною гарантією ефективного захисту соціальних прав. Таким чином, я захищаю тезу про первинне визначальне значення громадянських і політичних прав у формуванні доль людства. Ця позиція істотно відрізняється від технократичних концепцій, відповідно до яких визначальне значення мають саме матеріальні фактори, соціальні та економічні права..." А. Сахаров. Мир, прогресс, права человека. — Нобелівська лекція).

Прокоментуйте наведене судження. Як співвідноситься ця точка зору з тим, що ми називаємо новим мисленням, із поняттям демократії?

309. Як ви розумієте наведене нижче судження? Чи згодні ви з автором рядків? Наскільки життєвою є, на вашу думку, така точка

зору?

"Коли чесність стає вкрай невигідною, вона втрачає свою ціну й громадську думку. Коли закон починає протиставлятися особистим інтересам, беззаконня стає законом життя. Оскільки самовідданість, чесність, творчість праці перестає винагороджуватись, то суспільство неминуче починає винагороджувати байдужість, підлість, руйнування" (А. Чуйкин. Идеалы или интересы? — М.: Прогресс. — 1990).

310. Вкажіть, користуючись відповідними категоріями етики, про яке моральне явище веде мову поет. Дайте оцінку його позиції. Чи актуальна вона нині?

Не люблю я вас, дурнів приручених,

Ваш єлейний холопський тон.

Часто в грудях моїх намучених

Вибухає сто мегатон.

Чи ви чуєте, чи не чуєте?

Будьте прокляті ви усі,

Ті, що нині в перинах ночуєте

Й не купались ніколи в росі!

Вас не будить тривога ранками,

В мозок ваш не впивається піт,

Ядовитими диво — фіранками

Ви закрили од себе світ.

Ви премудрі, багато знаєте,

Ви умієте геть усе,

Анекдотами позіхаєте,

Коли вибухом землю трясе.

З почуттями немовби гирями,

У турботах своїх дурних

Трясетесь над своїми шкірами,

Ніби хтось зазіхає на них.

Не трясіться, умріть з обидою.

Начадивши, як мокрий гніт,

Щоб дивився на вас з огидою

Мозолястий і чесний світ.

Та чи ж вас ужалить докорами,

Скам'янілі цинічні дуби?

Ми ж рятуємо Всесвіт од сорому Од брехні, боягузтва й ганьби. Жаль зализаних вас і приручених, З мозком, купленим за капрон... Тому в грудям моїх намучених Вибухає аж сто мегатон!

В. Симоненко.

311. Серед відповідей на запитання анкети, запропонованої одним із соціологічних центрів вивчення громадської думки, була й така:

"Чи притаманне людям, що вас оточують, почуття громадського обов'язку?"

Спробуйте відповісти на це запитання:

а) стосовно своїх товаришів;

б) стосовно своїх викладачів.

У яких груп населення, на вашу думку, почуття громадського обов'язку виражене найбільше, а в яких — найменше?

312. Чи згодні ви з письменником (див. цитату нижче). "Праця, навіть наукова праця, — багато в чому тяжка, нудна,

нецікава, виснажлива робота, де творчості небагато. Праця — це обов'язок, заробіток, засіб до існування. Вимагає вона, насамперед, добросовісності, чесності, дисципліни. Якщо цього розуміння нема, то починаються пошуки легкої роботи, де можна найперше висунутися, більше заробити.

Доблесть для багатьох зводиться до красивої, престижної роботи... до роботи, вигідної у сенсі благ" (Д. Гранін).

313. "Вчений забуває про все на світі, йде на жертви в ім'я прогресу, в ім'я науки. Але, що насправді рухає ним? Прагнення одержати визнання й матеріальні винагороди з тим, аби на ці кошти мати можливість придбати предмети, які б дали фізичну насолоду: смачну їжу, вино, жінок і т.д." (Гельвецій, див. ПЗТ. 8, т. 2.Твори в 2-х томах. — М.: Наука, — 1973-1974 рр.).

Чи згодні ви з твердженням вченого? Якщо ні, спробуйте спростувати його.

314. "Тріумф Сталіна і трагедія народу яскраво висвітлили стару істину: першою жертвою несправедливості завжди буває правда, істина. Сталін, і це, можливо, найстрашніший його злочин, зміг деформувати чимало великих ідей й підмінити їх своїми міфами. Всім своїм життям, діями Сталін довів, що брехня — це універсальне зло. Всі біди починаються з брехні. Насилля, єдиновладдя, бюрократія, догматизм, цезарум — все підсвічувалось брехнею. Будь-який союз з нею загрожує бідою" (із інтерв'ю з Д. Волкогоновим).

Чи згодні ви з такою точкою зору? Чи є брехня універсальним злом, а правда — безумовною гарантією ефективної й гуманної політики?

315. "Сім'єю горджусь, вважаю її благополучною. А благополуччя — це, насамперед, матеріальна база. Дружину я взяв з машиною, а хата — моя. Дружина працює в торгівлі, я — водій. Є все: хата, дача, дві машини. Тесть і теща — від мене у захваті, для них слівце моє — наказ.

Сімейний лад, по-моєму, є тоді, коли жінка знає своє місце. Одружився я після служби в армії. Майбутня дружина сподобалась мені своєю красою. Вона з села, жила в гуртожитку. Ну, а в мене їй, самі розумієте, не життя, а рай. Одягаю, як хоче. За характером вона спокійна, з розумом, "навар" у неї завжди в руках. Дітей виховуємо правді життя, в злагоді. Дочці на п'ятиріччя купив золоті сережки, то сусідка — вчителька каже, мовляв, я неправильно дітей виховую. Ійто яке діло?

Цінність сім'ї, як я розумію, в тому, щоб стояти друг за друга, якщо щось. Особисто я люблю вийти з сім'єю, принарядившись, щоб всі подивились. Треба так жити, щоб люди заздрили" (із листа до редакції).

Проаналізуйте наведений лист. Дайте аргументовану моральну оцінку, вираженої в ньому життєвої позиції.

316. Чи правильно, на вашу думку, вказано причини труднощів в економіці? Як їх можна переборювати?

"В економіці поки-що справи йдуть туго. Постараюсь назвати причини, виходячи із природи людини. Перша — всезагальна де-тренованість. Багато людей тепер не тільки не хочуть працювати, а вже не можуть. Не секрет, що напруженість праці в нас у 2 рази нижча, ніж на Заході. Відповідні й продуктивність праці, і рівень життя...

Є ще один гальмівно-психологічний фактор — псевдомилосердя. Звільнити поганого чи непотрібного працівника часто нелегко. Всі шкодують: "А як він буде жити?" Співпереживання — саме собою, але при всезагальному егоїзмі воно йде від утриманства: "Держава не збідніє." Ось і виходить: майже всі підтримують реформи, але ніхто не хоче напружитись" (М. Амосов, із газетної публікації).

317. Дайте оцінку такій позиції.

"... Друга реальність — сучасний капіталізм. Зовсім не ідеалізую капіталістичний лад: експлуатація й нерівність. Так, ефективний, тому, що тримається на скупості й лідерстві. Але також і на жадібності до знань, до освіченості. І на деякій ідейності — від християнства. В основі — індивідуалізм, навіть егоїзм. Але вони тренують тіло й волю. Ось звідки успіхи.

Одухотворяю переслідування — ця вічна гонка конкурентів? Сильних — так, слабких — ні. Чи придатна вона як ідея для людства? Ні, тому що більшості громадян це важко і щастя не обіцяє. Але ж, з іншого боку, планета не витримає такого безглуздого споживання ресурсів..." (М. Амосов, із газетної публікації).

318. Чи згодні ви з наведеним нижче судженням?

"Чи зможе турботливість господаря зламати безвідповідальність поденщини, чи не зможе? Це альтернативне запитання, що передбачає долю країни, опирається головним своїм вектором не в консервативних керівників, а в байдужу масу, в байдужі колективи" (І. Васильєв. Анатомія поденщини. — М.: Наука. — 1992).

319. Проаналізуйте наведене нижче висловлення, яке відображає досить поширену останнім часом точку зору. Залежно від того, згодні ви з нею чи ні, постарайтесь розвинути її або відкинути.

". Нас виховували на ідеях тотальної принизливої зрівнялівки. Але природа не знає рівності, вона безмежно різна. Всезагальна рівність неприродна. Результатом цього є виродження" (із телеінтерв'ю).

320. Прочитайте наведений нижче витяг із інтерв'ю, визначте свою позицію стосовно висловленої точки зору.

"У колі найнасущніших я виділив би проблему боротьби з утриманством... Смисл Жовтневої революції полягав в тому, щоб відмести класове утриманство буржуазії. Революція здійснила те, про що мріяв народ, але залишилося і допливло до наших днів чиновницько-бюрократичне утриманство. залишилась й пристосувалась до нових часів звичка перекладати свою відповідальність на чиїсь плечі — вищі, міцніші, отримувати те, в що не було вкладено особистої праці" (Муста Карім).

321. Прочитайте наведений нижче витяг. На основі його аналізу висловіть свою думку із запитання політичної й моральної сторін життя людини.

". Але найменше в житті я був політиком. Від політики мене відштовхувала вся моя натура. Може, це було від малого знання життя, але завжди й в усьому мене захоплювали риси злагодженості, ладу — гармонії. Все, що людей роз'єднує, мене бентежило й ставило в нестерпне спантеличення. Релігійні чвари, національні суперництва, патріотичні бахвальства, партійні чвари здавались мені запереченням найголовнішого в житті — гармонії. Мені здавалось, що до людини треба підходити безпосередньо й прямо, цікавитись не тим, якої вона партії, у що вірить, якої вона породи, якої крові, а тим, як вона діє і, як поводить себе.

Мій наївний погляд на речі не підходить до того, що маємо в партійній політиці. Вірогідно, неминуче, і ось чому від політики мені завжди було скучно і якось не по собі. Для мене на першому місці — лише люди, вчинки й дії. Дії добрі й злі, жорстокі й великодушні, свобода духу й його рабство, розлад і гармонія, як я їх сприймаю простим почуттям, — ось що мене цікавить" (Ф. І. Шаляпін. Маска й душа. Мої сорок років на театрах).

322. Як ви розумієте вислів?

"Історична справедливість багато означає для духовного здоров'я. Скільки їх, внуків і правнуків, мріють, щоб загибель їх батьків не замовчувалась. У цьому милосердя до них, що пішли, й до нас, що живуть нині" (із газетної публікації).

323. Проаналізуйте наведений нижче витяг із роману Юліана Семенова "ТАРС уповноважений заявити". Визначте свою позицію стосовно висловленої в ньому точки зору.

Американський журналіст розмовляє з лідером озброєної опозиції однієї з африканських країн:

"Поясніть моїм читачам і слухачам, що для вас означає поняття національного патріотизму?

— Для мене це не поняття — для мене це саме життя. Націоналізм — вищий смисл патріотизму. Я мрію, щоб у Нагонії були свої літаки — на наших, здається мені, я ніколи не розіб'юсь смисл патріотизму в його індивідуалізмі, що базується на національному почутті. Відсутність націоналізму, підтрунювання над ним може собі дозволити лише громадянин високорозвинутої країни, для нас же націоналізм є зброєю, відступом від нього ми вважаємо зрадою".

324.Визначте свою позицію стосовно наведеної нижче точки зору Підберіть аргументи, які б підтвердили чи спростували її.

"У 40-і роки панувала економіка; у 60-і і 70-і — політика; чи буде у 21 сторіччі — панувати етика й дух свободи? Дійсно, тепер недостатньо заявити, що всі країни рухаються до однієї мети, але різним шляхом. Ми зараз допускаємо, що різниця буде існувати завжди і навіть часом посилюватися, а це виключає думку, що всі країни проходять одні й ті ж ступені розвитку. Різниця обмежується не економікою, а тією ознакою, яка лежить в основі демократії, і політичною мораллю" (Ален Турен. 50/50).

325. Стаття 29 Всезагальної Декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року гласить:

1. "Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому лише й можливий вільний і повний розвиток особистості".

2. "При здійсненні своїх прав і свобод перед кожною людиною повинні ставитися лише ті обмеження, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визначення й поваги прав і свобод інших і задоволення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального благополуччя в демократичному суспільстві."

Про які обмеження свободи особистості конкретно йдеться?

326. Ознайомтесь з афоризмами-іронізмами словенського письменника Жарко Петана, які прозвучали на міжнародному симпозіумі, скликаному Форумом Святого Стефана (Австрія), присвяченому перетворенням у країнах Східної Європи. Висловіть свої міркування.

1. Хто не працює, той повинен хоча б їсти.

Вивезення "Капіталу" Маркса передує ввезенню іноземного капіталу.

Революційний дух — з цим непогано, гірше справи з революційним тілом.

У соціалістичному суспільстві одержавлені навіть кризи. Хто сіє слова, повинен імпортувати зерно.

Ми так багато потратили грошей на дорожні знаки, що у нас не залишилось грошей на саму дорогу.

Ми проклали один-єдиний битий шлях, але не дивлячись на це, увесь час перебуваємо на роздоріжжі.

Я теж за те, щоб затягнути ремені, але, будь ласка, не навколо шиї.

2. Не дай Бог політикові залишатися так довго при владі, доки не стане теперішнім обіцяне ним краще майбутнє.

Оскільки революціонери не хотіли вчитись, революціонерами стали студенти.

Цензуру набагато легше здійснити за допомогою ножа, ніж за допомогою ножниць.

На своїх помилках вчаться, на чужих наживаються.

Я чув, що декотрі люди сп'яніли від демократії, у них, мабуть, не було закуски.

Політики змішують карти після того, як їх роздадуть. Мистецтво політика полягає в тому, щоб переробити народ у масу. Розумний політик більше орієнтується на небажання народу, ніж на його бажання.

3. Мораль з роками прибавляє у вазі.

Мовчання є золотом лише тоді, коли той, хто мовчить, має що сказати.

Коли двоє сперечаються, завжди правий керівник.

У страху великі очі та мікрофони на шість вух.

Навіть деяких достойних людей можна купити, але за достойну

ціну.

У деяких конторах вивіску "На підлогу не плювати" слід замінити на іншу: "На людину не плювати".

У людини з вузьким світоглядом часто широкі й міцні лікті.

Це було кохання з першого погляду. Після весілля виявилось, що він був близоруким, а вона далекозорою.

Якщо світ зійде з рейок, то станеться це з вини пасажирів.

Чужа думка приходить людині у голову швидше, ніж своя власна.

У житті перемагає той, хто приходить до мети останнім.

Може бути небезпечно, коли люди з поганою пам'яттю беруться писати мемуари.

Люди зараз стали якісь недовірливі: їх усе важче стає обдурити.

Яка трагедія, коли дальтонік стає расистом.

Як прикро, що осли часто отримують левову частку.

Дехто лише тому платить головою, що у нього не виявляється твердої валюти.

Маленькі голови мають більше шансів залишитись на поверхні.

Окремі історики пишуть про минуле, але думають при цьому лише про власне майбутнє.

До чого ж сьогодні невихована людина: її вішають, а вона комусь показує язика.

Ми живемо в епоху, коли попит на людину перевищує пропозицію.

Людина бореться за місце під сонцем доти, доки її раптово не застане ніч.

Серце боягуза б'ється швидше, зате довше, ніж серце героя. Ми планомірно будуємо лише повітряні замки.

327. "Головну мету вступу людей у суспільство складає прагнення мирно і безпечно користуватися своєю власністю, а основним знаряддям і засобом для цього слугують закони, встановлені в цьому суспільстві" (Локк Джон).

Яку роль в даному випадку відіграє мораль?

328. "Культура для людини — розуміння того, що вона суттєвим чином є розумною. Культивована людина —та, яка зрозуміла, що розум керує світом і, що держава у своїй справжній реальності є діючим розумом. Об'єктивна культура — це гірке проектування розуму до розуміння себе у тому, що існує, тобто до пізнання себе в якості розуму; суб'єктивно культивувати себе — означає розуміти дане формування розуму для розуму" (Гегель).

Висловіть свою думку щодо цього висловлення.

329. "Культура — це досягнення досконалості в індивідуальному" (М. Арнольдов).

Як ви це розумієте?

330. "Людина, яка втратила свою мову, неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона "верхньою" свідомістю" (І. Франко).

"Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована" (П. Мовчан).

Поясніть це висловлення мовою етичних категорій. Чи вважаєте Ви втрату рідної мови небезпечною для людини, для нації? Чому?

331. "Сучасної духовної культури українського народу належно й глибоко ніхто не зрозуміє, коли він не знає його вірувань дохристиянських" (Іларіон, митрополит).

Які підстави були для даного твердження в автора цих рядків? Наскільки воно актуальне сьогодні?

332. "У своїх міфах український народ держиться міри; його фантазія не любить переступати за межі ненатуральних форм; вона любить правду і естетичність, навіть, можна сказати, геть описує красу міфічних образів такими фарбами, як в християнських акафістах описується краса християнських святих" (І. Нечуй-Левицький).

Наскільки згодні Ви з автором цих рядків? Як порушується проблема людини у прадавній українській міфології? Наведіть приклади.

333. "Там, де закони в силі, і народ сильний" (народна мудрість).

Чи стосується, на Вашу думку, це прислів'я моралі?

334. "Ідеальний тип капіталістичного підприємця: йому чужі показна розкіш і марнотратство, так само, як і свідома насолода своєю владою. Як щось незручне сприймає він і ті зовнішні ознаки, які випадають на його долю. Це прояви певної стриманості і скромності" (М. Вебер).

Наскільки імпонує вам, зображений автором цих рядків, ідеал підприємця? Якими із якостей можна його доповнити?

335. "Зміст культури забезпечується розвитком, вдосконаленням та збагаченням людини у єдності її індивідуальних та соціальних здібностей, умов та можливостей" (Д. Белл).

Чи стосується це твердження "культури моральної"? Продовжіть думку, конкретизуючи її та намагаючись пов'язати відповідь через показ взаємовпливів моралі з іншими соціальними явищами.

336. "У кожної нації є своя тема, що має значення лише для неї і ні для якої іншої" (О. Шпенглер).

Що, на вашу думку, на сучасному етапі розвитку складає основу головної теми українців?

337. "Равное равенство, которое глупцы в мир ввести всуе покушаются" (Г. Сковорода).

Як Ви розумієте ці рядки мислителя? Чи можна пов'язати наведену думку з його ідеєю "сродної праці"? У чому сенс розроблених філософом понять?

338. "Все повинно постати перед судом розуму".

Яку епоху представляє цей заклик? Пов'яжіть його з поняттям "моральна культура".Наскільки він є злободенним для сьогодення?

339. Чи суперечить нижче висловлена думка попередній? Попробуйте її розвинути:

"Нав'язування Розуму цілому суспільству є парадоксальною й безглуздою ідеєю. Оптимальною метою є заміна хибних потреб справжніми, усунення репресивних форм задоволення" (Г. Маркузе).

340. "Провідними суспільно-політичними ідеями в княжу добу були: "Ідеї братолюбства і покорення князів" — житій Бориса і Гліба, слова "О князях", літописи, накликування до солідарності в інтересах Руської землі — в літописах, в "Слові о полку Ігоревім" — ідея політичної одности й солідарності сеї Руської землі, що бореться проти окремішності земель, против все більшого відокремлення галузей східного Слов'янства, ідеї милосердя й справедливості у відносинах суспільно-політичних..." (М. Грушевський).

Які із моральних принципів та чеснот складають основу висловлення? Покажіть актуальність ідеї для сучасного українського сьогодення.

341. "Для духовної культури України Х-ХІ століття характерна свідомість свого покликання, вищості особистої та національної честі і внутрішньо-суспільна гармонізованість (контраст до антагоністичних відносин в решті Європи)" (О. Ольжич).

Який із напрямків духовної культури є стрижневим у цьому твердженні? Чи можна зміст останнього пов'язати із поняттям сучасної української національної ідеї? У чому?

342. "Провідна ідея української духовності — це "слава" впродовж цілої історичної перспективи. Бог безчестя руських синів не положив бись" (О. Ольжич).

Як ви розумієте цю думку? Чи вважаєте цю ідею актуальною для сучасної української соціальної практики? Якщо так, то в чому?

343. "Гидко бути під ярмом — навіть в ім'я свободи" (К. Маркс).

Поясніть це.

344. "Можливо народ наш й поганий, але він наш народ, і це вирішує все" (В. Розанов, російський мислитель, письменник).

Чи не вбачаєте ви дезінтегрованості в цьому твердженні? Спробуйте провести паралелі відштовхуючись від поглядів на українське сьогодення.

345. "Сільське господарство потребує особливо пильної праці, — воно має справу з живими організмами... Поле видне для всіх і не може заховати в собі жодних секретів; хліборобське виробництво, за самою своєю сутністю, має показний характер, і кожний інтелігентний селянин може собі вчитися в сусіда" (М. Туган-Барановський).

Як ви розумієте поняття інтелігентність селянина? Чому цієї якості вимагає "хліборобське виробництво"?