Інвестиційний аналіз - Боярко І.М. - 9.2. Технічний аналіз ринку фінансових інвестицій

Технічний аналіз - це сукупність методів прогнозування тенденцій зміни цін і майбутніх тенденцій на фондовому ринку, заснованих на обробці графічної інформації історичних змін показників ринку і виконанні статистичних розрахунків з використанням графічного представлення інформації.

Сучасний технічний аналіз має свої витоки з робіт Чарльза Генрі Доу, який відзначив, що на лінійному графіку зміни ціни продажу в часі спостерігаються певні графічні моделі, які вказують на тенденції розвитку ринку.

Доу сформулював шість базових принципів технічного аналізу:

- вивчення минулого визначає розуміння майбутнього, тобто на основі вивчення динаміки цін у минулому і психології інвесторів можна передбачати рух цін в майбутньому;

- поточна ціна відображає всю відому ринку інформацію, здатну вплинути на цей ринок, відповідно, технічний аналітик має вивчати тільки динаміку цін, а не причини їх зміни;

- рух цін на фінансові активи має характер тренда, тобто має певну спрямованість, яка зберігається протягом деякого часу;

- будь-який тренд проходить три фази свого розвитку - фазу консолідації, фазу зниження (або зростання) та фазу піку;

- динаміка індексів ринку повинна співпадати;

- обсяг продажів має збільшувати в напрямі головного тренду;

- існують певні сигнали, які вказуються на зміну напряму тренду. За характером поведінки в технічному аналізі розрізняють такі види трендів (рис. 9.1):

Рис. 9.1. Характер залежності ціна на фінансові активи від часу для різних видів трендів

- тренд зростаючого ринку або тренд бика (bullish) (за аналогією з биком, що рогами "піднімає" ціну), який відображає тенденцію до підвищення цін;

- спадний тренд або тренд ведмедя (bearish) (за аналогією з ведмедем, який лапами "пригнічує" ціну), що відображає тенденцію до зниження цін;

- тренд "голова-плечі" (head and shoulders, H&S), що відображає можливий розворот ринку, тобто перехід від тенденції зростання поточних цін до їх зниження, або навпаки;

- бічний тренд, для якого неможливо встановити характер тенденції розвитку ринку.

Точки розвороту ринку "биків" визначаються за максимальним рівнем цін у короткому періоді, у той час як точки зламу ринку "ведмедів" - за мінімальним рівнем цін. У рамках довгострокової тен-

денції система точок зламу доповнюється піковими (максимальними і мінімальними) рівнями цін.

В залежності від часу прояву Доу виділяв три типи трендів (рис. 9.2):

Рис. 9.2. Типи трендів ринку на графіку зміни ціни фінансових активів

в часі

- основний (або первинний) тренд, який триває понад рік;

- проміжний (або вторинний) тренд - хвилеподібні зміни цін, що тривають від 3 тижнів до 3 місяців;

- малі тренди - тенденції, що тривають менше 3 тижнів. Фаза консолідації, з якої розпочинається будь-яка основна або

проміжна тенденція до зниження або зростання цін на ринку, виявляється в малих бічних трендах. Ціна активів весь час рухається зигзагом, що пов'язаному з тимчасовими її коригуваннями (або відкатами).

В процесі графічного вивчення поточної динаміки показників, що спостерігаються, методами технічного аналізу ставляться наступні завдання:

- визначити характер тенденцій показника, що вивчається;

- визначити "точки розвороту" трендів - максимальні або мінімальні значення аналізованого показника, після яких тенденція змінюється на протилежну.

- визначити рівень підтримки (лінія з'єднання всіх мінімальних значень показника по відповідним точкам розвороту) та рівень опору ціни (аналогічна лінія, побудована по максимальним значенням). У графічному аналізі прийнято вважати: якщо ринкова ціна акції перетинає лінію опору, це слугує сигналом для її купівлі, оскільки очікується подальше зростання курсової вартості цінного папера. В свою чергу, якщо ринкова ціна папера падає нижче рівня підтримки, це - сигнал до продажу акцій, оскільки вважається, що вона падатиме й далі;

- визначити частоту і характер розривів ціни. В теорії технічного аналізу виділяють різні види розривів (прискорюючий, уповільнюючий, випереджуючий, острівний, кінцевий тощо), кожен з яких дозволяє визначити напрями й ступінь інтенсивності зміни тенденції показника.

Розрізняють два види графічних моделей: моделі перелому тенденції - тобто структури, які формуються на цінових графіках і в разі виконання деяких умов можуть свідчити про зміну наявного на ринку тренду (до них належать моделі "голова - плечі", "подвійний пік", "подвійне підґрунтя", "потрійний пік", "потрійне підґрунтя" тощо) і моделі продовження тенденції, які утворюються на графіках і в разі виконання деяких умов дають підстави стверджувати про ймовірність продовження наявної тенденції (до цієї групи належать моделі "трикутники", "смарагди", "прапори", "вимпели" тощо).

Графічні методи технічного аналізу різноманітні. Як правило, для відображення біржової інформації використовують:

- лінійні графіки;

- стовпчикові діаграми (гістограми);

- графіки у вигляді "барів";

- "японські свічки";

- графіки типу "хрестики-нулики".

Лінійні графіки використовуються для відображення зміни в часі різних видів цін активів (попиту, пропозиції, закриття тощо). На практиці використовується два способи побудови вертикальної шкали лінійного графіку:

- використання арифметичної вертикальної шкали, яке є доцільним якщо діапазон зміни ціни є невеликим;

- використання логарифмічної вертикальної шкали, яка дозволяє нівелювати великі розриви в значеннях ціни.

Кожна діаграма може містити інформацію про ціну відкриття, закриття, мінімальну ціну продажів (Low), найвищу ціну продажу за період (High). Вважається, що в ціні відкриття відбита думка любителів про ціни на фондовому ринку, а в ціні закриття - думка професійних гравців ринку. Розмах між нижнім і верхнім рівнями цін характеризує боротьбу між "ведмедями" і "биками".

Графіки у вигляді "барів" відображають зміну цін у вигляді серії вертикальних відрізків, які будуються за певними правилами (рис. 9.3). Як і лінійні графіки, цей тип біржових діаграм може будувати з використання арифметичної або логарифмічної вертикальних шкал. В більшості випадків кожен бар показує максимальну, мінімальну ціни та ціну закриття для історичних даних, а в режимі реального часу - максимальну, мінімальну та останню ціни на актив.

Звичайно, відрізок, що відображає рівень ціни закриття є вдвічі товщим, ніж відрізок "тіла бара", який показує розрив між максимальною та мінімальною ціною. Ціна закриття весь час рухається вниз або вгору по "тілу бара" в залежності від зміни ціни.

Підчас сильної тенденції до зростання ринку ціна закриття, як правило, досить близько наближається до максимальної ціни. Відповідно її наближення до мінімальної ціни вважається сигналом про зміну тренду. При тенденції зниження цін, навпаки, таким сигналом є наближення ціни закриття до максимальної.

Рис. 9.3. Схема побудови "бара" ціни активу

Графіки у вигляді "барів" містять більше інформації, ніж лінійні графіки та досить компактно відображають її, що є їх суттєвою перевагою.

Графіки у вигляді "японських свічок" відображають динаміку фінансового ринку особливим чином. Кожний період часу відображається у вигляді "свічок" та тіней, які ще прийнято називати "фітилями". Тіло свічки відбиває ціну відкриття та закриття, а тіні - максимальну та мінімальну ціну, якщо вони знаходять за межами цін відкриття та закриття (рис. 9.4).

Рис. 9.4. Приклади графічних образів "японських свічок"

Крім того, свічка надає візуальну інформацію щодо відновної зміни ціни фінансових інструментів за період:

- якщо ціна закриття або остання ціна є нижчою за ціну відкриття, тіло свічки буде чорного кольору, що вказує на те, що учасники ринку продають фінансові інструменти;

- якщо ціна закриття або остання ціна є вищою за ціну відкриття, тіло свічки буде білого або червоного кольору, що вказує на те, що учасники ринку купують фінансові інструменти.

Японські свічки, в яких розрив між ціною відкриття та закриття є не значним порівняно з відстанню між мінімальною та максимальною ціною, називають вовчками. А графічний образ "японської свічки", в якому ціна відкриття дорівнює ціні закриття, називаються доджі.

Графіки типу "хрестики-нулики" є найпростішим методом наочного відображення інформації про динаміку ринку. Вони будуються у вигляді вертикальних стовпців, де вертикальна шкала поділена на клітини. Розмір клітини залежить від прийнятого аналітиком масштабу щодо відображення зміни цін у відсоткових пунктах.

Графік починається з крапки, що відповідає стартовій ціні фінансового інструменту. У випадку зростання ціни на графіку ставиться хрестик за кожне підвищення ціни на кількість відсоткових пунктів, прийнятих за одиницю розмір клітинки. При зниженні ціни на графіку ставиться нулик за кожне скорочення ціни на кількість відсоткових пунктів, прийнятих за одиницю масштабу.

Хрестики ставляться вверх по відношенню до стартової точки, а нулики - вниз.

Важливим параметром графіків "хрестики-нулики" є кількість клітин, що вказують на розворот графіку. Як правило, використовується розворот після трьох клітинок та більше (рис. 9.5).

Якщо ціна починає знижуватися, нулик ставиться нижче хрестика; якщо там вже є позначка, то - праворуч на одну клітину нижче. Якщо ціна починає зростати, то хрестик ставиться вище нулика; якщо в цій клітині вже є позначка, то - праворуч на одну клітину вище.

Якщо прийнятий масштаб клітини становить 5 п.в., то зростання ціни 35 п.в. на графіку позначено стовпчиком хрестиків з 7 клітин. Наступне зниження ціни на 15 п.в. відображають 3 нулики. Оскільки розворот графіку прийнято в три клітини, то нулики проставлено в наступному стовпчику на одну клітину нижче останнього зростання ціни.

Рис. 9.5. Приклад побудови графіку "хрестики-нулики"

Таким чином, графік буде відображати послідовність стовпчиків, які вказують на зміни напряму руху цін. При цьому горизонтальна вісі не є віссю часу, тому різні дні додатково позначаються за допомогою відповідного запису або різних кольорів.

Графіки "хрестики-нулики" застосовуються для візуалізації сигналів до купівлі або продажу активів. Найпростіша інтерпретація точково-фігурної діаграми така: слід купувати актив (відкривати довгу позицію), якщо з'явився хрестик, що знаходиться вище верхнього хрестика попередньої колонки хрестиків, і продавати (відкривати коротку позицію), якщо з'явився нуль, що знаходиться нижче за нуль попередньої колонки нулів.

До кількісних методів технічного аналізу відноситься метод ковзкої середньої. Аналіз будується на порівнянні два кривих: кривої, що відповідає наявним фактичним даним, та кривої ковзкої середньої. При тренді ведмедя ковзка середня проходить вище кривої фактичних даних, а при тренді бика - нижче. Перетин графіків ковзкої середньої та фактичних даних вказує на зміну спрямованості тренда.

При виборі величини кроку для розрахунку ковзкої середньої (порядку ковзкої) необхідно враховувати, що:

- чим більше порядок ковзкої середньою, тим більшою мірою її графік відрізняється від кривої фактичних значень цін;

- ковзка середня високого порядку має малу чутливість;

- ковзка середня низького порядку має надмірно велику чутливість та може давати помилкові сигнали про ціни і їх прогнозну динаміку.

Графічно відображати тенденції даних і прогнозувати їхні подальші зміни дозволяють лінії тренда, побудовані на основі регресій-ного аналізу фактичного ряду динаміки цін на фінансові інструменти. Ступінь відповідності побудованого рівняння регресії та графіка тренда фактичні динаміці показників оцінюється за допомогою коефіцієнта детермінації (квадрат змішаної кореляції, Ь12), діапазон можливих значень якого - від 0 до 1. Найбільший рівень відповідності спостерігається, якщо Ь12 дорівнює 1.

Таким чином, висновки технічного аналізу використовуються не тільки для дослідження поточної кон'юнктури інвестиційного ринку, але й для її прогнозування.