Інвестиційний аналіз - Боярко І.М. - 9.3. Фундаментальний аналіз ринку фінансових інвестицій

В систем методів дослідження кон'юнктури інвестиційного ринку найбільш надійним є фундаментальний аналіз.

Школа фундаментального аналізу ринку виникла з розвитком прикладної економічної науки. У її основі лежать знання про макро-економічне життя суспільства і його вплив на динаміку цін інвестиційних активів.

Фундаментальний аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку показників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді.

Головною метою фундаментального аналізу є визначення тих ринкових інвестиційних активів, чия оцінка є завищеною або заниженою. Базовою тезою фундаментального аналізу є наступна думка: всі цінні папери мають невід'ємну, або внутрішню, вартість, і до неї з часом повинна наближатися їх поточна ринкова вартість, тобто курс, за яким вони продаються.

Використовуючи відповідні моделі і методи, фінансові аналітики намагаються:

- визначити внутрішню вартість інвестиційного активу;

- зіставити цю вартість з поточним ринковим курсом;

- оцінити відповідні трансакційній витрати і ризики;

- спрогнозувати можливу майбутню доходність інвестицій. Фахівець з цінних паперів має в своєму розпорядженні багато

аналітичних інструментів, але фактично всі вони ґрунтуються на концепції оцінки поточної вартості, оскільки внутрішня вартість інвестиційних активів - це поточна очікуваних доходів (дивідендів, відсотків, доходів від приросту капіталу або збитків (при зміні курсів)) від інвестування в межах обраного горизонту аналізу.

Фундаментальний аналіз проводиться на чотирьох рівнях - ма-кроекономічному, регіональному, галузевому і мікроекономічному.

Макроекономічний фундаментальний аналіз призначений для виявлення загальних тенденцій, що характеризують стан економіки країни в цілому, формують сприятливість загальної макроекономіч-ної ситуації для інвестування.

У макроекономічному аналізі особливий інтерес має прогноз поворотних точок кон'юнктури і дія на курс інвестиційних активів таких монетарних параметрів як рух грошової маси або відсотка.

Між зміною кон'юнктури і рухом інвестиційних активів існує такий взаємозв'язок. У фазі пожвавлення кон'юнктури, яка характеризується збільшенням надходження замовлень, поліпшенням завантаження виробничих потужностей, а також малими фінансовими витратами, зумовленими низькими процентними ставками, підприємствам легше забезпечувати позитивну динаміку прибутку, ніж у фазі економічного спаду. Очікування активізації надходжень прибутку можуть спричиняти підвищення курсу інвестиційних активів, оскільки в основі фундаментального аналізу лежить припущення, що очікувані підприємствами доходи визначають курс інвестиційних активів.

Низькі ставки відсотку також є фактором, що забезпечує підвищення привабливості інвестування в цінні папери. Це пояснюється наступними причинами:

- при зниженні відсотків інвестиції в акції стають привабливішими порівняно з вкладанням коштів в облігації, доходність яких безпосередньо залежить від розміру ставки відсотка, а це зумовлює зростання курсу акцій;

- позитивний ефект від зниження відсотків отримують окремі підприємства, оскільки скорочуються витрати на вже проведені інвестиції, що фінансуються за рахунок кредитів. Зниження витрат формує інвестиційний капітал для додаткових інвестицій. Зростання попиту на засоби виробництва в наслідок збільшення інвестиційної активності підприємств стимулює зростання серед підприємств інших галузей виробничої сфери. Таки чином виникає ефект мультиплікатора, який виявляється в хвилеподібній передачі імпульсу підвищення інвестиційної активності.

Фундаментальний аналіз регіонального рівня аналогічний ма-кроекономічному фундаментальному аналізу (з врахуванням різниці масштабах відповідних територіальних економічних систем) і оперує економічними чинниками, які характерні для регіонів (областей, районів).

Мета галузевого фундаментального аналізу - оцінка інвестиційної привабливості сфери економічної діяльності або галузі виробництва, в яку передбачається здійснити вкладення економічних ресурсів.

Галузевому аналізу завжди повинен передувати загальноекономічний аналіз. При цьому доцільно враховувати, що економічний розвиток галузі не обов'язково йде паралельно з розвитком загальноекономічної кон'юнктури. Відповідно, в цілях аналізу галузі можна групувати таким чином:

- галузі, що народжуються;

- галузі, що ростуть, розвиваються;

- стабільні галузі;

- циклічні галузі;

- галузі, що занепадають;

- спекулятивні галузі.

Огляд характерних рис розвитку деяких видів економічної діяльності та галузей промислового виробництва в межах економічного циклу подано в таблиці 9.2.

Таблиця 9.2

Особливості економічного циклу деяких видів діяльності

Таким чином, залежно від кон'юнктури галузі розвиваються з випередженням, паралельно або з відставанням, що, у свою чергу, впливає на рух курсів їх акцій.

Для руху біржових курсів особливе значення в галузевому фундаментальному аналізі мають два індикатори, які вказують на очікувану динаміку продажів і прибутку відповідної галузі у майбутньому. Це - надходження замовлень і обсяг виробництва.

Від динаміки надходження замовлень залежать майбутні виробничі показники. Величина наявних замовлень - це перший сигнал про зміну попиту і пов'язану з цим очікувану динаміку продажів в галузі. Обсяг промислового виробництва, оскільки зміни в ньому відбуваються лише після зміни даних про надходження замовлень, є менш придатним для складання прогнозів руху біржових курсів, ніж індикатор надходження замовлень.

Індикатори надходження замовлень і обсягу виробництва дозволяють зробити оцінку майбутнього галузевого прибутку. При цьому необхідно враховувати можливі зміни компонентів витрат, які впливають на формування прибутку та біржові курси. У фазі пожвавлення кон'юнктури зниження витрат у розрахунку на одиницю продукції при зростанні обсягів виробництва є неефективним, оскільки виникають непропорційно високі постійні витрати та витрати на збут.

Аналіз динаміки прибутку підприємств галузі дозволяє зробити висновок про можливий розвиток об'єкта інвестування в майбутньому. Так, тенденція до зниження прибутків, що виникла після тенденції до підвищення, вказує на розворот тренда. Якщо ж тенденція починає мінятися у бік зниження, проте акції деяких підприємств продовжують приносити прибуток, це є ознакою того, що ситуація з прибутком для них незабаром зміниться.

Аналіз окремих підприємств є найбільш трудомістким і складним аналізом, проводиться в двох варіантах - аналіз фінансової звітності підприємства (фінансово-економічний аналіз) і аналіз чинників, що визначають вартість цінних паперів компанії-емітента. При цьому особлива увага приділяється вивченню динаміки обсягів продажів та чистого прибутку, ліквідності та платоспроможності, показників структури капіталу та фінансового ризику, а також показниками ринкової активності (див. тему 7).

Так, аналітичний показник відношення "курс/прибуток", який показує відношення курсу акцій до чистого прибутку у розрахунку на 1 акцію, використовується для того, щоб відрізнити недооцінені ринком акції та переоцінені на основі порівняння з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі або з середнім ринковим значенням показника.

В свою чергу, курсовий показник відношення "курс/кешфлоу" (КСУ), який розраховується як співвідношення курсу акцій та чистого грошового потоку товариства від операційної діяльності, дозволяє скласти уявлення про ефективність інвестиційних операцій. Світовий досвід свідчить, що купувати контрольний пакет акцій доцільно у підприємств, які мають КСУ не вище 3 одиниць. Відповідно, як правило, акції підприємств з низьким значенням цього показника є більш інвестиційно привабливими.