Інвестування - Гриньова В.М. - 2.2. Суб'єкти інвестиційної діяльності

Важливу роль в інвестиційній діяльності відіграють основні суб'єкти та функціональні учасники, які здійснюють цю діяльність і впливають на неї та її результати (рис. 2.2).

Держава в ринковій економіці може виступати як у ролі інвестора, так і в ролі одного чи декількох учасників інвестиційної діяльності.

Прямий вплив держави на інвестиційний процес здійснюється таким чином: держава бере на себе функції фінансування галузей загальнонаціонального характеру; є замовником (сфера оборони, магістралі, термінали, соціальна сфера, агропромисловий комплекс); вкладає інвестиції у виробництва, що не користуються попитом через низьку купівельну спроможність; приватизація, державне кредитування; державні позики; здійснює податкове регулювання; проводить амортизаційну політику, державний лізинг, квотування, ліцензування, стандартизацію; антимонопольні заходи та ін.; грошово-кредитне регулювання через НБУ.

Державне довгострокове кредитування здійснюється в основному через Укрінвестпромбанк, Укрсоцбанк та ін. Розширення інвестиційної діяльності має забезпечити Фонд державного майна України. Формуються додаткові джерела фінансування інвестицій за рахунок позабюджетних фондів.

Розробку та здійснення заходів щодо фінансування і супроводу інвестиційних проектів, співробітництво з іноземними організаціями з питань залучення фінансових ресурсів в економіку України здійснює компанія "Держінвест України", заснована Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти інвестиційної діяльності та її функціональні учасники

Рис. 2.2. Суб'єкти інвестиційної діяльності та її функціональні учасники

Залучення інвестицій — такий самий специфічний вид професійної діяльності, як і, наприклад, виробництво продукції чи торгівля. Природно, що на такому важливому сегменті ринку держава зобов'язана бути представлена спеціалізованою організацією. Справді, інвестори, передусім іноземні, що часто не мають повного розуміння процесів, які відбуваються в Україні, вже відчули надійність компанії "Держінвест України" як партнера і його підтримку урядом країни.

Компанія "Держінвест України" була створена відповідно до рішення Президента України в 1995 р. як державне підприємство з вагомим статутним фондом, який, на жаль, вдалося реально наповнити тільки на 11,5 % від запланованого. Логіка розвитку компанії в 1998 р. свідчила про необхідність перетворення її у державну акціонерну компанію. Це дало змогу в майбутньому виконати державну програму приватизації щодо тих пакетів акцій, які не закріплені за державною власністю і при цьому передані до статутного фонду компанії, залучити нові інвестиційні технології, які приходять тільки через участь в управлінні.

Вищим органом компанії є Спостережна рада. До її складу входять керівники рядових організацій, чия діяльність так чи інакше пов'язана з виконанням статутних завдань.

На компанію "Держінвест України" покладено таке завдання, як управління часткою державної власності, яка передана до її статутного фонду. На початку 90-х років XX ст. з боку держави було зроблено принципову помилку щодо роздержавлення. На жаль, нині вже неможливо переглянути ані результати паперової приватизації, ані сам механізм реалізації майнових прав громадян. Головне, що компанія примножує статутний фонд, який належить державі, послідовно відстоює необхідність нарахування дивідендів на держпакети акцій з урахуванням реального стану підприємств, ініціює і бере активну участь у найбільших інвестиційних проектах в Україні, реалізує власні програми. Наприклад, компанія стала засновником компанії "Укрдержлізинг", основною метою якої є залучення інвестицій, забезпечення українських підприємств передовим технологічним обладнанням на умовах довгострокового лізингу.

На території України діють такі господарські товариства: акціонерні товариства відкритого (ВАТ) і закритого (ЗАТ) типу; товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та додатковою відповідальністю (ТДОВ); повні (ПТ) і командитні товариства (КТ).

Усі господарські товариства, підприємства, компанії й об'єднання України можуть здійснювати інвестиції у будь-яких формах: фінансові, реальні, інтелектуальні та ін.

Ріелторська діяльність — це підприємницька діяльність, пов'язана зі здійсненням операцій з нерухомим майном. До операцій з нерухомим майном належать: торгівля нерухомим майном, у тому числі продаж нерухомого майна з прилюдних торгів; посередницька діяльність, пов'язана з нерухомим майном; інформаційно-консультаційна діяльність, пов'язана з нерухомим майном.

З метою врегулювання відносин у сфері здійснення операцій з нерухомим майном, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності було видано Указ Президента України "Про ріелторську діяльність". Торгівля нерухомим майном — це діяльність, пов'язана з купівлею-продажем нерухомого майна. Порядок проведення прилюдних торгів визначається законодавством України. Для здійснення операцій з нерухомим майном визначається його вартість. Оцінка вартості нерухомого майна є обов'язковою у разі його відчуження, укладення договорів оренди та в інших випадках, передбачених законодавством.

Посередницька діяльність, пов'язана з нерухомим майном, — це діяльність з надання послуг відповідно до цивільно-правових угод з нерухомим майном (купівля-продаж, оренда, розмін, забезпечення розселення комунальних квартир тощо) і правами на нього.

Інформаційно-консультаційна діяльність, пов'язана з нерухомим майном, — це одержання, зберігання, використання та поширення інформації щодо нерухомого майна і надання фізичним та юридичним особам консультацій із зазначених питань.

Ріелтором може бути громадянин України, який в установленому порядку отримав сертифікат на право здійснення ріелторської діяльності. Ріелтором не може бути особа, яка має судимість за корисливий злочин.

Ріелторська фірма (агентство нерухомого майна) — це юридична особа, яка має свідоцтво на право здійснення ріелторської діяльності. Фірма може створюватися в будь-якій організаційно-правовій формі та має бути реєстрована згідно із законодавством.

2.2.1. Фінансово-кредитні установи
2.3. Інвестиційний ринок та його основні складові
2.4. Оцінка інвестиційного ринку
2.4.1. Макроекономічні показники розвитку інвестиційного ринку
2.4.2. Оцінка інвестиційної привабливості галузей економіки
2.4.3. Інвестиційна привабливість регіонів
2.5. Фактори та умови формування інвестиційної привабливості підприємства
2.6. Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Розділ 3. ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ
3.1. Рішення про інвестування у фінансові активи на основі розрахунку ризику і дохідності
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru