Інвестування - Гриньова В.М. - 10.1. Вибір підприємства для інвестування

10.1. Вибір підприємства для інвестування

Для будь-якого інвестора найголовніше — це знайти об'єкт господарювання для вкладення коштів та отримання максимального прибутку. На кожному підприємстві завжди існує дефіцит інвестицій (коштів) щодо подальшого його розвитку, впровадження новітніх технологій та оновлення основних засобів. Впевненість інвестора щодо вкладання інвестицій ґрунтується на певних методах аналізу щодо об'єкта вкладання. Методи аналізу підприємств визначаються насамперед специфікою виробничо-комерційної діяльності досліджуваного підприємства. Проте можна сформувати принциповий підхід до вивчення підприємств незалежно від сфер ділової активності. Суть цього методу полягає в послідовній деталізації проведеного аналізу шляхом попереднього аналізу багатьох підприємств у галузях, що цікаві інвесторам, послідовного звуження кількості підприємств на основі більш детального вивчення його фінансового стану та перспектив розвитку, а також вивчення окремих аспектів діяльності підприємства на місці. Основні етапи цього процесу подані на рис. 10.1.

Рис. 10.1. Основні етапи вибору підприємства та прийняття рішення щодо інвестування

Вивчення підприємства передбачає наявність достовірної інформації про його стан та перспективні плани розвитку. Чим повніша ця інформація, тим більш обґрунтованими є результати аналізу. Як основні джерела подібної інформації можуть бути використані: відомості про підприємства, які публікуються в спеціальних виданнях і довідниках; відомості, які публікуються самими підприємствами — річні звіти про діяльність підприємств, балансові звіти, проспекти фірм, виставочні та ярмаркові каталоги тощо; результати аналітичних оглядів і досліджень, виконаних спеціалізованими організаціями; інші джерела інформації. До останніх належать відомості, подані приватизованими підприємствами, що нині становлять особливий інтерес для аналізу, а також відомості про підприємства, які є учасниками ринку цінних паперів (лістинги фондових бірж, проспекти емісії цінних паперів).

З метою систематизації відомостей про досліджуванні підприємства доцільно їх накопичувати і зберігати в базі даних ЕОМ чи в спеціальній картотеці. Структурно ця інформація може бути подана ієрархічно, причому кожен рівень ієрархії має відповідати заданій глибині та деталізації аналізу досліджуваного підприємства.

Є, наприклад, 10 підприємств, серед яких слід вибрати найбільш надійні (з погляду інвестора або кредитора) для вкладення коштів.

Основною метою попередньої оцінки й вибору підприємств є їх вибір інвестором для детального їх вивчення та аналізу. Доцільність такого вибору залежить, по-перше, від кількості підприємств досліджуваної галузі, і, по-друге, від можливості одержання достовірної інформації щодо аналізу фінансового стану цих підприємств та перспектив їх розвитку.

Критеріями відбору на певному етапі можуть бути такі показники, як становище підприємства на фондовому ринку, дохід на 1 акцію підприємства, ринковий курс акцій підприємства тощо, становище підприємства в галузі (на ринку, що діє); обсяги продажу (доходів) й прибутку; ринкова частка тощо.

Для проведення попереднього аналізу можуть використовуватися загальні відомості про підприємство (табл. 10.1) та статутні документи.

Розглянемо питання про життєздатність підприємства й оцінку ризиків для інвестора. Для цього необхідно ретельно

вивчити фінансову звітність підприємства і проаналізувати результати всіх видів діяльності (операційної; інвестиційної; фінансової) у динаміці.

В умовах ринкової економіки значно зріс інтерес учасників економічного процесу до об'єктивної та достовірної інформації про фінансовий стан та ділову активність підприємства. Всі суб'єкти ринкових відносин — власники (акціонери), інвестори, банки, біржі, постачальники, покупці, страхові компанії, рекламні агентства — зацікавлені в одностайній оцінці конкурентоспроможності та надійності своїх партнерів.

Таблиця 10.1. Склад показників, які характеризують підприємство

Закінчення табл. 10.1

Фінансовий аналіз діяльності підприємства є комплексним вивченням фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, що проводиться за допомогою методів фінансового аналізу за даними бухгалтерської та фінансової звітності підприємства.

Фінансовий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення й використання ресурсів підприємства, реальні та потенційні фінансові можливості підприємства. Фінансовий стан підприємства може бути задовільним або незадовільним. Задовільний фінансовий стан — це стійка ліквідність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними коштами та ефективне використання ресурсів. Незадовільний фінансовий стан характеризується неефективним розміщенням ресурсів та їх неефективним використанням, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом та заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.

Метою фінансового аналізу підприємства є: оцінка його фінансового стану на останню звітну дату з урахуванням динаміки змін, які сталися за результатами господарської діяльності підприємства за останні роки; визначення факторів, що вплинули на ці зміни; прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства.

Фінансовий аналіз підприємства здійснюється у кілька етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміки його зміни, аналіз фінансових результатів діяльності підприємства, аналіз ліквідності, аналіз ділової активності, аналіз платоспроможності (фінансової стійкості), аналіз рентабельності.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відстежити тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсів. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку). Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність сплачувати свої поточні зобов'язання. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансів, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів, ступінь фінансової стійкості та незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз ділової активності дає змогу визначити ефективність основної діяльності, що характеризується швидкістю обороту фінансових ресурсів підприємства.

Безумовно жоден з методів аналізу не може врахувати всю різноманітність господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому кожному підприємству бажано мати свою власну методику проведення аналізу фінансового стану, яка найбільшою мірою може врахувати специфіку, особливості виробництва і функціонування в умовах конкуренції. Для проведення зовнішнього аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта автори рекомендують методику Фонду державного майна України. Для проведення внутрішнього аналізу підприємства пропонується методика фінансового аналізу та визначення його інвестиційної привабливості, яка наведена в додатку А. Запропонована методика дозволить виявити слабкі та сильні сторони фінансово-господарської діяльності суб'єкта, визначити його інвестиційну привабливість й прийняти рішення інвестора про вкладання коштів у це чи інше підприємство.