Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Фінансові механізми управління формуванням операційного прибутку

Основу формування власних внутрішніх ресурсів підприємства, скерованих на виробничий розвиток, складає балансовий прибуток, який характеризує один з найважливіших результатів фінансової діяльності підприємства. Є такі види прибутку підприємства:

— прибуток від реалізації продукції (або операційний прибуток);

— прибуток від реалізації майна;

— прибуток від позареалізаційних операцій.

Серед цих видів головна роль належить операційному прибутку, на частку якого припадає у наш час 90—95 % загальної вартості балансового прибутку. На багатьох підприємствах він є єдиним джерелом формування балансового прибутку. Тому управління формуванням прибутку підприємства розглядається як процес формування операційного прибутку (прибутку від реалізації продукції).

Основною метою управління формуванням операційного прибутку підприємства є виявлення основних факторів, які визначають його кінцевий розмір і виявлення резервів наступного збільшення його суми.

Механізм управління формуванням операційного прибутку здійснюється з урахуванням тісного взаємозв'язку цього показника з об'ємом реалізації продукції, доходів і витрат підприємства. Система цього взаємозв'язку, яка одержала назву "Взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку" дозволяє виділити роль окремих факторів у формуванні операційного прибутку і забезпечити ефективне управління цим процесом на підприємстві.

Механізм цієї системи передбачає послідовне формування різних видів операційного прибутку підприємства за схемою (рис. 7.4):

Рис. 7.4. Схема формування різних видів операційного прибутку підприємства

З наведеної схеми видно, що у процесі здійснення операційної діяльності формуються три види операційного прибутку:

1) маржинальний операційний прибуток. Його розрахунок здійснюється за такими формулами:

додаткових платежів, які входять у ціну продукції; ПП — сума податку на прибуток та інших обов'язкових платежів за рахунок прибутку.

У процесі управління формуванням операційного прибутку на основі системи "Взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку" підприємство вирішує ряд завдань:

1. Визначення об'єму реалізації продукції, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність протягом короткого періоду. Графічно "точка беззбитковості" (або "поріг рентабельності") операційної діяльності підприємства в короткотерміновому періоді, протягом якого не змінюється рівень цін на продукцію, рівень змінних витрат І сума постійних витрат, показана на рис. 7.5:

Рис. 7.5. Графік формування точки беззбитковості операційної діяльності підприємства в короткотерміновому періоді

З графіка видно, що для досягнення "точки беззбитковості" своєї операційної діяльності, підприємство повинно забезпечити такий об'єм реалізації продукції (Р), при якому сума чистого операційного доходу (валового операційного доходу за мінусом суми податкових платежів з нього) порівнюється з сумою витрат — як постійних, так і змінних. Ця умова може бути виражена у таких рівностях:

2. Визначення об'єму реалізації, продукції, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність у довготерміновому періоді. Операційна діяльність у довготерміновому періоді, порівняно з короткотерміновим періодом, змінюється так:

а) із зростом об'єму реалізації продукції періодично збільшуються постійні операційні витрати. Це пов'язано зі збільшенням парку використаних машин і обладнання, яке використовується (що призводить до зросту амортизаційних відрахувань), підвищенням чисельності працівників апарату управління (що призводить до зростання витрат на його утримання тощо);

б) з насиченням ринку в результаті зростання об'єму реалізації продукції підприємство повинно знизити рівень цін, що призводить до відповідного зменшення темпів зростання чистого операційного доходу;

в) за рахунок більш економного використання сировини і матеріалів, зростання продуктивності праці операційного персоналу, укрупнення партій сировини, яка закупляється, і відвантаженої продукції поступово знижується рівень змінних операційних витрат на одиницю продукції.

Усі ці зміни у силу взаємозв'язку розглянутих факторів з операційним прибутком суттєво впливають на формування його суми.

У силу трансформації умов операційної діяльності точка беззбитковості постійно змінює своє значення, тому потрібно значно більше об'єму реалізації порівняно з попереднім періодом (Рmб1<Рmб2< Рmб3) Відповідно змінюється і сума валового операційного прибутку, який одержується підприємством в силу змінних умов операційної діяльності на кожному етапі. Якщо на перших двох етапах ця зміна суми валового операційного прибутку викликалась, в основному, зростанням суми постійних операційних витрат, тоді на третьому етапі основний вплив на зміну суми цього прибутку відігравало зниження рівня чистого операційного доходу.

Кожен етап зміни умов операційної діяльності підприємства в довготерміновому періоді являє собою початок цієі діяльності в короткотерміновому періоді, закінчення якого характеризується новою зміною умов. Іншими словами, довготерміновий період операційної діяльності підприємства може бути розбитий на ряд короткотермінових її періодів (з незмінними умовами), що дозволяє використовувати при розрахунках алгоритми, характерні для короткотермінового періоду. У зв'язку з тим, наступні завдання формування валового та інших видів операційного прибутку з використанням системи "CVP " будуть розглянуті в рамках короткотермінового періоду операційної діяльності підприємства.

3. Визначення необхідного об'єму реалізації продукції, який забезпечує досягнення запланованої (цільової) суми валового операційного прибутку або визначення планової суми валового операційного прибутку при заданому плановому об'ємі peaлізації продукції.

При запланованій сумі валового прибутку (ВОПn) плановий об'єм реалізації продукції підприємства повинен бути у точці Рmnn Цей об'єм реалізації продукції може бути визначений на підприємстві за формулами:

Рис. 7.6. Графік формування ("запасу міцності") підприємства у процесі здійснення операційної діяльності

ВРвоп — вартісний об'єм реалізації продукції, який забезпечує формування планової (чи фактично досягнутої) суми валового операційного прибутку підприємства; ВРтв — вартісний об'єм реалізації продукції, який забезпечує досягнення точки беззбитковості операційної діяльності підприємства.

При необхідності запас міцності може бути виражений в натуральному об'ємі реалізованої продукції. У цьому випадку використовують таку формулу:

де ЗМ„ — натуральний об'єм реалізації продукції підприємства, який забезпечує запас міцності його операційної діяльності; Цт — ціна одиниці реалізованої продукції (інші значення показників ті ж, що і в попередніх формулах).

Запас міцності може бути виражений не тільки абсолютною, але і відносною величиною — його рівнем (або коефіцієнтом безпеки). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де КБ — коефіцієнт (рівень) безпеки операційної діяльності підприємства; ЗМа — вартісний об'єм реалізації продукції підприємства, який забезпечує запас міцності його операційної діяльності; ВРвоп — вартісний об'єм реалізації продукції підприємства, який забезпечує формування планової (або фактично досягнутої) суми валового операційного прибутку підприємства.

Аналогічний результат розрахунку цього коефіцієнта може бути одержаний і при його визначенні в натуральних показниках об'єму реалізації продукції.

Таким чином, механізм управління різними видами операційного прибутку підприємства з використанням системи "взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку" ґрунтується на її залежності, чутливості до таких основних факторів:

а) об'єму реалізації продукції у вартісному чи натуральному вираженні;

б) суми і рівня чистого операційного доходу;

в) суми і рівня змінних операційних витрат;

г) суми постійних операційних витрат;

ґ) співвідношення постійних і змінних операційних витрат;

д) суми податкових платежів за рахунок прибутку.

Ці показники можуть розглядатися як основні фактори формування суми різних видів операційного прибутку, впливаючи на які можна отримати необхідні результати.

Поділ всієї сукупності операційних витрат підприємства на постійні і змінні їх види дозволяє використовувати також механізм управління операційним прибутком, відомий як "операційний леверідж1*. Дія цього механізму базується на тому, що наявність у складі операційних витрат будь-якої суми постійних їх видів призводить до того, що при зміні об'єму реалізації продукції сума операційного прибутку завжди змінюється ще більш високими темпами. Іншими словами, постійні операційні ви

трати викликають непропорційну більш високу зміну суми операційного прибутку підприємства при будь-якій зміні об'єму реалізації продукції незалежно від розміру підприємства, галузевих особливостей його операційної діяльності та інших факторів (табл. 7.1):

Таблиця 7.1. Розрахунок ефекту операційного леверіджу, у. о.

Закінчення табл. 7.1

Але ступінь такої чутливості операційного прибутку до зміни об'єму реалізації продукції неоднозначний на підприємствах, які мають різне співвідношення постійних і змінних операційних витрат. Чим вища питома вага постійних витрат у загальній сумі операційних витрат підприємства — тим більше змінюється сума операційного прибутку відносно темпів зміни об'єму реалізації продукції.

Співвідношення постійних і змінних операційних витрат підприємства, яке дозволяє "включати" механізм операційного леверіджу з різною інтенсивністю впливу на операційний прибуток підприємства, характеризується "коефіцієнтом операційного леверіджу"', який розраховується за формулою:

Чим вище значення коефіцієнта операційного леверіджу на підприємстві — тим більше воно може прискорити темпи приросту операційного прибутку відносно темпів приросту об'єму реалізації продукції. Іншими словами, при однакових темпах приросту об'єму реалізації продукції підприємство, яке має більший коефіцієнт операційного леверіджу, при інших рівних умовах

завжди буде більшою мірою нарощувати суму свого операційного прибутку порівняно з підприємством із меншим значенням цього коефіцієнта.

Конкретне співвідношення приросту суми операційного прибутку і суми об'єму реалізації, яке досягається при певному коефіцієнті операційного леверіджу, характеризується показником " ефект операційного леверіджу'1. Принципова формула розрахунку цього показника має вигляд:

Задаючи цей чи інший темп приросту об'єму реалізації продукції, ми завжди можемо, використовуючи вказану формулу, визначити, в яких розмірах зростає сума операційного прибутку при існуючому на підприємстві коефіцієнті операційного леверіджу. Відмінності у досягнутому ефекті на різних підприємствах будуть визначатися при цьому відмінностями у співвідношенні їх постійних і змінних операційних витрат, які відображаються коефіцієнтом операційного леверіджу.

Наведена вище принципова формула розрахунку ефекту операційного леверіджу має ряд модифікацій.

Так, з метою управління маржинальним прибутком підприємства ефект операційного леверіджу може бути виражений такими формулами:

З метою виключення впливу податкових платежів, включених у ціну продукції і сплачених за рахунок валового доходу, розрахунок ефекту операційного леверіджу може бути приведений за формулою:

Ця формула найбільш підходить до розрахунку операційного леверіджу на підприємствах торгівлі.

З метою окремого вивчення впливу на операційний прибуток приросту об'єму реалізації продукції у натуральному вираженні і зміни рівня цін на неї, для визначення ефекту операційного леверіджу використовується така формула:

Ця формула дозволяє комплексно врахувати вплив на зміну суми операційного прибутку як коефіцієнта операційного леверіджу, так і зміни цінової політики.

Існують й інші, більш складні модифікації формули розрахунку ефекту операційного леверіджу. Але, незважаючи на розбіжності алгоритмів визначення ефекту операційного леверіджу, які містять механізм управління операційним прибутком шляхом впливу на співвідношення постійних і змінних витрат підприємства, він залишається незмінним.

Розглянемо ефект операційного леверіджу на такому прикладі:

Приклад. Два підприємства "А" і " В" мають однакову вихідну базу об 'єму реалізації продукції і нарощують цей об'єм протя-

гом наступних періодів однаковими темпами. При цьому, на підприємстві "Б" сума постійних операційних витрат вдвічі перевищує аналогічний показник на підприємстві "А" (відповідно 60 і 30 умовних грошових одиниць). У цей час на підприємстві "А" у більш високому розмірі склався рівень змінних операційних витрат у розрахунку на одиницю виробленої продукції, ніж на підприємстві "Б" (відповідно 20 % і 10 %), виходячи з цих різних співвідношень постійних і змінних операційних витрат на підприємствах визначено темпи приросту суми валового операційного прибутку при однакових темпах приросту об'єму реалізації продукції (рівень податкових платежів за рахунок валового операційного доходу приймаємо у розмірі 20 % від загальної його суми). Результати розрахунку ефекту операційного леверіджу наведені у табл. 7.2:

Таблиця 7.2. Загальні результати порівняння ефекту операційного леверіджу на різних підприємствах

Як видно з результатів розрахунку, ці підприємства, за рахунок наявності постійних операційних витрат, отримують ефект операційного леверіджу. Але рівень цього ефекту значно відрізняється у силу відмінностей коефіцієнта операційного леверіджу.

Отже, підприємство "А" збільшило об'єм реалізації продукції відносно першого періоду на 100 %, друтого — на 200 %. У третьому періоді підприємство отримало приріст валового операційного прибутку в розмірі 200 і 400 % . У цей час підприємство "Б" при таких самих темпах приросту об'єму реалізації продукції за рахунок більш високого коефіцієнта операційного леверіджу отримало приріст валового операційного прибутку у розмірі 600 і 1400 % . Відносно другого періоду механізм проявлення ефекту операційного леверіджу залишився незмінним — збільшивши об'єм реалізації продукції на 50 % , підприємство "А" одержало приріст суми валового операційного прибутку у розмірі 67 %, а підприємство "Б" (за рахунок більш високого коефіцієнта операційного леверіджу) — у розмірі 88 %.

Порівняльні результати показують, що за рахунок більш високого вихідного коефіцієнта операційного леверіджу ступінь чутливості операційного прибутку до приросту об'єму реалізації продукції на підприємстві "Б" значно вище, ніж на підприємстві "А".