Одним з найскладніших етапів раціональної технології прийняття рішень є пошук альтернативних варіантів. В управлінській практиці використовуються різноманітні методи творчого пошуку альтернативних варіантів, які умовно поділяють на три групи:
Таблиця 11.1. Вплив типу проблеми на вибір стилю прийняття рішення
Тип проблеми | Стиль вирішення проблеми |
1. Якість вирішення більш важлива, ніж наявність згоди його виконувати | 1. Наказ |
2. Згода виконувати рішення більш важлива, ніж його якість | 2. КонсенсусГрупове прийняття рішення з використанням інформації та ідей усіх членів групи |
3. Якість та згода однаково важливі | 3. Консультації Рішення приймається керівником, який використовує думки підлеглих |
4. Ні якість, ні згода не є критично важливими | 4. "Штампування рішень"Рішення приймається найбільш легким та швидким способом — за суттю "штампується" |
1. Методи індивідуального творчого пошуку (аналогії, інверсії, ідеалізації).
2. Методи колективного творчого пошуку ("мозковий штурм", "конференція ідей", метод "колективного блокнота").
3. Методи активізації творчого пошуку (метод контрольних запитань, метод фокальних об'єктів, метод морфологічного аналізу).
Метод аналогії передбачає використання схожого відомого рішення, "підказаного", наприклад, технічною, економічною або художньою літературою, яке виникло як результат спостереження за явищами природи тощо.
Метод інверсії — специфічний метод, що передбачає такі підходи до пошуку варіантів: перевернути звичайне рішення "догори ногами"; вивернути навиворіт; поміняти місцями тощо.
Метод ідеалізації базується на пошуку альтернативи шляхом ініціювання уявлення про ідеальне вирішення проблеми, яке може наштовхнути на нові варіанти дій.
Порівняно з індивідуальними колективні методи є більш ефективними.
Метод "мозкового штурму" зводиться до творчої співпраці певної групи спеціалістів заради вирішення проблеми шляхом, наприклад, проведення дискусії. Аби "мозковий штурм" не перетворився на звичайну нараду, слід дотримуватись певних правил:
— не дозволяється критика і негативні коментарі щодо висловлювань учасників;
— ідеї та пропозиції, що висуваються, не засуджуються;
— заохочується вільне творче мислення;
— забезпечується висування якомога більшої кількості ідей;
— заохочується комбінування ідей, розвиток однієї ідеї на основі інших тощо.
Метод "конференції ідей'. Відрізняється від методу "мозкового штурму" тим, що допускає доброзичливу критику у формі реплік або коментарів. Вважається, що така критика може підвищити цінність ідей, що висуваються. Усі висунуті ідеї фіксуються в протоколі анонімно. Не рекомендується залучати до "конференції ідей" осіб, які скептично налаштовані щодо можливостей вирішення цієї проблеми.
Метод "колективного блокнота" поєднує індивідуальне незалежне висування ідей з колективною оцінкою. При цьому кожен учасник групи отримує блокнот, у якому викладена сутність вирішуваної проблеми. Упродовж певного періоду часу (зазвичай — два тижні) кожен учасник групи записує до блокнота власні ідеї щодо вирішення цієї проблеми. Потім блокноти збирає керівник групи для узагальнення та систематизації інформації. Реалізація методу завершується творчою дискусією всієї групи та обговоренням систематизованого матеріалу.
З метою активізації процесу творчого пошуку альтернативних варіантів використовується третя група методів.
Метод контрольних запитань. Його сутність полягає у стимулюванні пошуку ідей за допомогою універсальних запитань. На практиці часто використовується перелік універсальних запитань, складений А. Осборном:
- яке нове застосування об'єкта можна запропонувати;
— які модифікації об'єкта можливі, якщо його обертати, скручувати, змінювати функції, колір, форму тощо;
— що можна на об'єкті збільшити (зменшити): розміри, міцність, кількість елементів тощо;
— що можна на об'єкті замінити тощо.
Метод фокальних об'єктів полягає у перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на об'єкт, що вдосконалюється. Внаслідок цього можливо отримати нові, оригінальні варіанти вирішення проблеми вдосконалення цього об'єкта. Метод фокальних об'єктів реалізується у такій послідовності:
а) вибирається фокальний об'єкт та встановлюється мета його вдосконалення;
б) навмання вибирається кілька випадкових об'єктів;
в) складаються списки ознак випадкових об'єктів;
г) ознаки випадкових об'єктів приєднуються до фокального об'єкта;
Ґ) отримані сполучення розвиваються шляхом вільних асоціацій;
д) отримані варіанти оцінюються та відбираються раціональні рішення.
Метод морфологічного аналізу ґрунтується на застосуванні комбінаторики, тобто на системному дослідженні всіх теоретично можливих варіантів, які випливають із закономірностей побудови (морфології) об'єкта, що аналізується. Синтез охоплює як відомі, так і нові, незвичайні варіанти. Шляхом комбінування варіантів можна отримати рішення, кілька з яких може мати практичний інтерес.
Класифікація методів
11.4. Фундаментальний аналіз інвестиційної ситуації
Аналіз загальноекономічної ситуації
Аналіз загальноекономічної ситуації
Етапи аналізу стану емітента
Ринковий аналіз при формуванні фондового портфеля
Детальний аналіз фінансового стану
11.5. Моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємства
Значення моніторингу діяльності підприємства