Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. - Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах

Перші 90 % роботи віднімають 10 % часу, а останні 10%- решту 90 % часу.

Правило термінів виконання проекту (90 на 90)

Якщо потрібно вибрати серед експертів одного справжнього, вибирай того, хто обіцяє найбільший термін завершення проекту і його найбільшу вартість.

Принцип Уоррена

Сьогодні соціально-економічне становище більшості країн світу перебуває у полі постійних змін та переорієнтації на нові стандарти життя. Необхідність радикальних реформ, що мають впроваджуватись у конкретні терміни і досягати чітко визначеного результату, потребує використання нових методів управління та державного регулювання процесів реформування. У цьому сенсі проектний менеджмент є тим вагомим надбанням установ, що можуть бути успішно використані в державному управлінні. Високі вимоги до ефективності, продуктивності і контрольованості процесів, які сприяють підвищенню рівня життя суспільства та виходу на якісно новий рівень суспільного розвитку, зумовлюють необхідність застосування інструментів і методик проектного управління на рівні держави.

Проектний менеджмент почав розвиватися у 40-х роках XX ст. у США, сформувавшись як окрема система знань. У країнах Європи у той час проектний менеджмент проявлявся досить невиразно. У 60-х роках бізнес зіткнувся із значним прискоренням змін оточуючого середовища та багатовекторністю завдань, які потрібно було розв'язувати швидко й ефективно. Відтак технологія проектного менеджменту та анти кризового управління набула широкого використання в бізнесі. До 60-х років проектний менеджмент існував здебільшого як галузь, зорієнтована на результат управління, принципи якого заклали основу проектного управління.

Нині багато промислових підприємств перебуває в кризовому становищі, яке посилюється можливістю введення зовнішнього управління або конкурсного виробництва. Єдиним способом уникнути цього є об'єктивний аналіз допущених помилок, розробка антикризових заходів і плану стратегічного розвитку на середньо- і довгострокову перспективу. Залучення зовнішнього фінансування для розвитку підприємств стає найбільш актуальним завданням. Аналіз економічної ситуації у країні показує, що створюються певні передумови для прямих інвестицій у промисловість. Очевидно, що основою інвестиційного процесу, швидше за все, буде розвиток малих і середніх підприємств, оскільки ризик інвестування у цей сектор значно нижчий, ніж фінансування великих промислових підприємств.

Для оцінки інвестиційної привабливості підприємств та ефективності передбачуваних інвестицій, як правило, потрібна група експертів, що володіють спеціальними знаннями в різних областях економіки (маркетингу, фінансовому й управлінському обліку, інвестиціях, податковому плануванні тощо). Такі кадри мають у своєму розпорядженні консалтингові фірми, до яких можна звернутися за названими, досить дорогими, послугами.

Ще однією можливістю самостійно розрахувати і проаналізувати інвестиційний проект, проаналізувати фінансово-господарську діяльність з метою оцінки інвестиційної привабливості свого підприємства, розробити стратегічний план розвитку за допомогою власних фахівців є їх навчання сучасним методам інвестиційного проектування і використання спеціальних комп'ютерних програм, які допомагають вирішити поставлені завдання. Основні вимоги, що пред'являються до комп'ютерних програм такого класу: проводити ретроспективний аналіз фінансово-господарської діяльності з метою визначення найслабших місць у діяльності різних підрозділів підприємства; проводити розрахунок і всебічний аналіз бізнес-плану інвестиційного проекту; готувати техніко-економічне обґрунтування кредиту в разі залучення зовнішніх джерел фінансування; оцінювати вплив зовнішніх чинників і внутрішніх параметрів на загальну ефективність проекту; проводити порівняльну оцінку для відбору найбільш перспективного варіанта проекту; швидко виконувати всі рутинні обчислювальні операції; на підставі розрахунку й аналізу готувати документацію за проектом для подання ЇЇ потенційному інвесторові або кредиторові.