14.1. Концепція створення Електронної митниці
Тенденції світового розвитку встановлюють нові завдання зі спрощення митних процедур та процедур логістики при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення ризиків порушення безпеки мешканців, для чого необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, будуть доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.
Європейська спільнота визначає, що шлях до цього — зменшення відмінностей між митними процедурами країн світу, та називає механізм реалізації такого завдання "Електронною митницею". Держави — члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури "Електронної Європи" та затвердили Рішення Ради Європейського Союзу щодо простого та безпаперового середовища для митних адміністрацій та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Аналогічні завдання під час втілення новітніх технологій у митну справу ставлять митні адміністрації багатьох країн СНД, Азії та Америки. Вони відрізняються лише за строками реалізації та окремими деталями. Тому "Електронна митниця" — це не тільки утворення декількох країн. Це — майбутнє митної спільноти світу.
Україна поетапно просувається до створення сучасної власної інформаційної системи. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 208 встановлено, що одним з пріоритетних завдань розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам і юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.
Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Сьогодні створено всі передумови для формування і розвитку інформаційного суспільства в Україні. Розроблена законодавча база, успішно розвиваються інформаційно-телекомунікаційні технології, зростає парк сучасних засобів обчислювальної техніки. Цей процес має глобальний характер, неминуче входження і нашої країни до світової інформаційної спільноти.
До характерних рис і ознак інформаційного суспільства належать:
— формування єдиного інформаційно-телекомунікаційного простору України як частини світового інформаційного простору;
— повноправна участь України в процесах інформаційної і економічної інтеграції світової спільноти;
— становлення і в подальшому домінування в економіці нових технологічних принципів, що базуються на масовому використанні сучасних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій;
— створення і розвиток ринку інформації і знань як чинників виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці і капіталу, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;
— зростання ролі інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури у системі суспільного виробництва;
— підвищення рівня освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях;
— створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне отримання, розповсюдження і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.
Роль інформаційних технологій у митній справі відображена в Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція, 1999 р.)> яка:
передбачає максимальне практичне використання інформаційних технологій;
розглядає інформаційні технології як один з принципів митного оформлення, реалізація якого повинна сприяти спрощенню і гармонізації митних процедур;
встановлює стандартні правила використання інформаційних технологій для вдосконалення митного контролю.
Митна служба України як один з основних інститутів держави бере участь у формуванні і розвитку інформаційного суспільства, розпочавши втілення новітніх технологій у митну справу ще в 1992 р. У 2005 р. почався новий етап цієї роботи з розробки принципів побудови системи "Електронна митниця" та її часткової реалізації.
Враховуючи провідну роль митниці в зовнішньоекономічній діяльності, інформаційна складова діяльності митної служби повинна бути домінуючою.
Наріжним каменем, на якому базується вищенаведена система, є Електронна митниця", складовими якої повинні бути такі підсистеми: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, у тому числі від різних відомств; уніфікована база нормативних і довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення постаудиту та правоохоронної діяльності. Отже, замість придатка до митних процедур вона повинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, а ще й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи.
У рішеннях Європейського Союзу "Електронна митниця" є базою для створення "єдиного вікна", яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств у цьому напрямі, затвердження яких має бути закріплене відповідними рішеннями уряду.
Об'єднувальний стрижень митної служби — це інформаційні механізми, які є запорукою посилення авторитету та могутності митниці. Інші шляхи — це крок назад.
Такий підхід потребує змін на рівні не тільки інформаційних підрозділів, а й управлінської ланки центрального апарату Держмитслужби України.
Митна безпека держави визначається як став захищеності національних інтересів, забезпечення та реалізація яких покладені на митні адміністрації країни, що дає можливість незалежно від будь-яких зовнішніх і внутрішніх загроз забезпечити здійснення митної справи. Тоді базою для оцінки митної безпеки України може стати оцінка якості виконання митної справи, яка, у свою чергу, визначається розрахунково-програмними способами через організаційно-технічні системи в рамках "Електронної митниці".
Враховуючи завдання, покладені Президентом і Урядом України на митну службу, які спрямовані на наближення митних правил України до світових норм і стандартів, Держмит-службою України розроблено Концепцію створення системи "Електронна митниця".
Метою Концепції є визначення стратегії створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" (далі — Електронна митниця) на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі — ЄАІС) ДМСУ як одного з механізмів забезпечення митної безпеки України.
Концепція передбачає визначення принципів побудови Електронної митниці, основних положень з формування її інформаційяотелекомунікаційиого забезпечення, етапів упровадження, а також створення передумов для інтеграції України у світову інформаційну спільноту.
Концепція ґрунтується на вимогах Конституції України, законодавства України, міжнародних митних конвенцій та враховує досвід інших країн.
14.2. Обґрунтування та мета створення Електронної митниці
14.3. Основні завдання, які вирішує Електронна митниця
14.4 Напрям, створення Електронної митниці
14.5. Принципи побудови багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця"
14.6. Структура та інфраструктура Електронної митниці
14.7. Інформаційна безпека Електронної митниці
Інформаційна безпека під час використання ЄАІС Держмитслужби
Політика інформаційної безпеки (ІБ) Держмитслужби України
Рівні інформаційної безпеки