Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. - РОЗДІЛ 8. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ В ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Загальна характеристика впливу людини на планетарні та космічні ресурси. Забруднення атмосфери. Руйнування озонового шару. Вплив діяльності людини на водні ресурси. Вплив діяльності людини на грунт, рослинність, фауну та кліматичні ресурси. Взаємодія і трансформація забруднень у навколишньому середовищі. Вторинні явища: смог, кислотні дощі, зменшення родючості грунтів, пилові бурі, зсуви, селі, руйнування технічних, сільськогосподарських та інших об'єктів. Раціональне і нераціональне природокористування. Відходи та викиди, скиди шкідливих речовин. Поняття про урбанізацію, її причини та наслідки - соціально-екологічні проблеми людини. Деградація оточуючого середовища внаслідок розвитку урбанізації, розширення масштабів та зміни форм ведення господарської діяльності. Урбоекологічна ситуація в Україні. Проблеми архітектурної екології. Вимоги щодо забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного благополуччя населення. Заходи та засоби щодо попередження зсувів, пожеж, вибухів. Загальні правила поведінки на вулицях та дорогах, використання транспортних засобів. Побутовий травматизм.

Поява суспільства, як однієї з форм протидії первісній природі з боку людини, визначила початок формування антропо-, техно,- соціо,- ноосфер. Тривалий час люди вважали, що можна тільки брати з природи її багатства, не піклуючись про їх відновлення.

Будуючи, ми руйнували і руйнуємо основи самого життя, змінюємо біосферу, яка тепер стала протидіяти людству.

Так, якщо війна між людьми це геноцид, то війна проти природи - террацид - війна проти самої Землі. Зміни в природі супроводжують людство на всіх етапах розвитку цивілізації - первіснообщинному, рабовласницькому, феодальному і капіталістичному. З переходом від одного до наступного рівня розвитку людства рівень антропогенного тиску наростав.

На початку розвитку цивілізації шкода, нанесена людьми природі була незначною. З розвитком технічної могутності людей, руйнації у природі зростали.

Вже за допомогою простих знарядь праці та вогню древні люди на протязі первіснообщинного ладу створили величезні площі пустель.

Ця діяльність вже в рабовласницькому суспільстві різко підсилилася, бо почали формуватися основи техносфери, яка в наш час стала порівняною з геологічними, космічними силами.

Навіть прості технічні пристрої сприяли деградації природного середовища Для регуляції відносин людства з природою виникла необхідність у суспільних законах, які у писемній формі з'явилися вже в античному світі. В наш час їх завдання - регулювати складні відносини як окремої людини, так і всього суспільства з природою, яка є джерелом небезпек.

Сучасні відносини людства з природою настільки ускладнилися, що стали загрозою для існування людини як виду і всього суспільства.

8.1. Стан довкілля і безпека людини

В сучасному світі в багатьох країнах вже у ХУ111-Х1Х ст.ст. з'явилися закони, які регламентували відношення людини до природи, її ресурсів, компонентів. Виникла необхідність наукового аналізу змін, породжених діяльністю людей, тобто антропогенних змін (гр. антропос - людина, генос - породжувати). Ці зміни стали настільки очевидними, що в 1913 р. у Швейцарії був скликаний Перший Міжнародний з'їзд з охорони природи.

Катастрофічні зміни у природі, що виникли у першій половині ХХ ст. - світові війни, революції у багатьох країнах світу призвели до знищення природних ресурсів і руйнації світового господарства, а потім - для його відновлення знадобилися знову таки величезні матеріальні ресурси, що бралися з природи. Це призвело у 50-60 роки до початку глобальної кризи, яка стала слідством суперінду-стріалізації і супермілітаризації всіх сфер людської діяльності, про що свідчить наведена карта екологічного стану в Україні.

В результаті сформувалися сучасні всесвітні актуальні проблеми збереження природи як єдиного цілого. Людство стало геологічною, космічною силою, яка змінює усі природні сфери - літосферу, атмосферу, гідросферу планети - її географічну оболонку. Катастрофа в тому, що відбувається отруєння всіх сфер життя живих істот.

Інтенсивність життя в Світовому океані зменшилася на 30%, тому що в нього щорічно потрапляє біля 600 млрд т отруйних речовин. З атмосфери вилучається біля 80% кисню, який продукується наземною рослинністю. Саме тому в 1994 р. було прийняте рішення ООН про зменшення використання органічних видів палива для виробництва енергії. Збереження природи як єдиного цілого стало найактуальнішою проблемою сучасності. Довгий час люди вважали, що ресурси природи і її можливості самовідновлення безкінечні. Тепер таке відношення до неї може привести сучасну цивілізацію до катастрофи.

Організм людини еволюціонував протягом багатьох мільйонів років, а тепер, нездатний пристосуватися до швидких змін у навколишньому середовищі, він може бути виключений із подальшої еволюції природи.

Виникли глобальні, біосферні проблеми: демографічні - перенаселеність при відсутності екологічно збалансованих, нешкідливих технологій;соціально-економічні - безмежне зростання потреб людства, що виснажує природу і тому видатний український учений медик, засновник медичної кібернетики академік Н. Амосов вважає, що людство повинно неминуче обмежити свої потреби. Без цього всі існуючі проблеми ще більше загостряться - атмосферні - хімічне забруднення, виникнення парникового ефекту, руйнація озоносфери; гідросферні - виснаження запасів прісної води, забруднення Світового океану; літосферні - руйнація грунтів, нераціональне використання земних надр; мінерально-енергетична криза, яка призвела до руйнації біосферних зв'язків між рослинним і тваринним світами і як наслідок - зникнення багатьох видів рослин і тварин.

Як наслідок майже на всій поверхні планети сформувався екологічно небезпечний стан, а в деяких регіонах екологічно надзвичайний, як наприклад на значній території України, що представлено на рис.4.

На оцінку екологічного стану, умов проживання людей впливають концентрація виробництва - промислового, сільськогосподарського, густота населення, антропогенне забруднення природного середовища - речовинного, параметричного, ступінь ураженості території несприятливими процесами - ерозія грунтів, зсуви, селі, підтоплення, повинні, посухи.

Рис. 4. Умови проживання в Україні, її регіонах

У зв'язку з сучасним станом природи в світі актуальним є визначення характеристик екологічного стану. В науковій літературі виділяють п'ять його ступенів - від умовно сприятливого до катастрофічного. Умовно сприятливий стан характеризується окремими незначними, непостійними змінами у ландшафтах, тобто антропопри-родних об'єктах. Другий ступінь - задовільний, коли спостерігаються окремі, стійкі зміни у ландшафтах. Третій - напружений екологічний стан, який пов'язаний із змінами в окремих екосистемах. Четвертий - критичний, або кризисний стан, для якого характерна низька здатність до компенсації змін, які несуть загрозу переходу до катастрофічного стану. П'ятий ступінь - катастрофічний, коли виникають дуже глибокі зміни, несумісні з цілісністю екосистем, тобто з подальшим існуванням найбільш вразливих об'єктів - людей, тварин.

Щоб визначити ступінь екологічного стану треба оцінити біля 150 показників: соціально-економічних, екологічного стану повітряного та водного басейнів і окремо морських, константність екологічного складу зооценозів, фітоценозів, грунтів, ландшафтів, біогеохімічних змін в середовищі. Водночас ці показники вказують на якість сучасних взаємовідносин людства з природою.

Проблему взаємовідносин між людиною, суспільством і середовищем (це питання сучасної соціальної екології) розглядали античні мислителі - Аристотель, Теофраст, Гіппократ. Вже в цей час з'явилися зачатки наївного вчення про антропосферу - сферу діяльності людини.

Антропосфера почала формуватися з часів, коли людина за допомогою розумової діяльності створила знаряддя праці і почала перетворювати природу (біосферу) на свою користь. Цей процес триває і часто його результати протирічать законам природи. Щоб змінити такі відношення між природою і суспільством необхідно розробити науково-раціональне ставлення до природи - ноосферне. Найбільшого загострення ці проблеми набули наприкінці Х1Х ст., коли через бурхливий розвиток промислового виробництва, руйнація природи стала очевидною. Тому виникла необхідність в науці, що могла б проаналізувати ситуацію і створити методи, технології запобігання деградації прирди. Такою наукою стала екологія, яка виникла у 1865 р. працями австрійського дослідника Е. Геккеля.

Пізніше - на початку ХХ ст. великий внесок в її розвиток зробив всесвітньо відомий український вчений В.І. Вернадський. Його вважають засновником майже всіх розділів сучасної екології, теорії ноосфери - про вплив розумової діяльності людини на природу Землі - біосферу. Ця теорія є основою глобальної екологічної безпеки, теорії глобалізації.

Питання

1. Які причини глобальних екологічних проблем та їх прояви?.

2. Як характеризують ступені екологічного стану?

3. Коли і чому загострився екологічний стан у світі, в Україні?