У січні 1923 р. ЦВК СРСР утворив Конституційну комісію, яку очолив M. 1. Калінін. Разом із ЦВК союзних республік комісія почала працювати над розробкою фундаментальних положень державного устрою. Ця комісія, працюючи гласно, змушена була тільки повторювати все те, що в принципі вже вирішила нікому не відома внутріпартійна конституційна комісія.
XII з'їзд РКП (б) (квітень 1923 р.) відбувся без участі Леніна. Дебати в секції з національного питання, що проходили під головуванням Сталіна, закінчилися цілковитою поразкою Раковського і Бухаріна. Останній, спираючись на авторитет Леніна, також прагнув перепинити курс на фактичну автономізацію союзних республік. Не вийшло, делегати з'їзду підтримали Сталіна. Вони навіть не розуміли, у чому суть проблеми. Класовий підхід до національного питання затьмарив їм очі. З порядку денного партійних з'їздів і конференцій проблеми, пов'язані з національними відносинами в Радянському Союзі, зникли на строк, рівний тривалості людського життя — до XIX партконференції (1988 p.).
26 січня 1924 р. відкрився II з'їзд Рад СРСР. Він остаточно затвердив першу Конституцію СРСР. У ці дні трудящі маси прощалися із засновником радянської держави В. І. Леніним. Його передчасна смерть віщувала великі нещастя всім народам країни.
IX Всеукраїнський з'їзд Рад у травні 1925 р. затвердив новий текст Конституції УСРР. У ній законодавчо закріплювалося входження України до складу Союзу PCP, визначалися компетенція і функції республіканських органів державної влади і державного управління, а також відносини між вищими органами державної влади і державного управління СРСР і УСРР. Конституція зафіксувала також зміни, що випливали з фактів утворення в 1924 р. Молдавської АСРР у складі Української СРР і нового адміністративно-територіального поділу республіки. У 1923 р. замість повітів і волостей були утворені округи й райони, а в 1925 р. за рахунок ліквідації губерній відбувся перехід на три ланкову систему управління (центр — округ—район).
Отже, утворення єдиної багатонаціональної держави, незважаючи на зовнішньо демократичні форми побудови, відбулося за сталінським сценарієм. Українська СРР, як і всі інші незалежні національні республіки, остаточно втратила рештки суверенітету.
Чому дійшло до цього? В історичних подіях, пов'язаних з утворенням СРСР, на передвій план виступало протистояння Сталіна і Раковського. Одначе глибинні причини втрати Україною суверенітету кореняться не в позиції тих або інших політичних діячів, а в сутності самої державності радянських республік, яка спиралася на однопартійну політичну систему, на всевладдя державної партії. Визнавши необхідність і доцільність федеративного устрою багатонаціональної держави, вона розглядала федерацію як явище тимчасове. У програмі РКП (б) вказувалося: "Як одну з перехідних форм на шляху до повної єдності партія висуває федеративне об'єднання держав, організованих за радянським типом".
Ця позиція випливала з ідеї світової революції, яка мала знищити державні кордони, з гасла "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" Проте коли надії на світову революцію не справдилися, а ставлення до національного питання у догматично настроєної частини політичного керівництва партії більшовиків (за винятком Леніна, Бухаріна, Раковського) не змінилося, об'єктивно відбулася "змичка" позиції правлячої партії з позицією прибічників "єдиної і неділимої Росії". Гасло знищення державних кордонів у світовому масштабі було підмінено гаслом знищення кордонів між наявними радянськими республіками.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. У чому суть договірної федерації? 2. Чим ви можете пояснити наявність двох підходів до визначення перспектив договірної федерації радянських республік? Чим відрізнялися ці підходи! 3. Розкажіть про утворення СРСР. Коли відбулося його конституційне оформлення? 4. Як ви розумієте глибинні причини втрати суверенітету радянськими республіками, зокрема Україною?
Відбудова сільськогосподарського виробництва
Кооперативне і колгоспне будівництво
Відродження промисловості
§ 24. Посилення адміністративно-командної системи
Прагнення Сталіна до лідерства у партії й державі та сприяння цьому більшовиків України
Обмеження демократії на фоні лібералізації
Досягнення й складнощі українізації
§ 25. Перші кроки культурного будівництва
Проблеми народної освіти