Історія України - Юрій М.Ф. - Хотинська війна

Частими були татарські напади на українські землі в останній третині XVI - на початку XVII ст. У 1589 р. літописець записав, що татари "Поділля сплюндрували". Особливо великого лиха завдав напад 1593 року. Великі напади татар Кучманським шляхом стались у 1605-1607 рр. Намагаючись заспокоїти турок, польський уряд вдається до нечуваного акту - в липні 1625 р. у Кам'янці в присутності турецького посла стратили кількох козаків - учасників походів на турецькі володіння. Восени цього ж року кримська орда спустошила Руське воєводство та Поділля.

У 1617 р. турецько-татарська армія під командуванням сілістртського бейлербея іскандера-паші вирушила на Україну для приборкання козаків. Коронний гетьман Станіслав Жолкевський став на березі Дністра поблизу містечка Яруги. Було підписано договір, що передбачав виплату Польщею данини кримському хану, невтручання у справи Молдавії, Візантії, Валахії та Трансільванії, заборону козакам виходити в Чорне море.

Ценора

У 1620 р. проти Польщі виступає турецько-татарська армія під командуванням Іскандера-паші. С. Жолкевський вирішив завдати на території Молдавії попереджувального удару. Йому на допомогу виступив польський гетьман Станіслав Конеіщольський. 18-19 вересня недалеко від Прута під Цецорою відбулися бої, що закінчились поразкою польської армії. При відступі п рештки були розгромлені (загинув і сам С.Жолкевський). С.Конецпольський та багато піших воїнів потрапили в полон (зокрема, ще нікому не відомий син чигиринського підстарости Богдан Хмельницький).

Хотинська війна

У1621 р. турецький султан Осман II виступив у похід з метою розгрому Речі Посполитої. Польський уряд звернувся за допомогою до українських козаків. Відправивши полковника Сагайдачного до Варшави, гетьман Яків Бородавкавиступивначолі45-тисячного війська під Хотином.

Після прибуття наприкінці липня головнокомандуючого, литовського гетьмана Яна Ходкевича, польське військо (20 тисяч жовнірів) почало переправу через Дністер та стало табором біля Хотинської фортеці. Королевич Владислав з 10-ма тисячами найнятих у Німеччині солдатів прибув пізніше. Козацьке військо 1 вересня стало поруч з лівим флангом польської армії (під Хотином козацьким гетьманом обрано Сагайдачного). Наступного дня підійшла турецько-татарська армія.

Битва розпочалася 2 вересня. Головний удар турок було спрямовано на козаків, які ще не встигли укріпити свій табір. 4 вересня відбулось три штурми польсько-українського табору (наступні штурми були 7,11,25 та 28 вересня). Турецька армія зазнала великих втрат. Почались переговори, які закінчились підписанням мирного договору. Ще під час боїв (24 вересня) помер Ходкевич. У квітні 1622 р. помре від ран П. Сагайдачний. Але ця війна коштувала життя і султану Осману II, тому що незадоволені поразкою яничари вб'ють його підчас перевороту в травні 1622 року.

Продовження турецько-татарської агресії

Після Хотинської війни особливу активність у нападах на Україну виявив вождь буджацьких татар Кантимир-мурза. В січні 1626 р. 20-тисячна орда на чолі з ханом спустошила Поділля, Волинь і Руське воєводство. В жовтні 1633 р. Л. Конещольський на чолі 12-тисячної армії (загони регулярного війська, команди магнатів та 1250 запорожців) відбив від Кам'янім тисячне турецьке військо на чолі з Абаза-пашою. В 1637-1642 рр. козаки захопили та утримували Азов-турецьку фортецю на Дону,(т.з. "Азовське сидіння")

Козацькі повстання 20-30-х рр

XVII ст. У1625 р козаки підняли повстання на чолі з гетьманом Марком Жмайлом. Бої відбулися під Криловом та Куруківським озером. Було укладено угоду про обмеження козацького реєстру 6000 тисячами. Новим гетьманом став Михайло Дорошенко.

Протиріччя між урядом та козацтвом не могли й не були вирішені Куруківською угодою. В 1630 р. нереєстрове козацтво на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясило) піднімає повстання. У боях під Переяславом були виснажені обидві армії. Польський уряд визнав за православними свободу віросповідання. Було затверджено київського православного митрополита тощо.

У1635 р. козацький загін на чолі з Іваном Судимою захопив та зруйнував польську фортецю Кодак, споруджену для контролю за Запоріжжям.

У 1637 р. козаки знову піднімають повстання, адже уряд не дотримав слова і знову почав утиски православних. Повстання очолив Павло Буг (Павлюк). Під Кумейками та Боровицею козаки зазнали поразки. В 1638 р. нові ватажки - Яків Острянин та Дмитро Гуня - завдали поразки ворогу під Говтою. Пізніше, під тиском ворога, козаки відступили на територію Російської держави, поклавши початок українській колонізації Слобожанщини.