Археологія України - Залізняк Л.Л. - Ранній та середній палеоліт України

Значний внесок у вивчення початкових етапів палеоліту України зробили такі знані вчені як Г. А. Бонч-Осмоловський, П. Й. Борисковський, О.О. Формозов, О. П. Черниш, Ю. Г. Колосов, В. М. Гладилін, С. В. Смирнов, а також сучасні дослідники – О. О. Ситник, В.І. Ситливий, В. М. Степанчук, В.П. Чабай, Ю.В. Кухарчук, Л.В. Кулаковська, В.К. Пясецький, О.О. Колесник, С.М. Рижов.

Як уже зазначалося, дитинство людства пройшло на Африканському континенті. В Європу перші людські істоти (очевидно, пітекантропи) потрапили близько 1 млн. років тому з півдня. На захід Європейського континенту вони прийшли з Африки через Гібралтар, а в Центральна та Східну Європу – найімовірніше з Близького Сходу через Балкани. Дискусія між прихильниками між кавказького та балканського шляхів первинного заселення території України завершилася перемогою других.

На той час Чорне та Каспійське моря були з'єднані Кумо-Манинькою протокою, то лежала на північ від Кавказу. Величезна водойма сягала далеко на схід до Аральського моря. Тож заселення Східної Європи з Кавказу видається малоймовірним. Ця Чорноморсько-каспійська прісноводна водойма поповнювалася величезною кількістю талої води з льодовика, яку несли на південь 11 ради і про, Прадон, Праволга.

Отже, первинне заселення Східної Європи, мабуть, відбувалося не з Кавказу, а з Балкан та півдня Центральної Європи через територію України. Не випадково найдавніші сліди перебування пралюдей (найімовірніше, архантропів) в Україні досліджені на стоянці Королеве в Закарпатті.

Королеве — одна з найдавніших стоянок у Європі, розташована на пагорбі заввишки 120 м над річкою Тисою в українському Закарпатті. Розкопувалася В. М. Гладиліним з 1975 по 1992 р. У 12-мстровій товщі суглинків виявлено 14 культурних шарів від раннього ашелю до початкової пори пізнього палеоліту. Найнижчий VIII культурний горизонт сягає часів найдавнішого в Європі гюнцького зледеніння і датується близько 1 млн років тому. Він містив виготовлені з вулканічної породи андезиту галькові знаряддя — чопери, примітивні ручні рубила, скребла (рис. 9), що мають аналогії в матеріалах найдавніших стоянок у Центральній Європі. Шість нижніх ашельських шарів стоянки перекривають шість мустьєрських горизонтів і ще два пізньопалеолітичних.

Рис. 9. Вироби з нижнього шару стоянки Королеве у Закарпатті, що датуються близько 1 млн років тому

Дещо пізнішими є такі стоянки ашельської доби в Україні, як Рокосове та середні шари Королевого в Закарпатті, Лука-Врублівецька на Дністрі, Амвросіївка у Донбасі, Житомирська, місцезнаходження з гальковими знаряддями та рубилами в Криму — Бодрак I—III, Шари, Чокмакли, Гаспра, Кара Куш І, III. Знахідки з цих стоянок нагадують деякі центральноєвропейські матеріали і, можливо, свідчать про нову хвилю мігрантів (можливо, пізніх пітекантропів) із заходу.

Зазначимо, що пам'ятки України наступної, мустьєрської, доби також демонструють західні зв'язки. Так, двобічне Мустьє Полісся, Волині, Прикарпаття, Східного Криму має багато спільного зі знахідками стоянок Німеччини, Польщі, Словаччини. Класичне однобічне та левалуазьке Мустьє Придністров'я, Західного Криму нагадує середній палеоліт Румунії, Хорватії, Греції.

Якщо пам'яток ашельської доби в Україні налічується не більш як 30, то стоянок середнього палеоліту значно більше — близько 200. Ці стоянки були залишені неандертальцями мустьєрського часу, що мешкали в Україні 130— 28 тис. років тому, а може й пізніше. Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму: Кіїк-Коба, Вовчий грот, Шайтан-Коба, Чокурча, Старосілля, Ак-Кая, Заскельне, Пролом, Кабазі та ін. Більшість із них мають по кілька шарів, що лишилися від багаторазових відвідувань печер неандертальцями.

За мустьєрської доби з'являються перші поховання. Як правило, це скелети неандертальців, що були покладені у скорченому вигляді на боці в неглибокій ямі, виритій у підлозі печери. Іноді похованих супроводжують кістки впольованих тварин, крем'яні знаряддя. Такі поховання палеантропів та окремі їхні кістки знайдено на кримських стоянках Кіїк-Коба, Заскельне VI. Вони належали класичним неандертальцям, які мешкали в горах Криму навіть на початку верхнього палеоліту поряд із ранніми Homo sapiens.

Кіїк-Коба — печера поблизу Сімферополя, де Г. Л. Бонч-Осмоловський у 1924—1926 pp. дослідив стоянку з двома культурними шарами мустьєрського часу. Судячи з кісток, виявлених у печері, її мешканні полювали на гігантського оленя, диких коней та віслюків, сайгаків. У культурних шарах знайдено багато крем'яних двобічно оброблених гостроконечників, скребла, ножі тощо. У нижньому шарі виявлено скелет неандертальської жінки, покладеної на правий бік у скорченій позі в неглибоку яму.

Заскельне VI — одна з десяти стоянок неандертальців, розкопаних ІО. Г. Колосовим у 1969—1985 pp. у гротах Червоної балки біля мальовничої скелі Ак-Кая поблизу м. Білогорськ у Криму. Пам'ятка має шість культурних шарів епохи мустьє, перекритих брилами зруйнованого козирка гроту. Знайдені кістки свідчать, що мешканні гроту полювали на мамонтів, бізонів, диких коней та віслюків, гігантських та північних оленів, сайгаків. У третьому шарі стоянки виявлені розрізнені кістки кількох дітей та підлітків неандертальців, частина з яких, можливо, являла собою рештки зруйнованого колективного поховання.

Культурні горизонти пам'ятки містять велику кількість виробів з кременю. Лише у другому шарі знайдено більш як 3000 знарядь, не рахуючи тисяч відщепів, — більше аніж на будь-якій іншій мустьєрській стоянці, відомій на той час на території СРСР. Серед нуклеусів переважали протопризматичиі, дископодібні. У великій кількості представлені двобічно оброблені гостроконечники, скребла, а також ножі зі спинкою, характерні для так званої ак-кайської культури середнього палеоліту Криму (рис. 10).

Крім гірського Криму групи мустьєрських стоянок відомі у Закарпатті (верхні шари Королеве, Рокосове), Подністров'ї (нижні шари Молодове I, V, Кормань IV), на Поділлі (Великий Глибочок, Пронятин), на Житомирщині (Рихта, Житомирська), у Надпоріжжі (Орел), Донбасі (Антонівка 1, 11, Курдюмівка, Званівка, Білокузьминівка). На території Північної України особливу увагу привертає стоянка Рихта на Житомирщині.

Рихта — стоянка мустьєрської доби на невисокому піщаному пагорбі над однойменною річкою у Житомирському Поліссі. Тут виявлено близько 11 тис. крем'яних виробів, у тому числі багато типових дископодібних нуклеусів, двобічно оброблених гостроконечників, скребел. Ці знахідки мають прямі аналогії з матеріалами мікокського типу з Центральної Європи.

Середній палеоліт в Україні закінчився приблизно 35 тис. років тому з приходом у Європу з Близького Сходу ранніх Homo sapiens, або кроманьйонців, котрі володіли характерною для верхнього палеоліту пластинчастою технікою обробки кременю. Однак неандертальці продовжували мешкати в печерах Криму і на початку наступної, пізньопалеолітичної, епохи. Співіснування кроманьйонців, з властивою їм оріньяцькою технікою обробки кременю (рис. 5), з носіями класичного одно- і двобічного Мустьє та інших неандертальських технологій, простежується в горах Криму аж до 28 тис. років тому, а на думку деяких українських дослідників, навіть пізніше — 20 тис. років тому.

Рис. 10. Крем'яні вироби з другого та третього шарів мустьєрської стоянки Заскельна VI:

гостроконечники двобічно оброблені (1,3-5), скребло (2), дископодібний нуклеус