Оскільки Франція є однією з ієрархічних культур Західної Європи, її бізнесмени переважно зорієнтовані на стосунки. Ділові переговори з ними ускладнюються специфікою французької комунікативної культури, традиційним французьким снобізмом: будучи переконаними у своїй вищості, французи намагаються переконати в цьому представників інших культур.
Завдяки французькому аристократизму високої цінності набув принцип "комільфо". Величезним є внесок французької філософії, мистецтва, літератури у розвиток світової культури. Однак після Другої світової війни політичний, економічний, певною мірою культурний вплив Франції на процеси у світі зменшився. Французьку мову, яка не одне століття домінувала в діловому і дипломатичному листуванні, поступово витісняє англійська. Можливо, тому французи негативно ставляться до американської культури.
Ділове листування з французами краще здійснювати французькою. Всі освічені французи добре знають англійську, але у спілкуванні з іноземними партнерами надають перевагу рідній мові. Бізнесмени, які не володіють французькою, ризикують опинитися у доволі незручному становищі. Парижани особливо ревно реагують на грубі помилки в розмові французькою. Та іноземцям не варто бентежитися з цього приводу, оскільки французи підтримають їх уже за намагання спілкуватися їхньою мовою.
При встановленні першого контакту неабияку роль відіграють рекомендації. Познайомитися з майбутніми партнерами можна за класичними моделями бізнесового життя - на виставках, під час роботи офіційних торговельних місій. Посередником у встановленні контактів може бути і торгова палата.
Розмові на бізнесові теми часто передує світська бесіда. Французам подобається спілкуватися про мистецтво, культуру, філософію, полюбляють вони поговорити і про особисте. Французи-чоловіки у манерах виявляють галантність, а не ввічливість, як, наприклад, англійці.
Французька культура є досить контактною: тут цілують дамам руки, критично ставляться до тих, хто недооцінює чи ігнорує це.
Суттєві особливості має французька культура погляду. Якщо британець, наприклад, дивитиметься на іншу особу, немов крізь неї, - як на скло, поки їх не познайомлять, то французи дивляться у вічі з першої хвилини розмови, впродовж усього спілкування розглядають співрозмовника, але ненав'язливо, щоб він не почувався незручно.
Французи не люблять мовчазних осіб. їх темп мовлення досить швидкий. Вони вправно аргументують, доводять свою точку зору, використовуючи нестандартні висловлювання, елегантну, вишукану побудову фраз. їм імпонує почуття гумору, вони залюбки жартують, розповідають анекдоти. Можливо, тому під час ділових переговорів французи надають перевагу рідній мові.
При знайомстві із французами не зайве на власних візитівках указати свої наукові звання, вчені ступені, вищі навчальні заклади, в яких здобуто освіту, особливо якщо вони досить відомі за кордоном. Французи цінують таку інформацію про своїх ділових партнерів.
Переговори у Франції заведено призначати на 11.00 ранку. Однак пунктуальність - не найголовніше для французів. Чим вище становище людини у суспільстві, тим більше вона схильна запізнюватися. Через годину-півтори учасникам переговорів пропонують легкий сніданок із аперитивом. Не менше, ніж своєю історією, французи хизуються власними кулінарними здібностями. Тому бажано виявляти захоплення стравами, напоями, якими вони пригощатимуть. Про справи французи починають розмову лише після того, як запропонували каву. До розгляду питання, яке цікавить, вони підходять поступово, ненав'язливо ("між грушею та сиром") після спілкування на різні нейтральні теми. Демонструвати свою зацікавленість серед них вважається непристойним, ознакою невеликого розуму, оскільки такі люди, на їх переконання, займають незаздрісне становище прохача. І в разі відмови вони ставлять у незручне становище себе і партнера.
У ділових контактах французи надають неабиякого значення консультаціям, попереднім узгодженням, тому підготовлені ними документи завжди коректні і точні. У ділових колах Франції, як і Німеччини, подарунків не підносять. Однак ніхто не образиться, отримавши після підписання угоди (в жодному разі не перед тим) у подарунок національний сувенір, книгу, запис класичної музики.
Культура ділового спілкування в Італії
Американська модель культури ділових стосунків
Література